Синбіотики: міф чи реальність?

21-бер-2017

Як відомо, синбіотики — це препарати комбінованого складу, отримані шляхом раціонального поєднання пробіотиків та пребіотиків. Вони чітко проявляють властивості цих складових. Результатом такої взаємодії є покращення властивостей препарату з нормалізації складу мікрофлори кишечника, підвищення її захисних властивостей, у тому числі й імунітету.

Використання синбіотичних препаратів, яскравим зразком якого в Україні є «Ентеронормін», з року в рік набирає популярності. Їм дедалі більше довіряють лікарі ветеринарної медицини.

Зручність у застосуванні, швидкий лікувальний та терапевтичний ефект, відсутність протипоказань та каренції як по молоку, так і по м’ясу, а головне нетоксичність — мабуть, це не повний перелік переваг препарату.

Як відомо, у теляти, яке щойно народилося, шлунково-кишковий тракт «стерильний», тобто не заселений ніякою мікрофлорою. І завдання № 1 — якнайшвидше заселити шлунково-кишковий тракт тварини корисною мікрофлорою. В цьому нам і допомагає «Ентеронормін».

Можливості препарату дуже широкі, але ми б хотіли зосередити увагу на його використанні для телят і практичному досвіді, яким поділилися фахівці агрофірми «Світанок» (Мар'їнський р-н, Донецька обл.). Тут утримують 700 голів великої рогатої худоби, з них 300 корів. Не зважаючи на надзвичайно складну ситуацію в регіоні і близькість до лінії розмежування, за 2016 рік надоїли 7200 кг молока на корову.

У господарстві використовують «Ентеронормін» для профілактики шлунково- кишкових захворювань у телят майже два роки. До цього змусили майже постійні діареї різного роду в молодняка великої рогатої худоби, збільшення витрат на фінансування ветеринарного блоку, використання та пошук щоразу новіших та «потужніших» антибіотиків. Це у свою чергу призводило до перевищення технологічно допустимого рівня загибелі телят, погіршення приростів, поганого росту та розвитку, затримок із термінами введення ремонтного молодняка в основне стадо.

Чи вдалося позбутись проблеми з діареєю у телят на 100% після впровадження «Ентеронорміну»? Сергій Володимирович Гарбуз, лікар ветеринарної медицини ТОВ «Агрофірма «Світанок»», відповів, що стопроцентно не позбулись, на такий аж надто оптимістичний результат навіть не розраховували. Реальне досягнення — показник збереженості телят у молочний період 98%. «Ми впевнено тримаємось на цьому рівні й дуже задоволені. Більше того, з використанням «Ентеронорміну» нам удалося знизити затрати на лікування загалом майже на 30%. Препарат зручний у використанні. А в питанні ціна—якість «Ентеронормін» можна сміливо назвати препаратом № 1 в Україні», — переконаний Сергій Володимирович.

За інформацією ТОВ "СГП "МБС"

Більше новин
Експерт розповіла, яким буде 2020 рік для агровиробників
14-січ-2020

Рік 2020-й буде вдалим для вітчизняного агропромислового комплексу: експорт зернових - збільшиться, а виробництво м'яса зросте. Про це у коментарі УНН розповіла аналітик Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Валентина Кропивко.

Прогнозуючи розвиток галузі рослинництва, Кропивко нагадала, що минулого року в Україні було намолочено понад 75 млн тонн зерна: 28,9 млн тонн пшениці, понад 35 млн тонн кукурудзи та 9,1 млн тонн ячменю. На початок 2020 року понад половину врожаю пшениці, третину ячменю та кукурудзи вже було експортовано, інформує експерт.

"Зважаючи на стабільний зовнішній попит, особливо країн Азії та Африки, тренд до зростання експортного потенціалу галузі попередніх років продовжиться.

Позитивним маркером є те, що площі озимини під урожай 2020 року відносно сталі порівняно з попереднім роком. Зважаючи на позитивну кон'юнктуру зовнішнього ринку, очікується подальше збільшення площ маржинальних кукурудзи та соняшнику", - каже аналітик.

Галузь тваринництва розвиватиметься неоднозначно, каже Кропивко. Сегмент молочного скотарства буде скорочуватися.

"Переважно за рахунок населення, через зміни вимог до якості молока (відміну молока другого ґатунку), що приймається переробними підприємствами з 01.01.2020 року", - пояснила експерт.

Натомість виробництво м'яса, завдячуючи птахівництву, продовжить тренд до зростання, переконана аналітик УКАБ.

"Так, за останній рік поголів’я птиці збільшилось на 9,5 млн голів або на 4%, а вирощування м’яса птиці у забійній вазі зросло на 10%. Експортні перспективи галузі забезпечуються високим попитом ЄС (Нідерланди та Словаччина) та ОАЄ.

Структура м’ясної галузі адаптуватиметься до існуючої кон’юнктури світового та вітчизняного ринку", - інформує Кропивко.

Основним трендом у тваринництві буде індустріалізація галузі - тобто збільшення частки поголів’я, що утримується підприємствами, каже експерт.

Кропивко також розповіла, що найбільше впливатиме на розвиток АПК у 2020 році. Йдеться про просування земельної реформи, перспективи подальшого укріплення гривні та укладання нових торгівельних угод.

"У 2020 році триватиме "селекція"/перерозподіл у структурі господарюючих суб’єктів, слабкі гравці витіснятимуться з ринку, є значні перспективи для кооперації та укрупнення в галузі. Наразі ключове питання в оптимізації ресурсів і проактивних діях агровиробників", - резюмувала аналітик.

Джерело: УНН

Детальніше
Половина курятини в ЄС виготовлена з застосуванням антибіотиків
30-жовт-2020

На замовлення німецьких організацій Germanwatch та Humanmedizinern, було досліджено 165 зразків курячого м’яса від трьох найбільших виробників ЄС (компанії PHW, НРС, Plukon), придбаних у супермаркетах Lidl та Aldi у Німеччині, Франції, Польщі, Нідерландах та Іспанії.

51% досліджених зразків курятини містили частки одного або навіть декількох антибіотиків одночасно, тобто вони були резистентними до цих протимікробних засобів. У середньому більше, ніж кожна третя курка (35%) навіть містила так звані резервні антибіотики, тобто препарати останнього покоління, через стійкість до яких в ЄС щороку помирає близько 33 тис. людей.

Зразки групи PHW, до якої входять польські птахофабрики, мали найвищий рівень забруднення на: стійкі до антибіотиків патогени були виявлені в 59 відсотках зразків курячого м’яса.

Що ж до курячого м’яса від французької групи НРС, то тут 57% зразків містили антибіотики. У випадку з м’ясом птахофабрики Plukon (Нідерланди), кожен третій зразок (36%) містить залишки протимікробних препаратів.

Germanwatch та асоціація лікарів Ärzte gegen Massentierhaltung закликають Єврокомісію заборонити використання резервних антибіотиків у тваринництві.

Meat-Inform

Детальніше
Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин в світі
28-трав-2019

У період з 18 по 24 травня 2019-го країни повідомили до Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 154 осередки особливо небезпечних хвороб, зареєстрованих в 2019 році.

Нові вогнища ящура виявили в Лівії (1) і Марокко (6). Вогнища африканської чуми свиней зареєстрували на території Бельгії (3), Латвії (4), Польщі (42), Румунії (15), України (1), а також у В'єтнамі (28 вогнищ), Китайській Народній Республіці (2) і в ПАР (1 осередок). Нові випадки захворювання на класичну чуму свиней зареєстрували в Японії (39 вогнищ).

Ветеринарні служби В'єтнаму (1) і Мексики (5) повідомили про вогнища високопатогенного грипу птахів. Вогнища хвороби Ньюкасла виявили в Мексиці (1 осередок) і в США (1 осередок).

Крім перерахованих вище захворювань, за минулий період в МЕБ повідомили про вогнища сибірської виразки в Лесото (3 вогнища) і М'янмі (1 осередок), лейшманіоз у собак у Вірменії (1 осередок) і лихоманку долини Рифт в Республіці Чад (1 осередок).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Детальніше
Виробництво яєць скоротилося на 14,1%
19-жовт-2021

За січень-вересень 2021 року виробництво яєць в Україні зменшилося на 14,1% в порівнянні з аналогічним періодом 2020 року, до 11,03 млрд штук.

Про це повідомляє Державна служба статистики.

За січень-вересень 2021 року в Україні було отримано 11,03 млрд яєць свійської птиці (на 14,1% менше, ніж за січень-вересень 2020 року). У тому числі сільськогосподарські підприємства отримали 5,18 млрд яєць (на 24,0% менше), господарства населення - 5,85 млрд (на 3,0% менше).

Найбільше яєць за вказаний період отримали в Київській області - 2,48 млрд штук (на 5,1% менше, ніж за січень-вересень 2020 року), на другому місці - Черкаська (600,8 млн штук, на 2,7% менше), на третьому - Житомирська (578,9 млн штук, на 0,5% більше) області.

Найменші обсяги виробництва яєць за січень-вересень 2021 року продемонстрували Луганська (62,9 млн штук, на 11,9% більше, ніж за січень-вересень 2020 року), Одеська (114,2 млн штук, на 22,6% менше) і Миколаївська (123,2 млн штук, на 23,8% менше) області.

Як повідомлялося раніше, за даними Держстату, в січні-вересні 2020 року в Україні було отримано на 1,3% менше яєць свійської птиці, ніж за січень-вересень 2019 року.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок