Жодна з програм підтримки не стимулювала зростання агросектору — Нів’євський

Експорт молочної продукції з України останніми місяцями почав активізуватися.

Про це говориться у повідомленні Асоціації виробників молока. 

Загалом за чотири місяці було експортовано молочних товарів на $47,4 млн, що на 16,1% менше, ніж за відповідний період минулого року. Більше половини експорту припало на масло ($12,5 млн) і згущені молоко та вершки ($18,9 млн). Основними торговими партнерами України на сьогодні є Польща, Нідерланди та Молдова.

Зазначається, що торгівля з пострадянськими країнами, зокрема з Казахстаном, Узбекистаном та Грузією, практично неможлива. Через тривалу та дорогу логістику вітчизняні молочні продукти неконкурентні на ринках цих країн. 

Водночас світова комбінована ціна на молоко у квітні 2022 року була найвищою за всю історію моніторингу IFCN (з 1996 року) і становила 59,7 євро/100 кг, хоча в Україні ціна на молоко зросла лише на 2,6% — до 34,8 євро/100 кг. Війна та блокування експорту не дають можливості для більшого росту цін.

«Рекордно низькі ціни на корми на внутрішньому ринку допомагають стримувати ріст собівартості молока. Здорожчання кормів, яке відбулось у світі, не торкнулось України. Навпаки, через блокаду портів їх вартість на внутрішньому ринку рекордно низька. Ціна тонни пшениці не перевищує $200», — пояснює аналітик АВМ Яна Лінецька.

Як результат, українська молочна продукція наразі досить конкурентна на світовому ринку, і варто скористатися такою можливістю. Напрацювання нових логістичних рішень та робота з новими країнами продовжується і, можливо, найближчими місяцями це дасть свої результати.

«І навіть при поточних цінах експорт сухих молочних продуктів значно вигідніший за внутрішні продажі. Звісно, найкращим варіантом для українських експортерів є поставки молочних продуктів до країн ЄС, де скоро не буде ні квот, ні мит. При цьому, варто прискорити процедури включення підприємств до списку експортерів харчових продуктів до Європи», — вважає експерт. 

Крім того, річна інфляція в Україні у травні становила близько 17%, а до кінця року зросте ще на 3%. Як наслідок, весь молочний ряд за період війни здорожчав у межах 5-10%, а порівняно з показниками 2021 р. — на 12−25%.

agroportal.ua

За останні кілька днів через гучний скандал від бразильського м'яса відмовилися Китай, Чилі, Південна Корея і всі країни ЄС, ввезення бразильської продукції призупинили Японія, Мексика і навіть Зімбабве. За оцінками міністра сільського господарства Бразилії Блайро Маггі, скандал загрожує країні втратою понад 10% ринкової частки, пише propozitsiya.com.

Лідери з експорту яловичини в світі - Австралія, Індія та Бразилія. Кожна з цих країн експортує приблизно по 1 млн т продукції щорічно. Саме австралійські та індійські постачальники яловичини, ймовірно, і могли б замістити на світовій арені Бразилію. Якщо говорити про українські перспективи, то Україна в 2016-му поставила за кордон всього 35 тис. т яловичини і знаходиться на 26-му місці серед експортерів між Пакистаном і Ботсваною.

З курятиною все не так однозначно. Перший претендент на втрачену Бразилією частку ринку США - світовий виробник номер два. Частка курячого м'яса з країн ЄС в світовому експорті трохи більше 10%. Навіть якщо Європа повністю замістить бразильську продукцію, цієї кількості навряд чи вистачить для задоволення внутрішніх потреб. Китай, Таїланд, Туреччина, Аргентина, Білорусь і Канада входять в топ-10 постачальників м'яса на світовий ринок. Однак частка їх незначна - 3,5-1,5%. Україна за обсягом експорту курятини - на сьомій позиції з часткою ринку 2% за підсумками 2016 року. У цьому сегменті для українських виробників загоряється зелене світло.

Найбільші виробники м'яса птиці в Україні - Миронівський хлібопродукт Юрія Косюка (ТМ "Наша Ряба") і "Агромарс" Євгена Сігала (ТМ "Гаврилівські курчата"). Обидва підприємства поставляють свою продукцію по всьому світу. Експортна географія МХП досягає 65 країн, у Агромарса - близько півтора десятка. Обидві компанії перманентно декларують наміри нарощувати експортні поставки. В умовах девальвації гривні в останні роки це куди більш вигідно, ніж продажі на внутрішньому ринку. А в ситуації, коли бразильський скандал "підживлює ціни" на м'ясо в світі, зростання експорту може стати для українських виробників м'яса вдалою ставкою. Адже ф'ючерси на м'ясо в США вже досягли 14-місячного максимуму на цьому тижні, ростуть ціни і в Бразилії, пише The Аustralian.

Довідка

Бразильських продовольчих гігантів JBS і BRF звинуватили в поставках тухлого м'яса. Через скандал від м'ясної продукції країни відмовилися Китай, Чилі, Південна Корея, всі країни ЄС, Японія, Мексика і Зімбабве.

Втрати Бразилії колосальні. За даними бразильського Міністерства торгівлі, середньодобовий експорт м'яса впав на 99,9%. Загальний експорт м'яса з Бразилії оцінюється тим часом в $ 13 млрд на рік. Вона ж найбільший постачальник м'яса на світовий ринок. На Бразилію припадає близько 20% світового експорту яловичини і майже 40% курятини.

В умовах повномасштабної війни 23% аграрної галузі втрачено або пошкоджено: прямі збитки, за підрахунками KSE та Мінагрополітики, станом на вересень 2022 року, сягають $ 6,6 млрд. Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Зазначається, що до повномасштабної війни від української агропродукції залежало 400 млн осіб у світі, не враховуючи самих українців. На агросектор припадало 20% ВВП України та понад 40% усього експорту.

Наразі непрямі втрати дорівнюють $ 34,5 млрд. При цьому в Україні скорочуються посівні площі та вдвічі зменшився обсяг врожаю проти минулорічних показників. Усе це несе пряму загрозу економіці України та продовольчій безпеці світу.

Для відбудови аграрної галузі потрібно вже сьогодні фіксувати всі збитки, завдані внаслідок військової агресії росії. Така доказова база важлива для доведення в тому числі в міжнародних судах злочинів рф і відшкодування нею всіх втрат.

Про це йшлося під час круглого столу «9 місяців війни. Збитки агросектору та перспективи їх відшкодування», що відбувся в Харкові за сприяння Програми USAID із аграрного і сільського розвитку (АГРО) та Всеукраїнської Аграрної Ради.

«Для отримання відшкодування важливо мати підтвердження збитків. Тобто, потрібні фактаж і фіксація. Зрозуміло, що зібрати таку інформацію це складно і не одразу можливо. Це потребує людського та фінансового ресурсу, але без фіксації відшкодування взагалі не може бути реалізоване», — підкреслив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

За його словами, на урядовому рівні наразі затверджені фактично всі базові постанови та накази щодо методики визначення шкоди та збитків, завданих внаслідок збройної агресії рф. На черзі — врегулювання на рівні постанови такої ж методики для особистих селянських господарств. Після погодження вказаного документа буде покрито всю цільову аудиторію, яка може мати необхідність та потребуватиме відшкодування за отримані збитки в агросфері.

«Наступним кроком після того, як у нас є методологія, нормативна база та фіксація — це, звісно, визначення джерела покриття. Ми вже маємо підтримку на рівні ООН та інших міжнародних інституцій, щоб із різних джерел (заморожених активів рф, репараційних тощо), але однозначно забезпечити відшкодування за рахунок країни-агресора. Ці процеси, як показує практика, тривалі по часу, але нам їх треба спільно пройти. Наша держава завжди допомагатиме боротися за те, щоб підприємці отримали свої кошти через прозорий і дієвий інструмент», — наголосив Тарас Висоцький.

15 лютого 2019-го року в Україні зафіксували новий випадок африканської чуми свиней (АЧС). Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби. 

Так, поблизу села Новобахмутівка Ясинуватського району Донецької області виявили 4 трупи диких свиней. 

З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалаху АЧС проведено засідання державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Ясинуватській районній державній адміністрації, рішенням якої затверджено план з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичного осередку, зон захисту та нагляду.

В осередку захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.