Новий спалах АЧС виявили на Вінниччині

25-бер-2020

Протягом останнього місяця на території України було виявлено лише один випадок африканської чуми свиней. Спалах захворювання зафіксували в одному з особистих селянських господарств на Вінниччині, повідомляє Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

“Відповідно до інформації Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області з 19.02.2020 по 25.03.2020 було зареєстровано один випадок захворювання на африканську чуму свиней (АЧС), а саме: 20 березня в особистому підсобному господарстві громадянина в с. Павлівка Погребищенського району Вінницької області. З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалаху АЧС 21 березня було проведено засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Погребищенській районній державній адміністрації, рішенням якої затверджено план з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичного осередк, зон захисту та нагляду. В осередку захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС”, – йдеться в звіті Держпродспоживслужби.

Meat-Inform

Більше новин
Що дасть державі єдиний реєстр одноосібників
18-груд-2018

Держава не знає, хто працює на агроринку. Через це не може пояснити суті реформ та ефективно розподілити дотації на худобу. Виправити це хочуть створенням єдиного Державного аграрного реєстру.

Зараз в Україні нема повної бази даних про наших аграріїв. Держстат за звітами місцевих адміністрацій та підприємств підраховує обсяг виробленої продукції та приблизне число агровиробників. Мінагрополітики веде облік отримувачів держпідтримки та суму виданих агродотацій на основі власних даних та звітів держбанків. При цьому державні структури навіть не мають єдиної оцінки «тіньового» агровиробництва: наприклад, в Мінекономрозвитку стверджують, що рівень «тінізації» АПК сягав 9% у І кварталі 2018 року, а в Національному банку стверджують, що «тіньові» продажі агропродукції суттєво впливають на курс валют в країні.

Через це аграрне міністерство хоче покращити систему збору даних про агровиробництво, тому готує законопроект про появу єдиного Державного аграрного реєстру. Розробити його Мінагрополітики планує до кінця цього року, коли документ подадуть до ВР поки невідомо. Планується, що Державний аграрний реєстр працюватиме в електронній формі. Зареєструватись у такій базі дані зможуть безплатно усі агровиробники, стимулом до реєстрації стане спрощення сплати податків. При цьому Державний аграрний реєстр використовуватимуть для консультування землеробів, комунікації чиновників Мінагрополітики із аграріями та організації торгів продукцією малих виробників. Створити такий реєстр допоможе Європейський Союз в рамках проекту «Підтримка впровадження сільськогосподарської та продовольчої політики», розповів заступник міністра аграрної політики Віктор Шеремета.

У свою чергу, за словами урядовця, поява Державного аграрного реєстру потрібна для створення Державного виплатного агентства. Такій установі хочуть передати управління всіма програмами держпідтримки АПК. При цьому заявки аграріїв на виплату дотацій задовольнятимуть в «автоматичному режимі», без участі чиновників. У такий спосіб Мінагрополітики планує зняти претензії аграріїв щодо «ручного розподілу» дотацій, коментує Шеремета.

Поки що, за підсумками 2017 року Держстат говорив про 76,59 тисяч аграрних підприємств в Україні, з яких крупних — 18, середніх — 2,39 тисяч, малих — 74 тисячі. За результатами 10 місяців 2018 року Держстат говорить про 4,03 млн господарств населення, що цьогоріч зокрема дали врожай у 14,09 млн тонн зернових та бобових культур. Із цих даних випливає, що нині агровиробництвом займається кожен третій із 13 млн жителів українських сіл, 56% з яких — жінки.

Нагадаємо, що ВР уже прийняла в липні цього року для легалізації «одноосібників» законопроект № 6490-д. Документ передбачає, що сімейна ферма може зареєструватись як фізична особа-платник четвертої групи спрощеного податку за умови, якщо господарство не наймає сторонніх робітників. Таке господарство отримає пільгу із сплати ЄСВ на кожного члена сімейного ФГ. Завдяки цьому, вважають автори законопроекту, із «тіні» мають вийти від 0,2 до 1,2 млн господарств, що обробляють 2−20 га ріллі, і на які припадає до 80% продажів овочів, 60% продажів м’яса та 40% продажів молока.

Реєстративна інформативність

Поки держава не знає, скільки всього українських аграріїв, вона не може оптимально розподілити агродотації та вирішити проблему із підтримкою земельної реформи та наповнення податками місцевих бюджетів, каже голова Укрдержфонду підтримки фермерських господарств Юрій Апальков. Службовець пояснює: цьогоріч одноосібники на утримання молодняку ВРХ мали отримати 0,7 млрд грн дотацій. Чиновники Мінагрополітики не мали контактних даних господарств-майбутніх отримувачів виплат, тому про програму розповідали виключно через регіональні ЗМІ, а не, наприклад, працівників районних управлінь агропромислового розвитку. Так у І півріччі лише три тисячі одноосібників тримали субсидію на ВРХ, хоча до 1 жовтня число отримувачів дотації виросло одразу до 103 тисяч, а сума до виплати виросла до 144,3 млн грн на 176 тисяч голів худоби. Якщо ж опиратись на Держстат, то число отримувачів дотацій на ВРХ могло бути значно більше: за статистикою, селяни мають 2,5 млн голів ВРХ, що удвічі більше від промислових агропідприємств.

Оскільки єдиного реєстру «одноосібників» нема, то пояснювати селянам суть урядової концепції земельної реформи доводиться розповідати також лише через регіональні ЗМІ. Нагадаємо, Кабмін хоче дозволити купівлю ріллі лише фізичним особам, і не більше 200 гектарів «в одні руки». А поки регіональні ЗМІ мають вузьку аудиторію, то й ідея зняття «земельного мораторію» не має широкої підтримки у власників паїв та дрібних агровиробників, бідкається Шеремета. Слова урядовця підтверджує соціологічне опитування компанії GfK у жовтні 2018 року. Дослідження свідчить, що 35,3% опитаних селян не мають чіткого ставлення відносно ідеї запуску ринку землі. При цьому лише 5% респондентів заявили, що мають достатньо інформації про суть земельної реформи.

Окрім цього, коментує Апальков, відсутність повної бази даних по дрібних агровиробниках та «одноосібниках» не дає можливості перевірити тезу про значну кількість «тіньових» агровиробників, які не доплачують податки до місцевих бюджетів. У ДФС стверджують, що за 2014−2017 роки площа ріллі, з якої сплачують земельний податок, скоротилась удвічі або до 18 млн га. Такий факт фіскали пояснють значною кількістю «тіньовиків».

Записи без посередників

Створити єдиний державний реєстр агровиробників Україні потрібно також, аби українська аграрна політика в цілому відповідала стандартам ЄС, каже експерт Офісу підтримки реформ Мінагрополітики Олександр Митченок. Фахівець пояснює: регламенти ЄС № 1306/2013 та № 1307/2013 передбачають повну реєстрацію усіх наявних фермерських господарств. При цьому уряди країн ЄС обліковують фермерів за розміром доходу та величиною земельного банку. Це потрібно аби спрогнозувати видатки на агродотації із бюджету Євросоюзу, каже керівник проекту «Підтримка впровадження сільськогосподарської та продовольчої політики» Джон Мілнз.

Окрім цього, європейські країни укладають об'єднані бази даних про агровиробників для того, щоб уряди могли контактувати із землеробами напряму, без посередників із аграрних асоціацій чи фермерських кооперативів. «Реєстрація посилює комунікацію між виробниками та державою, підвищує довіру між ними, дозволяє визначити конкретні потреби виробників та розробити ефективну фінансову підтримку», — доповнює керівник групи сільського господарства Групи підтримки ЄС України Маркус Клінглер.

У свою чергу Європейський Союз має свою вигоду допомогти Україні із укладенням єдиного реєстру агровиробників: так ЄС зможе повністю оцінити обсяг конкуренції для тамтешніх місцевих сімейних ферм, особливо якщо українські одноосібники почнуть продавати свою продукцію на експорт, або ж якщо Україна стане членом ЄС. Також, за потреби, підкоригувати свою аграрну політику, свідчать слова Мілнза. Наявна статистика говорить, що сімейне фермерство є основою агровиробництва в ЄС лише завдяки значним податковим послабленням.

Наприклад, нині в країнах Євросоюзу сумарно налічується 9,6 млн сімейних ферм, на які припадає 69,7% всієї худоби ЄС та дві третини всієї ріллі ЄС, або ж 116 млн гектарів. При цьому 34,5% від усіх сімейних ферм Європи припадає на Румунію, 13,6% — на Польщу, та 9,4% — на Італію. Середній розмір сімейної ферми в ЄС становить менше 10 гектарів, хоча середнє сімейне ФГ у Великобританії має 73 гектари.

