Багатообіцяюча бактерія схвалена до використання в комбікормах в ЄС

Платформа «Prometheus» спільно з Міністерством аграрної політики, Держпродспоживслужбою і Проектом ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні» розробили навчальний курс «Безпечність харчових продуктів: сучасне законодавство, сумлінний виробник, відповідальний споживач».

Курс присвячений питанням створення безпечних харчових продуктів з точки зору українського законодавства. Що це означає?

В Україні впроваджена європейська модель контролю над якістю та безпечністю харчів — НАССР (Hazard Analysis and Critical Control Points), яка дозволяє аналізувати та контролювати небезпечні фактори хімічного, мікробіологічного та фізичного походження від сировини до обігу та споживання готової продукції.

Цей курс простою мовою пояснює непрості питання:

що таке нове харчове законодавство України

що харчове законодавство дає бізнесу та споживачам

хто такі оператори ринку

що таке простежуваність у харчовому законодавстві

що таке НАССР та як його правильно читати

Цей курс стане у пригоді усім — представники бізнесу дізнаються, які нові вимоги тепер ставляться перед ними, фахівці державного сектору в харчовій галузі отримають пояснення їхньої рутинної роботи у цікавій манері. А кожен українець зможе довідатись, як отримати безпечний харчовий продукт.

Зареєструватися можна за формою, яку ви знайдете за посиланням ТУТ.

Реєстрація стартує о 12:00 08.04.2019. Запрошуються всі охочі.

milkua.info

Протягом наступних десяти років споживання та виробництво свинячого м'яса почне знижуватися через проблеми охорони здоров'я, екологію та соціальну сферу.

За прогнозами, видиме споживання свинячого м'яса в ЄС знижуватиметься на 0,4% на рік, з 32,4 кг на душу населення 2022 року до 31,1 кг 2032 року (-4% за весь період). Користуючись чудовими можливостями експорту до Азії, незважаючи на африканську чуму свиней (АЧС), сектор свинарства ЄС збільшив виробництво до 23,7 млн т у 2021 році, проте у 2022 році цей показник знизився. Хоча експортні можливості мають поступово скорочуватися, АЧС матиме довгостроковий ефект до ЄС. Крім того, системи інтенсивного виробництва, ймовірно, будуть піддаватися подальшій критиці з боку суспільства. У поєднанні з посиленням екологічного законодавства в деяких країнах ЄС це серйозно вплине на виробництво. Тому в 2022-2032 роках прогнозується зниження виробництва свинячого м'яса в ЄС на 1% на рік (2,2 млн. т за весь період).

Очікується, що виробничі потужності Китаю відновляться швидше, ніж передбачалося. Тому він різко скоротить свою залежність від імпорту, попри подальші спалахи АЧС. Іншим регіонам Азії може знадобитися більше часу для відновлення. Це вплине на експорт свинини з ЄС, який в основному йде до Китаю. Крім того, очікується, що інші експортні напрямки ЄС, такі як Японія, Філіппіни та В'єтнам, скоротять свій імпорт до 2032 року. Проте ринки Південної Кореї, Австралії, Африки на південь від Сахари чи сусідніх європейських країн можуть створити додаткові можливості експорту ЄС. В результаті, якщо у 2012-2022 роках експорт ЄС збільшувався на 2,8% на рік, то у 2022-2032 роках прогнозується його зниження на 3,2% на рік. ЄС також знадобиться зміцнити та диверсифікувати свій експортний портфель. Зберігається невизначеність щодо швидкості відновлення після АЧС та торгових заборон, пов'язаних із нею. Іншим можливим ризиком є поширення АЧС на американський континент.

Після стрибка цін у 2022 році ціни в ЄС мають знизитись. Однак попит на імпорт за межами Китаю, спалахи АЧС в Азії, що продовжуються, і коригування внутрішнього виробництва можуть уповільнити зниження цін до 2025 року. Потім очікується, що ціни в ЄС залишаться на рівні 1500 євро/т до 2032 року.

 pig333.com

Рентабельність виробництва молока у сільськогосподарських підприємствах у 2018 році зменшилась до 16,1% з рекордного за останні 25 років рівня 2017 року у 26,5%.

Про це заявив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи нещодавно оприлюднені дані Державної служби статистики України щодо рівня рентабельності виробництва продукції сільського господарства в сільськогосподарських підприємствах.

За його словами, виробництво м’яса великої рогатої худоби знову стало збитковим (мінус 7,7%), тоді як у 2017 році вперше з 1994 року було рентабельним на рівні 3,4%. Проте молоко, як і у 2016−2017 роках, залишилося найбільш рентабельною продукцією у тваринництві.

«Після різкого обвалу рівня рентабельності виробництва яєць: у 2016 році він склав 0,5%, а у 2017 році — мінус 9% проти рекордного за останні 26 років рівня 60,9% у 2015 році, — торік воно знову стало прибутковим. Рівень рентабельності виробництва цієї продукції становив 5,4%», — сказав Лупенко.

Науковець додав, що рентабельним залишилося і виробництво м’яса птиці — реалізація на переробку без врахування передачі на переробку на власних потужностях, однак рівень рентабельності знизився до 5,7% з 7% у 2017 році.

Єдиним видом тваринницької продукції, рентабельність якого зросла, стало виробництво м’яса свиней. Торік рівень його рентабельності становив 6,9% проти 3,5% у 2017 році.

Традиційно збитковим стало виробництво продукції вівчарства та козівництва, хоча рівень збитковості м’яса овець та кіз зменшився до -16,6% з -39,6% у 2017 році. Рівень збитковості виробництва вовни майже не змінився і склав мінус 69,5%.

«Таким чином, у 2018 році не вдалося закріпити позитивну тенденцію 2017 року щодо зростання рівня рентабельності виробництва молочного і м’ясного скотарства та м’яса птиці у сільськогосподарських підприємствах. Проте знову стало прибутковим виробництво яєць, а рентабельність виробництва м’яса свиней навіть збільшилася», — підсумував Юрій Лупенко.

Аgropolit.com

Всеукраїнська Аграрна Рада спільно з асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» звернулися до Кабінету Міністрів України та Міністерства аграрної політики та продовольства України з приводу деяких аспектів оподаткування сільськогосподарських товаровиробників на постраждалих від російських військ територіях України.

«Відповідно до підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями росії, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди», — йдеться у зверенні.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями росії, визначається Кабінетом Міністрів України. «Однак реалізація на практиці цієї норми неможлива через те, що Кабінетом Міністрів України до цього часу не затверджено переліку відповідних територій», — пояснюють асоціації.

Разом з тим, Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом від 25 квітня 2022 року № 75 затверджено Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року.

Однак вказаний Перелік не може бути застосований для цілей підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України, оскільки перелік територій затверджений відповідним Міністерством, а не Кабінетом Міністрів України, як цього потребує Податковий кодекс. Крім того, наказом визначено лише перелік територій, на яких станом на дату затвердження наказу ведуться бойові дії та не визначено перелік територій, на яких раніше велися бойові дії, як це передбачено згаданим вище підпунктом ПКУ.

Внаслідок цього, змушені сплачувати податки як ті платники, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях, так і ті платники податків — сільськогосподарські товаровиробники, які знаходяться на підконтрольній території України, але господарства яких знищені, зруйновані або пошкоджені внаслідок нещодавнього ведення бойових дій на цій території.

Враховуючи вищезазначене, аграрна спільнота закликає якнайшвидше затвердити перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями росії для належного оподаткування с/г товаровиробників на цих територіях.

uacouncil.org