Місія КНР закінчила роботу з оцінки виробництва яловичини в Україні

Впродовж 17−19 червня 2019 року в Берліні відбулася щорічна конференція IFCN, яка була присвячена обговоренню класів молока та прогнозам перспектив розвитку глобального молочного ринку до 2040 року. Асоціація виробників молока є членом IFCN з 2017 року. Отож давайте розберемося які Україна має перспективи на світовій молочній арені.

За даними The DairyNews, дослідниками аналітичної мережі IFCN спрогнозовано зростання глобального виробництва молока в межах 1282 млн т. до 2040 року. Ріст складе 45% (+400 млн т), порівняно з 2018 роком. При цьому кількість поголів'я збільшиться лише на 14%, до 427 млн гол. Очікується, що в зростанні виробництва не останню роль матиме підвищення рівня технологічності, що скоротить кількість самих ферм на 17% ― до 99 млн, проте зумовить підвищення кількості корів на фермі на 37%, до 4,3 гол. При цьому надої зростуть на 27% ― з 2,3 до 2,9 т в рік.

Основним рушієм таких змін є прогноз щодо зростання чисельності населення планети і, відповідно, зростанням попиту. Крім того, за даними аналітиків IFCN, споживання молочних продуктів до 2040 року зросте на 20% і становитиме близько 140 кг на душу населення.

Як зазначається в повідомленні The DairyNews, близько 70% із 1282 млн т молока, яке вироблятиметься в світі буде надходити на переробку, яка збільшиться на 388 млн т. В середньому її щорічне зростання складатиме 2,6%. Разом з тим, до 2024 року 83% молока буде споживатися за місцем його виробництва, хоча й поставки на зовнішні ринки таки збільшаться на 17%.

Найбільші імпортери молока будуть збільшувати дефіцит молока, який може вирости на 45 млн т. Головні регіони-експортери зможуть збільшити поставки лише на 36 млн т, впевнені аналітики. Ціна на молоко за оцінками експертів зросте до 41 дол. за 100 кг.

Таким чином, позитивна динаміка розвитку глобального молочного ринку та прогнозований дефіцит молочних продуктів в розмірі 9 млн т, дає можливість українським виробникам поборотися за збільшення своєї частки світового експорту. Зокрема, за даними тієї ж IFCN ми займаємо 22 місце у світовому виробництві. При цьому ми активно нарощуємо продуктивність корів ― +23,4% за останні 10 років. Крім того, одним з головних наших козирів у конкурентоспроможності є ціна молока, яка на 10% нижча за середню світову, що надає привабливості українським виробникам на зовнішніх ринках.

Вже зараз Україна займає третє місце у світі по експорту казеїну, п’яте ― по експорту масла, восьме ― по експорту сухого збираного молока. Також Україна ― другий найбільший постачальник масла до ЄС після Нової Зеландії.

Асоціація виробників молока за даними The DairyNews

Головні новини минулого тижня — законодавчі новації, рух посівної, ініціативи профільних асоціацій, функціонування агрокомпаній в умовах воєнного стану.

Україна веде дві війни одночасно: одну — за суверенітет і цілісність території, другу — за продовольчу безпеку світу. Пропонуємо дайджест перемог і поразок аграрного фронту за тиждень.

В умовах війни проблем українського агросектору безліч, але головною залишається – заблоковані морські порти. Європейський напрямок експорту не може забезпечити українським обсягам вивозитись вчасно. Корка на кордоні з вагонів-зерновозів, в свою чергу тримає наповненими елеватори всередині країни. А наступні жнива розпочнуться через місяць. Думки великих гравців зернового ринку, щодо проблем які виникають на тлі малих можливостей експорту, зібрано у матеріалі: Логістичний колапс: елеватори повні, а на кордоні черги зерновозів.

40 тонн насіннєвої картоплі передала компанія «Агріко Україна» тільки через гуманітарний штаб Всеукраїнської Аграрної ради, який працює спільно із благодійним фондом SaveUa. Загалом, населення отримало 600 тон насіннєвої картоплі від Агріко з початку війни. В компанії роздавали два сорти картоплі, які вже в кінці серпня дадут врожай, а значить і їжу домогосподарствам по всій країні. Бо 80−90% картоплі вирощується саме в домогосподарствах.  Деякі селяни, зможуть більше посадити, за рахунок додаткового насіння. Городники також планують вирощену картоплю роздавати нужденним. 

В яких сферах сільського господарства зросли зарплати, а в яких знизились? Відповідь на ці питання дають аналітики кадрового агентства grc.ua. За їх даними, найвищі зарплати пропонують на Київщині та Полтавщині. Найнижчі зарплати в травні у відкритих вакансіях пропонуються у Чернігівській області. Загалом, в агросекторі, середня зарплата зросла з 13 300 грн у квітні, до 16 600 грн у травні. Компанії озвучують, що в умовах війни одним з головних завдань для них є утримання та підтримка діючих працівників. Проте більшість з тих підприємств та організацій, що працюють, не мають змоги платити співробітникам заробітні плати на довоєнному рівні. Новим працівникам, яких наймають компанії, пропонують зарплати теж нижчі, аніж це було до війни.

Чи не щодня ДСНС повідомляє про підрив тракторів під час польових робіт. Протитанкові міни залишаються після себе окупанти. Станом на середину травня, площа бойових дій становить до 11 млн га, майже половина з цих територій може бути «забруднена» вибухонебезпечними предметами. Після огляду місця підриву, сапери знаходять ще декілька вибухонебезпечних предметів. Трактори, зазвичай під списання, а водії часто гинуть чи отримують травми. Зі слів керівників господарств, заявки на розмінування вони відправляли чи не вперший день звільнення територій від росіян, але сапери не квапляться розміновувати поля. Правоохоронці кажуть, що сьогодні найголовніше завдання це розміновування будівель та доріг, тому сьогодні вони просто не встигають оглядати поля. Про проблеми розмінування українських полів в матеріалі за посиланням.

Окуповані території зменшили кількість посівних площ в Україні. Також багато підприємств просто знищили російські окупанти. Вирішити проблему із зменшенням посівних площ законодавці вирішили за рахунок земель, які до цього не оброблялись. Для цього було ухвалено закон № 2145-IX. Документом закріплена можливість передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на строк до одного року землеволодінь сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності,  а також ряду інших СГ землеволодінь, з орендною платою до 8 відсотків від нормативної грошової оцінки, що визначається від середньої нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Agravery.com

Український виробник ветеринарних препаратів — ТОВ «БІОТЕСТЛАБ» — отримав висновок Органу з сертифікації продукції, процесів та послуг «Український біологічний центр сертифікації» про відповідність вимогам належної виробничої практики (Good Manufacturing Practice, GMP). Ресертифікаційний аудит усіх виробничих підрозділів було проведено в листопаді 2020 року. За його результатами компанія отримала відповідний сертифікат (№ GMP 10/18), дійсний протягом трьох років.

Джерело: посилання на офіційний сайт компанії — https://www.biotestlab.ua/news/

Директор ТОВ «БІОТЕСТЛАБ» Олена Салій: «У 2015 році наша компанія вперше отримала сертифікат відповідності до вимог GMP виробництва вакцин для тварин і птиці, антибіотиків, протипаразитарних засобів, діагностичних ветеринарних препаратів, а також дезінфікуючих і миючих засобів для тваринницьких приміщень. Це стало підсумком багаторічної роботи з переоснащення основного виробництва та стартом нових проєктів для забезпечення стабільно високої якості продукції. Щорічно компанія інвестує в R&D, автоматизацію виробництва, діджиталізацію процесів. Крім того, ми використовуємо можливості GMP для просування на зарубіжні ринки — на сьогодні продукція “БІОТЕСТЛАБ” експортується до 22-х країн».

На підприємстві спроєктовані чисті приміщення з комплексом шлюзів та спеціальною системою вентиляції з багатоступеневим очищенням припливного повітря. Протягом останніх трьох років встановлено нове обладнання для виробництва імунобіологічних препаратів, нову лінію з миття флаконів, триває оновлення ліній хім.-фарм виробництва. Модернізована й оснащена сучасним обладнанням система підготовки води для ін'єкцій.

У 2018 році за результатами інспекційної перевірки «Українського біологічного центру сертифікації» компанія «БІОТЕСТЛАБ» вдруге підтвердила відповідність вимогам GMP з отриманням трирічного сертифіката.

Директор ТОВ «БІОТЕСТЛАБ» Олена Салій: «Окрім перевірки на відповідність вимогам GMP, компанія регулярно проходить зовнішні аудити, в тому числі зарубіжними партнерами, органами сертифікації, ліцензійними та дозвільними органами. На цей момент успішно пройдено 22 зовнішні аудити. Ми досягли стійкого прогресу в постійному вдосконаленні якості процесів для підтримання наявного портфеля та розробки нових продуктів».

GMP є обов'язковим стандартом сертифікації фармацевтичних виробництв в Європі та загальновизнаним у світі. З 2018 року в Україні вимоги GMP поширились і на виробництво ветеринарних препаратів як для продажу на внутрішньому ринку, так і експорту, а також на ветеринарні препарати, що імпортуються в Україну. Регулювання здійснюється згідно з «Правилами належної виробничої практики ветеринарних препаратів», затвердженими Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №606 від 10.11.2017 року. Вимоги GMP гармонізовані з діючими на території Європейського Союзу та є частиною системи, яка гарантує, що ветеринарні засоби виробляються та контролюються відповідно до стандартів якості на всіх етапах — від моменту надходження сировини та пакувальних матеріалів на підприємство до відвантаження готової продукції на склад. При цьому важливим елементом системи є підтвердження уповноваженою особою того, що кожна серія препаратів виготовлена й проконтрольована відповідно до вимог реєстраційного досьє.

Для довідки: в 2020 році компанія «БІОТЕСТЛАБ» підтвердила відповідність вимогам міжнародного стандарту управління якістю ISO 9001:2015. Аудит провів світовий лідер у галузі сертифікації DQS GmbH (Німеччина).

Про компанію

«БІОТЕСТЛАБ» — вітчизняний виробник ветеринарних препаратів, входить у ТОП-20 світових виробників вакцин для тварин і птиці. Компанія також спеціалізується на аутогенних вакцинах, антибіотиках, протизапальних, вітамінно-мінеральних, протипаразитарних препаратах, дезінфікуючих, антисептичних засобах для використання у ветеринарній практиці. Продуктова лінійка нараховує понад 100 позицій.

Контактна особа для преси: Євген Пилипенко, +38 (067) 364-5482, e_pylypenko@biotestlab.ua.

За офіційною статистикою, обсяг власної переробки сировини становить до 1% від загального надходження молока на промислову переробку.

Навіть, з урахуванням можливих неточностей ця цифра виглядає цілком реальною і говорить про незначну вагу цієї категорії для галузі. Проте чим далі більше виробників озвучують наміри отримати «молочну незалежність» від переробників і шукають кошти для будівництва цехів у господарствах.

За твердженням самих виробників, незадовільна ціна на молоко від закупівельників та переробників, можливість стабільного збуту продукції, економія ресурсів при замкнутому циклі виробництва, створення додаткових робочих місць на селі — це три найпоширеніші причини, які стимулюють їх робити власні локальні бренди молочної продукції.

Приміром, ПАТ «Племзавод "Стєпной"». Тут уже декілька років поспіль займаються переробкою молока під одноіменною торговою маркою, продають його у торгових мережах Запорізької області. За словами директора підприємства, Анатолія Волкова власна переробка молока — це зовсім не забаганка, а цілком виправданий крок — намагання стати частково незалежним від коливань ціни молока на ринку.

 «На фермі утримуємо 1800 голів ВРХ, середньодобовий надій становить 32,8 кг молока на корову. За минулий рік надоїли 11 400 л молока на корову. Нещодавно встановили новий корпус на 560 місць, маємо власний комбікормовий завод. Можемо переробляти у власному цеху 40 тонн молока на добу. Виробляємо кисло-молочну продукцію, а також кілька видів твердих сирів. Для нас власна переробка означає додану вартість продукції, бо на сьогодні тримати 200 чи 300 корів та здавати молоко переробникам невигідно, справедливої ціни на ринку немає», — говорить пан Анатолій.

У приватному сільгосппідприємстві «Пісківське» Бахмацького району, що на Чернігівщині також успішно займаються виробництвом молока, м’яса, вирощуванням племінного молодняку. Утримують 3000 голів ВРХ, з них — тисяча дійних корів. Мають два сучасні доїльні зали, і виробляють молоко екстра-класу для дитячого харчування для однієї із світових харчових корпорацій.

Прагнучи якомога більше переробляти у своєму господарстві і створювати нові робочі місця у селі керівник господарства Валерій Колоша рік тому відкрив сирний цех. Щодня тут перероблять тонну молока, з якого виходить 100 кілограмів твердого сиру «Гауда», м’які сири, сметана, бринза й інші кисломолочні продукти. Пан Колоша пояснює, що незважаючи на засилля молочної продукції у магазинах прихильників натурального фермерського продукту стає все більше, тож сир з ферми беруть дуже охоче, він не пропадає. Щодо рентабельності сирного виробництва, то, за словами керівника ПСП «Пісківське», власна сироварня — справа прибуткова, адже обладнання українського виробництва окупилося менш ніж за рік роботи цеху.

У створенні локального молочного бренду можна піти і від зворотного, — маючи виробничі потужності, побудувати навколо цього молочну ферму. Комерційний директор ТОВ «Старокозацький сир» Ростислав Зіновський згадує, як на початку діяльності вони просто не могли знайти достатні обсяги якісного молока на ринку, тож вимушені були побудувати молочну ферму для потреб виробництва.

 «Для нас, як для виробника, власне молоко означає економію коштів на логістику та закупівлю, і повну простежуваність виробництва», — стверджує він. На сьогодні підприємство виробляє сири тверді, плавлені і масло, Як два попередніх виробники, «Старокозацький сир» продають лише на місцевому рівні, у торгових мережах Одеси.

Як стверджують опитані фахівці, основна проблема наших переробників молока у тому, що вони зазвичай зорієнтовані продавати те, що можуть виробити на потужностях, і мало думають над тим, аби виробляти високомаржинальну і оригінальну продукцію, яка так потрібна ринку. Саме такий підхід може стати дієвим інструментом в руках локальних переробників.

 «Чому швейцарський сир є еталоном по якості і сироварні там працюють десятиліттями? Тому що кожен виробник намагається не копіювати сорт, а створювати власний «крафтовий» продукт, який не можна купити у жодному іншому місці, окрім певної ферми. Це продукт із своєю історією, який бережуть, і він рано чи пізно знаходить свого покупця. Тому перше, ніж відкривати сироварню потрібно думати над тим, які проблеми ви вирішите переробляючи у себе молоко та чи потрібно це ринку», — закликає експерт Асоціації виробників молока Олена Жупінас.

milkua.info за матеріалами Agravery.com