МЗС цьогоріч допомогло 200 українським компаніям розпочати роботу на іноземних ринках

За період з 29 лютого по 6 березня 2020-го року країни повідомили до Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 283 осередки особливо небезпечних хвороб.

За минулий період ветеринарні служби зареєстрували гостре респіраторне захворювання (SARS-COV-2) у собаки в раніше благополучному щодо захворювання Гонконгу (1).

Вогнища африканської чуми свиней продовжують реєструвати на території Бельгії (1 осередок), Угорщини (134), Латвії (2 вогнища), Молдови (5 вогнищ), Румунії (34), Словаччини (7), а також у Південній Кореї (85 вогнищ) та М'янмі (1).

Високопатогенний грип птахів підтипу H5N8 зареєстрували на території Болгарії (2), підтипи H5N2 і H5N5 відзначили в Тайвані (6 осередків).

Про нові випадки лихоманки долини Ріфт сповістили ветеринарні служби Лівії (2 вогнища). Крім того, у Норвегії відзначили три вогнища міді-вісна у овець.

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

 Україна і Малайзія обговорили можливості налагодження експорту молочних продуктів, м'яса птиці і яєць. Про це повідомили в прес-службі Державної служби з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів, передає УНН.

«В рамках візиту відбулися зустрічі з DVS (Департамент ветеринарної служби), JAKIM (Центр ісламу) і MAQIS (служба на кордоні)», - уточнили в Госпродпотребслужбе.

Під час цих зустрічей представники компетентних органів обговорили процедури сертифікації українських центрів по стандарту халяль, процедури визнання України для експорту продукції, кроки для схвалення українських експортних потужностей, правила перевірки на кордоні тощо.

Джерело - All Retail

Глобальне потепління можна загальмувати або навіть частково призупинити, якщо перевести всю велику рогату худобу з рослинного корму на білкову біомасу, яку вироблено мікробами з метану, заявляють учені в статті, опублікованій в журналі Environmental Science & Technology.

«Це значно зменшить обсяг парникових газів, що виробляються тваринами, але він не ліквідує їх повністю. Нам слід задуматися про повне виключення цієї ланки з процесу виробництва їжі. В майбутньому, білок мікробів, «космічна їжа» холодної війни, стане частиною нашого раціону», — заявив Олександр Попп (Alexander Popp) з Інституту кліматологічних досліджень в Потсдамі (Німеччина).

Крім викидів промислових підприємств і вихлопів автомобілів, величезну роль у розвитку глобального потепління грає сільське господарство і пов'язані з ним галузі економіки. Рисові поля виробляють величезні кількості метану і окису азоту, а корови та інша велика рогата худоба виробляють ще більше цих газів.

За поточними оцінками вчених, багатомільярдна армія корів, овець та інших жуйних домашніх тварин з'їдає приблизно половину рослинної продукції світу і виробляє більше парникових газів, ніж машини і промисловість, виділяючи в атмосферу 120 мільйонів тонн метану щороку. Екологи і кліматологи давно думають над тим, як можна зменшити обсяг цих викидів, не позбавляючи людства м'яса і молока.

Попп і його колеги запропонували оригінальний спосіб вирішити цю проблему, не відмовляючись від м'яса і молока і при цьому зменшивши обсяги метану, що викидається, майже до нуля, спираючись на досвід радянської мікробіологічної промисловості.

Ще в 1960 роках радянські вчені показали, що дріжджі та інші мікроби виробляють приблизно в 100 тисяч разів більше білка, ніж корова або будь-яка інша тварина аналогічної маси. Це переконало функціонерів КПРС створити потужну промислову галузь, зайняту виробництвом бактеріального білка, а також вітамінів і амінокислот.

Мікроби, створені в радянських лабораторіях і їхні західні аналоги, як зазначає Попп, досить довго вважалися одним з потенційних джерел їжі для учасників багаторічних експедицій в далекий космос. Вчені з Європи і Австралії знайшли їм цілком «земне» застосування — їх можна використовувати як корм для худоби.

«Сучасні технології дозволяють нам вирощувати мікробів в промислових масштабах, використовуючи енергію світла і використовуючи неорганічні сполуки азоту і метану. Наші розрахунки показують, що перехід на такі корми не тільки скоротить викиди парникових газів, а й буде вигідний для самих фермерів», — додав Беньямін Бодірскі (Benjamin Bodirsky), колега Поппі.

Як показують розрахунки кліматологів, до середини поточного сторіччя «бактеріальна жижа» зможе замінити приблизно 10−19% біомаси, споживаної худобою, що різко знизить кількість метану, що викидається, скоротить площу розораних полів і зменшить загальний обсяг вироблюваних парникових газів на 6−9%.

Вчені сподіваються, що подібні кліматичні доводи, укупі з вигідністю виробництва і споживання бактеріальних білків, змусять уряди всіх країн світу і підприємців звернути увагу на цю забуту, але цікаву технологію часів холодної війни.

milkua.info за матеріалами pubs.acs

Під час Глобального саміту з продовольчої безпеки в рамках Генеральної Асамблеї ООН (Global Food Security Event during the UN General Assembly) розповів західним колегам про продовольчу безпеку у світі, у розрізі впливу на неї України.

Головна проблема для українських фермерів сьогодні — війна. Особливо важко аграріям на окупованих територіях. Там відбуваються жорстокі та криваві події. Після деокупації ми знаходимо зруйновані господарства на яких викрали чи пошкодили обладнання російські солдати. Коли окупанти йшли, вони підривали все, що залишали. Аграрна галузь там майже повністю знищена.

По всій території України фермери зіткнулися із неможливістю вільно експортувати свою продукцію за кордон. З початку війни ми не зіткнулись із заблокованими портами, через які вивозили щомісяця до 5 млн тонн агропродукції. Сьогодні у нас накопичилось понад 20 млн тонн зернових, які ми можемо експортувати, але не можемо це зробити.

У березні експортували 0,3 млн тонн, в серпні — 4,5 млн тонн. Стрімкому росту зовнішніх поставок допомогла робота «зернового коридору». Через порти пройшло найбільший обсяг продукції — майже 3 млн тонн. Наша єдина надія, що домовленість продовжуватиме діяти.

Наступна проблема — ціни. Зараз собівартість виробництва в Україні вища за продажні ціни. Більшість витрат йде на зберігання, адже експортні обсяги сильно знижено. Ми вдячні міжнародним організаціям, USAID та FAO, що надали велику кількість полімерних рукавів для зберігання зерна. Сподіваємось організувати зберігання всього врожаю. Але якщо у фермерів не буде хорошої продажної ціни, навесні ми не зможемо вийти в поля.

Ми говорили з урядом України щодо викупу 20−30% обсягу зернових у аграріїв. Але в умовах війни уряд змушений спрямовувати всі кошти на військові потреби.

Тому звертаємось до міжнародних організацій із проханням допомогти нам вижити. Йдеться приблизно про 4 млрд доларів. Це невеликі гроші для великої країни, але це допоможе нам вижити і вийти в поля навесні.

У короткій перспективі для нас важливими є дві речі: ціни на зерно та «зерновий коридор». Це наші короткострокові завдання. Довгострокові — відновлення зруйнованого аграрного сектору. Саме тому ми, в рамках співпраці із благодійним фонд SAVEUA, поставили себе головне завдання — забезпечити продовольчу безпеку країни та годувати внутрішньо переміщених осіб, зараз їх близько 10 млн. Нагадувати всіх неможливо без відновлення внутрішнього виробництва, без наших ферм.

Крім того, ми маємо думати, як не допустити голод у всьому світі. Україна годує близько 400 млн осіб. І ця цифра може зрости, якщо ми навчимось виробляти більше продукції на один гектар. Ми вже почали проводити переговори з університетом Айови щодо створення агроуніверситету, який допоможе українським фермерам виготовляти більше продукції використовуючи ті же площі.

Також ми маємо створювати більше переробних компаній. В масштабах України це мають бути великі підприємства з переробки аграрної сировинної продукції. Або, наприкладі США, об'єднуватись в аграрні кооперативи, які також займатимуться переробкою.

І на останок, для організації цих процесів нам потрібні знання. Ми мотивовані розпочати роботу швидко, оскільки аграрний сектор це локомотив української економіки.

agravery.com