Як покращити вентиляцію на птахофабриках і свинофермах

21-серп-2020

Системи вентиляцій є важливим інфраструктурним елементом сучасних тваринницьких комплексів. Саме через перебої у її роботі цього року на одній з птахофабрик Полтавщини поблизу Кременчука загинули сотні тисяч птахів.

Утім, існують технічні рішення для страхування роботи вентиляційних систем та створення додаткового охолодження для тварин під час спеки. Наприклад, останнім часом у Великобританії популярності набула технологія автоматичних вікон.

Панелі, що випадають, замінять звичайні вікна, вони відчиняються автоматично, коли звичайна вентиляція не може гарантувати комфортних умов для свиней чи курей і температура в приміщеннях досягає високих показників. Такі панелі зазвичай оснащені міцним пластиком замість скла регулюються за допомогою електромагнітів. Вони можуть бути налаштовані таким чином, щоб автоматично відкриватись навіть у разі відімкнення струму і забезпечити вільний потік повітря, при найрізноманітніших несприятливих умовах навколишнього середовища, таких як надмірна температура, навіть якщо проблема не пов’язана з відключенням електроенергії. Також такі панелі створюють природне освітлення у приміщеннях для тварин.

Оскільки на багатьох підприємствах уже функціюють резервні системи електроживлення та системи оповіщення, вікна, що автоматично відкриваються, можуть забезпечити додатковий час для вирішення проблем у разі виникнення надзвичайних ситуацій. Крім того, вентиляція може зламатися, а система електроживлення залишатиметься полагодженою, тому фермери не завжди можуть оперативно відреагувати на проблему.

Meat-Inform

Більше новин
За півроку Україна відкрила 8 нових експортних ринків
30-квіт-2021

За останні шість місяців для українських експортерів відкрито 8 нових ринків та перепогоджено 63 товарні позиції в 11 державах та міжнародних економічних організаціях. Про це повідомила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька, розповідаючи про результати роботи за півроку, йдеться на сайті відомства.

«Важливим пріоритетом для нас є робота з відкриття нових ринків для експорту української продукції. Адже це нові робочі місця для українців та доходи до державного бюджету від сплати податків», — зазначила Владислава Магалецька.

За шість місяців було відкрито ринки Японії, Лівії, Аргентини та Лівану відкриті для українських виробників молочка та молочних продуктів. Ефіопія стала відкритою для українських виробників яєць, Сербія — для українського тваринного білка, ОАЕ — для великої рогатої худоби. До Литви тепер можна експортувати арахнідів для потреб захисту рослин (йдеться про ентомофагів — комах, які споживають або паразитують на шкідниках рослин та використовуються для захисту сільськогосподарських культур).

Крім того, 63 товарні позиції в 11 державах та міжнародних економічних організаціях перепогоджені. Мова йде, в першу чергу, про країни СНД, із якими з 13 квітня 2021 року діють нові правила торгівлі через втрату чинності Угоди про співробітництво в галузі ветеринарії, що була підписана ще в 1993 році. Також через зміни умов торгівлі перепогоджені документи з Сінгапуром та Південною Кореєю.

Крім того, забезпечено проведення аудиту Європейської Комісії з метою оцінки офіційного контролю над виробництвом та сертифікацією молока та молочних продуктів, призначених для експорту до Європейського Союзу. Також проведено роботу для визнання Європейським Союзом зонування України за високопатогенним грипом птиці, завдяки чому з 20 березня вдалося відновити експорт продукції птахівництва до ЄС.

Наразі триває робота по відкриттю ринків на всіх континентах світу. Серед найбільш перспективних для експортерів країн — країни ЄС, Китай, Сінгапур, Індія, В'єтнам, ПАР та Індонезія.

Держпродспоживслужба відіграє важливу роль у ефективності українського експорту. Її завданням є подолання технічних перешкод в торгівлі та забезпечення державних гарантій щодо дотримання вимог країн-партнерів.

Детальніше
Молоко як індикатор стану здоров’я тварини
24-трав-2019

Група голландських вчених розпочала проект зі збору зразків, щоб виявити чи молоко новотільних корів може вказати на метаболічний статус та довговічність тварини.

Вчені хотіли дізнатись чи середній інфрачервоний профіль коров’ячого молока на початку лактації може використовуватись як індикатор метаболічного статусу та провісник довголіття.

