Україна буде постачати м'ясо і молочку в Малайзію

На цьому тижні міністр сільського господарства Польщі Ян Кшиштоф Ардановскі піддав різкій критиці членів мисливських клубів: «Якщо мисливці не вбивають кабанів, вони беруть на себе відповідальність за поширення АЧС», — заявив він. Для реалізації масштабних протиепізоотичних планів чиновник готовий ініціювати створення альтернативних мисливських організацій.

Уряд в рамках боротьби з АЧС очікує від мисливців відстрілу кабанів до нуля в уражених захворюванням регіонах і до дуже низького рівня в регіонах, що знаходяться під загрозою. Однак всупереч вимогам польського Мінсільгоспу мисливці не хочуть винищувати потенційних переносників вірусу. На їхню думку, масовий відстріл може пошкодити лісу і навряд чи здатний зупинити поширення АЧС. Крім того, відмова пов'язана з порушенням етичних норм.

Дана позиція викликала різку критику з боку Ардановскі на адресу мисливців. Він звинуватив їх у бездіяльності у відповідь на надану мисливським клубам державну підтримку у вигляді поставок оптичних прицілів, приладів нічного бачення, а також забезпечення рефрижераторами для зберігання відстріляних тварин. 

Думка мисливців про марність відстрілу підтримують і екологи. «Не дивлячись на політику зниження чисельності кабанів, яка ведеться в Польщі з моменту появи хвороби, випадків АЧС все більше», — повідомляють вчені з Інституту охорони польської природи Академії наук в Кракові. Фахівці запевняють, що плани міністра сільського господарства щодо зниження чисельності кабанів «до нуля в деяких регіонах» можуть привести до швидкого поширення вірусу: полювання провокує збільшення мобільності диких свиней, які відділяються від стада і можуть занести АЧС в нові регіони.

PigUA.info за матеріалами greenfront.su

У кінці березня ціни закупівлі живця «похитнулися»: цьоготижнева середня позначка втратила 1% та опустилася нижче 40 грн/кг.  Втім, результати моніторингу настроїв операторів вітчизняного ринку свинини який проводить Асоціація «Свинарі України», свідчать, що на початку квітня низхідний рух внутрішніх котирувань припиниться.

Протягом останнього тижня березня діапазон закупівельних цін змістився на півгривні у бік пониження: більшість товарних партій закуповували по 38,5−40,5 грн/кг, хоча подекуди зустрічалися як нижчі, так і вищі ціни реалізації. Так, представники м’ясопереробної галузі зауважують, що пропозиція живця на ринку перевищує попит на нього, забійна вага тварин перевищує звичні 110−115 кг, а також відзначають прогнозовано мляву реалізацію.

Не зважаючи на це, і виробники, і переробники вважають, що на початку квітня ціни на свинину живою вагою падати не будуть. Так, постачальники живця і частина закупівельників вважають, що за місяць до Великодня, ціна на свиней забійних кондицій змінить вектор руху.

Проте деякі представники м’ясопереробної галузі прогнозують відносну сталість внутрішніх котирувань. На їх думку заготівельна активність може підвищитися виключно у другій половині місяця, оскільки м’ясокомбінати вже сформували запаси сировини для виробництва м’ясних делікатесів до великодніх свят, а погодні умови ще не дозволяють почати пікніковий сезон. На противагу такій позиції окремі оператори зазначають, що початок відновлення цін за місяць до очікуваного «пікнікового буму» дозволить зробити їх приріст поступовішим.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2018−2019 рр.

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Піврічні підсумки та подальші прогнози цінової ситуації аналітики Асоціації «Свинарі України» підведуть в ході ХІ Міжнародного конгресу «Прибуткове свинарство».

pigua.info

Мінагрополітики завершує роботу над формуванням реєстру отримувачів часткової компенсації за придбану техніку та обладнання українського виробництва у травні 2018 року. За попередньою інформацією державних банків у цей період аграріями придбано 663 од. техніки й обладнання та подано 456 заявок на отримання часткової компенсації на суму близько 43 млн гривень.

