Прогнози розвитку глобального молочного ринку та перспективи України

27-черв-2019

Впродовж 17−19 червня 2019 року в Берліні відбулася щорічна конференція IFCN, яка була присвячена обговоренню класів молока та прогнозам перспектив розвитку глобального молочного ринку до 2040 року. Асоціація виробників молока є членом IFCN з 2017 року. Отож давайте розберемося які Україна має перспективи на світовій молочній арені.

За даними The DairyNews, дослідниками аналітичної мережі IFCN спрогнозовано зростання глобального виробництва молока в межах 1282 млн т. до 2040 року. Ріст складе 45% (+400 млн т), порівняно з 2018 роком. При цьому кількість поголів'я збільшиться лише на 14%, до 427 млн гол. Очікується, що в зростанні виробництва не останню роль матиме підвищення рівня технологічності, що скоротить кількість самих ферм на 17% ― до 99 млн, проте зумовить підвищення кількості корів на фермі на 37%, до 4,3 гол. При цьому надої зростуть на 27% ― з 2,3 до 2,9 т в рік.

Основним рушієм таких змін є прогноз щодо зростання чисельності населення планети і, відповідно, зростанням попиту. Крім того, за даними аналітиків IFCN, споживання молочних продуктів до 2040 року зросте на 20% і становитиме близько 140 кг на душу населення.

Як зазначається в повідомленні The DairyNews, близько 70% із 1282 млн т молока, яке вироблятиметься в світі буде надходити на переробку, яка збільшиться на 388 млн т. В середньому її щорічне зростання складатиме 2,6%. Разом з тим, до 2024 року 83% молока буде споживатися за місцем його виробництва, хоча й поставки на зовнішні ринки таки збільшаться на 17%.

Найбільші імпортери молока будуть збільшувати дефіцит молока, який може вирости на 45 млн т. Головні регіони-експортери зможуть збільшити поставки лише на 36 млн т, впевнені аналітики. Ціна на молоко за оцінками експертів зросте до 41 дол. за 100 кг.

Таким чином, позитивна динаміка розвитку глобального молочного ринку та прогнозований дефіцит молочних продуктів в розмірі 9 млн т, дає можливість українським виробникам поборотися за збільшення своєї частки світового експорту. Зокрема, за даними тієї ж IFCN ми займаємо 22 місце у світовому виробництві. При цьому ми активно нарощуємо продуктивність корів ― +23,4% за останні 10 років. Крім того, одним з головних наших козирів у конкурентоспроможності є ціна молока, яка на 10% нижча за середню світову, що надає привабливості українським виробникам на зовнішніх ринках.

Вже зараз Україна займає третє місце у світі по експорту казеїну, п’яте ― по експорту масла, восьме ― по експорту сухого збираного молока. Також Україна ― другий найбільший постачальник масла до ЄС після Нової Зеландії.

Асоціація виробників молока за даними The DairyNews

Більше новин
ЄС дозволило використання трьох нових ліній ГМО у виробництві продовольства та комбікормів
19-квіт-2022

Минулого тижня Європейська Комісія дозволила використання трьох ліній генетично модифікованих культур: сої, олійного ріпаку та бавовни. Всі ці лінії ГМО пройшли комплексну процедуру перевірки, яка включала позитивну оцінку з боку наукового співтовариства. За підсумками аналізу вони були рекомендовані для використання у виробництві комбікормів, а також продовольства.

Тим не менш, дозвіл поширюється лише на використання та імпорт сировини. Вирощування на території країни Європейського Союзу ще заборонено.

За матеріалами Feed Navigator

Детальніше
Великі проекти з виробництва кормових водоростей запускаються в США
14-лип-2017

Великі проекти з виробництва кормових водоростей запускаються в США

Відразу два досить великих проекту з фільтрації стічних вод, з витяганням корисних мікроелементів для подальшого їх використання при вирощуванні водоростей були анонсовані в США. У кожному разі передбачається застосування різних технологій фільтрації, а також вирощування різних видів водоростей, проте принцип роботи системи в кожному випадку приблизно однаковий.

Так, передбачається, що фільтраційні установки зможуть очищати стічні води, витягуючи з них фосфор і азот, які будуть акумулюватися і згодом направлятися на харчування водоростей. Згідно заявленим характеристикам одного з проектів при переробці 4 млн галонів стічної води в день установка буде забезпечена достатньою кількістю сировини для того, щоб вирощувати 8 тис футів водоростей, що еквівалентно приблизно 3,6 тонн в день.

Як зазначили автори обох проектів, передбачається, що вирощувані водорості будуть спрямовані на задоволення потреб комбікормової промисловості, а також в невеликих кількостях на виробництво продуктів харчування і біопалива.

 

Feed Navigator

Детальніше
Україна та ЄС активізували підготовку до підписання “промислового безвізу”
29-квіт-2022

Процес підготовки до укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислових товарів (АСАА) активізовано. 

27 квітня 2022 року відбулася зустріч заступника Міністра економіки України Олександра Грибана з виконувачем обов’язків Голови Представництва Європейського Союзу в Україні Ремі Дюфло та торговим менеджером Представництва Європейського Союзу в Україні Анне Берсіо, під час якої були обговорені подальші кроки щодо укладення Угоди АСАА.

Здійснюється моніторинг результатів адаптації законодавства, включаючи нормативно-правові акти у сфері енергоефективності та енергетичного маркування, шляхом заповнення таблиці «Tracking tables», розробленої спільно з Європейською стороною. На сьогодні Україна в цілому виконала зобов’язання щодо адаптації горизонтального та секторального законодавства.

«Реалізація Угоди АСАА сприятиме впровадженню нової моделі економічного розвитку України, зростанню конкурентоспроможності та інноваційності української промислової продукції як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках. Це нові можливості залучення інвестицій, а також вироблена за сучасними технологіями якісна та безпечна продукції для споживачів, що є особливо важливим для спрощення торгівлі та відновлення економіки України під час воєнного стану», — зазначив заступник Міністра економіки України Олександр Грибан. Він висловив вдячність Європейській стороні за підтримку України під час військової агресії рф, і зокрема у сфері дерегуляції торгівлі промисловою продукцією.

Наразі Українською стороною враховані рекомендації європейських експертів, надані у звітах за результатами проведення першої фази попередньої оціночної місії ЄС, в межах якої відбулось оцінювання стану адаптації горизонтального та вертикального законодавства інфраструктури якості України до актів законодавства ЄС, систем стандартизації та метрології України.

Мінекономіки підготовлено та передано виконувачу обов’язків Голови Представництва Європейського Союзу в Україні Ремі Дюфло Дорожню карту допомоги державним підприємствам сфери технічного регулювання в умовах воєнного стану, зокрема за підтримки діючих в Україні проектів технічної допомоги.

Сторони докладатимуть максимум зусиль для пришвидшення подальших оціночних місій із застосуванням гнучких підходів в режимах онлайн та офлайн. Європейська сторона запевнила у підтримці національної системи інфраструктури якості України у цей складний час.

me.gov.ua

Детальніше
Хвороби розвитку, або чому племінний статус українських кіз під питанням
09-жовт-2017

Українці все більше цікавляться продуктами з козячого молока, оскільки це корисно. Через це більшає козиних ферм, але виникають питання з племінними тваринами. 

З кожним роком інтерес до козівництва зростає, з'являються нові великі ферми та пропагується здорове харчування на основі козиного молока. Хоча ця продукція набагато дорожча, ніж з коров’ячого, проте все ж має свого покупця. Останнім часом в Україні зріс попит на якісні сири, зокрема і з козиного молока. Молоко чи кисломолочні продукти реалізувати важче. За словами Мар’яна Троцького, голови Громадської спілки «Вівчарство та козівництво України», нині у козівництво інвестують навіть люди, які раніше до сільського господарства не мали ніякого відношення ― юристи, вчителі, художники.

Збільшується й кількість племінних репродукторів. Їх ще доволі мало — лише п’ять. Проте показовим є той факт, що три було зареєстровано цього року. Серед них: ФГ «Камандхєну Англо-Нубійські кози», СК «Добриня», ФГ «Козий двор». Ще є ФГ «Тетяна 2011» та ФГ «Золота коза», які зареєстрували по дві породи (кожну з цих ферм рахують як два репродуктора - Ред.). «Якщо рік тому було три племінних господарства, то цього року сім. І якщо була раніше тільки зааненська порода, то зараз і англо-нубійська, і альпійська. На сьогодні більшість племрепродукторів розрахована на внутрішній ринок», — говорить співвласник племінного репродуктора «Золота коза» Тетяна Орловська. Але племрепродуктори, які тільки відкрилися, поки що не продають кіз іншим фермерам, а лише розширюють свої потужності. 

Козівництво зрушило з мертвої точки

Проте, як зазначають експерти та власники ферм, попит на молодняк перевищує пропозицію. Ферми сімейного типу, для яких це більше хобі, збирають кіз по селам. Проте ті, хто хоче займатися цим професійно, звертаються до перевірених фермерів, або ж до племрепродукторів. Наприклад у ферми «Бабині кози» нема статусу, проте є репутація, яка допомагає їм збувати козенят. Попит настільки великий, що вони не можуть його задовільнити. За словами Тетяни Орловської, є попит на велике поголів’я — від 50 до 1000 голів в одні руки, але замовлення на триста і більше голів жодний племрепродуктор поки що не зможе виконати. Вони самі з початку року продали трохи більше 100 тварин. Цікавим є і той факт, що її підприємство цього року відправило партію молодняка до Вірменії. А це вже означає, що Україна може стати цікавою на території СНД у цьому сегменті.

Але в тому, що українські племрепродуктори обгрунтовано мають свій статус, сумніваються навіть всередині України. За словами Володимира Фичака, директора ПП «Генетика і Селекція», в Україні не зареєстрована галузь козівництва. «Жодної нормативної бази не затверджено по бонітуванню кіз, нема стандартів по молоку, по породах, навіть племінного свідоцтва нема розробленого та затвердженого державою на козу чи цапа», — говорить він. В Україні існує контрабанда тварин. Їх завозять через кордон з Польщею, або в Рені. Тому важко сказати, яким способом тварина потрапила в Україну.

З тим, що галузі нема, згодна і власниця господарства «Камандхєну Англо-Нубійські кози» Марина Алексєєва. За її словами, галузь розвивається семимильними кроками, держава почала проявляти інтерес до козівництва, але ця робота ведеться дуже повільно. «Дивлячись на те, яких тварин імпортують в країну не можна сказати, що галузі нема, але треба пам’ятати, що головне не тільки не втратити імпортовану готову  селекцію, а  і не втратити своє, ісконно українське районоване поголів’я тварин.  Імпортовані  тварини вже в Україні і треба розуміти, що це вже генофонд України, який потрібно зберегти і примножити. Імпортують в більшості випадків товарне поголів’я, але в невеликій кількості в Україну приїжджауть і племінни тварини. Чому в невеликій кількості? Тому що це  дуже дорого і дуже важко. Проте, з будь якого товарного козинного стада є можливість обрати групу тварин, з якою можна працювати як з племінним ядром», — сказала вона.

За словами заступника голови правління в ГС «Вівчарство та козівництво України» Наталії Якименко, в Україні є господарства, що мають статус племрепродуктора, та ведуть племінну справу, згідно діючого положення «Про державний реєстр суб’єктів племінної справи у тваринництві». Але оскільки система пострадянського типу ведення племсправи для козівництва суттєво відрізняються від світової практики, це унеможливлює визнання народжених племінних тварин навіть від офіційно завезених із закордону. Галузь козівництва і цілому знаходиться в початковому розвитку, тому згідно з євроінтеграцією, та нормами ЕС, ми маємо відійти від системи радянського контролю, та впроваджувати світовий досвід в козівництві.

Робота в галузі кипить

Цього року Асоціація племінних кіз запустила облік племінних і товарних кіз України, над яким працювала два роки. Бо не може так бути в країні, що перелік племінних репродукторів є, а обліку тварин — ні. За її словами, він особливо потрібний, аби відтворити гарне поголів’я з того, яке має будь-яка козина ферма. Якщо тваринна справді з гарними показниками, то на сам перед треба її не загубити, не втратити потомство цієї тварини, а також професійно підбирати пару для того щоб це потомство отримати. Також існують труднощі і з експертною суддівською оцінкою тварин — її фактично нема. «Судівсько-експертна оцінка це не просто бонітування, це набагато більше: генотип, повноцінний профіль, лактації ,потомство і багато іншого. Що стосується бонітування,  то це лише частина повноцінної суддівсько-експертної оцінки тварини, яка є базовою для подальшої роботи з твариною. Його слід проводити в кожному господарстві та кожної тварини», — говорить Алексєєва.

Крім того, за словами Наталії Якименко, Асоціація «Вівчарство та козівництво України» зараз домовилась про співпрацю із школою бонітування що розташована в Асканії-Нова , яка буде навчати фахівців: ветеринарів та зоотехніків від їхньої спілки. Ще є багато відкритих питань в козівництві, але вони працюєть над тим, щоб козівництво в Україні було визнано в світі, та узгоджене із всіма гравцями ринку.

agravery.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок