Запаси зернових в Україні на 33% менше минулорічних

Починаючи з липня цього року на внутрішньому ринку фіксується зниження цін та уповільнення темпів їх зростання на більшість харчових продуктів. Відповідно до даних Держстату, у серпні проти липня цього року подешевшали овочі борщового набору (від 4,5% на капусту та до 40,8% на моркву), пшоно ̶ на 2,4%, олія соняшникова — 2%, крупа вівсяна ̶ на 1,5%, крупи гречані ̶ на 1,3%, борошно пшеничне, птиця — до 1%. Також нормалізувалася ціна на цукор.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

Стабілізація цін на продукти харчування відбувається не лише під впливом позитивних оцінок обсягів виробництва аграрної продукції та сезонного чинника, а й завдяки виваженим діям Уряду та пожвавленню економіки України.

Забезпечення цінової стабільності на ринку продовольства постійно перебуває в центрі уваги Уряду. Здійснюється аналіз ситуації щодо змін цін на соціально значущі товари та у разі їх необґрунтованого зростання вживаються відповідні дії. Зокрема, запроваджені заходи щодо стабілізації цін на товари, шляхом декларування їх зміни, що мають істотну соціальну значущість (крупу гречану, цукор-пісок, борошно пшеничне в/с, макаронні вироби вітчизняного виробництва, молоко пастеризоване жирн. 2,5% (у плівці), хліб житньо-пшеничний, яйця курячі категорії С1, птиця (тушки курячі), масло вершкове жирн. 72.5%, воду мінеральну негазовану).

Крім того, Уряд веде постійний діалог з виробниками, торговими мережами для пошуку інструментів, які дають змогу уникати можливого дефіциту та, як наслідок, зростання роздрібних цін.

Зростання цін на вітчизняному продовольчому ринку, яке спостерігалося у першій половині цього року, спричинили чинники як внутрішнього, так і зовнішнього характеру, які почали формуватися ще у 2020 році. Насамперед це найбільше за останнє десятиліття падіння виробництва у вітчизняному аграрному секторі, яке склало понад 10%. Внаслідок несприятливих погодних умов аграрії недобрали 12,2% врожаю пшениці, 14,9% — насіння соняшника, 10,3% — цукрових буряків. У результаті собівартість виробництва продукції підвищилася й сільгосптоваровиробники підняли ціни на сировину, що призвело до стрімкого зростання споживчих цін на цукор та олію.

Питомим фактором зростання стало збільшення витратності виробництва у зв'язку з високим ціновим тиском з боку ринку енергоносіїв. Зокрема, за даними Світового банку середня ціна на природний газ на європейському ринку за серпень підвищилася на 23,8%, у річному обчисленні — в 5,4 раза.

Дзеркальна ситуація відбувалася на світових аграрних ринках у сезоні 2020−2021 років: зменшення пропозиції сільськогосподарської продукції через неврожай, протекціоністська політика окремих країн стосовно національних ринків, зростання попиту на сільськогосподарські товари з боку Китаю.

Під дією цих чинників ціни на продовольство скрізь у світі підвищилися у середньому на третину. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), у серпні 2021 року середнє значення Індексу продовольчих цін склало 127,4 пункти порівняно з 95,8 пунктами роком раніше, тобто зростання становить 32,9%. Зокрема, індекс цін ФАО на зерно за вказаний період підвищився на 31,1%, олії рослинні — на 67,9%, цукор — на 48,1%.

Вітчизняне ветеринарне законодавство забороняє завозити в Україну тварин, яких транспортували через території, що є неблагополучними щодо хвороб, які підлягають повідомленню, наприклад, африканської чуми свиней (АЧС). 

Як наслідок, автотранспорт із вантажем живих племінних свиней не може здійснити транзитний проїзд через жодну країну Європейського Союзу, що межує з Україною, адже усі вони АЧС-позитивні. А вітчизняні свинарі втратили доступ до закордонного генетичного матеріалу.

Виправити ситуацію можна лише змінами на рівні законодавства. Для цього Асоціація «Свинарі України», постачальники генетики, спеціалісти Держпродспоживслужби та депутати Комітету ВР з питань аграрної та земельної політики об’єднали зусилля і підготували Проєкт Закону «Про внесення змін до Закону України “Про ветеринарну медицину” щодо спрощення умов доступу суб’єктів тваринництва до племінних (генетичних) ресурсів».

Ситуацію ускладнює фактор часу, адже поставки тварин переважно здійснюють у весняний чи осінній період, щоб уникнути падежу через літню спеку. Тому нині зусилля усіх зацікавлених сторін максимально направлені на прискорення розгляду та прийняття Проєкту. 

Асоціація «Свинарі України» 

5 липня відбулись слухання Комітету ВРУ з питань економічного розвитку, присвячені перегляду економічної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС на тему: «Стратегічні орієнтири поглиблення торговельно-економічних відносин України з країнами ЄС в умовах дії Угоди про асоціацію». Участь від Мінекономіки взяли заступник Міністра – Торговий представник України Тарас Качка та заступник Міністра Михайло Лев.

Тарас Качка зауважив, що на сьогоднішній день окремі частини торговельної частини Угоди про Асоціацію вже майже вичерпали свій потенціал.

«Україна виступає за якомога глибший перегляд Угоди про асоціацію, торкаючись не тільки торговельної та економічної частини. Ми зацікавлені у поглибленій торговельній лібералізації, модифікації правил СФЗ, укладанні Угоди АСАА та інших амбітних та перспективних положеннях, які сприятимуть подальшій інтеграції України до Європейського Союзу», — зазначив Тарас Качка.

Торговий представник України підкреслив, що Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі Україна-ЄС формувалась на базі торгової статистики 2000-х років, і більше не відповідає економічним реаліям сьогодення та не надає додаткових можливостей для подальшої торговельної та виробничої кооперації.

Заступник Міністра зазначив, що Європейський Союз є найбільшим торговельним партнером України з питомою вагою торгівлі товарами 40,2% від загального обсягу зовнішньої торгівлі України і Мінекономіки продовжує тісну взаємодію зі стороною ЄС з метою інтенсифікації торгівлі.

me.gov.ua

Криза української молочної галузі має головний фактор — це відсутність державної підтримки і бачення державними чиновниками важливості молочного сектору для розвитку економіки.

Про це розповів Вадим Чагаровський, голова ради директорів Спілки молочних підприємств України під час пресконференції «Держбюджет 2021: які загрози для молочної галузі?», організатором якої виступила Асоціація виробників молока.

Незважаючи на глибоку кризу в молочному секторі, у державному бюджеті на наступний рік фонд підтримки сільгоспвиробників збільшили лише на 500 млн грн (тобто до 4,5 млрд грн). Це незрівнянно менше, ніж пропонувало Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, підтримував Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики та очікували представники галузі.

«Ті цифри, які закладені для підтримки агарного сектору, це іронія над тим, що потрібно сьогодні агарному сектору, який забезпечує 37% ВВП держави і понад 40% надходжень валютних коштів», — зауважує Вадим Чагаровський.

Він наголошує, що державна підтримка полягає не тільки у виділенні коштів на розвиток молочного сектору, а й у цілій низці заходів з боку держави.

«Необхідна підтримка в доступі до тендерів у державних закупівлях тільки переробникам. На сьогодні відбуваються різноманітні зловживання при проведенні тендерних закупівель молочних продуктів в бюджетних установах, ЗСУ. На жаль, серед учасників і переможців близько 95% — посередники. Очевидно, що потрібно внести зміни до положення по конкурсу і до тендерів допускати тільки переробні підприємства, які мають експлуатаційні дозволи та виробничі потужності.

Крім того серед допоміжних заходів — експортні субсидії, які на сьогодні отримують у європейському співтоваристві.

Очевидно, що імпортні продукти в Україні дешевші ніж вітчизняні, тому що країни ЄС можуть продавати нам в собівартості продукцію і отримувати експортні субсидії у вигляді 17−20% додатково як прибуток», — наголосив Вадим Чагаровський.

MilkUa.info