Жодна з програм підтримки не стимулювала зростання агросектору — Нів’євський

За словами доктора Джини Пігетті, доцента в Університеті Теннессі, вивчення генетичних відмінностей між молочними коровами, які більш стійкі до маститу і більш сприйнятливі, визначило новий маркер, який може бути ключовим у боротьбі з хворобою.

Під керівництвом доктора Пігетті дослідницька група протестувала корів, які показали стійкість до маститу.

Для участі в дослідах були відібрані корови, у яких не було діагностовано цю хворобу, принаймні, протягом однієї лактації. Корів інфікували стрептококом uberis mastitis протягом трьох днів після отелення, після чого у тварин була виявлена інфекція.

«Але те, що сталося в подальшому, показало, що всі тварини по-різному відреагували на інфекцію», — розповіла д-р Пігетті на міжнародній зустрічі Національної ради з маститу в Мілані, Італія. — «Деякі корови переносили хворобу з дуже сильним запаленням, а інші показали низький запальний процес з дуже низькими бактеріальними навантаженнями, і деякі з них дуже швидко відновилися».

Таким чином, одна група корів вилікувалася менш ніж через 21 день. Інша група корів вилікувалася через 21−28 днів. Однак протягом 28 днів у другої групи корів в організмі все ще була присутня стрептококова інфекція.

«Одна з найголовніших речей, які ми виявили, — це маркер або один нуклеотидний поліморфізм (SNP), який був пов'язаний з фенотипом, який ми вивчали», — зазначив д-р Пігетті. — «Тепер нам треба знайти відповідь на питання — що це за маркер, який дозволяє корові бути більш сприйнятливою або більш стійкою до маститу? Якщо ми зможемо це зробити, то ми зможемо компенсувати слабкі місця за допомогою нових методів лікування і виробити стратегію профілактики маститу».

Коли експерта запитали, коли виробники можуть отримати вигоду з цього дослідження, д-р Пігетті сказав, що, ймовірно, пройде ще кілька років при роботі з інструментами ультрасучасної генетики і додаткового тестування.

«Сподіваюся, ми побачимо, що наше відкриття буде пов'язано з виробництвом молока та репродуктивною функцією тварин, тому що мета — створити покращену корову. Зараз ми продовжимо спостереження в лабораторії того, як імунна система корів, стійких до маститу, протистоїть інфекції. Коли знайдеться цей ключ, тоді у нас буде можливість розробити нові методи лікування і профілактики маститів у корів без застосування антибіотиків».

dairynews

Україна до 2030 року наростить виробництво основних видів зернових та олійних культур, а також олії та курятини, при цьому скорочення очікується у виробництві цукру, молока та яловичини.

Про це повідомила Українська асоціація аграрної експорту, передає «Інтерфакс-Україна».

Зазначається, що відповідні дані містяться у спільному звіті Продовольчої та сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй (ФАО) та Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), де порівнюються середньорічні значення виробництва основних видів продукції АПК за 2018-2022 роки з прогнозними у 2030 році.

Так, зростання врожаю кукурудзи в Україні прогнозується з 33,99 млн т до 44,01 млн т (+29,4%), пшениці — з 26,01 млн т до 35,86 млн т (+37,8%), олійних культур — з 22,04 млн т до 26,29 млн т (+19,3%).

За вказаний період також очікується зростання виробництва рослинної олії з 6,88 млн т до 8,4 млн т (+22,1%), м'яса птиці — з 1,15 млн т до 1,54 млн т (+33,9%), свинини — з 0,71 млн т до 0,82 млн т (+15,5%), риби та морепродуктів – з 99 тис. т до 101 тис. т (+2%).

У той же час в Україні прогнозується скорочення виробництва молока з 9,82 млн т до 8,93 млн т (-9,1%), цукру — з 1,38 млн т до 1,24 млн т (-10,1%) та яловичини — з 0,37 млн ​​т до 0,33 млн тонн (-10,8%).

Україна планує збільшити поголів'я корів за рахунок активізації імпорту високопродуктивних порід із Австрії.

Про це йшлося під час зустрічі Голови Держпродспоживслужби Владислави Магалецької та представників австрійської делегації, йдеться у повідомленні відомства.

«Разом із колегами обговорювали питання розвитку молочного скотарства України та збільшення українського поголів'я корів за рахунок активізації імпорту високопродуктивних порід із Австрії. Сподіваюся, що нам вдасться посилити співпрацю у вказаному напрямі», — наголосила Владислава Магалецька.

На сьогоднішній день велику рогату худобу з Австрії ввозять 40 австрійських компаній, внесених до реєстру країн і потужностей, з яких можливе ввезення живих тварин та репродуктивного матеріалу на митну територію України.

Під час візиту до України представники австрійської делегації відвідали Черкаську область, де міститься експортована в Україну ВРХ, та переконалися у належних умовах утримання поголів'я.

agroportal.ua

Харчова промисловість України займає вагоме місце в агропромисловому комплексі України та є стратегічно важливою галуззю, яка забезпечує продовольчу безпеку та соціальну стабільність країни. Абсолютна більшість продуктів харчування, що споживаються в нашій державі, а це близько 90% — українського виробництва. Водночас наша продукція затребувана не тільки на внутрішньому ринку, але поступово завойовує позиції й на зовнішніх ринках багатьох країн світу. Минулого року експорт продукції харчової промисловості досягнув позначки 9,1 млрд дол. США або більше половини нашого аграрного експорту.

Про це зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова під час щорічного спеціалізованого аграрного форуму з переробки продуктів рослинництва та тваринництва «AgroPro», який проходило 1−2 листопада в м. Запоріжжя.

«Стимулювання розвитку переробки аграрної продукції з метою забезпечення конкурентоспроможності української продукції, розширення товарних позицій та пошуку нових ринків збуту є пріоритетним напрямком аграрної політики. В той же час, важливо пам’ятати про необхідність дотримання якості та безпечності нашої продукції. На сьогодні вже 426 підприємств впровадили систему управління безпечністю харчових продуктів HACCP, а за два роки запровадити цю систему мають всі українські виробники харчової продукції», — зауважила Олена Ковальова.

Також заступник Міністра акцентувала увагу на державних програмах підтримки, якими можуть скористатися сільськогосподарські виробники. Зокрема, за бюджетною програмою «Державна підтримка галузі тваринництва» виробники можуть здешевити будівництво або реконструкцію підприємств з переробки сільськогосподарської продукції, шляхом часткового відшкодування залучених банківських кредитів на зазначені цілі або вартості введених в дію об'єктів.

Під час заходу були обговорені такі важливі теми як: кооперація сільгосптоваровиробників для впровадження переробки продукції тваринництва та рослинництва з метою виходу на ринки з вищою дохідністю, а також поліпшення технології виробництва і переробки, покращення відносин з торговими мережами, вдосконалення можливостей малого та середнього бізнесу через ринкові об'єднання та співпрацю.

Прес-служба Мінагрополітики