Комбікормова галузь Африки може стояти на порозі протеїнової революції

Верховна Рада України 17 червня 2020 р., ухвалила у другому читанні законопроєкт «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо планування використання земель» (№2280), який стосується просторового планування громад.

Про це повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький на своїй сторінці у Facebook.

Він зазначив, що це один з законопроєктів, який є частиною комплексної земельної реформи.

5 основних змін законопроєкту:

зонування земель у межах територій ОТГ та розроблення комплексних планів просторового розвитку громад;

зникнення «видів використання земельних ділянок» та поява «функціонального призначення територій»;

цільове призначення в межах виду функціонального призначення території визначається власником земельної ділянки самостійно і не потребує розроблення проєкту землеустрою;

громадянин, який бажає безоплатно приватизувати земельну ділянку або отримати в користування земельні ділянки державної або комунальної власності, в електронному вигляді через Публічну кадастрову карту подає заявку до компетентного органу;

до 10 років можуть встановлюватися обмеження та обтяження на використання земельних ділянок, необхідні для розміщення об'єктів, та можуть примусово відчужуватися.

milkua.info

Протягом останнього місяця на території України було виявлено лише один випадок африканської чуми свиней. Спалах захворювання зафіксували в одному з особистих селянських господарств на Вінниччині, повідомляє Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

“Відповідно до інформації Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області з 19.02.2020 по 25.03.2020 було зареєстровано один випадок захворювання на африканську чуму свиней (АЧС), а саме: 20 березня в особистому підсобному господарстві громадянина в с. Павлівка Погребищенського району Вінницької області. З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалаху АЧС 21 березня було проведено засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Погребищенській районній державній адміністрації, рішенням якої затверджено план з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичного осередк, зон захисту та нагляду. В осередку захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС”, – йдеться в звіті Держпродспоживслужби.

Meat-Inform

Якість сирого молока має стати основним драйвером зростання молочної галузі країни. Це глобальний тренд, який спостерігається в провідних країнах світу.

Про це заявила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька під час XIV Міжнародного молочного конгресу, йдеться на сайті відомства.

В Україні за підтримки швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» реалізується програма контролю сирого молока. Вона була започаткована в 2019 році в чотирьох областях: Вінницькій, Миколаївській, Полтавській та Харківській.

Сьогодні до програми доєдналися вже десять областей, які отримали необхідне обладнання для виконання досліджень сирого молока на визначення кількості соматичних клітин, загальної бактеріальної забрудненості, наявності інгібіторів та точки замерзання згідно із міжнародними вимогами. Інформація за результатами досліджень вноситься до Молочного модуля, доступ до якого мають не лише фахівці Держпродспоживслужби, а й виробники і постачальники молока. За словами Владислави Магалецької, завдання — зробити програму всеукраїнською.

«Розвиток нашого пілотного проєкту призведе до того, що в нас буде можливість покращити якість сирого молока в рамках всієї країни. Ми маємо бути впевнені в високій якості продукції, яку споживають наші діти і всі споживачі», — підкреслила Владислава Магалецька.

За словами Голови Держпродспоживслужби, для масштабування програми дуже важливою є підтримка з боку бізнесу. Саме бізнес у партнерстві з державою може популяризувати якість продукції.

У структурі українського експорту насіння домінує кукурудза, яку поставляють на ринок СНД. Про це повідомив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", д.е.н. Олександр Захарчук, передає УНН з посиланням на прес-службу Інституту аграрної економіки.

Зазначається, що обсяги поставок зерна кукурудзи на зарубіжні ринки за 2018 рік у вартісному вимірі становили 9,4 млн дол., а частка насіння кукурудзи у вітчизняному експорті склала близько 85%. Основними країнами-споживачами цього виду насіннєвого матеріалу є країни СНД – Білорусь, Молдова, Грузія та Казахстан.

В той же час на зовнішніх ринках по відношенню до українського насіння зберігається цінова дискримінація. Зокрема, вітчизняна кукурудза йде на експорт по 2113 дол. за 1 тонну, тоді як імпортна закуповується по вдвічі вищій ціні у 3950 дол. Пшеницю Україна продає у 2,5 разу дешевше (450 дол. за 1 т), ніж купує, а ячмінь – у 1,8 рази дешевше (570 дол. за 1 т).

Забезпеченість вітчизняних аграріїв насінням українського походження є досить високою. Україна могла б щорічно експортувати близько 1,0 млн т насіння зернових культур для сівби.

"Задовольнивши внутрішню потребу в насінні і садивному матеріалі по всіх сільськогосподарських культурах, крім кукурудзи, соняшника та зернобобових, Україна має потенціал нарощування експорту цього виду агропродукції до 1,5 млрд дол.", - зазначив Захарчук.

Наразі ж за кордон щорічно поставляється насіння на суму лише від 10 до 20 млн дол. За 2018 рік продано лише 1799 т насіннєвої пшениці при потенціалі у 855,3 тис. т, а ячменю – 234 т з 576,5 тис. т.

Також обсяги зарубіжних поставок гречки до Південної Африки склали 93 т, тоді як Україна має можливість експортувати 24,5 тис. т насіння цієї сільгоспкультури.

Як повідомляв УНН, експорт зернових цього маркетингового року, за прогнозами Міністерства аграрної політики, складе 49 млн тонн.

Джерело: УНН