У 2021 році в Україні запрацює ринок землі — експерт

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної політики пропонуватиме на наступний рік закласти в Держбюджеті 3-4 млрд грн на підтримку аграріїв. Особливу увагу буде звернуто на підтримку садівництва та тваринництва.

Про це повідомив член комітету Сергій Лабазюк, повідомляє agravery.com з посиланням на УНІАН.

«Цього року в бюджеті заклали 75 млн грн на відшкодування закладки молодих садів та будівництва комплексів. Але ці кошти йдуть на те, щоб погасити борги минулих періодів по цій програмі. Загалом треба 150 млн грн, щоб погасити борги. Щоб повернутися на темпи 2012 року, потрібно 500 тис. грн. Але вже побачили, що держава, інвестуючи в садівництво, скажім 200-300 млн грн в рік, ці кошти повертає через три роки у вигляді податків. Ці інвестиції не проїдаються, вони створюють нові робочі місця і потім повертаються», — наголосив Лабазюк.

«Аграрії за 7 місяців 2017 року сплатили до бюджету 9 млрд грн. Чому не повернути 1-2 млрд грн назад у галузь, яка є локомотивом економіки, яка постійно розвивається і створює робочі місця», — каже Лабазюк.

Читайте також: Уряд прийняв програму підтримки фермерства на 2018-2020 роки

Він додав, що ще орієнтовно 1 млрд грн комітет пропонуватиме скерувати на підтримку тваринництва.

«У галузі тваринництва працювала програма часткової компенсації за придбане племінне поголів’я, а також за створені ферми. Не треба нічого вигадувати, ці програми потрібно повернути. Сума має бути від 500 тис. грн до 1 млрд. Пропонуватимемо від комітету на підтримку аграріїв в наступному Держбюджеті загалом закласти 3-4 млрд грн. Частково ці кошти мають бути скеровані на здешевлення кредитів для агровиробників. Ця програма діяла і вона свого часу дала можливість їм брати посильні кредити, закупляти техніку, інвестувати і розвиватися», — зазначив нардеп.

pigua.info

Бюджет України на 2020 рік парламент почав розглядати у профільних комітетах. Наразі нардепи запропонували 50 правок до аграрного бюджету. 

Наприклад, пропонується відновити наступні програми:

фінансову підтримку сільськогосподарських товаровиробників 1 млрд грн)

державну підтримку галузі тваринництва (0,5 млн грн).

Також пропонується додати нові найменування видатків:

Державна підтримка тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва) (1 млн грн)

Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників (0,6 млн грн)

Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів (150 тис. грн)

Державна підтримка закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ним» (300 тис. грн).

AgroPolit.com.

Україна різко скоротила експорт яєць - на 68% в натуральному вираженні і більш ніж удвічі в грошовому.

Про це свідчать дані Державної митної служби.

За підсумками січня 2021 роки за кордон продали 3,68 тис. тонн яєць на 4,18 млн доларів. Для порівняння: в перший місяць минулого року експорт яєць приніс Україні 10,48 млн доларів.

Основними покупцями в січні-2021 Українська яєць стали:

ОАЕ (1,45 млн доларів, або 34,7% всього імпорту);

Латвія (1,11млн доларів, або 26,7%);

Саудівська Аравія (643,5 тис. Доларів, або 15,4%).

Асоціація тваринників України оприлюднила прогноз, згідно з яким десяток яєць скоро може підскочити в ціні до 40 гривень. Головна проблема - скорочення поголів'я птиці, адже утримувати її стало дуже дорого. Так що омлети і яєчня можуть стати делікатесом.

Також повідомлялося, що в кінці грудня-2020 собівартість виробництва яєць становила 22 гривні за десяток, а в магазинах за них просили від 30 гривень.

Латифундист

Укладання нових протоколів на поставки молока-сировини в середині березня, після вступу в дію Закону України щодо зниження ставки ПДВ до 14%, виявилося нелегкою та досить делікатною справою.

Повідомляє аналітичний відділ Асоціації виробників молока.

Проти фактів на користь старту сезонного зниження цін, крім фактора дефіциту, зіграв перехід на знижену ставку ПДВ, що додало напруженості на ринку. На цей раз встановлена різнонаправлена тенденція руху цін. Ціна на молоко без врахування ПДВ (за сировину із базисними показниками) для деяких виробників дійсно знизилася, для більшості ― залишилася незмінною, а для решти зросла, у порівнянні з попереднім терміном моніторингу не враховуючи ПДВ.

Зниження отримали переважно виробники невеликих об'ємів молока, а вищу ціну — великотоварні виробники екстра-гатунку з диверсифікованими каналами збуту. За сукупності цих причин новосформовані середні ціни на молоко без ПДВ, по суті, не знизилися, як очікувалося, а зросли на 5−10 коп. на кілограмі.

Так, середня ціна на екстраґатунок склала 10,21 грн./кг, вищий ― 9,81 грн./кг, перший ― 9,26 грн./кг., середньозважена ― 9,76 грн/кг. Діапазон коливань цін на середні та великі партії молока екстрґатунку по регіонах: північ та центр ― 9,80−10,5 грн./кг; південь ― 9,80−10,5; схід ― 9,75−10,5 грн./кг; захід ― 9,70−10,45 грн/кг. Існують ціни, які перевищують верхні значення за сукупністю додаткових факторів локальної конкуренції, які є тимчасовими та не відображають загальноринкову ситуацію.

Отож, наразі ринок не підтримує старту сезонного зниження, хоча більшість великих учасників з боку переробки стверджують про повну готовність до цього. Найменш поступливими у цій ситуації традиційно виявилися постачальники великих об'ємів молока і, по великому рахунку, ефект зростання ціни без ПДВ зумовлений саме тим, що вони отримали від переробників консенсусну гарантію у вигляді надбавки по різниці ПДВ. Проте основна причина такої лояльності від переробників лише одна ― дефіцит сировини та небажання порушувати логістику поставок в очікуванні зниження напруги найближчим часом.