Індекс цін GDT знизився вперше з середини серпня

За прогнозами Департаменту сільського господарства США (USDA), до кінця 2019 року забій свиней у країнах Європейського Союзу знизиться до 2,5 млн голів. Двома важливими факторами, що впливатимуть на ринок свинини стануть імпортний попит з боку Китаю та спалахи африканської чуми свиней.

Упродовж 2018 року виробництво свинини в ЄС збільшилось на 640 тис. тонн, а обсяг експорту зріс лише на 140 тис. тонн, що вказує на збільшення комерційних запасів.

У 2019 році поголів’я свиней в країнах Європейського Союзу зменшиться, але через більшу вагу тварин, що йдуть на забій, обсяги виробництва несуттєво будуть відрізнятись від рекордних показників минулого року. Очікують, що нові обсяг виробництва разом з запасами з минулого року підтримуватимуть експорт на рівні, близькому до рекорду, досягнутого в 2016 році. Скорочення виробництва очікується в Німеччині та Польщі.

Хоча свинарі ЄС намагалися диверсифікувати свій експорт, Китай як і раніше вважається основним ринком, де попит зростає. Експорт ЄС до Китаю, за прогнозами, збільшиться у відповідь на спалахи АЧС, що фіксують в КНР. Крім того, китайські імпортні тарифи на свинину з США розглядаються як конкурентна перевага для європейських виробників.

PigUA.info за матеріалами meat-inform.com

Шостий апеляційний адміністративний суд закрив провадження за позовом ПрАТ «Азот», яке входить до групи компаній Ostchem, щодо скасування квотування імпорту азотних добрив до України. Про це 14 вересня на своїй сторінці в мережі Facebook написав міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко.

«ПрАТ «Азот» відкликало позов до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі та Міністерства розвитку економіки про введення квот на імпорт азотних добрив. Таким чином, квот на імпорт азотних добрив не буде», - написав голова Мінагрополітики.

При цьому Р.Лещенко підкреслив, що дане рішення суду є «довгоочікуваним і позитивним для всього аграрного співтовариства України».

«Я неодноразово підкреслював, що Міністерство аграрної політики та продовольства України проти будь-якого квотування імпорту добрив. Воно знищує справедливу конкуренцію, дозволяє монополізувати ринок добрив і призводить до збільшення їхньої вартості. Таку позицію наша команда відстоюватиме і надалі», - резюмував міністр.

АПК-Інформ

Заборона прийому молока ІІ ґатунку, що почне діяти з 2020 року, стосується не продукту, який виробляють домогосподарства, а забрудненого молока, вміст мікроорганізмів у якому перевищує максимально допустимий. Про це повідомив генеральний директор Директорату безпечності та якості харчової продукції Міністерства аграрної політики та продовольства України Микола Мороз під час прес-конференції в Києві, передає кореспондент УНН.

"На даний час дозволяється бактеріальне забруднення до 3 млн мікроорганізмів. Для порівняння – в Європі ця цифра становить 100 тисяч. Жодна країна серед наших сусідів не має таких вимог – 500 тисяч в Росії, 500 тисяч – в Білорусі. Ми говоримо, що нам треба встановити ці вимоги хоча б на мінімальному рівні. І ця норма не стосується молока від селян – вона стосується рівня забруднення молока", - зазначив Мороз.

За його словами, є певні нескладні заходи, яких можуть вжити домогосподарства для того, щоб забезпечити забір молока на належному рівні безпеки. Нещодавно вони були презентовані, тож селяни можуть реалізувати їх задля того, щоб продовжувати здавати молоко підприємствам уже після 2020 року, коли вступить в силу заборона на прийом молока ІІ ґатунку.

При цьому він підкреслив, що Мінагрополітики не встановлює вимоги до молока – їх визначає стандарт, який уже затверджений.

Джерело: УНН

Кабінет міністрів України на своєму засіданні 31 жовтня ухвалив проект держбюджету на 2023 рік до другого читання. Про це 31 жовтня повідомив нардеп Ярослав Железняк у своєму телеграм-каналі.

Як зазначається. бюджет-2023 планується з урахуванням 1,3 трлн грн доходів. Завдяки скоригованим макропоказникам та податковим змінам пропонується збільшити дохідну частину на понад 50 млрд грн.

Видатки передбачені на рівні 2,6 трлн грн. Дефіцит держбюджету наступного року становитиме понад 20% ВВП.

«Будемо покривати його коштом допомоги партнерів. Нам потрібно залучити $ 38 млрд», — написав у своєму телеграм-каналі голова уряду Денис Шмигаль.

Він додав, що тепер в уряді очікують швидке голосування проекту бюджету у парламенті.

Також він наголосив. ю що до другого читання уряд скоригував прогноз зростання ВВП на 2023 рік в бік консервативного сценарію (3,2% замість 4,6%).

«Прогноз інфляції зменшили з 30% до 28%», — написав у телеграм-каналі голова уряду Денис Шмигаль

За словами заступника міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького, для аграріїв у бюджеті на 2023 рік закладено 1 млрд грн 350 млн для закладки садів та 20 млрд грн за програмою доступних кредитів «5−7- 9».

Раніше аграрний комітет пропонував внести зміни до державного бюджету на 2023 рік з пропозицією виділити додаткові 10,4 млрд гривень на фінансову підтримку аграріїв та 500 мільйонів для надання кредитів фермерським господарствам.

agropolit.com