Аграрії закликають урядовців затвердити перелік постраждалих територій України для належного оподаткування сільгоспвиробників

03-трав-2022

Всеукраїнська Аграрна Рада спільно з асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» звернулися до Кабінету Міністрів України та Міністерства аграрної політики та продовольства України з приводу деяких аспектів оподаткування сільськогосподарських товаровиробників на постраждалих від російських військ територіях України.

«Відповідно до підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями росії, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди», — йдеться у зверенні.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями росії, визначається Кабінетом Міністрів України. «Однак реалізація на практиці цієї норми неможлива через те, що Кабінетом Міністрів України до цього часу не затверджено переліку відповідних територій», — пояснюють асоціації.

Разом з тим, Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом від 25 квітня 2022 року № 75 затверджено Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року.

Однак вказаний Перелік не може бути застосований для цілей підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України, оскільки перелік територій затверджений відповідним Міністерством, а не Кабінетом Міністрів України, як цього потребує Податковий кодекс. Крім того, наказом визначено лише перелік територій, на яких станом на дату затвердження наказу ведуться бойові дії та не визначено перелік територій, на яких раніше велися бойові дії, як це передбачено згаданим вище підпунктом ПКУ.

Внаслідок цього, змушені сплачувати податки як ті платники, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях, так і ті платники податків — сільськогосподарські товаровиробники, які знаходяться на підконтрольній території України, але господарства яких знищені, зруйновані або пошкоджені внаслідок нещодавнього ведення бойових дій на цій території.

Враховуючи вищезазначене, аграрна спільнота закликає якнайшвидше затвердити перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями росії для належного оподаткування с/г товаровиробників на цих територіях.

uacouncil.org

Більше новин
Відбулося засідання членів Наглядової ради швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України»
29-жовт-2020

28 жовтня 2020 року у рамках роботи швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» відбулося засідання членів Наглядової ради програми. 

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку

У заході взяли участь заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Сергій Глущенко т. в. о. Голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко, менеджер програм, Федеральний департамент з економічних питань, освіти та досліджень, Державний секретаріат Швейцарії з економічних питань (SECO) Барбара Єггін, а також заступник директора Швейцарського бюро співробітництва, Посольство Швейцарії в Україні Віктор Шуткевич.

На початку зустрічі місцевий Керівник Програми Ігор Кравченко наголосив про те, що стратегічним завданням Програми є розвиток потенціалу органічного та молочного секторів, як зміцнення сталого розвитку. Зокрема він зазначив про подальшу готовність обмінюватися досвідом та активно співпрацювати з українською стороною для забезпечення довготривалого впливу та можливості ефективного розвитку українських секторів після закінчення дії Програми.

У свою чергу т. в. о. Голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко відзначила, що підтримка з боку швейцарсько-української Програми є дуже важливою для всіх зацікавлених сторін (бізнес, державні інспектори та асоціації). Вона наголосила, що завдяки активному впровадженню компонентів Програми відбувається постійний розвиток органічного та молочного секторів в України та удосконалення національних процедур і процесів.

У ході зустрічі членам Наглядової ради були представлені презентації щодо результатів діяльності компонентів Програми. Окрім того, учасники засідання обговорили та затвердили результати роботи Програми за перший рік (серпень 2019 - липень 2020), також для учасників заходу була представлена презентація плану діяльності Програми на період 01.01.2021 - 30.06.21.

Детальніше
Роман Лещенко: закінчення війни в Україні — це питання глобальної продовольчої безпеки
21-бер-2022

Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко під час брифінгу в Українському медіа центрі розповів про те, як Україна забезпечена продовольством, що буде з посівною та чи загрожує світу продовольча криза.

Наші запаси продовольства

«Із точки зору забезпечення продовольством в Україні - у нас ситуація повністю контрольована. Наша держава є одним із найбільших експортерів продовольства в світі. Увесь цивілізований світ знає, що Україна забезпечила показники врожайності в 2021 році більше 100 млн тонн зернових, зернобобових та олійних культур.

Крім того, країна пройшла успішну реалізацію земельної реформи. Розпочала процес іригаційної реформи. Приріст агросектору в 2021 році становив близько 20%.

«Наша країна сьогодні має запаси пшениці на 2 роки, олії — на 5 років, кукурудзи — на 1,5 роки», — підкреслив Міністр.

Продовольча безпека України

Роман Лещенко повідомив, що в умовах, коли знищені всі ланцюги виробництва у Херсоні, Харкові, Сумах, де були центри виробництва багатьох продуктів харчування, Україна перелаштовується, активізує виробництво через держзамовлення. Уряд ухвалив відповідні рішення, а Мінагрополітики стимулює внутрішню переробку. Станом на сьогодні понад 300 заводів харчової промисловості активно займаються держзамовленням.

Крім того, в найближчі дні будуть ухвалені революційні рішення з точки зору імпорту продуктів харчування, надання гуманітарної допомоги.

Посівна кампанія

За словами Міністра, виходячи з ґрунтово-кліматичних умов, у найближчі тижні ми розпочнемо активну фазу сільськогосподарських робіт.

«Там, де немає обстрілів, — український аграрій іде в поле і сіє. Навіть на тимчасово окупованих територіях. Беззаконня, яке там діється, — не надовго, Україна поверне собі ці території.

Мало хто розуміє, що для українців, які пережили Голодомор, ментально означає посівна. Це не просто агротехнологічний процес. Ніхто і ніщо нас не зупинить. Це такий самий фронт і дезертирів на ньому немає», — переконаний Роман Лещенко.

За його словами, в цьому році посівна буде гнучкою. Аграрії зможуть адаптуватися, змінити площі культурами, що стоять в забороні на експорт, і держава їх викуповуватиме за максимально ринковими цінами.

«Ми намагаємося наситити аграрія товарними позиціями та оборотними коштами: дати насіння, без грошей відпустили засоби захисту рослин, надати банківське кредитування під 0% на півроку», — зазначив Міністр.

Підтримка аграріїв

«На сьогодні максимально спростили всі процедури, пов’язані з оподаткуванням. На період воєнного стану ми ввели податок із обороту у розмірі 2% від обороту, спростили всю звітність.

Держава надаватиме кредитні гарантії в обсязі 25 млрд грн, щоб забезпечити пільгове кредитування для аграріїв для посівної кампанії.

Окремо провели дерегуляцію стосовно скасування адміністративних процедур ліцензування ввезення пестицидів та агрохімікатів, доступу пального. Крім того, максимально спростили питання реєстрації сільськогосподарської техніки, сертифікації насіння. Мінагрополітики в режимі реального часу здійснює координацію посівної кампанії і забезпечення продовольством українського народу», — підкреслив Роман Лещенко.

Експорт

За словами Міністра, Україна входить в ТОП-5 світових експортерів продовольства, за окремими позиціями — в ТОП-3. Ми забезпечуємо більше 400 млн людей у світі продовольством, не враховуючи населення України.

«Україна та росія забезпечують 30% постачання пшениці та кукурудзи, та 80% постачання олії у світі. Зрив посівної, атаки на аграрні регіони України, а також блокада морських портів нашої держави, зважаючи на налагоджену логістику, перш за все призведе до продуктової кризи у країнах Африки, Близького Сходу та Південно-Східної Азії. Зокрема, Лівія, Сирія, Ємен та Єгипет мають запаси продовольства всього на 3−6 місяців. А брак продовольства може призвести до нового сплеску міграції біженців із цих країн», — зазначив Міністр.

Заблокувавши українську портову інфраструктуру, росія одночасно заблокувала і власний експорт мінеральних добрив, що неодмінно призведе до зниження врожайності у тих країнах, які закуповують ці добрива.

Зараз Україна розробляє можливості налагодити експорт збіжжя залізничними шляхами через західний кордон. З західними країнами-сусідами опрацьовується «обнулення» квот, обмежень, щоб постачати зерно через Молдову та Румунію, відправляти зерно через порти сусідньої країни у Чорному морі, що не знаходяться в зоні окупації, зазначив Міністр.

Проте, за словами Романа Лещенка, вже 20−25% продуктивності втрачено. Частково її можна компенсувати, якщо найближчим часом буде досягнуто миру і Україна зможе логістично забезпечити аграріїв паливом та міндобривами.

«Нам потрібно зараз як мінімум один порт відкрити, і ми зможемо експортувати до 5 млн тонн в місяць. Тоді втрати будуть, але вони не будуть критичними», — підкреслив він.

Глобальна продовольча криза, на думку Романа Лещенка, призведе до економічної кризи в усьому світі. Тож закінчення війни в Україні є питанням глобального порядку, а не проблемою окремо взятого регіону.

minagro.gov.ua

Детальніше
Чому в серпні Україні критично важливо звільнити південь та розблокувати порти? — Андрій Ярмак
28-черв-2022

Україна та світ будуть з хлібом та м’ясом? Проблему логістики вирішили? Або чому в серпні Україні критично важливо звільнити південь та розблокувати порти. Відповіді на ці питання знайдете у лонгріді від Андрія Ярмака, економіста департаменту технічного співробітництва Продовольчої та сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй (ФАО).

«Отже, до фактів та цифр про те, як Україна справляється з блокадою портів та низкою інших логістичних проблем? А також що це означає для майбутнього агросектору країни і глобальної продовольчої безпеки.

Я приємно вражений — майже вдвічі більше вивозити зараз, ніж попередні найоптимістичніші оцінки — тобто майже 2 млн тонн на місяць. Сюди входять зернові, олійні, рослинні олії, продукти їх переробки — тобто те, що ми називаємо #commodities.

Правду відразу додам трішки неативу до цих приємних цифр — 2 млн тонн — це те, що «випхали», тобто те, що відмітилося на митниці. Але це не означає, що ці товари так швидко потраплять до адресатів, як раніше морем, бо пробки на Дунаї і на залізницях просто шалені. Терміни очікування доставки, відповідно, теж. А чим довше йде товар, тим пізніше прийдуть кошти. Ну й про ціну поговоримо окремо, нижче.

Ще гірше те, що, навіть експорт в 2 млн тонн — це приблизно 20% від того, що нам реально було б потрібно. Якщо ви вивчали теорію обмежень, то ви знаєте, що це означає - це означає, що з часом, якщо не розширити цю пляшкову шийку, то все виробництво буде налаштовано на цей обсяг. Але про це теж пізніше.

Більшість агро-аналітиків прогнозує експорт зерна з України, без врахування олійних та олій, на рівні 22−24 млн тонн. Я вважаю, що без портів, цього обсягу досягти буде надзвичайно важко. І не тільки тому, що це майже неможливо логістично.

Навіть якщо Україна експортує протягом сезону 2021/22 років 24 млн тонн зернових, це буде рівно вдвічі менше, ніж в сезоні 2020/21 років. Отже, світ недоотримає приблизно 24 млн тонн українських зернових. Адже у рашистів не буде де їх красти тим разом.

Експорт олійних, рослинних олій, шротів знизиться ще більш різко, а соняшникова олія — це дуже важливий продукт для харової промисловості світу, а шроти та олійні - джерело білка для тваринництва (молоко, м'ясо, яйця, риба).

Світовий ринок почне відчувати зниження експорту з України лише у другій половині року, оскільки досі світ використовував запаси врожаю 2021 року, що були зібрані до війни. Також до війни було закуплено насіння та матеріали для посівної кампанії 2022 року. З урожаєм 2023 року ситуація значно погіршиться.

Але в п’ятницю я спілкувався з людьми, що працюють в Ємені та Сирії. В Ємені ситуація з доступністю продуктів харчування є критичною. В Сирії з продуктами теж все дуже скрутно, причому настільки, що місцевий кривавий диктатор, на фоні відсутності рашистської підтримки, реально боїться, що його скинуть. А ще думаєте чому турки купують у рашистів крадене в Україні зерно? (якщо не знаєте, читайте Османа Пашаєва і піднімайте цю проблему!). А тому, що у них теж диктатор, під яким хитається трон і якому буде важко на ньому втриматися без українських кормів, бо Туреччина — другий після Китаю споживач наших кормів.

Виробництво зерна та олійних в Україні 2022 році різко скоротиться. Зерна, за різними оцінками, на 35−37 млн тонн (-40%), а олійних на 6−7 млн тонн (-30−35%).

Причини зниження дві: Площі та врожайність. Площі знизиться бо дефіцит дизелю, частина площ під орками, частина з мінами, забруднення дизелем та іншими елементами війни, частина під постійними обстрілами тощо, а частина фермерів, навіть маючи дизель та насіння, приймає рішення не сіяти, через дуже низькі ціни.

Другий фактор — зниження врожайності через брак ресурсів: фінансових, людських, добрив, техніки, хімікатів тощо.

Але 2022 рік — це ще квіточки. З посівом під врожай 2023 року, який, нагадаю, почнеться вже за 2 з гаком місяці, ситуація дійсно виглядає досить критично. Критично для нашого експорту і критично для світу, а не так критично для внутрішнього ринку. Правда, нагадаю, що експорт — це джерело доходів країни і джерело стабільності нашої валюти, і джерело доходів сільського населення. Тому не варто думати, що це не якось там не важливо.

Україна найбільшим експортером кормових компонентів (білкових шротів, висівок, кукурудзи, ячменю, фуражної пшениці, а також соєвих бобів, які переробляються на соєвий шрот) в регіоні. Всі інші великі експортери знаходяться в Америках. Замінити Україну просто нічим і неможливо фізично. Фактор відсутності України на ринку почне впливати на світові ціни м’яса та молочних продуктів вже наприкінці літа — на початку осені 2022 року.

Найбільша ж проблема, часто, чомусь не згадується взагалі. Нині фермери в Україні отримують дуже низькі ціни на свою продукцію, і навіть за таку ціну її важко продати, а витрати дуже різко зросли. На даний момент витрати на вирощування зернових перевищують ціни, тобто виробництво є збитковим (див вище про пляшкову шийку).

Та логістика, яку ми такими зусиллями з підтримкою багатьох країн зараз налагоджуємо, є недостатньою і дуже дорогою. Тому цінам на зерно в світі потрібно буде ще зрости мінімум на $ 150 доларів за тону, якщо світ хоче, щоб Україна й далі вирощувала зернові.

Зауважу, що весь цей час загрози дефіциту продуктів переробки зерна та олійних в Україні немає, і дефіциту кормів також. Більше того, все це відносно доступне, порівнюючи з цінами в будь-якій іншій країні світу. Але за це доплачують власники агропідприємств з власної кишені, тому не забувайте їм за це хоча б дякувати.

А що буде з врожаєм зернових в Україні в 2023 році? Знаю, це далеко. І теж сподіваюся, що порти розблокують, але рішення про посів озимини приймати потрібно вже зараз — купувати насіння, запасати дизпаливо, і т.п. А зараз рішення буде не на користь вирощування зернових, бо ціни не покривають витрати.

Тому, якщо ЗСУ не звільнить від рашистської погані південь і не розблокує судноплавство хоча б Чорному морі, не здивуюся, якщо виробництво зернових та олійних в Україні впаде до такого рівня, коли експортувати буде практично нічого — звичайно не до нуля, але до обсягів, коли не експорт є рушійною силою агробізнесу, а внутрішній ринок.

А тепер до глобальної ситуації. Не забуваймо, що зараз весь світ платить набагато більше за добрива та хімікати для захисту рослин, а це означає, що споживання зменшується, особливо в країнах, що розвиваються.

Чудес не буває - якщо використовується менше МТР, знижується врожайність. Таким чином, зниження врожайності в багатьох інших країнах є невідворотнім. А тут ще й посухи цього року аномальні. Відповідно, ціни на зерно, після певної стабілізації влітку, коли Північна Півкуля збирає врожай, знову почнуть стрімко зростати ближче до кінця року. Можливо навіть раніше.

Отже, нинішні високі ціни на зерно, рослинне масло, м'ясо, рибу, молочні продукти зараз далекі від своїх потенційних піків. У другій половині року світ може побачити серйозне зростання цін на всі продукти харчування, яке триватиме і в 2023 році.

Відновлення агровиробництва в Україні буде досить тривалим. Але, якщо ви, як і я, не маєте жодних сумнівів в нашій перемозі, прямо зараз тримайтеся аграрних активів. Ці збиткові активи перетворяться на справжнє золото.

Ось так вимушено мені довелося повернутися до того, з чого починав кар'єру — до зернової аналітики. Тримаймося і бережіть себе!»

PigUA.info за матеріалами facebook.com

Детальніше
З Днем Незалежності, Україно!
24-серп-2022

«24 лютого нам казали: "У вас немає шансів", 24 серпня ми кажемо: "З Днем Незалежності, Україно!», – так розпочав своє звернення президент Володимир Зеленський.

З Днем Незалежності України! Нехай свобода мислити і діяти буде вашою перевагою. Бажаємо відчувати її в роботі, у відносинах і в житті. Процвітання вам, вашій родині і країні! Будьте незалежні і вільні у всіх своїх проявах!

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок