Україна разом із членами СОТ привернула увагу до важливості підтримки мікро-, малих та середніх підприємств під час пандемії COVID-19

За даними ФАО, за минулий рік в світі було вироблено понад 133 мільйонів тонн курячого м'яса, що всього на 1,3% більше в порівнянні з 2019 роком.

Це найнижчий річний приріст, зафіксований з 1960 року.

2020 рік характеризувався найповільнішим зростанням виробництва м'яса птиці за останні 60 років, говориться в огляді ринку м'яса за 2020 рік, випущеному недавно ФАО.

Проте, отриманий результат є важливим досягненням в складних умовах, пов'язаних з виробництвом і торгівлею, з виникненням пандемії і реєстрацією випадків пташиного грипу в Європі і Азії. Відносна доступність курячого м'яса і більш короткий виробничий цикл були двома критичними факторами, які дозволили сектору виробництва курячого м'яса хоч трохи наростити виробництво, в порівнянні з виробниками яловичини і свинини. Обидва цих сектора показали негативну динаміку.

Найбільше зростання виробництва курячого м'яса стався в Китаї, США і Бразилії. За оцінками, це було викликано підвищеним попитом, викликаним дефіцитом м'яса на внутрішньому ринку і високими цінами на свинину. Так, виробництво курячого м'яса в Китаї збільшилося більш ніж на 5%, що стало можливим тільки завдяки новим інвестиціям, котрі вступили в сектор з 2019 році.

У США відбулося незначне збільшення кількості убитих голів, а також зросла середня вага тушок. Але сектор також виграв від програми державної допомоги у зв'язку з пандемією, націленої на виробників сільськогосподарської продукції.

У Бразилії виробництво збільшилося на 1,6% і, за оцінками, досягло 14,3 млн тонн - незважаючи на зростання вартості основних ресурсів і перебої на ринку, як внутрішні, так і зовнішні. Цьому зростанню сприяло зростання поставок м'яса птиці в Азію і на Близький Схід і стійка купівельна спроможність внутрішнього споживача, підтримувана в основному за рахунок державних грошових переказів сім'ям в результаті пандемії.

Найбільше зниження виробництва м'яса птиці було зареєстровано в Індонезії (-12%), за якою слідує Індія (-10,9%).

ptichki.net

Пташиний грип дістався України. З початку року спалах був зафіксований в сусідніх європейських країнах: Польщі, Словацькій Республіці, Угорщині, Румунії. УНН зібрав 10 головних фактів про інфекційне захворювання і чим воно небезпечне.

1. Пташиний грип — це інфекційне захворювання птиці, яке викликане вірусами грипу А. Вірус H5N1 — це підтип вірусу грипу A, який буває в основному у птахів і може бути причиною їхньої смерті.
2. За офіційними повідомленнями Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (МЕБ) та європейської системи нотифікації про захворювання тварин (ADNS) в 2018-2019 роках грип птиці реєструвався в 11 країнах ЄС (128 спалахів) та РФ (84 спалахи).
3. Основним фактором поширення грипу птиці в світі є інфіковані збудником дикі птахи. При цьому випадків занесення збудників на територію України при ввезенні живої птиці, інкубаційного яйця та продуктів птахівництва жодного разу не відмічалось.
4. Грип птиці відноситься до транскордонних захворювань, тих, які неможливо зупинити обмеживши переміщення товарів через кордон, оскільки, як було вказано, основним фактором поширення є інфікована дика перелітна птиця.
5. Найбільш вразливі до грипу свійські птиці, які вирощуються в домашніх і фермерських господарствах та не ізольовані від зовнішнього середовища (пасовищ, ставків, річок, водоймищ), де можуть контактувати з інфікованою міграційної птицею.
6. Найбільш захищені від грипу свійські птиці, які вирощуються промисловими виробниками в ізольованих умовах. Окрім того, промислові господарства 5-6 разів на рік роблять щеплення птиці від хвороби Ньюкасла, яка пов’язана із пташиним грипом.
7. Під час спалаху пташиного грипу слід утриматися від купівлі м’яса птиці в місцях стихійної торгівлі і надавати перевагу офіційним торгівельним точкам.
8. Віруси пташиного грипу не завжди заражають людей, але, починаючи з 1997 року, було зареєстровано більше як 100 підтверджених випадків зараження людей вірусами пташиного грипу. Світова організація охорони здоров’я (WHO) зберігає оновлені дані і об’єднані звіти про випадки захворювання людей пташиним грипом A (H5N1).
9. Симптоми пташиного грипу у людей можуть варіюватися від симптомів, типових для звичайного грипу (температура, кашель, біль у горлі і біль у м’язах) до інфекцій очей, пневмонії, важких респіраторних захворювань (гострий респіраторний синдром) та інших загрозливих для життя ускладнень. Симптоми пташиного грипу можуть залежати від того, яким специфічним підтипом вірусу і штаму була викликана інфекція.
10. Поширення вірусів пташиного грипу від однієї хворої людини до іншої буває дуже рідко; подальше поширення інфекції від хворого не спостерігається.

При підозрі захворювання чи загибелі птиці необхідно звертатися до спеціаліста ветеринарної медицини.

Джерело: УНН

Володимир Зеленський, президент України, розраховує підписати угоду про «промисловий безвіз» на наступному саміті Україна-ЄС через рік.

За його словами, почався діалог з Європейського зеленого курсу. Україна готова спільно з ЄС рухатися до кліматичної нейтральності.

Слід додати, що Угода АСАА (Угода про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції), яку спрощено називають «промисловим безвізом» — це визнання еквівалентності системи технічного регулювання та оцінки відповідності європейським нормам, що дозволило б виробникам промислової продукції отримувати необхідні сертифікати в Україні, а не їхати в ЄС у пошуках офіційного представника (резидента ЄС), який може отримати цей сертифікат.

agravery.com

Однією з ключових програм підтримки для агропродовольчого комплексу є часткова компенсація вартості сільгосптехніки та обладнання вітчизняного виробництва.

Про це йдеться в «Огляді державної підтримки в АПК України», підготовленому Міністерством аграрної політики та продовольства України спільно з Центром досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки.

«Минулого року саме за цією програмою агровиробники отримали найбільший обсяг підтримки — понад 1 млрд грн. Цього року очікується, що за виділеними обсягом програма буде у ТОП-3», — зазначив керівник Центру досліджень продовольства та землекористування KSE Олег Нів'євський, говориться у повідомленні Київської школи економіки.

Експерт нагадав, що основними бенефіціарами програми є сільськогосподарські виробники, які можуть отримати 25% компенсації від вартості придбаної техніки за умов, якщо ця техніка внесена до відповідного наказу Міністерства економіки України.

«В регіональному розрізі найбільше сукупної підтримки за програмою отримали сільгоспвиробники Полтавської, Запорізької, Сумської, Київської та Харківської областей. Ці області також лідирують за обсягами виробництва сільгосппродукції у гривневому еквіваленті (за винятком Запорізької області)», — уточнюється в огляді.

agroportal.ua