Що чекає на європейських виробників свинини в 2019 році?

Як свідчать дані Єврокомісії, країни ЄС в поточному сезоні збільшили імпорт нішевих фуражних зернових, зокрема жита і вівса.

Так, з початку 2020/21 МР (1 липня – 11 квітня) в ЄС було поставлено 9 тис. тонн жита, що на 179% перевищує показник в аналогічний попереднього МР (3,2 тис. тонн). Зернова постачалася виключно з Білорусі. При цьому відзначимо, що поставки жита в 2018/19 МР велися набагато активніше і за аналогічний період становили 278 тис. тонн.

Імпорт вівса до ЄС з початку поточного сезону збільшився до 10 тис. тонн в порівнянні з 2,5 тис. тонн в 2019/20 МР. Поставки зернової велися переважно з Великобританії (7,4 тис. тонн) і України (2,2 тис. тонн).

Джерело: АПК-Інформ

Молочний індекс ФАО на початку літа підібрався до своїх рекордних значень 2008 та 2014 років, але вже зараз зрозуміло, що перевершити минулі піки, принаймні в цьому році, не вийде, повідомляється на телеграм-каналі ТвійМолочнийЗануда.

В липні-вересні спостерігалась стабілізація значень, по результатах жовтня очікувано бачимо зниження індексу. Зменшення до вересня «всього» -2,5 відсоткових пунктів. І, хоча, порівняно з жовтнем минулого року різниця ще досить суттєва (-18,7 пунктів), але вже ясно, що по результатам листопада зниження, відповідно, і скорочення розриву до минулого року, продовжиться.

Тут знову хочеться повернутися до «історії минулих років». Остання глобальна рецесія 2009 року та світова молочна криза 2015−2016 виявились найбільш болючими для динаміки цін біржових молочних товарів — тренд падіння говорить сам за себе (на графіку). З урахуванням того, що зараз світ також стоїть на порозі чергової рецесії (а деякі економісти вже заявили про її початок), ризики подальшого зниження цін цілком вірогідні.

Нажаль, цей тренд вже зараз відчувається в ЄС та Океанії. «Пом'якшення» очікується/-валося за рахунок інфляції всього виробничого ланцюга (але попит це «не цікавить»), зниження пропозиції сировини (хоча в ЄС зараз воно зупинилося, а в Океанії не впливає на падіння експортних цін) та «повернення» Китаю (і тут знову «але», з урахуванням політики «нульової толерантності до ковіду» та економічних перспектив).

2023 рік буде черговим «веселим» для глобального молочного бізнесу.

milkua.info

21 жовтня відбулася чергова зустріч заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тараса Висоцького з галузевими асоціаціями щодо вирішення актуальних питань АПК. Участь у заході взяли представники міністерства, Держпродспоживслужби, профільних громадських спілок та асоціацій.

Так, з асоціацією "Укрмолпром" були обговорені питання можливості надання державної підтримки для виробників молока, підвищення якості молочної продукції відповідно до європейських вимог, покращення генетичного потенціалу тварин. Також розглянуто ініціативу щодо зниження оподаткування виробників молока та молочних продуктів. 

Від "Укрсадпром" були проаналізовані пропозиції щодо спрощення процедури звітності  виробників плодово-ягідної продукції та відтермінування строку подачі документів на отримання державної підтримки. Крім того, учасники обговорили питання врегулювання орендних відносин щодо земельних ділянок під багаторічними насадженнями.

Також було розглянуто питання передачі функцій технічного регулювання в сфері інженерно-технічного забезпечення АПК, виробництва с/г продукції і різних технічних вимог до них від Мінагрополітики до новоствореного Мінекономіки. Це, зокрема, важливо в контексті написання технічних регламентів чи внесення змін до них у сферах, які відносяться до Мінекономіки.

minagro.gov.ua

Після запровадження ринку землі протягом 5-10 років її вартість може зростати від 2 до 5 разів.

Таку думку висловив Денис Шмигаль, прем'єр-міністр України.

«Запуск ринку землі йде за планом, дякую Верховній раді, надзвичайно складно прийнятий законопроект №2194, очікуємо прийняття законопроекту №2195, який розкриє можливість електронних торгів землею. Ми дивимося на аналогію щодо запровадження ринку землі серед наших країн-сусідів. Протягом 5−10 років вартість землі може зростати від 2 до 5 разів», — розповів очільник уряду.

За його словами, це дуже добре, тому що це капіталізує державу і землю українців, якою вони володіють. Українці отримають право, а не обов'язок продавати свою землю. А право дає можливість приймати рішення. Подорожчала земля — продай її дорого за ринковою ціною без корупційного податку, який накладали чиновники, коли не було ринку землі.

«Тому я впевнений, що з 1 липня ми зобов'язані відкрити ринок і вчитися жити в ньому. Це точно збагатить нашу державу, економіку і наших людей», — наголошує Шмигаль.

agravery.com за матеріалами rbc.ua