Метаболічні зміни на початку лактації

Стимулом до вивчення зразків молока, зібраних на початку лактації, послужив цілий ряд проблем, таких як мастит і кульгавість. Саме на початку лактації, через метаболічні зміни та зниження балу вгодованості, в крові виявляється підвищений рівень неестерифікованих жирних кислот (НЕЖК) та кетонових тіл бета-гідроксимасляної кислоти (БГМК). В той самий час, концентрація глюкози знижується. Цілком можливо, що відносні зміни можна знайти і в профілях молока, а ці профілі можуть бути пов'язані зі здоров'ям і довговічністю корови.

Дані за період від 3 тижнів до та 4 тижнів після отелення

Проект стартував у 2018 році, і основна частина проекту пройшла на голландській дослідній фермі «Молочний кампус» (Dairy Campus). Зразки крові та молока збирали від 400 корів у період від 3 тижнів до та 4 тижнів після отелення. Також, впродовж цих тижнів збирались дані стосовно продуктивності, захворювань та фертильності. Зразки молока аналізувались за допомогою середнього інфрачервоного профілю. Зразки крові аналізувались на показники НЕЖК, БГМК та рівень глюкози.

Кращі інструменти для управління транзитними коровами

Метою проекту є вивчити чи відображає склад молока метаболічний статус корови і чи дає уявлення стосовно прогнозованого довголіття тварини. Саме така інформація допомагає молочарям краще управляти транзитними коровами та збільшити довговічність стада.

Усі результати дослідження будуть опубліковані в кінці 2019 року.

milkUa.Info за матеріалами dairyglobal.net

Детальніше
Україна може наростити експорт нетелів голштинської породи
29-січ-2019

Україна може наростити експорт нетелів голштинської породи на 20%, та експортувати понад 5 000 тварин щороку без втрат для українського ринку.

Про це повідомив голова Української голштинської асоціації Ігор Присяжнюк.

«Нині в Україні статус племінних мають близько 20 000 голів голштинської породи. З них щороку експортується, переважно в азійські країни, близько 1 500 голів. Тобто ми експортуємо близько 8%. Проте ми маємо значно більший експортний потенціал і можемо наростити поставки ще на 20%. Для цього потрібно прийняти сучасний закон „Про племінні ресурси“. Україна, одна з небагатьох країн пострадянського простору, де племінний статус надається господарствам. Це при тому що увесь цивілізований світ надає племінний статус окремій тварині».

Адже, за словами експерта, насправді 80% ВРХ голштинської породи в Україні є чистокровними. Проте через те, що статус «племінних» отримують господарства, а не конкретні тварини, деякі власники маленьких ферм не можуть отримати статус племінних, а отже і втрачають експортні можливості.

«Галузі необхідні зміни в законодавстві. Зараз отримати статус племінних можуть лише господарства, які мають мінімум 100 голів чистокровних голштинів. Плюс, через бюрократичну тяганину, дуже важко отримати та підтримувати цей статус. Тому потрібен новий закон «Про племінну справу у тваринництві», який дозволить отримати статус «племінної» індивідуально на тварину. А маючи можливість отримати статус індивідуально кожній тварині невеличкі господарства теж зможуть експортувати. Варто підкреслити, що цінова різниця між племінними і не племінними тваринами + 40% вартості.

avm

Детальніше
В Україні імпорт свинини перевищує експорт у 10 разів
12-серп-2019

У січні-липні 2019 року Україна імпортувала 13,5 тис. тонн свинини загальною вартістю 25,7 млн дол. Про це свідчать дані Державної фіскальної служби, передає УНН.

Так, головним постачальником свинини в Україну була Польща. З Польщі Україна імпортувала свинини на 12,4 млн дол.

Друге місце у списку належить Німеччині. У січні-квітні Україна завезла з Німеччини свинини на 5 млн дол.

На третьому місці - Нідерланди. За 7 місяців цього року Україна імпортувала з Нідерландів свинини на 2,6 млн дол.

Водночас, у січні-липні Україна поставила на експорт всього 1,1 тис. тонн свинини загальною вартістю 2,6 млн дол.

Таким чином, імпорт свинини перевищує експорт у 10 разів (у грошовому вираженні).

Джерело: УНН

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок