Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в інтерв'ю телеканалу «Еспресо» розповів про допомогу країн G7 та ЄС щодо забезпечення продовольчої безпеки у світі, про перебіг посівної кампанії в Україні, а також про те, чи варто чекати зростання цін на базові харчові продукти.
Про підтримку країн Великої сімки
Оскільки українські морські порти заблоковано, експорт с/г продукції насамперед спрямовується через залізницю або баржею через дунайські порти.
Пропускна спроможність цих напрямків до початку війни була незначною: вивозилося максимум 200−250 тис. тонн у місяць. Зараз її треба збільшити мінімум у десять разів.
Тому лідери ЄС наразі працюють над тим, щоб сформувати так звані окремі зелені коридори, через які могло б оперативно й безперебійно вивозитися збіжжя з України, яке непотрібне для внутрішнього споживання.
Йдеться про першочерговий пошук зерновозів; про формування маршрутів, де ці зерновози могли пропускатися пріоритетно, а не в умовах загальної черги; про пришвидшення документального оформлення відповідних товарів, зокрема митної, ветеринарної та іншої перевірки на кордоні Україна — ЄС у режимі 24/7.
Такі спільні зусилля дозволять нам експортувати хоча б половину від тих обсягів, які йшли через наші порти. З-поміж іншого, це також допомогло б українським аграріям підготуватися до нового врожаю, звільнивши внутрішні елеватори. Крім того, вони б отримали економічно позитивну ліквідність, що позитивно позначилося б і на економіці загалом, і на нашому обмінному курсі зокрема. І, звісно, це б зробило значний вклад у продовольчу безпеку світу, тому що відновилось би постачання суттєвих обсягів продовольства в різні країни світу. Це зняло б напругу і з точки зору зростання ціни, і з точки зору дефіциту харчів, що вже виникає в багатьох країнах світу.
Адже, до прикладу, з огляду на гальмування експорту пшениці з України Східна Азія почала шукати альтернативні джерела поставок, зокрема звертатися до Індії, а Індія, переймаючись за власну продовольчу безпеку, обмежила експорт пшениці. І це тільки перший сигнал.
Перекрити експортні обсяги поставок з України не вдасться, адже ми за рік разом із переробкою могли відправляти в інші країни дуже великі обсяги агропродукції - до 90 млн тонн.
Про посівну
Екватор щодо виконання весняної посівної цього року пройдено. Фактично посіяно вже понад 10 млн га, або близько 75% від посівних площ, які планувалось засіяти, у більшості регіонів України.
Ранні ярі культури висіяні всі, продовжується посів кукурудзи, соняшнику і гречки.
Сівба триває на всій контрольованій території нашої держави, де немає бойових дій.
Тож завдяки сприятливим погодним умовам і в разі відсутності форс-мажорних факторів є потенціал до збору достойного врожаю, який розпочнеться вже наприкінці червня — на початку липня.
Про ситуацію на тимчасово окупованих територіях
На жаль, фермери мають дуже обмежені можливості для виконання посівної. Багатьох фермерів, примушують перереєстровуватись і примусово працювати за правилами незаконних збройних формувань країни-агресора. Тому на тимчасово окупованих територіях відсіюється набагато нижчий відсоток площ.
Ми впевнені і щиро віримо, що ці території будуть звільнені й українські фермери зможуть спокійно зібрати свій врожай на користь себе та нашої держави.
Про ситуацію в тваринництві
За оцінками Мінагрополітики, в середньому по галузі втрачено до 10−15%. Йдеться про тимчасово окуповані території або ті, де продовжуються активні бойові дії.
Продукція тваринництва у нас завжди вироблялася понад внутрішнє споживання — частина експортувалася. Тому це не є критична величина втрат для продовольчої внутрішньої безпеки. У нас є достатньо потужностей, щоб повністю забезпечити українців м’ясом різних видів, а також молочною продукцією та яйцями.
Проте, звісно, це складна ситуація для тих фермерів, які безпосередньо зазнали цих втрат. Усі збитки документуються, і будуть виставлені претензії для повної компенсації з боку агресора, щоб можна було відновити всі тваринницькі комплекси.
Про здорожчання цін на продовольство
На сьогодні в Україні дещо знизились ціни на кормову базу. Разом з тим, підвищилися ціни на пальне — це єдиний, але важливий фактор серед складників собівартості. Тому на сьогодні один фактор перекриває інший — підстав для різкого здорожчання продовольства немає.
Як завжди, є класичні сезонні зміни. Ми зараз входимо в пік сезонних цін, але надалі вони знижуватимуться аж до осені.
Далі глобально все залежатиме від цін на енергоносії.
