Іспанські свинарі зменшують вплив галузі на довкілля

Як відомо, синбіотики — це препарати комбінованого складу, отримані шляхом раціонального поєднання пробіотиків та пребіотиків. Вони чітко проявляють властивості цих складових. Результатом такої взаємодії є покращення властивостей препарату з нормалізації складу мікрофлори кишечника, підвищення її захисних властивостей, у тому числі й імунітету.

Використання синбіотичних препаратів, яскравим зразком якого в Україні є «Ентеронормін», з року в рік набирає популярності. Їм дедалі більше довіряють лікарі ветеринарної медицини.

Зручність у застосуванні, швидкий лікувальний та терапевтичний ефект, відсутність протипоказань та каренції як по молоку, так і по м’ясу, а головне нетоксичність — мабуть, це не повний перелік переваг препарату.

Як відомо, у теляти, яке щойно народилося, шлунково-кишковий тракт «стерильний», тобто не заселений ніякою мікрофлорою. І завдання № 1 — якнайшвидше заселити шлунково-кишковий тракт тварини корисною мікрофлорою. В цьому нам і допомагає «Ентеронормін».

Можливості препарату дуже широкі, але ми б хотіли зосередити увагу на його використанні для телят і практичному досвіді, яким поділилися фахівці агрофірми «Світанок» (Мар'їнський р-н, Донецька обл.). Тут утримують 700 голів великої рогатої худоби, з них 300 корів. Не зважаючи на надзвичайно складну ситуацію в регіоні і близькість до лінії розмежування, за 2016 рік надоїли 7200 кг молока на корову.

У господарстві використовують «Ентеронормін» для профілактики шлунково- кишкових захворювань у телят майже два роки. До цього змусили майже постійні діареї різного роду в молодняка великої рогатої худоби, збільшення витрат на фінансування ветеринарного блоку, використання та пошук щоразу новіших та «потужніших» антибіотиків. Це у свою чергу призводило до перевищення технологічно допустимого рівня загибелі телят, погіршення приростів, поганого росту та розвитку, затримок із термінами введення ремонтного молодняка в основне стадо.

Чи вдалося позбутись проблеми з діареєю у телят на 100% після впровадження «Ентеронорміну»? Сергій Володимирович Гарбуз, лікар ветеринарної медицини ТОВ «Агрофірма «Світанок»», відповів, що стопроцентно не позбулись, на такий аж надто оптимістичний результат навіть не розраховували. Реальне досягнення — показник збереженості телят у молочний період 98%. «Ми впевнено тримаємось на цьому рівні й дуже задоволені. Більше того, з використанням «Ентеронорміну» нам удалося знизити затрати на лікування загалом майже на 30%. Препарат зручний у використанні. А в питанні ціна—якість «Ентеронормін» можна сміливо назвати препаратом № 1 в Україні», — переконаний Сергій Володимирович.

За інформацією ТОВ "СГП "МБС"

Рівень споживання молочних, м’ясних і рибних продуктів в Україні становить 45−60% від нормативів. Про це заявив віце-президент Національної академії аграрних наук Михайло Гладій.

За його словами, структура і якість харчування українців погіршується через тривалу кризу у тваринництві. Відтак 75% усього обсягу молока виробляють господарства населення, які об'єктивно не в змозі забезпечувати високу технологічність виробництва. Якість продукції значно нижча за європейські стандарти. Схожа ситуація у вівчарстві, де населення утримує 74% поголів'я. Баранини на душу населення виробляється лише 30% від норми МОЗ. «Через відсутність інфраструктури переробних підприємств ринок не отримує необхідних партій для реалізації. Збитковість галузі сягає 73%, — додав Михайло Гладій. — Виробництво свинини збиткове через застарілі технології та розповсюдження інфекційних захворювань. Дефіцит м’яса становить близько 640 тисяч тонн».

Держава втрачає рибальство, кролівництво, бджільництво і звірівництво. Ці галузі збереглися переважно в особистих селянських господарствах. Дещо кращі справи у птахівництві, проте галузь залишається вразливою та імпортозалежною.

Одним із чинників поглиблення кризи у тваринництві, на думку науковця, є стрімке зменшення площі кормових культур. Наразі вони займають 7% сільськогосподарських угідь. На початку 1990-х цифра сягала 40%. «Отже, катастрофічне зменшення поголів'я великої рогатої худоби — майже в 7 разів за останні десятиліття — цілком закономірний результат», — додав віце-президент НААН.

Змінити ситуацію покликана Стратегія розвитку тваринництва на період до 2030 року. Документ, розроблений за участі науковців академії, перебуває на розгляді Мінагрополітики.

akcenty

Нещодавно Україна переступила психологічну позначку в 500 спалахів африканської чуми свиней. Аналітики Асоціації «Свинарі України» підбили підсумки динаміки поширення та впливу захворювання на галузь.

Вірус уперше виявили на території країни у 2012-му році. До 2014-го тривало «затишшя». Тоді по 2017-й рік кількість спалахів щороку збільшувалася. Згідно з офіційною статистикою, у 2018−19 рр. спостерігається скорочення спалахів. Так, станом на 8 жовтня, у 2019-му зафіксували 47 випадків, що на 98 менше, ніж торік і на 116 менше ніж у 2017-му.

У ході ліквідації спалахів з 2012-го довелося знищити близько 300 тис. голів свиней.

Понад 60% випадків зафіксували у присадибних господарствах, а кожен шостий випадок зачепив промислове підприємство: з 2012-го АЧС ліквідували на 84-х свинофермах. 10 із них постраждали цьогоріч. Це втрата 112 тис. голів. Як результат, промислове виробництво свинини в 2019-му скоротиться майже на 2%. Натомість дефіцит ринку зросте майже на 7 тис. тонн забійною вагою.

За оцінками аналітиків, якщо постраждалі підприємства не відновлять свою діяльність, у 2020-му році виробництво промислової свинини зменшиться вже на 5% та опуститься нижче 345 тис. т забійною масою.

На жаль, від АЧС з 2012-го року постраждали усі області України. Найуразливішими виявилися Одеська, Полтавська, Миколаївська, Чернігівська та Рівненська області. Цьогоріч за кількістю спалахів лідирує Миколаївська обл. (7 спалахів).

Детальніше про наслідки АЧС для галузі дізнаєтеся з інфографіки

pigua.info

1 листопада 2020 року запаси зернових і зернобобових культур в Україні склали 20,4 млн т, що на 33% менше, порівняно з  аналогічною датою минулого року (30,6 млн т).

За даними Державної служби статистики в розрізі культур запаси зернових за рік зменшилися таким чином: насіння соняшнику на 17% — 7,2 млн т; пшениці на 19% — до 7,9 млн т; ячменю на 32% — до 1,6 млн т; кукурудзи на 44% — 9,9 млн т. Однак, запаси жита зросли на 97% — до 222 тис. т. Зазначимо, що в аграрних підприємствах зберігається 13,5 млн т зернових і зернобобових культур, що на 29% менше, ніж у минулому році, а на підприємствах із переробки і зберігання зерна — 6,9 млн т (-41%).

agravery.com