Сьогодні українському аграрію потрібні дві речі: ціни на зерно та «зерновий коридор» — Андрій Дикун

21-вер-2022

Під час Глобального саміту з продовольчої безпеки в рамках Генеральної Асамблеї ООН (Global Food Security Event during the UN General Assembly) розповів західним колегам про продовольчу безпеку у світі, у розрізі впливу на неї України.

Головна проблема для українських фермерів сьогодні — війна. Особливо важко аграріям на окупованих територіях. Там відбуваються жорстокі та криваві події. Після деокупації ми знаходимо зруйновані господарства на яких викрали чи пошкодили обладнання російські солдати. Коли окупанти йшли, вони підривали все, що залишали. Аграрна галузь там майже повністю знищена.

По всій території України фермери зіткнулися із неможливістю вільно експортувати свою продукцію за кордон. З початку війни ми не зіткнулись із заблокованими портами, через які вивозили щомісяця до 5 млн тонн агропродукції. Сьогодні у нас накопичилось понад 20 млн тонн зернових, які ми можемо експортувати, але не можемо це зробити.

У березні експортували 0,3 млн тонн, в серпні — 4,5 млн тонн. Стрімкому росту зовнішніх поставок допомогла робота «зернового коридору». Через порти пройшло найбільший обсяг продукції — майже 3 млн тонн. Наша єдина надія, що домовленість продовжуватиме діяти.

Наступна проблема — ціни. Зараз собівартість виробництва в Україні вища за продажні ціни. Більшість витрат йде на зберігання, адже експортні обсяги сильно знижено. Ми вдячні міжнародним організаціям, USAID та FAO, що надали велику кількість полімерних рукавів для зберігання зерна. Сподіваємось організувати зберігання всього врожаю. Але якщо у фермерів не буде хорошої продажної ціни, навесні ми не зможемо вийти в поля.

Ми говорили з урядом України щодо викупу 20−30% обсягу зернових у аграріїв. Але в умовах війни уряд змушений спрямовувати всі кошти на військові потреби.

Тому звертаємось до міжнародних організацій із проханням допомогти нам вижити. Йдеться приблизно про 4 млрд доларів. Це невеликі гроші для великої країни, але це допоможе нам вижити і вийти в поля навесні.

У короткій перспективі для нас важливими є дві речі: ціни на зерно та «зерновий коридор». Це наші короткострокові завдання. Довгострокові — відновлення зруйнованого аграрного сектору. Саме тому ми, в рамках співпраці із благодійним фонд SAVEUA, поставили себе головне завдання — забезпечити продовольчу безпеку країни та годувати внутрішньо переміщених осіб, зараз їх близько 10 млн. Нагадувати всіх неможливо без відновлення внутрішнього виробництва, без наших ферм.

Крім того, ми маємо думати, як не допустити голод у всьому світі. Україна годує близько 400 млн осіб. І ця цифра може зрости, якщо ми навчимось виробляти більше продукції на один гектар. Ми вже почали проводити переговори з університетом Айови щодо створення агроуніверситету, який допоможе українським фермерам виготовляти більше продукції використовуючи ті же площі.

Також ми маємо створювати більше переробних компаній. В масштабах України це мають бути великі підприємства з переробки аграрної сировинної продукції. Або, наприкладі США, об'єднуватись в аграрні кооперативи, які також займатимуться переробкою.

І на останок, для організації цих процесів нам потрібні знання. Ми мотивовані розпочати роботу швидко, оскільки аграрний сектор це локомотив української економіки.

agravery.com

Більше новин
УМІ в жовтні 2020 року вперше в історії його моніторингу впав порівняно до вересня
03-лист-2020

Український молочний індекс (УМІ) в жовтні 2020 року вперше в історії його моніторингу впав порівняно до вересня. Падіння становило 3,2%.

«Як це прибутковість впала, коли ціна на молоко зросла?», — пояснює Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) на своїй сторінці у мережі Facebook.

Є дані моніторингу умовної прибутковості виробництва молока за дев’ять сезонів, і за цей період і скоріше всього взагалі за весь час в жовтні прибутковість неодмінно зростала, в середньому на 11,3%. Це пов’язано з тим, що в жовтні з ринку повністю зникає молоко від домогосподарств і переробка переходить на професійне.

В жовтні 2020 року умовна прибутковість молока впала на 3,2%. Минулого року, показник УМІ зріс в жовтні на 9,3%.

Як зауважує Андрій Ярмак, фермери в жовтні 2020 року мають на 8,1% нижчу прибутковість, ніж в, наприклад, в червні в сезон «великого молока». В 2019 році в цей час вони заробляли аж на 37% більше.

«Націкавіше, що в жовтні 2020 закупівельні ціни на молоко „злетіли“ аж на 7,6% після тривалого періоду відносної стабільності, але всі ми бачили, що відбувалося з світовими цінами на зерно. Неймовірне було зростання, як для періоду традиційно високих запасів та збирання врожаю пізніх зернових. Фуражна пшениця та кукурудза подорожчали на 13−15%, потягнувши за собою і шроти, які зросли в ціні на 7,5%. В результаті, кормовий комбікормовий мікс обходився молочникам України в жовтні на 11,2% дорожче, ніж в вересні, що і призвело до падіння прибутковості виробництва молока», — пояснює він.

Таким чином жовтнева прибутковість виробництва молока України була найнижчою протягом останніх 5 сезонів і нижчою за минулорічну майже на 39%.

Протягом перших 10 місяців 2020 року професійні виробники молока України заробили на 9,4% менше прибутку, ніж протягом того самого періоду 2019 року, але більше, ніж в 2018 році.

«Загалом, не можна сказати (додам „поки що“), що 2020 рік такий вже катастрофічний. Адже УМІ поки що перевищує середній показник для останніх 5 років на 11,4%, бо в 2014—2015 роках було все значно гірше з точки зору прибутковості», — підводить підсумки Андрій Ярмак.

Аналіз минулих років показує, що УМІ в листопаді, як правило, стабілізується і суттєво не змінюється.

«Але в 2020 році вже видно незвичайні речі — різке здорожчання масла та сиру на світовому ринку, яке ніхто не очікував. Збільшення імпорту з боку Китаю. При цьому зростання цін на жир на фоні потенційного чергового зниження обсягів споживання через ГоРеКа внаслідок зростання темпів поширення коронавірусу в Європі та США, виглядає досить дивно. Але це позитивний фактор для наших молочників. З іншого боку ми маємо послаблення цін на зернові останнім часом, що може, також, мати позитивний вплив на прибутковість. — зазначає експерт.

Отже, сподіваємося на зрушення в бік зростання, але готуємося до непередбачуваних подій — іншими словами, поліпшуємо ефективність та підвищуємо якість».

milkua.info

Детальніше
Міністерство: в Україні є достатній запас енергоресурсів
18-бер-2022

Міністр енергетики Герман Галущенко заявив, що в Україні є достатній запас енергоресурсів, а приєднання до європейської енергомережі збільшило запас міцності.

«Я не хочу називати конкретні цифри, тому що в умовах військової агресії це буде не коректно. Повірте, що у нас є запас міцності по всіх ресурсах», — наголосив міністр.

Галущенко додав, що приєднання України до європейської енергомережі додатково збільшило запас міцності вітчизняної енергосистеми.

PigUA.info за матеріалами epravda.com.ua

 

Детальніше
Упав експорт продукції з доданою вартістю
29-січ-2019

За даними аналітичного відділу Ради з питань експорту продовольства (UFEB), експорт сировини у 2018 році зріс на 8,3% до 10,4 млрд дол. Натомість експорт продукції з доданою вартістю впав на 3,3% до 5,7 млрд дол.

Фахівці UFEB мають надію, що ситуація зміниться на краще вже у 2019 році. Перспективними, на їх погляд, є затребувані закордоном позиції, а це зокрема:

- соняшникова олія;

- м'ясо та їстівні субпродукти свійської птиці (курятина);

- цукор (буряковий);

- вироби з шоколаду;

- хлібобулочні вироби.

Цьогоріч список можуть доповнити: вершкове масло, яблука, яйця, мед та соєва олія, кажуть в UFEB.

Нагадаємо, на сьогоднішній день Україна залишається сировинним придатком для інших країн, що вкрай негативно впливає на економіку.

BusinessViews у своїй статті описує різницю в ціні між товаром з низькою і високою доданою вартістю - як різницю в ціні між купкою металу і iPhone.

“iPhone складається з більш ніж 30 елементів таблиці Менделєєва: алюмінію, карбону, міді, кремнію, золота і т. п. - їх здобувають по всьому світу. З цієї сировини створюють плати, деталі корпуса, дисплей. Розробляється дизайн, софт і операційна система. Це все збирається в телефон. Який рекламують на ТБ, в інтернеті, в журналах, в магазинах. А потім розвозять по країнам. Ось так і формується ціна "яблука", яка варіюється від 350 до 1000 доларів. Але сумарна вартість сировини для одного айфона ледь перевищує 1 долар”, - зазначає видання.

Тож, і виходить, що поки Україна поставляє сировину – заробляють на ній всі інші

Джерело: УНН

Детальніше
Мінагрополітики припинило прийом заявок на отримання бюджетних субсидій
20-жовт-2022

Реєстрація заявок у системі Державного аграрного реєстру щодо отримання бюджетних субсидій на 1 га сільгоспугідь та спеціальної бюджетної дотації за утримання корів тимчасово припиняється.

Про це говориться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Як зазначається, такий крок пов'язаний з надходженням заявок на суму, що відповідає передбаченому обсягу бюджетних асигнувань (відповідно до пункту 7 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам та іншим виробникам сільськогосподарської продукції, затвердженого постановою КМУ від 16 серпня 2022 року № 918).

«Всі заявки, що вже подані виробниками сільськогосподарської продукції, будуть опрацьовані в установленому порядку», — додали у міністерстві. 

agroportal.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок