Виробництво екологічно чистого молока в Іспанії стає сімейним бізнесом

У 2021 році ціни в Україні та світі зростали на енергоносії, але у 2022 році точка напруги зміститься на продукти харчування. В умовах інфляційної кризи зростання цін можна нівелювати тимчасовим зменшенням ПДВ до 0% на продукти.

Таку думку висловив екс-виконуючий обов'язків Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Павло Кухта на своїй сторінці у Facebook.

За його словами, наприкінці 2021 року ціни на продукти зросли на 30-50% через витрати на виробництво продовольчих товарів, які прямо залежать від вартості енергоносіїв. Торік здорожчали мінеральні добрива (80% собівартості яких становить природний газ), пальне для машин та комбайнів та переробка на заводах.

Повідомляється, що цілком очікувано наступним на черзі буде зростання цін на продовольчому ринку, адже виробники закладають в ціну дорогі добрива та паливо. Він додає, вже навесні побачимо наслідки — продуктів вироблятимуть менше, а коштуватимуть вони дорожче.

«Негативні соціальні наслідки здорожчання їжі очевидні та з ними треба боротися. На щастя, ми маємо для цього ефективні інструменти, які вже застосовуються в розвинених країнах. І які конче необхідно застосувати нам у цьому році. Насамперед це зниження ставки ПДВ на продукти харчування», — розповів Павло Кухта.

За його словами, ставку ПДВ можна тимчасово на один рік встановити на рівні 0% (замість 20%) на ключові для українців продукти харчування. Оскільки ПДВ завжди закладається в ціну, це різко знизить ціни на продукти.

Він акцентував, що продукти з ПДВ 0% коштуватимуть менше, тобто зростання цін можна нівелювати тимчасовим зменшенням податком на додану вартість. Таким чином можна полегшити життя людей в умовах інфляційної кризи та зняти соціальну напругу.

«Про намір застосувати 0% ставку ПДВ з 1 лютого для продуктів харчування вже оголосила Польща, яка наразі чекає погодження з боку ЄС. В податковому законодавстві ЄС взагалі прямо передбачена можливість встановлювати знижені ставки ПДВ для соціально важливих товарів. І європейські країни активно цю можливість використовують», — зазначає Павло Кухта.

Також він додає, що 2022 рік — ідеальний час аби запустити в Україні програми продуктових чеків для людей із низьким рівнем доходів і за допомогою цього інструменту держава напряму може підтримати тих, постраждає від здорожчання цін на харчові продукти.

latifundist

Асоціація виробників молока запрошує мікро, малі та середні підприємства, які займаються молочним скотарством на вебінар «Організація відтворення та охорона здоров’я тварин в умовах обмеженості ресурсів» в рамках реалізації проекту «Підтримка ММСП молочного напрямку (виробництво молока) у забезпеченні продовольчої безпеки України», що підтримується Програмою USAID АГРО.

Навчальний вебінар відбудеться 20 грудня на платформі Zoom, з початком о 15:00 та тривалістю 1,5 год. Спікер — Валерій Лотоцький, директор з розвитку КЦ АВМ.

Без репродукції не має продукції. Незважаючи на всі труднощі, відтворенню на фермах має приділятися належна увага. Тільна корова, навіть після вимушеного запуску через неможливість організації доїння, чи неповноцінну годівлю, чи сукупність стресів відновить продуктивність після отелу. А неплідна корова принесе значні збитки. Кожен день неплідності вартує господарству від 100 грн. Тобто якщо тварина має надій менше рівня рентабельності (залежно від господарства -15−18 л), її осіменіння дасть новонароджене теля вартістю (понесені затрати на годівлю й утримання) не менше 15 тис грн. В випадках неможливості організації штучного осіменіння доцільно використати природне, але тварини мають ставати тільними своєчасно. Це одна із передумов збереження ферми.

Участь безкоштовна за умови попередньої реєстрації:

• за посиланням: https://us06web.zoom.us/meeting/register/tZ0tcu-gqTgvEt240HceOgnuj2vEv4s_nRI-
• або за телефоном: 067 445 2488, Варич Аліна

Стало можливим завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), яка виконується компанією Chemonics International.

avm-kc.org.ua

Продовольча продукція, що була у обороті, але більше не придатна для вживання людиною, може в майбутньому стати важливим джерелом ряду мікроелементів для комбікормової промисловості, однак питання її безпеки все ще стоїть досить гостро. Відповідна позиція була озвучена в рамках минулого нещодавно в Брюсселі зборів Європейської асоціації переробників колишньої продовольчої продукції (EFFPA).

На думку учасників зборів, в даний час існує серйозний потенціал щодо збільшення попиту на продукти переробки продовольства з боку комбікормової промисловості. В даний час воно включає в себе хліб, борошняну продукцію, шоколад, іншу кондитерські вироби, а також деякі інші продукти, які в силу різних причин більше не придатні для вживання в їжу людиною.

Питання якості сьогодні є надто важливим, оскільки зокрема при переробці в комбікорми не допускається м'ясна продукція. Якщо вона не може бути придатна для використання в їжу людиною, то найчастіше це означає, що вона прострочена або зіпсована. Так чи інакше, вона не може розглядатися як повністю безпечна і, незважаючи на заклики деяких учасників ринку виробити компроміс з даного питання, це обмеження все ще діє і серйозно обмежує можливість харчової індустрії стати великим постачальником білка для комбікормової промисловості Європи.

Джерело: All About Feed

З 1 жовтня 2017 року набув чинності Регламент 2017/1566 Європейського Союзу про надання Україні додаткових торговельних преференцій на цілий ряд українських аграрних товарів, яке діятиме протягом 3-х років. Але, окрім того, в 2017 році також відбулось планове збільшення обсягів імпортних тарифних квот (Tariff Rate Quotas) для 18 позицій українських аграрних товарів. Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

«Як вже добре відомо, з 1 жовтня 2017 року набув чинності Регламент 2017/1566 ЄС про надання Україні додаткових торговельних преференцій. Відповідно до документу, додаткові квоти вже діють на 5 позицій українських агротоварів: мед, виноградний сік, ячмінна крупа та борошно, обробленні томати, овес. А з 1 січня 2018 року також почнуть діяти додаткові преференції на пшеницю, кукурудзу та ячмінь. Але, я хочу відмітити, що окрім того, в 2017 році, паралельно із цим, відповідно до параметрів ЗВТ між Україною та ЄС, було планово збільшено тарифні квоти для  18 українських аграрних товарів», - підкреслила Ольга Трофімцева.

Вона розповіла, що відповідно до параметрів ЗВТ між Україною та ЄС, які закріплені в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, передбачена модифікація тарифних квот в частині їх збільшення на цілу низку українських аграрних та харчових товарів.

«Ці позиції збільшуватимуться одноразово протягом п’яті років, у середньому на 10% в рік. Наприклад, в 2016 році розмір квоти на українське м'ясо птиці складав 16 000 тонн, а в 2017 році він зріс до 16 800 тонн, в 2018 році розмір тарифної квоти буде вже на рівні 17 600 тонн », - відмітила Ольга Трофімцева. Вона додала, що обсяги торговельних преференцій збільшуватимуться й надалі на: баранину, ячмінну крупу та борошно, оброблений крохмаль, виноградний та яблучний соки, мед, яйця та інші.

«Всі ці поступові зростання об’ємів торговельних преференцій для української продукції є додатковими можливостями для наших експортерів на європейському ринку. Але я відмічу в черговий раз, що українські експортери успішно поставляють свою продукцію до ринків ЄС в значних обсягах і поза межами імпортних тарифних квот. Сьогодні 287 українських підприємств отримали право доступу до європейського ринку, в тому числі 107 експортують на цей ринок харчову продукцію для споживання людиною», - резюмувала Ольга Трофімцева.

Нагадаємо, станом на 4 жовтня 2017 року, вже вичерпні на 100% імпортні тарифні квоти ЄС на такі українські товари, як: мед, цукор, ячмінна крупа та борошно, оброблені томати, виноградний та яблучний сік, овес, ячмінь, кукурудза, пшениця. Але залишається низька товарів, де квоти не вичерпні взагалі: баранина, яловичина, гриби, продукція з обробленого молока та інші.

Детальніше про збільшення торговельних преференцій на українську продукцію:

Прес-служба Мінагрополітики