Загалом, у період грудень 2017 року та січень-квітень 2018 року за програмою часткової компенсації за придбану техніку аграрії придбали 953 од. техніки та обладнання (в тому числі 39 тракторів, 914 грунтообробної та посівної техніки та обладнання) на загальну вартість 354,6 млн гривень (з ПДВ). Отримали компенсацію 674 сільгосптоваровиробники (в т.ч. 554 фермерських господарства) на суму 70,7 млн гривень.

Загальна сума компенсації за бюджетний період 2018 року (станом на червень) становить 113,7 млн гривень, придбано 1617 од. техніки та обладнання, скористались програмою 1130 сільгосптоваровиробників, з них 795 фермерських господарств.

Довідково:

Держбюджетом на 2017 рік було передбачено 550 млн гривень на «Часткову компенсацію вартості с.г. техніки та обладнання вітчизняного виробництва».

За період липень-листопад 2017 року за програмою аграрії в цілому по Україні придбали 2906 одиниць техніки та обладнання на загальну вартість 489,1 млн гривень (з ПДВ). Отримали компенсацію 1220 сільгосптоваровиробників на суму 134,05 млн гривень, з них:

58,82 млн грн за придбання 1946 одиниць обладнань для АПК;

50,86 млн грн за придбання 870 од. ґрунтообробної та посівної техніки;

23,22 млн грн за придбання 88 тракторів;

0,70 млн грн за придбаний 1 комбайн;

0,450 млн грн за придбаний 1 автопоїзд (зерновоз).

На сьогодні до Переліку техніки та обладнання, вартість яких частково компенсується за рахунок державного бюджету включено 97 українських заводів-виробників та понад 5,5 тисяч одиниць техніки та обладнання.

milkua.info

Роторні доїльні зали (або «каруселі») набувають дедалі більшої популярності серед молочно-товарних ферм України.

Про це в коментарі для AgroPortal.ua розповіли в Асоціації виробників молока (АВМ).

Зокрема, таке обладнання забезпечує кращу оборотність стада, зручність, меншим стає навантаженням на операторів доїння.

За коментарями виробників доїльного обладнання, роторні установки (наприклад, на 48 місць) стають актуальними для ферм потужністю від 200 корів. А для господарств понад 1000 корів — чи не єдиним оптимальним рішенням, зазначають в АВМ.

Експерти додають, що в Україні, як і у світі, набирає обертів тенденція до укрупнення молочно-товарних ферм, разом з тим зростають і потужності доїльного обладнання.

Надпотужними інноваціями, як то роторна доїльна зала на 120 місць, нещодавно встановлена в Китаї, поки українські фермери похвалитися не можуть.

На сьогодні в Україні працюють «каруселі» на 80 місць. «Таких доїльних залів у всій Європі близько десятка, з них — дві в Україні», — говорять в асоціації.

Перша — встановлена у 2016 р. СТОВ «Промінь» (Миколаївська обл., обладнання виробництва DeLaval). Другими у 2018-му стали ТОВ «Кищенці» (Черкаська обл., обладання Gea Farm Tecnologies).

Окрім цього, вітчизняні молочні ферми впроваджують інші інновації у доїнні. Серед таких — роботизовані доїльні установки (як окремі роботи-дояри, так і роботизовані «каруселі»), «лабораторія в молоковпроводі».

Остання забезпечує автоматизований контроль якості і безпечності молока у потоці під час доїння, що допомагає слідкувати за здоров’ям кожної корови та не допускати проблемне молоко у спільний танк-накопичувач.

Загалом в АВМ заначають, що попри негативні наслідки коронавірусної пандемії та затяжну кризу у галузі, молочні господарства у 2020 р. продовжили розпочаті раніше інвестиції у модернізацію та розбудову.