Канада і США уклали торговельний протокол дій у разі виявлення АЧС у диких свиней

23 вересня на засіданні Уряду схвалено постанову, якою передбачено перенесення термінів подання документів на отримання сільгоспвиробниками державної підтримки в галузі садівництва і тваринництва з жовтня на листопад.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

Зокрема, постанова вносить зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства (постанова КМУ № 587) та Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції (постанова КМУ № 107).

«На сьогодні кількість документів, необхідних для отримання державної підтримки та механізм їх подання — максимально спрощено. Однак, у зв’язку зі зверненням профільних асоціацій виникла потреба у збільшенні строків подачі документів за деякими з напрямів. Прийняте рішення дозволить збільшити кількість потенційних отримувачів державної підтримки та залучити фінансування у галузь сільського господарства», — прокоментував Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Так, документи подаватимуть до:

1 листопада — для отримання часткового відшкодування вартості за придбаний садивний матеріал (плодово-ягідних культур, винограду, хмелю) та проведені роботи (спорудження шпалери і встановлення систем краплинного зрошення та придбання матеріалів, необхідних для проведення таких робіт);

1 листопада — для отримання часткового відшкодування вартості об'єктів (холодильників для зберігання плодів, ягід, столових сортів винограду та хмелю власного виробництва, цехів первинної переробки технічних сортів винограду, плодів та ягід власного виробництва, об'єктів із заморожування плодів та ягід виробникам, які вирощують плоди та ягоди);

1 листопада — для отримання часткового відшкодування вартості ліній (для товарної обробки плодів та ягід; для висушування плодів, ягід та хмелю; для переробки плодів, ягід та технічних сортів винограду на соки, пюре, виноматеріали), техніки та обладнання (для проведення технологічних операцій у виноградарстві, садівництві і хмелярстві);

15 листопада — для отримання часткового відшкодування вартості тваринницьких об'єктів;

15 листопада — для отримання часткового відшкодування вартості об'єктів із зберігання та переробки зерна.

14 травня 2020 року низка членів СОТ, зокрема Україна, розповсюдили Заяву щодо важливості підтримки мікро-, малих та середніх підприємств (ММСП) під час пандемії COVID-19.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

У Заяві члени визнають необхідність глобальної координації зусиль щодо стабілізації економіки та допомоги ММСП, які зазнали негативного впливу від пандемії. У цьому контексті члени окреслили, зокрема, основні дієві заходи на міжнародному рівні для досягнення визначеної мети:

реалізація зусиль з поглиблення участі ММСП у міжнародній торгівлі задля збереження ланцюгів поставок, пошук спільних рішень та обмін інформацією та найкращим досвідом у сфері спрощення процедур торгівлі, надання доступу ММСП до фінансування, цифрових інструментів та інформаційних онлайн-платформ, залучення до електронної торгівлі;

продовження роботи щодо підтримки справедливого та передбачуваного середовища для збереження відкритості ринків та сприяння відновленню глобальної економіки, активізація співпраці Секретаріату СОТ з іншими міжнародними організаціями для реалізації участі ММСП у міжнародній торгівлі;

продовження інформування членами СОТ про запроваджені ними заходи, пов’язані з торгівлею, у контексті забезпечення прозорості і передбачуваності;

поглиблення та розширення на багатосторонньому рівні дискусії у рамках СОТ щодо сприяння ММСП, спільна діяльність з допомоги ММСП у подоланні наслідків цієї кризи та посилення їх стійкості до майбутніх потрясінь.

За підтримки сімейних молочних ферм через 3−5 років Україна отримає «вибух» економіки на селі.

Про це у ході круглого столу «Дорожня карта розвитку та фінансування малого і середнього фермерства», що відбувся в Укрінформі, заявив президент «Української кооперативної федерації» (УКФ) Михайло Корилкевич.

«На сьогодні в Україні відкрито 23 сімейні молочні ферми, ще 25 буде відкрито протягом найближчого місяця. Крім того, подано ще близько 400 заявок на відкриття сімейних молочних ферм. У разі, якщо цей проєкт, на підтримку якого потрібно близько 600 млн доларів, буде реалізовано, за 3−5 років Україна отримає „вибух“ економіки на селі», — зазначив Корилкевич.

Він зауважив, що проєкт розпочався в 2017 році. На сьогодні пройшли пілотну фазу, і відкрито 23 сімейні молочні ферми. Ще 25 сімейних молочних ферм буле відкрито протягом найближчого місяця.

«І у нас лежить близько 400 заявок на відкриття сімейних молочних ферм. До 2027 року можливо відкрити 5 тисяч сімейних ферм, які здатні збільшити ВВП України на 12 млн грн», — зазначив фахівець.

За словами Корилкевича, для реалізації проєкту необхідні інвестиції у розмірі 600 млн доларів.

«Ми шукаємо інвесторів. Для того, щоб забезпечити інфраструктуру 5 тисяч сімейних молочних ферм, потрібно близько 600 млн доларів. Але якщо ці 5 тисяч сімей набудуть підтримку і досвід, це означає, що через 3−5 років у нас буде „вибух“ економіки на селі. Це, в свою чергу, дасть можливість зберегти село, зберегти родину, зберегти громаду, і дасть до економіки країни плюс 12 млрд грн», — підкреслив він.

За словами Корилкевича, інвестиція окупиться протягом 2−4 років. Адже собівартість виробництва на сімейних молочних фермах приблизно вдвічі нижча, ніж на промислових фермах.

«Такі 5 тисяч сімейних молочних ферм здатні виробляти близько 10% валу молока в країні. Крім того, це є плюс 12 млрд грн до ВВП. Матимемо економічний ефект, коли 1 грн, вкладена в проєкт, дозволяє отримати 7 грн на виході», — зазначив керівник УКФ.

ukrinform

Ринок землі в Україні запрацює з 2021 року із великими обмеженнями. Про це написав на сторінці в соцмережі  президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алекс Ліссітса.

Варто зауважити, що 40% площ на геокадастровій карті України — «білі плями».

«Думка, що всю землю розкуплять іноземці або холдинги, досить помилкове, і нам треба боятися не китайців чи ще когось, а місцевих популістів. Опитування показують, що зараз готові продавати свої ділянки до 30% пайовиків», — зазначив він.

Як вважає Алекс Ліссітса, ринок землі не може бути самоціллю. Ринок землі — це інструмент в досягненні агрополітіческой мети країни.

Стратегія запуску ринку землі була напрацьована ще 3 роки тому під головуванням Прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, опрацьована разом з фермерами, її просто зараз потрібно втілити в життя, — додав президент УКАБ.

Він вважає, що чим довше затягувати вирішення цього питання, тим більше фактичний земельний ринок переходить «в тінь».

В цілому ринок землі — як морська піна, яка винесе на берег все сміття: для держави, для самих селян, для тих, хто працює по-білому, — вигідний ринок землі. Однак, за моїми прогнозами, цей процес розтягнеться на 10−12 років, — підсумував Алекс Ліссітса.

AgroPolit.com