У Мінагрополітики назвали вимоги до якості молока після 2020 року

Експорт м’яса та м’ясопродуктів  за 7 місяців поточного року склав 215 тис. тонн («плюс» 37% до 7 місяців 2016 року), імпорт – 108 тис. тонн («плюс» 13%). Про це повідомляє прес-служба Економічного дискусійного клубу.

Частка м’яса птиці у загальних обсягах експорту становила 79% (170 тис. тонн, або на 29% більше, ніж роком раніше). Найвищим попитом українська птиця у ц. р. користувалася у Єгипті, Нідерландах, Іраку.

За 7 місяців поточного року відбулося також дворазове зростання експорту яловичини та свинини. Найбільші обсяги цих видів м’яса експортуються до країн колишнього СРСР – Білорусі, Азербайджану, Казахстану, Грузії, Молдови.

У січні-липні ц. р. експортовано 34 тис. тонн яловичини, що становить 22% від її вітчизняного виробництва.

М’ясний імпорт, як і в попередні періоди, переважно представлений свининою та м'ясом птиці. При цьому, імпорт птиці за 7 місяців ц. р. зріс на 37%, а свинини − зменшився на 5%. Імпортується м'ясна продукція, в основному, із Польщі та Німеччини. Частка імпорту у внутрішньому продовольчому споживанні у січні−липні 2017 року склала 9%.

У січні−липні 2017 року українськими господарствами вироблено 1 290 тис. тонн м’яса всіх видів, що на 0,4% більше порівняно із відповідним періодом минулого року. При цьому, зросло виробництво яловичини (+2,5%) та птиці (+0,6%), а виробництво свинини зменшилося на 0,5%.

Довідково: за інформацією органів статистики, станом на 01.08.2017 порівняно з відповідною датою минулого року поголів’я ВРХ скоротилося на 0,7%, свиней – на 8,6%, а поголів’я птиці зросло на 1,0%.

За балансовими розрахунками, за 7 місяців ц. р. порівняно з відповідним періодом 2016 року наповнюваність внутрішнього ринку м’ясом та м’ясопродуктами на 3% менша, ніж роком раніше (яловичина – «мінус» 11%, свинина – «мінус» 3%, м'ясо птиці – «мінус» 2%). Відповідно середньодушове споживання населенням м’яса і м’ясопродуктів відстає від торішнього на 0,9 кг і склало за 7 місяців 28,6 кг у розрахунку на особу.

www.poultryukraine.com

Фонд часткового гарантування кредитів для сільського господарства розширить доступ малих фермерських господарств до кредитних ресурсів.

Про це розповів перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, говориться у повідомленні міністерства. 

Він додав, що основним критерієм отримання кредиту є прозора фінансова діяльність, сплачені податки, офіційна звітність, відсутність боргів.

«Головна умова у власності або користуванні аграріїв повинно бути не більше 500 га землі, і вони мають спеціалізуватися на первинному виробництві сільськогосподарської продукції. Гарантії надаватимуться на строк дії кредитного договору, але не більше як на 10 років. Отримані кошти вони зможуть спрямувати на купівлю сільськогосподарських земель, техніки, обладнання тощо», — наголосив Тарас Висоцький

Ще зазначив, що фермерські господарства будуть взаємодіяти безпосередньо з банком, тому важливо уважно вибирати банк з яким фермер або фермерське господарство збирається співпрацювати. Банк в свою чергу співпрацюватиме з фондом часткового гарантування. Функції контролю використання кредитів буде виконувати безпосередньо банк, що видав кредит під гарантії фонду.

«Малі та середні сільгосптоваровиробники отримають часткове гарантування власних зобов’язань перед фінансовими установами за кредитними договорами. У результаті зменшаться ризики для банків, а сільгосптоваровиробники отримають доступ до ресурсів для фінансування сільськогосподарських робіт», — підсумував Тарас Висоцький.

Крім того він додав, що наразі можна користуватись діючою програмою  часткової компенсації відсоткової ставки за кредитами. Розмір компенсації 1,5 облікової ставки Національного банку, що діє на дату нарахування відсотків, але не вище розмірів, передбачених кредитними договорами, зменшених на 5 відсоткових пунктів.

agroportal.ua

За підтримки сімейних молочних ферм через 3−5 років Україна отримає «вибух» економіки на селі.

Про це у ході круглого столу «Дорожня карта розвитку та фінансування малого і середнього фермерства», що відбувся в Укрінформі, заявив президент «Української кооперативної федерації» (УКФ) Михайло Корилкевич.

«На сьогодні в Україні відкрито 23 сімейні молочні ферми, ще 25 буде відкрито протягом найближчого місяця. Крім того, подано ще близько 400 заявок на відкриття сімейних молочних ферм. У разі, якщо цей проєкт, на підтримку якого потрібно близько 600 млн доларів, буде реалізовано, за 3−5 років Україна отримає „вибух“ економіки на селі», — зазначив Корилкевич.

Він зауважив, що проєкт розпочався в 2017 році. На сьогодні пройшли пілотну фазу, і відкрито 23 сімейні молочні ферми. Ще 25 сімейних молочних ферм буле відкрито протягом найближчого місяця.

«І у нас лежить близько 400 заявок на відкриття сімейних молочних ферм. До 2027 року можливо відкрити 5 тисяч сімейних ферм, які здатні збільшити ВВП України на 12 млн грн», — зазначив фахівець.

За словами Корилкевича, для реалізації проєкту необхідні інвестиції у розмірі 600 млн доларів.

«Ми шукаємо інвесторів. Для того, щоб забезпечити інфраструктуру 5 тисяч сімейних молочних ферм, потрібно близько 600 млн доларів. Але якщо ці 5 тисяч сімей набудуть підтримку і досвід, це означає, що через 3−5 років у нас буде „вибух“ економіки на селі. Це, в свою чергу, дасть можливість зберегти село, зберегти родину, зберегти громаду, і дасть до економіки країни плюс 12 млрд грн», — підкреслив він.

За словами Корилкевича, інвестиція окупиться протягом 2−4 років. Адже собівартість виробництва на сімейних молочних фермах приблизно вдвічі нижча, ніж на промислових фермах.

«Такі 5 тисяч сімейних молочних ферм здатні виробляти близько 10% валу молока в країні. Крім того, це є плюс 12 млрд грн до ВВП. Матимемо економічний ефект, коли 1 грн, вкладена в проєкт, дозволяє отримати 7 грн на виході», — зазначив керівник УКФ.

ukrinform

У ході чисельних досліджень було доведено, що пастеризація є ефективним методом зниження вмісту бактеріального забруднення у молозиві.

Однак нове дослідження Університету Північної Кароліни (США) показало, що аналогічний вплив може мати його обробка під високим тиском.

У одному із номерів журналу «Journal of Dairy Science» йдеться про дослідження обробки молозива високим тиском та вплив такої обробки на концентрацію імуноглобулінів, мікробіологічне навантаження, в'язкість та передачу пасивного імунітету. Під час експерименту перші порції молозива проходили обробку під різним тиском: від 300 МПа до 400 МПа, та різним часовим інтервалом.

У ході експерименту було виявлено, що під високим тиском бактеріальне навантаження у молозиві значно знижується, а зменшення вмісту імуноглобулінів — незначне. Також було виявлено зміну в’язкості молозива, його консистенція густішала, що ускладнювало процедуру випоювання.

Дослідження виявило, що така обробка молозива дозволяє отримувати необхідний рівень імуноглобулінів, але з нижчою ефективністю всмоктування.

MilkUa.info за матеріалами Hoard’s