Українці недоїдають м’яса, молока і риби

За даними офіційної статистики, експорт сільськогосподарської продукції за січень-вересень 2017 року збільшився на 24,3%, порівняно з відповідним періодом 2016 року,  і становив $ 13,07 млрд, або 41,7% від загального експорту України.

«Географія основних регіонів-імпортерів української аграрної та харчової продукції не змінилась за вказаний період. Найбільше ми експортували до країн Азії на суму $ 5,525 млрд. На другому місці – країни ЄС – $ 4,177млрд, і третю сходинку займають країни Африки – $ 1,997 млрд», - розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

За її словами, найбільш вагомими в структурі експорту стали соняшникова олія – 24,8%, кукурудза – 18%, пшениця та суміш пшениці і жита – 14,45%, соя – 4,84%, ячмінь – 4,6% та насіння ріпаку – 4,6%.

«Цікаво відмітити значне зростання експорту окремих товарних позицій порівняно з попереднім роком. Наприклад, бобових овочів, свіжих або охолоджених на суму $ 20,9 млн, масла вершкового та інших жирів, вироблених з молока – на $ 64,2 млн, яловичини мороженої – на $ 34,1 млн. Також експорт абрикос, вишень, персиків, слив збільшився майже в 8,4 рази та становив $ 6,4 млн», - зазначила Ольга Трофімцева.

Вона  додала, що за підсумком січня-вересня 2017 року імпорт сільськогосподарської продукції збільшився на 6,7%, порівняно з аналогічним періодом минулого року, або на $ 201 млн. Він склав $ 3, 202 млрд. А найбільшу питому вагу в структурі імпорту основних видів продукції аграрного сектору мають наступні товари: риба, ракоподібні та молюски – 9,4%, тютюн та вироби з нього – 9,1%, плоди, горіхи та цедра – 9%, олія – 5,2%, какао боби, продукти з нього, шоколад – 4,8%, кава, чай, прянощі – 4,2%, зернові злаки – 4,1%.

Прес-служба Мінагрополітики

Не дивлячись на загальне зменшення поголів’я усіх видів тварин в усіх господарствах у 2016 р. у деяких регіонах є позитивні зрушення у вирощуванні великої рогатої худоби (ВРХ).

Фермери Дніпропетровської, Донецької, Закарпатської, Івано-Франківської, Полтавської та Тернопільської областей — збільшили поголів’я ВРХ. При чому фермерські господарства Івано-Франківщини збільшили поголів’я цієї категорії тварин на 1,4 тис. голів, тобто в 1,4 рази.

Про це розповів директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

В усіх категоріях господарств минулого року поголів’я великої рогатої худоби наростили у Вінницькій, Житомирській, Запорізькій, Миколаївській, Сумській та Хмельницькій областях.

Сільгосппідприємствам Рівненської області вдалося утримати поголів’я великої рогатої худоби — 31,6 тис. голів у 2016 р. проти 31,5 тис. голів у 2015 р.

Поголів’я корів зросло лише у сільгосппідприємствах Тернопільської області — на  600 голів (5,7%). Їх поголів’я збільшилося також у фермерських господарствах Житомирської, Івано-Франківської та Полтавської областей.

milkua.info за матеріалами Національний науковий центр  «Інститут аграрної економіки» 

Європейське агентство з безпеки харчових продуктів (EFSA) дало зелене світло виробництву та продажу нової кормової добавки від компанії DSM під торговою маркою Bovaer, яка знижує викиди молочної худоби кишкового метану. За результатами досліджень, нова добавка була визнана безпечною для тварин та споживачів.

Новому продукту пророкують серйозне майбутнє у боротьбі з викидами метану як у Європі, так і за її межами. Добавка тестувалася у 45 випробуваннях у 13 країнах на 4 континентах, і на сьогоднішній день вважається одним із найперспективніших засобів контролю метану у сільськогосподарських тварин.

За матеріалами FeedNavigator

Форвардна програма Державної продовольчо-зернової корпорації України (ДПЗКУ) є одним із дієвих державних інструментів надання додаткової фінансової підтримки дрібним та середнім сільгоспвиробникам.

Про це сказав в. о. голови правління ПАТ «ДПЗКУ» Дмитро Гавриш, повідомляє прес-служба держкорпорації.

Так, щорічно реалізуючи цю програму, ДПЗКУ продовжує розширювати пряму взаємодію з аграріями.

«Наразі ми працюємо з фермерами, які обробляють від 50 га землі та можуть поставляти партії зерна обсягом від 100 тонн. В майбутньому ми плануємо розширювати співробітництво з малими та середніми сільгоспвиробниками. Головне, щоб підприємства були фінансово стабільними, щоб у них не було відкритих судових справ, де вони виступають відповідачами», — зазначив керівник корпорації.

За словами Гавриша, найчастіше за авансуванням в ДПЗКУ звертаються дрібні і середні сільгоспвиробники, які швидко розвиваються і тому відчувають потребу в оборотних коштах.

«Ми намагаємось зробити умови участі у нашій форвардній програмі прозорими, вигідними та зрозумілими для фермерів і йдемо їм назустріч. Тому коло постійних клієнтів корпорації постійно зростає і сьогодні налічує близько 1100 сільськогосподарських виробників. Серед партнерів корпорації — підприємства, які співпрацюють з нею вже 4−5 сезони поспіль та задоволені такою співпрацею», — наголосив Гавриш.

Протягом минулого сезону держкорпорація значно розширила програму форвардних закупівель і збільшила обсяги фінансування аграріїв у 4 рази.

Нагадаємо, регіональні відділи та філії ПАТ «ДПЗКУ» продовжують приймати заявки та документи від сільгоспвиробників на участь у програми форвардних закупівель зерна врожаю 2018 року.

Довідка:

ДПЗКУ ― національний оператор зернового ринку України, лідер в сфері зберігання, переробки перевалки зернових. Корпорація створена урядом України в серпні 2010 року на базі найбільш привабливих активів ДАК «Хліб України». До її складу входить розгалужена мережа філій: лінійні і портові елеватори, млини, комбікормові і круп'яні заводи.

Прес-служба ПАТ «ДПЗКУ»