Цікаво, що 30% сімейних ферм ЄС, або 2,3 млн господарств декларують прибуток менший за 1,5 тисяч євро на рік: такий рівень заробітків дає право у спрощеному режимі вести фінансову та податкову звітність. Хоча в Голландії взагалі не оподатковують річний дохід фермерського господарства до 4,6 тисяч євро, в Німеччині — 7,6 тисяч євро, у Португалії — до 22,6 тисяч євро. Доходи землеробів Польщі взагалі не оподатковуються, тамтешні фермери сплачують лише фіксований «сільський податок» на їхню ріллю, в розмірі 154 злотих або ж 1076 гривень за гектар (для порівняння: мінімальне податкове навантаження на легального агровиробника в Україні, складає 1400 гривень на гектар).

agravery.com.

Детальніше
Лапа заявив про невідповідність маркування складу м'ясних продуктів в українських магазинах
17-лип-2018

В українських супермаркетах дуже часто продають м'ясні продукти, фактичний склад яких не відповідає змісту маркування. Таку інформацію з посиланням на заяву голови Держпродпотребслужби України Володимира Лапи повідомили у прес-службі відомства.

«Є проблема на ринку з невідповідністю складу продукції і її маркуванням. Певну кількість такої продукції реалізують зі складом, який не вказаний на маркуванні. Наприклад, у деяких випадках м'ясо замінюється соєвим білком, а на упаковці це не зазначено. Кількість такої продукції у відсотках я не назву, точних цифр немає», — заявив Лапа.

Він нагадав, що з 4 квітня в Україні почали діяти нові правила перевірки якості продуктів, що полегшило роботу служби в цьому напрямку.

«Норми закону передбачають вилучення такої партії, далі вона повинна бути перемаркована», — пояснив Лапа.

Нагадаємо, 11 липня парламент прийняв за основу законопроект №8450 «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». За документ проголосували 226 народних депутатів України.

Очікують, що реалізація документа на практиці забезпечить надання точної і зрозумілої для українців інформації про складові харчової продукції. Також законопроектом встановлюються загальні положення щодо маркування харчових продуктів, дія яких може поширюватися на всі харчові продукти або на певні їх категорії.

Крім того, згідно з пояснювальною запискою до документа, проектом Закону встановлюються окремі правила маркування певних видів харчових продуктів.

«Дія проекту Закону поширюється на: операторів ринку харчових продуктів на всіх етапах харчового ланцюга, якщо їх діяльність підпадає під вимоги про надання споживачам інформації про харчові продукти, харчові продукти, призначені для кінцевого споживача, включаючи харчові продукти, що реалізуються у сфері громадського харчування і харчові продукти, що поставляються системі громадського харчування», — йдеться в пояснювальній записці до документа.

Нагадаємо також, що за даними експертів, продуктовий ринок України переповнений фальсифікатом. Фальсифікують недобросовісні виробники товари майже всіх груп. Найчастіше — молочку і ковбасні вироби. Чимало підробок і серед промислових товарів, таких як порошки або косметика.

PigUA.info за матеріалами unn.com.ua

Детальніше
У Києві відбулась найбільша події року у галузі свинарства
06-черв-2018

Ювілейний Х Міжнародний конгрес «Прибуткове свинарство», який є однією з наймасштабніших галузевих подій не лише в Україні, але і за її межами, цьогоріч об’єднав понад 650 учасників, серед яких близько 400 — власники та керівних сільськогосподарських підприємств з усіх областей.

«Конгрес «Прибуткове свинарство» став майданчиком для відвертої розмови між виробниками, провідними міжнародними та вітчизняними експертами та владою про все, що стосується галузі свинарства. Державна підтримка галузі й оподаткування, проблеми та перспективи розвитку, контроль епізоотичного благополуччя, прозоре формування цін на живець — лише незначна частина тем, які були охоплені на заході», — повідомляє прес-служба.

В ході інтерактивного голосування з’ясувалось, що жоден сільгоспвиробник не підтримує затверджені урядом програми на 2018 рік. Натомість 60% респондентів виступили за відміну дотацій на користь зменшення ставки ПДВ на сільськогосподарську продукцію. Загалом у голосуванні взяли участь 193 сільгоспвиробники.

Також, учасники заходу обговорили проблеми забезпечення та контролю епізоотичного благополуччя в Україні. Учасники охопили теми про спільні зусилля компетентного органу та виробників для покращення епізоотичної ситуації, контроль поводження з побічними продуктами тваринного походження на фермах та перевірки свиногосподарств в умовах відсутності мораторію.

Як зазначив експерт з питань ветеринарії Продовольчої сільськогосподарської організації ООН Віталій Башинський, є чітко встановлені межі, в яких мораторій був знятий, і він не стосується позапланових заходів перевірки свиногосподарств.

«Позапланові заходи на сьогодні можливі тільки у двох випадках: якщо ви самі запросили інспектора, або ж якщо у вас є скарга фізичної особи», — зазначив він.

Представники галузі свинарство також обговорили механізми захисту внутрішнього ринку свинини в умовах участі України в СОТ. За результатами проведеного інтерактивного голосування в рамках даної дискусії, 61,5% респондентів відмітили, що відчувають потребу у захисті внутрішнього ринку свинини від імпорту.

За словами президента асоціації «Свинарі України» Артура Лози, головними перешкодами на шляху розвитку галузі свинарства в Україні є поширення епідемії АЧС, «новинки» держрегулювання галузі та адаптація до європейських вимог. У той же час він додав, що у свинарства у світі та в Україні є значні перспективи, адже в подальшому попит на свинину зростатиме.

«Обсяги споживання і виробництва свинини у світі зростають, і в Україні також. За нашими оцінками, українці мають споживати не менше 30 кг свинини на душу населення. Це 1,3-1,4 млн тонн свинини. Ми зараз виробляємо значно менше. Тобто є величезний потенціал для зростання», — сказав очільник асоціації.

Артур Лоза також відмітив, що понад 50% українських свиноферм планують розвиватись.

Нагадаємо, Організаторами Х Міжнародного конгресу «Прибуткове свинарство» виступили Асоціація «Свинарі України», Всеукраїнська Аграрна Рада та агроконсалтингова компанія DYKUN за підтримки FAO, USAID та ЄБРР. Ексклюзивним партнером заходу виступила компанія Big Dutchman. Генеральний партнер — Hog Slat, генеральні партнери з годівлі — Cargill та Provimi, спеціальний партнер з годівлі — Biochem, генеральний ветеринарний партнер - Bohringer Ingelheim, а також ветеринарні партнери - HIPRA, Zoetis.

pigua.info

Детальніше
Ґудвеллі Україна нарощує поголів’я всупереч АЧС
11-жовт-2018

У вересні зафіксували нові спалахи АЧС у Київській та Миколаївській областях, а з початку 2018 року вже виявили щонайменше 123 спалахи хвороби. Попри складну епізоотичну ситуацію в регіоні та країні, агрокомпанія «Ґудвеллі Україна» не тільки здатна утримувати позиції, але і планує збільшення поголів’я. 

Про це у коментарі AgroPortal.ua повідомив керівник відділу продажу компанії Сергій Генсецький.

«Наше поголів'я повністю чисте від будь-яких стратегічних захворювань, не маємо жодних проблем. Для цього ми не застосовували жодних додаткових заходів — лише чітке дотримання правил біобезпеки. Цю систему ми постійно вдосконалюємо й інвестуємо в те, щоб унеможливити потрапляння збудників хвороб на нашу територію», — зазначив він.

За його словами, у компанії племінне поголів'я залишається незмінним — 14 тис. свиноматок. При цьому відгодівельне поголів'я планують збільшити. 

«Ми уже почали наповнювати стайні, які проходили реставрацію відповідно до вимог сертифікату Global G.A.P. Цього літа усі наші стайні успішно пройшли цю сертифікацію. Крім того, заплановане збільшення потужності становить додатково 7000 голів, а це дозволить нам вирощувати в рік на 30 тис. голів більше», — констатує Сергій Генсецький.

При цьому він додав, що наразі середній приріст ваги на відгодівлі становить близько 1 кілограма на добу. 

Для довідки: «Гудвеллі Україна» (Goodvalley, в минулому «Даноша») — українська сільськогосподарська компанія, яка належить данській Axzon і була створена в червні 2004 р в с.Копанки недалеко від міста Калуша (Івано-Франківська область). Основна діяльність Групи зосереджена в дочірніх підприємствах Poldanor і Prime Food (Польща), Danosha (Україна) і Dan-Invest (Росія).

pigua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок