Єврокомісія зробила прогноз розвитку молочного сектору в 2018 році

У селі Тавричанка, що на Херсонщині, знаходиться Державне підприємство Дослідне господарство «Асканійське», яке займається вирощуванням худоби для виробництва мармурової яловичини. Це м'ясо вважається одним із найдорожчих делікатесів у світі.

У господарстві утримують шість сотень голів південної м’ясної породи великої рогатої худоби, яку в народі називають «зебу».

Справжні зебу родом із Індійського субконтиненту. У них небагато спільних рис із українськими тваринами, чи не єдина — це габарити. Ці бики досягають гігантських розмірів — до півтори тонни. Зебу на асканійський манер поєднала в собі аж 14 порід «родичів» з Європи, США, Канади — країн, які спеціалізуються на вирощуванні копитних гігантів.

В Україні південну м’ясну породу великої рогатої худоби збережено виключно завдяки ДП ДГ «Асканійське».

Кормова база дитинчат зебу має свої особливості. На відмінну від домашніх телят зебу аж до семи місяців залишається поряд із матір'ю, харчується її молоком. Потім тварина, яка живе у степу переводиться на трави — природні корми.

Мармурове м'ясо не жорстке і особливе на смак, а на вигляд — як мармур. Його замовляють декілька найелітніших ресторанів на Херсонщині. Делікатес, особливо у вигляді стейків, цінують їхні відвідувачі-гурмани.

Ще одна мета вирощування зебу, одна із головних — це розведення та реалізація племінного поголів'я. До військових подій на сході найактивнішими замовниками «зебу» були господарства Донеччини та Луганщини. Зараз рогаті гіганти користуються великим попитом на Одещині та Прикарпатті.

milkUa.Info за матеріалами newday.kherson.ua

Минулого тижня Міська рада міста Фастів, що на Київщині повідомила про новий спалах африканської чуми свиней. Захворювання виявили у одному з господарств у силі Триліси.

Наразі місцева влада називає ситуацію з поширенням АЧС в районі «контрольованою» та вживає заходів задля локалізації хвороби.

«Відповідно до інструкції з боротьби з АЧС виділяються три зони. Безпосереднє вогнище АЧС, зона Захисту та зона Нагляду. В кожній із цих зон проводяться відповідні заходи. У вогнищі АЧС знищуються і спалюються всі свині, у зоні Захисту свині забиваються на визначеному переробному підприємстві чи забійному пункті з подальшою термічною обробкою. В зоні Нагляду за усім поголів’ям свиней встановлюють нагляд. У даному випадку с. Триліси відносяться до зони Захисту. У зонах захисту та нагляду забороняється торгівля продуктами з свиней, крім продуктів, підданих термічній обробці з переробних підприємств», – йдеться у повідомленні на офіційному порталі Фастівської міської ради.

Meat-Inform

Світове виробництво зернових у 2022 р. становитиме 2784 млн т, що на 16 млн т менше торішнього рекорду. Це перше скорочення показника за останні 4 роки.

Про це говориться у повідомленні Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

Як зазначається, найбільше зниження передбачається для кукурудзи, за нею йдуть пшениця та рис, тоді як обсяги виробництва ячменю та сорго, ймовірно, зростуть. 

«Прогнози базуються на умовах посівів, які вже знаходяться в землі, і тих, які ще планують посіяти», — уточнили в ФАО.

Прогнозується також незначне зниження світового споживання зернових у 2022/23 р., приблизно на 0,1% — до 2 788 млн т, що стане першим скороченням за 20 років. Зниження в основному пов’язане з передбачуваним зниженням використання кормів пшениці, грубого зерна та рису, тоді як глобальне споживання зернових продуктів харчування, як очікується, зростатиме разом із кількістю населення Землі. 

Прогнозується, що світова торгівля зерновими скоротиться на 2,6% — до 463 млн т, що є трирічним мінімумом, навіть якщо перспективи міжнародної торгівлі рисом залишаються позитивними.

Крім того, нові прогнози вказують на зниження запасів, внаслідок чого співвідношення світових запасів зернових до використання впаде до 29,6% у 2022/23 р. (30,5% у 2021/22 МР). 

«Цей новий рівень буде найнижчим за дев’ять років, але все ще значно перевищує 21,4-відсотковий мінімум, зареєстрований у 2007/08 р. Очікується, що запаси кукурудзи знизяться, тоді як запаси пшениці зростуть», — прогнозують експерти.

agroportal.ua

Розробка унікальної безпілотної системи розмінування та пошуку мін на полях України — компанія FRENDT разом із Вінницьким національним технічним університетом за підтримки українських аграріїв розпочала розробку нового проекту.

Про це повідомляють в компанії Pro-consulting.

Головна мета безпілотного шукача мін — прискорити пошук вибухонебезпечних предметів та допомогти аграріям безпечно очистити їхні поля. Ідея — ізолювати людей від процесу пошуку. Адже найголовніше — зберегти життя працівників.

Як працюватиме система:

• Дрон визначає межі сільськогосподарського поля;
• Програма генерує навігаційні лінії та прокладає безпечний маршрут для безпілотного транспорту, оснащеного дистанційною системою керування;
• Мапа завантажується в систему керування транспортним засобом (трактор), який рухатиметься цим маршрутом через сільськогосподарське поле на автопілоті;
• Небезпечні об'єкти відзначаються на онлайн-мапі, що полегшує пошук об'єктів для розмінування чи знешкодження;
• Далі мапа з відмітками небезпечних об'єктів передається до спеціальних служб розмінування.

Інноваційна цінність нового безпілотного шукача мін для сільськогосподарського сектору полягає в наступному:

• Низька вартість (порівняно з існуючими зразками);
• Простота використання для кінцевого користувача (фермерів);
• Можливість використання існуючої сільськогосподарської техніки (тракторів) як транспортного засобу.

Досягається це за рахунок високої автоматизації операційних процесів робототехнічного комплексу. Подібні розробки проводилися різними приватними та державними компаніями світу. Більшість промислових зразків розроблялися в США, Канаді та Великобританії, так як є великий досвід цих країн у технологіях розмінування повоєнних територій (Ірак, Мозамбік, Ангола, Афганістан та ін.). В якості прикладу такого обладнання для розмінування можна навести продукцію Defense Research Establishment Suffield (DRES; Medicine Hat, Альберта, Канада), яка поєднує різні промислові моделі міношукачів. Але технологія має низку недоліків, таких як складність експлуатації та вартість спеціалізованого автомобіля, на якому перевозиться обладнання.

Вкрай важливо розпочати розробку нового безпілотного шукача мін для агропромислового комплексу України прямо зараз. Український аграрний сектор годує понад 400 мільйонів людей у всьому світі, за оцінкою Pro-Consulting. Російське вторгнення призводить до значного зростання цін, смертей працівників агросектору, створює загрозу продовольчій безпеці та збільшує небезпеку голоду.