Мінекономіки очолив Ігор Петрашко

Всеукраїнська Аграрна Рада закликала Мінагрополітики не підтримувати розроблений Мінфіном законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України з приводу стягування податків із платників податків – суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері сільського господарства». Про це йдеться у зверненні, направленому на адресу міністра аграрної політики та продовольства України Романа Лещенка, повідомила прес-служба ВАР.

«Норми даного законопроєкту суперечать суспільним і національним інтересам українців, значно ускладнюють роботу агровиробників і ведуть до зниження ціни на оренду та купівлю землі сільгосппризначення», - вважають в асоціації.

Зокрема, запропонована редакція документа передбачає підвищення приблизно в 2 рази податкового навантаження на сільгосповаровиробників – платників єдиного податку четвертої групи. Разом із тим, орендна плата в Україні зараз знаходиться на рівні східноєвропейських країн.

«Це відбувається, незважаючи на суттєву диспропорцію рівня державної підтримки АПК, яка діє в Україні, РФ, країнах Європи, США, а також у середньому за країнами Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Так, наприклад, такий показник, як частка державної підтримки у вартості аграрної продукції в Україні коливається від -1% до +2%, в країнах ЄС становить близько 19%, в Росії – 10%, в США – 8%», - ідеться у зверненні.

Крім того, українські агровиробники є донорами державного бюджету, на відміну від своїх іноземних конкурентів, які більше отримують із бюджету у вигляді різних видів державної підтримки, ніж платять до бюджету у вигляді податків.

«За існуючих умов підвищення ставки єдиного податку четвертої групи призведе до падіння рентного доходу, одержуваного від використання сільгоспземель, а отже, і розміру орендної плати та їхньої вартості, що суперечить законним інтересам 7 млн її власників – пайовиків», - наголошується в заяві.

Також законопроєкт містить пропозиції, покликані сприяти поверненню експортерами валютної виручки в Україну. Однак його норми жодним чином не вплинуть на виконання зобов'язань із повернення валютної виручки недобросовісними експортерами, які не претендують на відшкодування ПДВ, у той самий час, як було сказано вище, значно ускладнять роботу аграріїв.

«З урахуванням вищевикладеного ВАР закликає до широкого публічного обговорення даного законопроєкту за участі як представників галузі, так і власників сільгоспземель», - резюмується у зверненні.

apk-inform

Заборона на корм для худоби з останків тварин був знятий в ЄС — незважаючи на те, що він був введений в дію в результаті епідемії BSE (коров'ячого сказу) в 1990-х роках. Про це 23 червня повідомило видання Plant Based News.

Він був скасований на користь європейських фермерів. Корм з тваринного білка (PAP) складається з суміші жиру і білка від свиней і відомий своєю засвоюваністю.

Він був заборонений в 1994 році після того, як BSE прокотилася по всій Великобританії, що призвело до забою понад чотирьох мільйонів корів.

Однак політичний радник заявив, що ніякого ризику для здоров'я немає і що фермери «з нетерпінням чекають» можливості знову отримати доступ до дешевих кормів, йдеться в звіті The Guardian. При цьому він залишиться забороненим в Великобританії.

Представник міністерства навколишнього середовища, продовольства і сільських справ додав: «Великобританія прихильна підтримці найвищих стандартів добробуту тварин і біобезпеки. І після нашого виходу з ЄС у нас немає ніяких юридичних зобов'язань щодо здійснення будь-яких з цих змін".

Вперше виявлений в 80-х роках, BSE почав заражати корів. Але він також впливав на людей, що вживали уражену яловичину. Число загиблих від вживання зараженого м'яса досягло 178 осіб.

DairyNews.ru

Цей тренд спостерігається останні кілька тижнів. Основна причина — зниження попиту з боку Китаю, ключового імпортера агропродукції (зокрема й молочної) та інших ресурсів.

Про це повідомляє телеграм-канал «ТвійМолочнийЗануда».

Базуючись на даних вебінару StoneX, динаміці торгів Global Dairy Trade (GDT) та результатах зовнішньої торгівлі за березень, аналітики телеграм-каналу формулюють ланцюжок причин, який призвів до зниження китайського попиту на імпорт:

1. Усе завжди починається з сировини. За даними міністерства сільського господарства Китаю, ціна на сире молоко продовжила зниження в першому кварталі 2022 року. Це зниження в грудні становило 2% порівняно з березнем і 5% порівняно з липнем 2021 року.

Тренд зниження, який спостерігається вже три квартали поспіль спровокований відразу кількома факторами:

зниження цін у роздрібній торгівлі через ріст пропозиції;

зростання виробництва сирого молока;

рекордні обсяги імпорту біржових молочних продуктів у 2021 році.

Водночас, як зазначається у повідомленні, через брак даних про наявні запаси біржових молочних товарів неможливо достеменно говорити про вплив динаміки та тренду споживання молочних продуктів у Китаї за минулий рік.

2. Попри здешевлення вартості сирого молока в юанях його ціна в доларах США залишалась стабільною через плавне укріплення національної валюти. На тлі невпинного росту світових цін на біржові товари собівартість їх виробництва в середині Китаю також залишалась без змін.

Якщо порівняти ціни сухого незбираного молока (СНМ), помітно, що вартість новозеландського продукту в Китаї (з фрахтом та імпортним очищенням) вже в лютому зрівнялась із собівартістю виробництва місцевої сировини. Подібна ситуація (рівняння трендів) останній раз спостерігалась у 2017 та 2014 роках.

3. Ще до початку нової ковідної хвилі в Китаї спостерігалось уповільнення росту імпортного попиту. Індикатором цього може бути і низхідна динаміка останніх трьох сесій GDT. Офіційні показники імпорту молочних товарів у Китай за березень підтвердили ці очікування — обсяги ключових товарів до березня 2021 року впали майже на третину: сироватка — -50%, молоко товарне — -35%, СНМ — -30%, СЗМ — -27%, сири — -28%.

Імпорт сироватки з січня по березень впав на 47% порівняно з першим кварталом 2021 року. Головна причина — небажання свинарів купувати сироватку для годівлі тварин.

4. При цьому, показники торгівлі у квітні-травні можуть бути більш вражаючими. Жорсткий локдауд в Шанхаї за останній місяць вже призвів до колапсу в китайських портах, зміни торгового балансу вже впливають на девальвацію юаня. Споживання і логістика харчових продуктів також були досить обмежені в певних частинах країни.

Milkua.info

Найбільший в Україні виробник ветеринарних препаратів ТОВ «Бровафарма» та український офіс фармацевтичної компанії Zoetis допомогли вітчизняним виробникам молока безкоштовними ветеринарними препаратами.

Про це повідомляє Асоціація виробників молока (АВМ) на своїй Facebook сторінці.

«Бровафарма» — одна з перших відгукнулась на прохання АВМ підтримати господарства. Компанія надала антибіотики, протизапальні засоби та гормональні препарати. Більшість позицій від компанії Zoetis покриває місячну потребу 4 тис. корів, а деяких продуктів вистачить на обробку 35 тис. голів.

Увесь товар на волонтерських засадах прийняло та зберігає на своїх складах ТОВ «ДК ВЕТ». Тут він розподіляється та поставляється на ферми, що зазнали найбільших руйнувань та збитків унаслідок воєнних дій. 

Українським господарствам, як ніколи потрібна підтримка, аби зберегти молочну галузь. Як повідомляє аналітичний центр АВМ, в областях, що постраждали від бойових дій, пропозиція молока впала в середньому на 50%. Промислове поголів’я України вже скоротилося на 15% — 15–17 тис. корів. У зв’язку з вибуттям тварин зі стада та вимушеним скороченням продуктивності надходження молока на переробку до кінця 2022 року може знизитись на 20%. 

З перших днів війни АВМ, ВАР та АСУ в рамках діяльності міжнародного благодійного фонду SaveUA, за погодженням Мінагро та підтримки ДПСС збирають і поставляють тваринницьким господарствам гуманітарну ветеринарну допомогу. 

Об’єднання запрошують до співпраці компанії, організації та фонди, які мають можливості й бажання підтримати продовольчу безпеку України та допомогти молочним та свинарським господарствам, які постраждали внаслідок військових дій.

Milkua.info