Молоко як індикатор стану здоров’я тварини

Відповідно до даних, представлених командою вітчизняних та міжнародних експертів Національного технічного університету ім. І. Сікорського, Інституту космічних досліджень НАН України, Об'єднаного дослідницького центру Європейської Комісії (JRC) та Світового банку під час засідання координаційної наради міжнародних донорів у Міністерстві аграрної політики та продовольства 12 липня 2022 року, площа озимих посівів могла б становити 9,14 млн га, утім, фактична площа посівів — 8,38 млн га.

У ході дослідження втрат площ та очікуваної врожайності ранніх зернових (озимих), використовувалися знімки супутників Sentinel-2 і Planet, у такий спосіб було виявлено скорочення площ ранніх зернових на 0,75 млн га, пов’язане здебільшого з економічними наслідками війни. Очікуване падіння індексу NDVI для озимих культур, означає зниження врожайності на 15% або втрату 4,2 млн тонн зерна. Якщо ж взяти до уваги зменшення загальної площі оброблюваних полів, загальні втрати врожаю озимих сягнуть щонайменше 20%. І це за умови, якщо врожай вдасться зібрати у його поточному обсязі.

«Якби не наполегливість та жертовність наших аграріїв, втрати для агросектору були б набагато більшими», — наголосив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик. Він додав, що завдяки співпраці з міжнародними партнерами та використанню сучасних цифрових технологій, міністерство фіксує усі втрати, яких зазнали українські агровиробники.

У майбутньому, під час стягнення компенсації, вагому роль відіграватиме об'єктивність та точність даних щодо завданих прямих і непрямих збитків. З огляду на це, дослідницька група продовжує моніторинг посівів й врожайності та у вересні представить оновлений прогноз втрат озимих та ярих культур.

«Враховуючи значення України, як світового постачальника зернових та олійних культур, зменшення обсягів їх виробництва — це серйозний виклик для глобальної продовольчої безпеки. Готовність Мінагрополітики працювати над оцінкою втрат врожаю дуже важлива. Системний аналіз втрат врожаю допоможе залучити більше підтримки від міжнародних партнерів у сектор сільського господарства, аби допомогти агровиробникам пережити ці важкі часи та згодом відродити виробництво», — резюмував Клаус Дайнінгер, провідний економіст Світового банку.

minagro.gov.ua

Уряд і Міністерство аграрної політики та продовольства України роблять усе можливе для спрощення процедур, та полегшення роботи наших агро- товаровиробників.

За період воєнного стану Мінагрополітки та Уряд України спростив процедури щодо наступних дій:

• Скасовано додаткові процедури із сертифікації насіння;
• Спрощено маркування імпортованих харчових продуктів і кормів в умовах воєнного стану;
• Знято бюрократичні перепони щодо експорту та ліцензування дозволених груп товарів;
• Ухвалено низку рішень, які полегшують доступ виробників сільгосппродукції до, зокрема, пального, пестицидів та агрохімікатів в умовах воєнного стану;
• Скасовано ліцензування експорту кукурудзи й соняшникової олії;
• Мінагрополітики та Уряд для забезпечення продовольчої безпеки держави працює над спрощенням умов ведення бізнесу, а саме щодо спрощення фітосанітарних заходів та процедур в умовах воєнного стану;
• Спрощено реєстрацію сільськогосподарських машин та механізмів у період воєнного стану;
• Кабінет Міністрів України створив Координаційну раду з питань логістики в сільському господарстві.

Нагадаємо, станом на 13 квітня банки видали кредитів 2080 с/г товаровиробникам на 5 млрд 434 млн грн, основна сума із яких була залучена за програмою портфельних гарантій 80% — 4 млрд 413 млн грн.

minagro.gov.ua

У першому півріччі надходження промислового молока на переробні підприємства склало 1,2 млн т, що на 0,8% більше, ніж торік. Найбільший приріст відмічається по сировині екстра ґатунку — 287,7 тис. т (+36%), що складає 21% у структурі надходження. В минулому році ця частка складала 15,6%.

Попит на екстра відмічається і в ціні, яка за місяць зросла зразу на 13 копійок. Середня ціна липня на молоко даного сорту склала 8,98 грн з урахуванням ПДВ.

Про це повідомляє аналітичний відділ АВМ. Вищий ґатунок за аналізований період подорожчав лише на 1 коп., 8,46 грн, а перший, навпаки, подешевшав на 3 коп. — 8 грн. Дана ситуація наглядно показує попит на яке молоко зараз є на ринку.

В перерахунку на міжнародні стандарти ціна молока в Україні за підсумками червня складає 26,68 євро/100 кг ЕСМ, що 6,08 євро менше середньоєвропейської.

З першого серпня закупівельна ціна на молоко буде рости. Тому слугуватиме попит з боку переробних заводів та сезонне зниження виробництва молока в господарствах населення. Ми очікуємо, що ціна на екстраґатунок зросте до 9,20−9,30 грн/кг за партію молока більше 10 т, решта ґатунків буде з «кроком» у 30−40 коп. менша.

Середньозважені ціни на молоко, грн/кг (з урахуванням ПДВ)

MilkUa.Info

Подальші зміни температурного режиму можуть призвести до того, що дві третини території України стануть зоною ризикованого землеробства.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це заявив міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко, відкриваючи публічне обговорення на тему «Дружнє до довкілля виробництво» в межах Національного діалогу з продовольчих систем.

Лещенко зазначив, що сільське господарство дуже вразливе до кліматичних змін, і вже сьогодні в Україні кліматичні зони землеробства зсуваються на північ "на сотні кілометрів".

«Ми бачимо, що температурний режим зріс більш як на 1 градус за Цельсієм за 10 років. І це дуже серйозно впливає на зону землеробства. Якщо говорити об'єктивно, з такою динамікою, як сьогодні, ми можемо дійти до ситуації, коли 2/3 території України стануть зоною ризикованого землеробства», - сказав Лещенко.

На переконання урядовця, глобальна зміна клімату несе дуже великі загрози для сільського господарства - насамперед, зниження продуктивності виробництва, втрати стійкості екосистем, погіршення якості життя людей.

«Ми вважаємо, що нам потрібно переходити до більш ощадливих засобів обробітку ґрунту з точки зору технологій. Збільшити частку органічної продукції. Дуже суттєвою є реалізація політики зрошення і меліорації, стратегія якої була закладена урядом ще в 2019 році", - наголосив міністр.

На його переконання, дуже важливим є питання "про покарання і контроль за незаконне розорювання природоохоронних територій, відновлення лісосмуг", а також група питань стосовно "консервації земель з метою заліснення, залужнення і ревіталізації".

На часі - необхідність повномасштабного перегляду механізмів реалізіації як аграрної, так і екологічної політики, вважає міністр.

За словами Лещенка, "дружнє до довкілля виробництво є визначальним фактором сталого розвитку сільського господарства. Тож Європейський зелений курс визначає дорожню карту, в рамках якої Україна може здійснити трансформацію відповідно до тих кліматичних викликів, які нині виникають".

ukrinform.ua