Уряд планує спрямувати на державну підтримку аграріїв 1% аграрного ВВП у 2022 році

Український бізнес відтепер зможе здійснювати промоцію своїх товарів за кордоном: участь у виставках внесено до переліку робіт та послуг, за операціями з імпорту яких Національному банку рекомендовано забезпечити здійснення переказів. Відповідне рішення Уряд ухвалив на засіданні 8 жовтня 2022 року, — повідомляє Дія Бізнес.

Бізнес отримав можливість брати участь у галузевих виставках за кордоном

Як зазначає Перший віце-прем'єр-міністр — Міністр економіки України Юлія Свириденко, підтримка українського виробника та відновлення експорту надзвичайно важливі для української економіки. Раніше вжиті заходи дозволили стабілізувати економіку та вийти на рівень експорту до ЄС, що перевищує довоєнний. Зокрема, Світовий банк переглянув прогнози падіння ВВП України на цей рік, покращивши їх у порівнянні з червневим прогнозом на 10%. За підсумками трьох кварталів 2022 року, зростання експорту до Євросоюзу в порівнянні з відповідним періодом минулого року склало 6,3%, або 1,2 млрд доларів.

На прохання бізнесу Уряд зробив черговий крок, який підтримає вітчизняного товаровиробника, дасть можливість брати участь у галузевих виставках за кордоном та представляти там свою продукцію. Відповідно, підприємці отримають більше можливостей зацікавити закордонних покупців, що позитивно вплине на експорт.

У переліку, виписаному за результатами діалогу з галузевими асоціаціями та підприємствами та затвердженому Урядом, біля 70 конкретних виставок, які відбудуться за кордоном восени-2022 — навесні-2023. Наприклад: «Ukrainian Infrastrukture Forum, Strategy Council» в Лондоні, «Fruit Logistika» в Берліні, «Agrotech 2023» у польському Кельце тощо.

Для фінансування участі в цих заходах Нацбанку рекомендовано забезпечити здійснення переказів. Також передбачена можливість для українських виробників брати участь у міжнародних виставках меблевої галузі, міжнародних медичних, фармацевтичних виставках тощо.

Генеральний директор Асоціації виробників молока Ганна Лавренюк зазначає, що до цього рішення українські виробники не могли розраховуватися валютою за участь у виставках, тому фактично були позбавлені можливості якісної промоції своєї продукції на нових ринках. Осінь-весна — традиційна пора в тому числі аграрних та продовольчих виставок, тому такий крок дуже вчасний і слушний.

Цьогоріч Асоціація виробників молока бере участь у найбільшій міжнародній виставці з професійного тваринництва EuroTier 2022 та спільно з благодійнийним фондом SAVЕ UA, Всеукраїнською Аграрною Радою, Асоціацією «Свинарі України», з міжнародною асоціацією DLG ініціювали партнерську фандрайзингову кампанію в рамках EuroTier 2022, що відбудеться 15−18 листопада 2022, Ганновер, Германия. Метою кампанії є надання підтримки українським аграріям з боку колег з усього світу. Наразі ми, українці, ціною надзусиль, не дивлячись на руйнування, тримаємо гідний рівень продуктивності аграрного сектору, щоб не допустити голоду в Україні. Фандрейзинг на EuroTier-2022 надасть кошти на найскоріше відновлення господарств з прифронтових та деокупованих територій. Дякуємо організаторам виставки за надану можливість, не змарнуємо, підготовка вже почалася!

Сьогодні значного зменшення виробництва молока та молочної продукції в Україні не відбувається. За результатами січня-жовтня 2017 року ці обсяги становили майже 9 млн тонн. Таким чином, за результатами року Мінагрополітики очікує виробництво молока на рівні 10387 тис. тонн. У 2018 році можливе незначне зниження виробництва молока до 10100 тис. тонн при одночасному збільшенні у структурі виробництва молока від сільськогосподарських підприємств.

Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева під час Х Всеукраїнської конференції з міжнародною участю «Молочний бізнес-2017».

«За результатами січня-жовтня 2017 року, виробництво молока зменшилось на 1% порівняно з відповідним періодом минулого року: господарствами населення зменшилось на 1,7%, а сільгосппідприємствами напроти було збільшено на 1,8%. Приємно відмітити, що помітно збільшилась частка молока екстра ґатунку, до 15% або 318 тис. тонн, отриманого від сільськогосподарських підприємств», — наголосила заступник Міністра з питань євроінтеграції. Вона додала, що питома вага молока, закупленого переробниками для подальшої переробки в сільськогосподарських підприємствах, становить на сьогодні 60,5%, а в господарствах населення — 29,6%.

«Експорт українських молокопродуктів до інших країн за цій період становив 112,3 тис тонн. Наприклад, ми значно збільшили експорт масла — в 3,5 рази, до $69 млн», — відмітила Ольга Трофімцева. Вона розповіла, що, окрім масла, українські компанії активно експортували в поточному році сири та молочні сироватки. «Головними покупцями українських молочних продуктів поки що залишаються країни СНД, але також в цьому році активізувались поставки до країн Азії та Європейського Союзу. На сьогодні майже повністю вичерпані тарифні квоти ЄС на вершкове масло та молочні пасти, а також на 34,5% вичерпано квоту на сухе молоко. Вперше цього року наші експортери почали використовувати квоту на молоко та вершки, станом на кінець жовтня квота була заповнена на 3,8%», — наголосила Ольга Трофімцева.

За її словами, Мінагрополітики та Держпродспоживслужба продовжують свою активну роботу для відкриття нових ринків для експорту українських молочних товарів. Пріоритетними є такі країни, як: Ліван, Єгипет, Корея, Китай та інші. «Для розвитку галузі українського молочного скотарства є необхідним створити секторальну комплексну програму. І починати треба з розвитку селекції та генетики, технологій для виробництва та інше. Окрім того, надзвичайно важливою є кооперація між виробниками та переробниками, тому що це є найефективнішим шляхом формування повноцінних галузевих ланцюгів», — резюмувала заступник Міністра з питань євроінтеграції.

Довідково: Виробництво основних видів української молочної продукції у січні-жовтні 2017 року, за даними Держстат: молоко оброблене рідке — 711 тис. тонн, масло вершкове — 84,2 тис. тонн, сир свіжий неферментований та кисломолочний — 50,2 тис тонн, сир жирний — 91,1 тис тонн, йогурт, ферментовані чи сквашені вершки та молоко — 310 тис. тонн, спреди та суміші жирові — 17 тис тонн, продукти молоковмісні — 708,2 тис. тонн.

Прес-служба Мінагрополітики

Кількість випадків виявлення мінеральних добрив, які не відповідають ДСТУ та ТУ, зросла майже у три рази.

Про це йдеться у повідомленні ДУ «Інститут охорони ґрунтів України».

«За інформацією однієї з філій ДУ «Держґрунтохорона», за результатами лабораторних досліджень встановлено факти невідповідності досліджених зразків мінеральних добрив «Державним стандартам України» (далі — ДСТУ) та «Технічним умовам» (далі — ТУ). Це ставить під ризик продовольчу безпеку держави», — говориться у повідомленні. 

Зазначається, що у 2021 р. 4,8% від загальної кількості досліджуваних зразків не відповідали ДСТУ та ТУ, у той час як за чотири місяці поточного року цей показник зріс до 13,6% від загальної кількості зразків.

«Зважаючи на вищевикладене та з метою запобігання придбання неякісних мінеральних добрив, сільгосптоваровиробники повинні бути вкрай обачливими при укладанні відповідних договорів купівлі», — додають у відомстві. 

Уточнюється, що більшість філій ДУ «Держґрунтохорона» працюють у штатному режимі. Замовлення на всі види досліджень виконуються безперервно.

agroportal.ua

Державна служба України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів на початку лютого 2021 р. планує представити Дорожню карту повної цифрової трансформації.

Про це йшлося під час онлайн-зустрічі голови Держпродспоживслужби Владислави Магалецької з менеджером з питань України відділу Євразії Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) Габріелем Міранда, йдеться в повідомленні відомства.

«Держпродспоживслужба підготує Дорожню карту проекту співпраці з ОЕСР, в якій визначить основні потреби і напрямки діджіталізаціі процесів служби …», — йдеться в повідомленні.

За словами Магалецької, мета Держпродспоживслужби — підвищити рівень прозорості та автоматизації процесів, збільшити швидкість і якість послуг, що надаються, а також рівень довіри і задоволеності громадян і бізнесу.

Заступник голови Держпродспоживслужби Анатолій Вовнюк, відповідальний за цифрову трансформацію відомства, повідомив про плани по цифровій трансформації служби, зосередившись на напрямках максимальної цифровізації дозвільної системи (фітосанітарних та ветеринарних сертифікатах), автоматизації та стандартизації роботи з відкритими даними та державними реєстрами, автоматизації послуг Держпродспоживслужби і їх інтеграції в урядову цифрову платформу DIIA, підвищення рівня кібербезпеки і безпеки для клієнтів і службовців при наданні послуг.

Щоб прискорити практичну реалізацію цих процесів, керівники Служби виступають за глибшу співпрацю з ОЕСР. Йдеться про надання технічної допомоги і консультуванню по стандартам ОЕСР щодо інноваційних можливостей для систем санітарних і фітосанітарних заходів (СФМ), сучасних тенденцій застосування цифрових технологій, сприяння торгівлі за допомогою електронної сертифікації сільськогосподарської продукції, а також впровадження ефективних систем для захисту споживачів від зловживань в ході електронної торгівлі товарами і послугами.