За півроку Україна відкрила 8 нових експортних ринків

Ситуацію про надлишок харчових продуктів в Україні прокоментує економіст департаменту технічного співробітництва Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) — Андрій Ярмак.

1. Запаси зерна і олії, які ніби в Україні є, зараз в тому числі й окупантів годують, бо дуже багато всього цього в регіоні, який зараз тимчасово окупований.
2. Зерно, і тим більше олія, під час зберігання псуються. Особливо якщо не забезпечуються оптимальні умови зберігання (а зараз вони в багатьох регіонах далекі від оптимальних). І тому значна частина з цього всього піде в смітник вже в травні… Про які там «багаторічні» запаси можна взагалі говорити?!
3. Запаси, що є у нас зараз — це ті важкий тягар на балансі виробників замість грошей, на які ці запаси мали б вже перетворитися. Адже за ці гроші + кредити аграрії мали б забезпечувати відтворення виробництва в новому циклі. А замість грошей ми пробуємо зберігати зерно, олійні й олію, тобто несемо додаткові витрати.
4. Без портів експортувати ми зможемо лише 10−20%, і то це оптимістично, тих зернових, олійних та олії, що у нас є. Навіть якщо війна закінчиться зараз, то до кінця року навряд-чи ми відновимо експорт через порти, бо інфраструктуру зруйновано. Відповідно, зараз фермери, які без грошей готуються до посівної, повинні розуміти, звідки вони будуть брати гроші після збирання ще одного врожаю.
5. Я сподіваюся, що ми всі розуміємо, що радіти надмірним запасам все-таки не дуже розумно?
6. Тепер до раціону українця. Він все-таки складається далеко не тільки з зерна та олії, чи не так? А як на рахунок овочів, фруктів, м’яса, молока, риби?
7. Тваринництво — це бізнес, що є надзвичайно чутливим до ідеальних логістичних рішень: вчасне регулярне постачання ветпрепаратів та кормових компонентів, вчасна реалізація готової продукції на переробку, підтримання мікроклімату, вчасне фінансування всіх робіт, швидка логістика охолодженої готової продукції - будь-який збій в цій системі, і можна втратити весь цей бізнес. І з тваринництвом багато де справжня біда, особливо в окупованих або оточених територіях.
8. Для овочів та фруктів ми зараз не розуміємо, де брати людей для проведення робіт в саду та на полі, а коли прийде час збирати, то взагалі не зрозуміло, що потрібно буде з цим робити. А потім це все має швидко експортуватися… Ризики високі.
9. Нагадаю, що основна частина запасів цибулі і низки інших овочів знаходиться на Херсонщині в тимчасово окупованих регіонах. Це все в сховищах без електрики і швидко псується. Також вже зараз мала б починатися реалізація ранньої продукції, виручка від якої «годує» сотні тисяч мешканців півдня, а продукція надходить в усі інші регіони. Фактично це все зараз не працює. Під загрозою також посів та висадка овочів нового врожаю в цьому надважливому регіоні країни.
10. Риба з імпорту, імпортні фрукти — просто промовчу. Це все заходило, переважно, через порти. І коли буде відновлено імпорт — не зрозуміло. Тому поки що без цього. А це досить важливий елемент харчового балансу країни.
11. В західних частинах України вже зараз виникають локальні дефіцити продуктів харчування, адже там зараз дуже багато переселенців. Закрити його за рахунок імпорту не виходить, адже в ЄС постачання контрактне і розписане, плюс їм зараз потрібно годувати плюс 3 млн українців вже! Більше того, вся система була налаштована на поставки з України, а не в Україну. Тому імпортувати продукти з ЄС зараз не виходить! Наші мережі готові купити продукти, але їх просто фізично немає у оптовиків ЄС. Їх потрібно закуповувати десь ще!
12. Європа не має можливості збільшити виробництво продуктів харчування швидко. Цей процес зайняв би роки і навряд-чи був би можливим в принципі, адже площі зменшуються, екологічні стандарти і обмеження постійно підвищуються.

Основний висновок такий, так, у нас є запаси дуже базових продуктів, але це не факт що добре, і це зовсім не гарантує продовольчу безпеку Україні. А виробники, особливо продуктів з високою доданою вартістю, знаходяться взагалі на межі банкрутства вже і загроза щоденно зростає.

Якщо є можливість організувати невеличкий город для себе цієї весни, мабуть варто розглядати таку можливість. Я впевнений, що світ нам допоможе пережити цей рік, але, як я вже багато разів говорив, врятувати посівну і агробізнес України може лише ЗСУ! Тому давайте всі зусилля зосередимо на підтримці хлопців, які б’ють рашистів і зробимо все можливе для підтримки наших героїчних аграріїв!

pigua.info

Перебої електропостачання — спільна проблема виробників, переробників свинини та роздрібної торгівлі та споживачів, що з жовтня стала однією з пріоритетних. Про те, як відключення електроенергії впливають на роботу вітчизняного ринку свинини, дізнаєтеся з «розвідки» аналітичного відділу Асоціації «Свинарі України».

Відключення електроенергії — основний бар’єр для роботи операторів ринку свинини, одностайно констатують виробники та переробники свинини. Так, аварійні та планові відключення електропостачання безпосередньо впливають як на цінову ситуацію на ринку свинини, так і на сам формат роботи його операторів.

Так, вже місяць переробники стикаються з відмовами від попередньо замовленої охолодженої свинини, переносів поставок та вимушеним переглядом графіків виробництва та/чи відвантаження готової продукції. У зв’язку з цим в середині жовтня чимало операторів мали значні перехідні залишки продукції та її повернення, тож у відповідь на це переробники зменшили обсяги заготівлі та завантаженість забійних цехів щонайменше на 20-30%. Відповідні зміни попиту істотно вплинули і на планову реалізацію товарних партій виробників свинини, що посилило тиск на ціни на тлі сезонно активнішого приросту живої маси тварин.

Зокрема, з другої декади жовтня перебої електропостачання підсилили сезонне просідання цін закупівлі свиней забійних кондицій: якщо протягом другого тижня жовтня середня ціна на свинину живою масою становила 73,9 грн/кг, то за чотири тижні показник понизився до 61,7 грн/кг (-16,5%).

Проте цінові коливання — не єдині зміни, що спостерігають оператори ринку, адже витрати на енергоресурси ростуть. Так, вартість кіловата електроенергії, отриманого від дизельного генератора, удвічі-тричі вища за стандартну. Але як виробники, так і переробники змушені йти на такі витрати, оскільки довготривале відключення електроенергії призводить до більших виробничих втрат та вищої собівартості продукції. Підприємства, які не встигли заздалегідь «підстрахуватися» для забезпечення безперебійної роботи наразі змушені адаптуватися під графіки відключень, очікуючи по 3-5 тижнів на поставку генераторів з-за кордону. Проте не всі технологічні процеси можна підлаштувати під графік (наприклад, кормовиробництво), тож резервне джерело живлення ― необхідна умова роботи сьогодні.

Асоціація «Свинарі України» 

Експортний потенціал української кукурудзи в поточному сезоні оцінюється на рівні 23,5 млн т, і за підсумками 4 місяців 2020/21 маркетингового року він вже реалізований на 46%.

Згідно з даними Державної служби статистики, в період з жовтня по грудень 2020/21 МР Україна відвантажила на зовнішні ринки близько 10,8 млн т кукурудзи на суму 2 млн млрд, що на 25% поступається показнику за аналогічний період сезоном раніше (14,3 млн т на суму $2,3 млрд).

Зауважимо, що ключовим імпортером української кукурудзи за підсумками 4 місяців сезону став Китай, який закупив 4,2 млн тонн зернової на суму $772,3 млн, збільшивши при цьому обсяги закупівель щодо 2019/20 МР в 2,5 рази.

Другу позицію зайняв Єгипет, який закупив 1,2 млн тонн кукурудзи на суму $238,5 млн, що на 34% нижче за показник попереднього сезону. І на третій позиції знаходяться Нідерланди, що імпортували 1,1 млн тонн зерна на суму $204,5 млн (-24% до 2019/20 МР).

Слід підкреслити, що в цілому на частку трьох вищевказаних країн припадає 60% всього експортованого з України обсягу кукурудзи.

agravery.com

13 вересня, Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про схвалення Концепції розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації на 2018−2020 роки». Концепція спрямована на створення організаційних, правових та фінансових передумов для розвитку фермерських господарств та сільськогосподарських кооперативів, покращення матеріально-фінансового становища сільського населення.

Цей документ був підготовлений Мінагрополітики в тісній співпраці з Асоціацією фермерів та приватних землевласників — найбільшим професійним об'єднанням фермерів в Україні.

«Ми маємо підняти українське фермерство на абсолютно новий якісний рівень. Це дасть можливість створити нові робочі місця на селі, наситити якісними продуктами внутрішній український ринок, та зробити значний внесок у розвиток національної економіки», — зазначив Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман, звертаючи увагу на важливості ухвалення Концепції.

Презентуючи проект Концепції членам Уряду перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк наголосив, що системна державна підтримка дозволить реалізувати виробничий та соціальний потенціал фермерських господарств, сприятиме розвитку сільських територій та нарощуванню виробництва агропродукції з високою доданою вартістю.

«Впровадження системної підтримки фермерства дозволить збільшити виробництво валової продукції сільського господарства вдвічі за три роки до 12% та розвинути переробку сировини всередині країни. Це забезпечить зростання валютної виручки від аграрного експорту та підвищить маржинальність для суб'єктів господарювання», — підкреслив перший заступник Міністра агрополітики.

Також він акцентував, що програма підтримки не є декларативною, а підкріплена значним фінансовим ресурсом. «У наступному році Уряд пропонує закласти в держбюджеті рекордну суму на підтримку фермерських господарств — 1 млрд гривень. Крім того, продовжують діяти й інші напрями підтримки, зокрема, надання пільгових кредитів, часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання, здешевлення кредитів».

Програма включає в себе фінансові інструменти підтримки виробництва тваринницької продукції, садівництва, виноградарства та переробки сільськогосподарської продукції, здешевлення агрокредитів і агрострахування та підтримку фермерів-початківців.

Також планується проведення спеціальних земельних аукціонів на право оренди земель під садівництво виноградарство, хмелярство та вирощування органічної продукції.

У результаті реалізації Концепції очікується збільшення частки фермерських господарств у виробництві валової продукції сільського господарства до 12%, зростання кількості робочих місць в п’ять разів — із 100 тис. до 0,5 млн, технічне переоснащення фермерів, збільшення на 10% площ під органічними культурами.

Концепція стимулюватиме набуття господарствами статусу фермерів та об'єднання фермерів в кооперативи.

Прес-служба Мінагрополітики