У парламенті пропонують розмежовувати справжні молочні продукти та їх імітацію — законопроект

02-груд-2020

Парламенту пропонують прийняти законопроект 3516 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів, що імітують молоко та молочні продукти», який регулюватиме продаж якісної молочки та продуктів, які її імітують.

Про це у блозі на AgroPolit.com повідомив народний депутат «Слуга народу», голова підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу, автор законопроекту Олег Тарасов.

Законопроект стосується харчових продуктів, що імітують молоко та молочні продукти, яким, зокрема, встановлюється жорстка фінансова відповідальність за порушення вимог щодо маркування, реалізації молочних та імітаційних продуктів на рівні закону.

Олег Тарасов повідомив, що потреба у захисті інтересів споживачів молочних продуктів назріла вже давно, ще з того часу, як з’явилися технологій виробництва молочних харчових продуктів з використанням рослинних (пальмових) жирів, білків, замінників лактози тощо.

Проблема масштабної фальсифікації молочної продукції призвела до того, що протягом останніх років в Україні спостерігається значне зменшення споживання молочних продуктів на внутрішньому ринку, яке не перевищує 50% фізіологічної потреби людини. Громадяни просто не мають можливості відрізнити якісний продукт на полицях продуктових магазинів від замаскованих під них підробок, — зазначив нардеп.

Згаданим законопроектом встановлюються вимоги щодо належного інформування покупця, щоб на етикетці, упаковці, інших видах маркування під основною назвою харчового продукту, що імітує молоко і молочні продукти, та знаком для товарів і послуг розміщувався текст: «Імітаційний продукт. Містить замінники складових молока». При цьому подібний підхід практикується і в державах ЄС. Наприклад, у Польщі такі продукти називають аналогами — «аналог сиру», «аналог фети» тощо.

Імітаційні продукти мають супроводжуватися вичерпною й доступною для споживача інформацією, щоб він міг зробити свідомий вибір. Окрім цього, в інтересах та для зручності покупців вводиться вимога щодо розміщення молочних продуктів окремо від імітаційних.

За порушення вимог до маркування пропонується накладати штраф у розмірі 100 відсотків вартості виробленої або одержаної для реалізації партії відповідної продукції. Порушення ж вимог до реалізації окремо молочних та імітаційних продуктів штрафуватиметься у розмірі від 5 до 8 мінімальних заробітних плат (для прикладу, за розміром МЗП в цьому році — від 23 615 грн до 37 784 грн), — вважає Олег Тарасов.

Більше новин
Половина курятини в ЄС виготовлена з застосуванням антибіотиків
30-жовт-2020

На замовлення німецьких організацій Germanwatch та Humanmedizinern, було досліджено 165 зразків курячого м’яса від трьох найбільших виробників ЄС (компанії PHW, НРС, Plukon), придбаних у супермаркетах Lidl та Aldi у Німеччині, Франції, Польщі, Нідерландах та Іспанії.

51% досліджених зразків курятини містили частки одного або навіть декількох антибіотиків одночасно, тобто вони були резистентними до цих протимікробних засобів. У середньому більше, ніж кожна третя курка (35%) навіть містила так звані резервні антибіотики, тобто препарати останнього покоління, через стійкість до яких в ЄС щороку помирає близько 33 тис. людей.

Зразки групи PHW, до якої входять польські птахофабрики, мали найвищий рівень забруднення на: стійкі до антибіотиків патогени були виявлені в 59 відсотках зразків курячого м’яса.

Що ж до курячого м’яса від французької групи НРС, то тут 57% зразків містили антибіотики. У випадку з м’ясом птахофабрики Plukon (Нідерланди), кожен третій зразок (36%) містить залишки протимікробних препаратів.

Germanwatch та асоціація лікарів Ärzte gegen Massentierhaltung закликають Єврокомісію заборонити використання резервних антибіотиків у тваринництві.

Meat-Inform

Детальніше
Свині не інфікуються SARS-CoV-2 — німецькі вчені
07-квіт-2020

Вчені з Інституту Фрідріха Леффлера (FLI) (Німеччина) оприлюднили перші результати досліджень сприйнятливості різних видів тварин до COVID-19. Про це повідомляє прес-служба Асоціації «Свинарі України».

Вчені почали дослідження інфікування свиней, курей, кажанів та ховрахів кілька тижнів тому. Перші результати показали, що фруктові кажани та ховрахи сприйнятливі до інфікування SARS-CoV-2, у той час як свині та курчата — ні.

Найбільше люди контактують зі свійськими тваринами. Тому на сприйнятливість до COVID-19 протестували свиней та курчат. У ході досліду збудників вірусу SARS-CoV-2 вводили тваринам у ніс, аби імітувати природній шлях інфікування. Зокрема, вчені досліджували, чи інфікуються тварини, чи розмножуються збудники, чи проявляються симптоми захворювання. Крім того, було проведено тестування, аби визначити, чи можуть тварини виділяти патогени і таким чином нести потенційну небезпеку для людини. В умовах експерименту ні свині, ні курчата не інфікувалися SARS-CoV-2. Відповідно до наявної нині інформації, вони не підлягають дії вірусу і відповідно, не несуть ризику для здоров’я людини.

Зокрема, важливою знахідкою вважають сприйнятливість ховрахів, оскільки їх можна використовувати у якості модельних тварин для тестування вакцин чи ліків.

Повна оцінка всіх тестових серій займе деякий час, тож остаточні результати вчені очікують на початку травня.

pigua.info

Детальніше
У Мінекономіки обговорили питання фінансової підтримки малих фермерів у рамках запуску ринку землі
05-лист-2020

Метою створення Фонду часткового гарантування кредитів є підтримка малих сільгоспвиробників шляхом надання гарантій за їх кредитними зобов’язаннями.

Про це повідомив заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький під час круглого столу «Як стимулювати та диверсифікувати діяльність підприємств аграрного сектору України? Сприяння інституційному розвитку, іпотечному кредитуванню та доступу до кредитів для малих фермерів після відкриття ринку землі», повідомляє прес-служба Мінекономрозвитку.

Захід відбувся за організації Київської школи економіки та за підтримки Програми ЄС і Світового банку «Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні» у співпраці з уповноваженими державними органами. Серед учасників заходу — заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький, представники Офісу Президента України, Київської школи економіки, облдержадміністрацій, Укрдержфонду, аграрних асоціацій, фінансових установ, проєкту USAID та міжнародні експерти.

«В питанні запуску ринку землі наголос — на дрібних фермерах, адже вони, на противагу середнім і великим підприємствам, мають обмежений фінансовий ресурс. Метою створення Фонду часткового гарантування кредитів є підтримка малих сільгоспвиробників шляхом надання гарантій за їх кредитними зобов’язаннями. Разом з тим, це має бути комплексна аналітична установа, яка приєднається до мережі сільськогосподарського дорадництва на рівні об'єднаних територіальних громад та консультуватиме фермерів на місцях. Прийняття відповідного законопроекту про створення Фонду передбачається у 2021 році», — зауважив заступник Міністра Тарас Висоцький.

За його словами, іншим дієвим інструментом полегшення доступу аграріїв до державної та інформаційної підтримки є Державний аграрний реєстр, закріплення якого на законодавчому рівні очікується на цьому тижні (законопроєкт № 3295).

Також учасники обговорили питання реалізації земельної реформи та забезпечення інструментами фінансової підтримки аграріїв, кредитування малих і середніх фермерських господарств після запуску ринку землі, спрощення доступу фермерів до фінансових ресурсів, державної підтримки фермерів, перспектив створення Фонду часткового кредитування.

Детальніше
Президент підписав закон про безпечність та гігієну кормів
18-січ-2018

Президент України 16 січня 2018 року підписав закон «Про безпечність та гігієну кормів» від 21.12.2017 № 2264-VIII, який набирає чинності через два роки з дня його опублікування.

Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

У Законі визначаються правові та організаційні засади виробництва, обігу, маркування та представлення кормів, регулювання відносин між органами виконавчої влади та операторами ринку кормів.

У ньому, зокрема, наводяться визначення основних термінів, окреслюються повноваження органів виконавчої влади у зазначеній сфері, засади та порядок здійснення державного контролю, права та обов’язки операторів ринку кормів, механізм їх державного регулювання виробництва та обігу.

Крім цього, законом вносяться зміни до Законів України «Про ветеринарну медицину», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та деякі інші закони, прийняття яких необхідно для належної реалізації положень «первинного» Закону, яким є Закон України «Про безпеку та гігієну кормів».

Закон направлений на створення умов розвитку ринку кормів в Україні та, зокрема, сприятиме зростанню виробництва якісних кормів, а також надасть можливість зменшити фінансове та адміністративне навантаження на операторів ринку запровадить еквівалентні європейському законодавству норми. Крім того, документ підвищить рівень захисту здоров‘я тварин, а також є важливою ланкою харчового ланцюга «від лану — до столу».

pigua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок