Світове виробництво м’яса скоротиться цьогоріч на 1,7% — ФАО

За прогнозами, в Україні має бути повне забезпечення внутрішнього споживання всіма ключовими с/г культурами на рівні 65 млн т зернових, зернобобових та олійних, у тому числі передбачається потенційний експорт в обсязі близько 30 млн.

Про це перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький розповів під час пресбрифінгу в Media Center Ukraine. Він також зазначив, як змінилися структури посівів, скільки врожаю уже втрачено, та про яку суму збитків для аграрної галузі йдеться.

«На початок війни посівна кампанія ще не розпочалася, але аграрії уже активно до неї підготувалися. Так, було закуплено та в багатьох випадках доставлено основні матеріально-технічні ресурси: понад 80% мінеральних добрив від потреби, близько 70−80% насіння, 60% засобів захисту рослин, близько третини палива», — вказав Висоцький.

За його словами, така завчасна підготовка відіграла важливу роль для всіх теперішніх показників посівів.

PigUA.info за матеріалами facebook.com

В Україні близько 40 тис. т вершкового масла виробляються «з повітря».

Про це заявив голова ради директорів Союзу молочних підприємств України Вадим Чагаровський.

Він пояснив як отримана така цифра на прикладі балансу витрат на виробництво 1 тонни масла.

«У 2016 році було вироблено 101 тис. т вершкового масла. Для цього мало піти 2,2 млн тонн молока. Сьогодні джерела для виробництва вершкового масла — це сирні продукти і сухе знежирене молоко. Якщо врахувати, що в минулому році було вироблено 48 тис. т сухого знежиреного молока і 70 тис. т сирних продуктів, то дефіцит молочної сировини для виробництва 101 тис. т масла становить 898 тис. т (близько 40% — ред.). Фактично 40 тис. т масла в Україні виробляється з повітря», — зазначив Чагаровський.

За його словами, фальсифікацією масла займаються маленькі приватні невідомі підприємства. Такі висновки були отримані в результаті рейдів Союзу молочних підприємств спільно з громадською організацією «Громадський контроль».

milkua.info за матеріалами agrotimes.net

Сьогодні, 7 квітня, на засіданні Уряду прийнято постанову, яка розширює державну підтримку сільгоспвиробників на 2021 рік, доповнивши її шістьма новими програмами. Таке рішення прийнято в рамках реалізації Закону України щодо функціонування Державного аграрного реєстру та удосконалення державної підтримки аграріїв.

«У тісному діалозі з аграрними асоціаціями та бізнесом ми напрацювали нові механізми підтримки, які допоможуть вирішувати актуальні проблеми аграріїв. Це такі як, наприклад, посуха, високі ризики, низька оборотність коштів, низька рентабельність вирощування певних культур. Нові програми дозволять забезпечити стабільність діяльності аграріїв та збільшення виробництва. Це, в свою чергу, покращить продовольчу безпеку держави та доступність товарів для кінцевого споживача», - прокоментував Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Серед нових програм підтримки АПК:

• державна підтримка страхування сільськогосподарської продукції;
• відшкодування втрат від пошкодження посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
• державна підтримка сільгоспвиробників, які використовують меліоровані землі;
• державна підтримка виробників органічної сільськогосподарської продукції;
• державна підтримка виробників картоплі;
• державна підтримка сільгоспвиробників шляхом виділення бюджетних субсидій з розрахунку на одиницю оброблюваних угідь (гречка).

«Держава компенсує аграріям втрати, які вони понесли минулого року внаслідок надзвичайних погодних умов. Також для подальшого убезпечення виробників від можливих фінансових втрат ми запроваджуємо агрострахування. Плюс додаємо програми, які направлені на посилення галузевого виробництва, зокрема, гречки та картоплі, для насичення внутрішнього ринку продукцією власного виробництва та стабілізації цінової ситуації в країні», - додав Міністр Ігор Петрашко.

Прес-служба Мінекономрозвитку

Програми державної підтримки агросектору, які наразі діють в Україні, не сприяють розвитку галузі.

Про це в інтерв'ю Agravery.com повідомив Олег Нів'євський, доцент Київської школи економіки, координатор дослідницького проекту UaFoodTrade.

«Якщо підприємці говорять, що вони помруть без дотацій, то це абсолютно ненормально. Аналогічно наркоман, який сидить на голці, не виживе без дози. Подібне відбувається зараз у Франції, Німеччині. Дотації — це наркотик. Нам потрібен здоровий сектор. Про субсидії (на голову або на гектар чи то компенсацію витрат на закупівлю матеріально-технічничних ресурсів/відсоткових ставок) я би забув як про кошмарний сон», — вважає Олег Нів'євський.

Експерт додає, що жодна з програм підтримки не стимулювала виробництво. Підприємцю необхідно пройти складну процедуру, щоб скористатись частковою компенсацією відсотків по кредиту. Для цього спочатку необхідно прийти в банк, там кредитний офіцер порахує дохід, проаналізує платоспроможність і ухвалить рішення про те, чи можна видати позику. Якщо підприємцю дадуть кредит, то лише згодом після цього він подасть заявку на відшкодування відсотків. 

«Якщо взяти до уваги європейців, то у них з прямої підтримки є фактично тільки субсидії на гектар, і все. Нам таке не потрібно. Імпорт витіснить — нічого страшного в цьому немає. Тому що, коли когось витискають, то на його місце приходить ефективніший виробник. Я не маю жодних сентиментів до тих фермерів чи виробників, які не можуть витримати конкуренції», — додав експерт.

На думку Олега Нів'євського, потрібно вкладати гроші у створення суспільних благ. Таким благами є, наприклад, санітарні та фітосанітарні заходи. Від боротьби держави із АЧС чи шкідниками виграють всі без винятку виробники. Поодинці дуже важко або практично неможливо досягнути в цьому результату. Більше того, зараз країни конкурують не митами чи іншими захисними бар'єрами, а саме санітарними і фітосанітарними заходами.

«Гроші потрібно направляти на наукові розробки та освіту. Я би виділив кошти не на пряму підтримку, а на заходи, що пов'язані з трансфертом технологій і знань. Необхідно через різні канали комунікації пояснювати агровиробникам, які культури приносять більше прибутку. Мають бути програми, які допоможуть фермерам крок за кроком дізнатись про більш маржинальні напрямки виробництва, наприклад, про якісь нішеві культури. Дотації на голову та інші подібні речі йдуть в пісок, вони абсолютно не створюють доданої вартості», — зазначає науковець.

agravery