Єгипет затвердив Індію як нового постачальника пшениці

19-квіт-2022

Міністерство сільського господарства Єгипту ухвалило рішення про включення Індії до списку країн, яким дозволено постачати пшеницю.

Про це повідомляє Reuters.

Раніше Єгипет повідомляв про можливість включення Індії до переліку 16 країн-постачальників пшениці для диверсифікації імпорту зернової після того, як вторгнення росії в Україну призвело до призупинення поставок пшениці. Також нещодавно (у листопаді 2021 р.) до цього переліку було додано Латвію.

Варто зазначити, що на тендерах державне агентство Єгипту із закупівель продовольства GASC зазвичай контрактувало чорноморську пшеницю з України та росії – через територіальну близькість, високу якість та конкурентні ціни, але вторгнення росії в Україну призвело до різкого підвищення світових цін на зернову, що змушує імпортера шукати альтернативні постачальники.

На останньому тендері GASC законтрактувала переважно французьку пшеницю.

ptichki.net

Більше новин
Єврокомісія зробила прогноз розвитку молочного сектору в 2018 році
26-груд-2017

Єврокомісія опублікувала черговий звіт EU Agricultural Outlook, в якому дала оцінку роботі молочного сектору в цьому році і зробила прогноз на 2018.

В документі зазначається, що ціни на всі молочні продукти в цьому році відновилися, виняток становило тільки сухе молоко. Цінові показники зросли, так як в останньому кварталі 2016 року і першому кварталі 2017 року виробництво молока знизилося, при цьому попит, в першу чергу на жири, збільшувався.

2017 рік Єврокомісія планує завершити з виробничими показниками в 163 млн тонн молока. Це на 0,8% більше, ніж в 2016. Приріст виробництва експерти пов’язують з наявністю значного обсягу доступного корму.

У наступному році виробництво може продовжити висхідний тренд, це пов’язано з відновленням економічної ситуації в Німеччині та Франції. За даними звіту, в 2017 середньорічні доходи молочних фермерів в Євросоюзі склали 90 тис євро. У 2016 році експерти припускали, що виробникам молока вдасться заробити не більше 40 тис євро.

Наступного року експерти очікують, що вартість виробництва молока в ЄС зросте. Так, ціни на добрива збільшаться на 5%, на корми – на 2%, на паливо – на 3%. Чисельність поголів’я скоротиться, при цьому виробництво молока зросте на 4%. Середня відпускна ціна за літр молока складе 21,5 євроцентів.  Чистий прибуток аграрія з одного літру оцінюється в 11,8 євроцентів за літр. Незважаючи на впевнений приріст в обсягах виробництва, волатильність ринку збережеться.

У звіті наголошується, що сектору необхідно працювати над тим, щоб нестабільність на сировинному ринку не відбивалася на роздрібних цінах. Основною проблемою для європейського ринку залишається ситуація з жирами і сухим молоком. Невизначеність з інтервенціями негативно відбивається на ринку. Через зростання виробництва молока, збільшення попиту на сир, проблема з сухим молоком продовжить негативно впливати на ринок в 2018.

У 2017 році ціни на вершкове масло перебували на пікових значеннях. У Єврокомісії чекають, що показники підуть на спад в наступному році, і відзначають, що ціни вже почали знижуватися на торгах в останні місяці. У 2018 року експерти очікують, що ціна на масло становитиме 4400 євро за тонну або нижче. Незважаючи на це, в наступні два роки ціновий розрив між СЗМ і маслом може збільшитися.

В Єврокомісії відзначили, що низькі ціни і попит на сухе молоко привели до того, що експорт в цій товарній групі виріс на 40% в порівнянні з показниками минулого року. Зовнішні відвантаження привели до скорочення запасів СЗМ в приватних сховищах. Однак ціни на СЗМ знаходяться нижче інтервенційних значень. В цьому році Євросоюз закупив додаткові обсяги сухого молока на державні склади під час торгових сесій. З 2016 року обсяг запасів виріс з 351 тис тонн до 381 тис тонн. Подібна ситуація негативно впливає на ринок, гравці не знають, коли і за якою ціною будуть реалізовуватися накопичені обсяги.

milkua.info за матеріалами milknews.ru 

Детальніше
Тарас Висоцький розповів, як країни G7 підтримають український агроекспорт та чи здорожчає в Україні продовольство
18-трав-2022

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в інтерв'ю телеканалу «Еспресо» розповів про допомогу країн G7 та ЄС щодо забезпечення продовольчої безпеки у світі, про перебіг посівної кампанії в Україні, а також про те, чи варто чекати зростання цін на базові харчові продукти.

Про підтримку країн Великої сімки

Оскільки українські морські порти заблоковано, експорт с/г продукції насамперед спрямовується через залізницю або баржею через дунайські порти.

Пропускна спроможність цих напрямків до початку війни була незначною: вивозилося максимум 200−250 тис. тонн у місяць. Зараз її треба збільшити мінімум у десять разів.

Тому лідери ЄС наразі працюють над тим, щоб сформувати так звані окремі зелені коридори, через які могло б оперативно й безперебійно вивозитися збіжжя з України, яке непотрібне для внутрішнього споживання.

Йдеться про першочерговий пошук зерновозів; про формування маршрутів, де ці зерновози могли пропускатися пріоритетно, а не в умовах загальної черги; про пришвидшення документального оформлення відповідних товарів, зокрема митної, ветеринарної та іншої перевірки на кордоні Україна — ЄС у режимі 24/7.

Такі спільні зусилля дозволять нам експортувати хоча б половину від тих обсягів, які йшли через наші порти. З-поміж іншого, це також допомогло б українським аграріям підготуватися до нового врожаю, звільнивши внутрішні елеватори. Крім того, вони б отримали економічно позитивну ліквідність, що позитивно позначилося б і на економіці загалом, і на нашому обмінному курсі зокрема. І, звісно, це б зробило значний вклад у продовольчу безпеку світу, тому що відновилось би постачання суттєвих обсягів продовольства в різні країни світу. Це зняло б напругу і з точки зору зростання ціни, і з точки зору дефіциту харчів, що вже виникає в багатьох країнах світу.

Адже, до прикладу, з огляду на гальмування експорту пшениці з України Східна Азія почала шукати альтернативні джерела поставок, зокрема звертатися до Індії, а Індія, переймаючись за власну продовольчу безпеку, обмежила експорт пшениці. І це тільки перший сигнал.

Перекрити експортні обсяги поставок з України не вдасться, адже ми за рік разом із переробкою могли відправляти в інші країни дуже великі обсяги агропродукції - до 90 млн тонн.

Про посівну

Екватор щодо виконання весняної посівної цього року пройдено. Фактично посіяно вже понад 10 млн га, або близько 75% від посівних площ, які планувалось засіяти, у більшості регіонів України.

Ранні ярі культури висіяні всі, продовжується посів кукурудзи, соняшнику і гречки.

Сівба триває на всій контрольованій території нашої держави, де немає бойових дій.

Тож завдяки сприятливим погодним умовам і в разі відсутності форс-мажорних факторів є потенціал до збору достойного врожаю, який розпочнеться вже наприкінці червня — на початку липня.

Про ситуацію на тимчасово окупованих територіях

На жаль, фермери мають дуже обмежені можливості для виконання посівної. Багатьох фермерів, примушують перереєстровуватись і примусово працювати за правилами незаконних збройних формувань країни-агресора. Тому на тимчасово окупованих територіях відсіюється набагато нижчий відсоток площ.

Ми впевнені і щиро віримо, що ці території будуть звільнені й українські фермери зможуть спокійно зібрати свій врожай на користь себе та нашої держави.

Про ситуацію в тваринництві

За оцінками Мінагрополітики, в середньому по галузі втрачено до 10−15%. Йдеться про тимчасово окуповані території або ті, де продовжуються активні бойові дії.

Продукція тваринництва у нас завжди вироблялася понад внутрішнє споживання — частина експортувалася. Тому це не є критична величина втрат для продовольчої внутрішньої безпеки. У нас є достатньо потужностей, щоб повністю забезпечити українців м’ясом різних видів, а також молочною продукцією та яйцями.

Проте, звісно, це складна ситуація для тих фермерів, які безпосередньо зазнали цих втрат. Усі збитки документуються, і будуть виставлені претензії для повної компенсації з боку агресора, щоб можна було відновити всі тваринницькі комплекси.

Про здорожчання цін на продовольство

На сьогодні в Україні дещо знизились ціни на кормову базу. Разом з тим, підвищилися ціни на пальне — це єдиний, але важливий фактор серед складників собівартості. Тому на сьогодні один фактор перекриває інший — підстав для різкого здорожчання продовольства немає.

Як завжди, є класичні сезонні зміни. Ми зараз входимо в пік сезонних цін, але надалі вони знижуватимуться аж до осені.

Далі глобально все залежатиме від цін на енергоносії.

minagro.gov.ua

Детальніше
Сільгоспвиробництво в Україні цього року впало майже на 10%
22-вер-2020

Виробництво сільськогосподарської продукції в Україні в січні-серпні 2020 року скоротилося на 9,8%, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Про це повідомляє пресслужба Державної служби статистики України.

Зокрема, сільськогосподарські підприємства за звітний період скоротили виробництво на 14,3%, а господарства населення — на 3,7%.

Виробництво рослинницької продукції всіма суб’єктами АПК скоротилося на 12,9,7%, виробництво тваринницької продукції — скоротилося на 2,2% у порівнянні з січнем-серпнем 2019 року.

У Держстаті зазначили, що наведені дані не враховують інформацію з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.

За даними Держстату, зростання виробництва сільськогосподарської продукції в Україні за 2019 рік склав 1,1% у порівнянні з попереднім роком.

agronews.ua

Детальніше
За перше півріччя 2020 в ЄС зафіксували більше випадків АЧС серед диких кабанів, ніж за весь 2019
23-лип-2020

З 1 січня по 7 липня цього року в ЄС зафіксували 7144 випадки АЧС серед диких кабанів, що вже перевищує загальну кількість спалахів, зареєстрованих за весь 2019-й рік (6396 випадків). Про це свідчать дані Системи сповіщення про захворювання тварин Європейського Союзу (ADNS). Кількість випадків африканської чуми свиней серед домашніх тварин сягнула 346.

Кількість спалахів

2014

2015

2016

2017

2018

2019

1 півріччя 2020

домашні свині/дикі кабани

домашні свині/дикі кабани

домашні свині/дикі кабани

домашні свині/дикі кабани

домашні свині/дикі кабани

домашні свині/дикі кабани

домашні свині/дикі кабани

Польща

2/24

1/52

20/80

81/741

109/2443

48/2468

6/2793

Латвія

32/148

10/752

3/864

8/947

10/685

1/369

0/146

Литва

6/45

13/111

19/303

30/1328

51/1446

19/464

1/122

Естонія

0/41

18/723

6/1052

3/637

0/231

0/80

0/28

Чехія

0/0

0/0

0/0

0/202

0/28

0/0

вільна від АЧС

Румунія

0/0

0/0

0/0

2/0

1164/182

1724/683

321/550

Угорщина

0/0

0/0

0/0

0/0

0/138

0/1598

0/3005

Болгарія

0/0

0/0

0/0

0/0

1/5

44/165

17/340

Бельгія

0/0

0/0

0/0

0/0

0/163

0/482

0/3

Словаччина

0/0

0/0

0/0

0/0

0/0

11/27

0/125

Греція

0/0

0/0

0/0

0/0

0/0

0/0

1/0

Особливе занепокоєння викликає збільшення кількості спалахів в Угорщині. Вперше АЧС з’явилася в цій країні у 2018-му році. А цьогоріч зареєстрували вже 3005 випадків, тобто майже вдвічі більше, ніж за весь 2019-й (1598 випадків), що робить Угорщину країною з найбільшою кількістю спалахів.

Кількість випадків захворювання у Польщі, зареєстрованих у 2020-му (2793) також перевищує показник за весь минулий рік (2468). Показник подвоївся також у Болгарії (340, порівняно з 165 у 2019-му), а Румунія повідомила про 550 випадків (683 минулого року).

Натомість, цьогоріч скоротилася кількість випадків серед домашніх тварин. Поки що у 2020-му зафіксували 346 спалахів, 321 з яких стався в Румунії. Однак, найбільш тривожною є ситуація в Польщі. Хоча серед домашніх свиней зареєстрували лише 6 випадків захворювання, більшість з них виявили неподалік від кордону з Німеччиною.

PigUA.info за матеріалами pig333.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок