Січневий моніторинг цін на молоко та молочні продукти

У першому півріччі 2021 року надходження молока на переробні підприємства скоротилося на 11,8% та склало 1,6 млн т. При цьому промислові господарства забезпечили 77,7% всього молока, яке прийшло на переробку.

Про це повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Яна Лінецька.

Частка екстра ґатунку у структурі надходження склала 39,5%, проти 35,1% в 2020-му (493,9 тис. т), частка вищого ґатунку зросла з 32,6 до 35% (437,4 тис. т). надходження першого ґатунку від промислового сектору скоротилося з 31,4 до 24,9% (312,1 тис. т.).

Наразі превалюючим ґатунком промислового молока-сировини при надходження на переробку є екстра.

Господарства населення за перше півріччя забезпечили 22,3% молока базової жирності. Екстра та вищого ґатунків ці господарства практично не поставляли. Левова частка припадає на перший ґатунок — 218,1 тис. т (78,1% проти 81,2% торік).

«За прогнозами експертів частка молока від населення буде скорочуватися й надалі і тут варто особливу уваги звертати на швидку компенсацію з боку промислових господарства, створення умов для їх розвитку та збільшення виробництва молока в цьому секторі. Адже на сьогодні молокопереробні підприємства перекривають цю нестачу молочними компонентами імпортного походження» — наголошує експертка.

За даними Німецької асоціації кормів для тварин (DVT), продаж комбікормів впав у поточному календарному році порівняно з 2020 роком через зменшення кількості тварин.

Представник керівництва DVT повідомив про скорочення виробництва цього року на 2–3%, порівняно з попереднім роком.

Причина цього — зниження продажів, особливо у секторі великої рогатої худоби та свинарства. Однак, крім африканської чуми свиней (АЧС), пташиний грип також вплинув на продаж комбікормів компаніями, розташованими у відповідних регіонах, оскільки птахофабрики тривалий час були закриті.

За словами прес-секретаря, спорадичні збої в ланцюжку постачань кидають виклик тваринницькій галузі загалом. Важливо робити правильні висновки із криз, таких як кризи, спричинені АЧС та пандемією коронавірусу, у тому числі з урахуванням залежності від світового ринку. Мета повинна полягати у використанні глобальної доступності продуктів при одночасному зниженні залежності від третіх країн та забезпеченні стабільних та стійких маршрутів транспортування продуктів, необхідних для харчування та здоров'я.

Представник DTV закликав новий федеральний уряд посилити антикризову стійкість системи харчування тварин за допомогою централізованих заходів: "Вам потрібне, серед іншого, поправка до Закону про робочий час, з тим щоб виробництво та транспортування кормів були можливі також у неділю та у святкові дні, щоб забезпечити своєчасне виробництво та догляд за тваринами".

Крім того, галузь розраховує на чіткі стандарти та справедливі, загальноєвропейські, однакові умови конкуренції, які враховують власні інтереси постачальників та забезпечують глобальний захист довкілля. Виробництво не можна переносити до інших країн.

feedlot

Україна практично не експортує молочну продукцію. За І квартал 2020 року ми експортували лише на $22 млн. Це майже нічого.

Про це повідомив голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський.

Зазначається, що експерт озвучив три кроки для відновлення молочного експорту в Україні.

Перше — субсидії на експорт, такі ж, як у Європі (21% - розмір субсидії).

Друге — ті заходи, яких слід вжити всередині країни для зниження цін на молочну сировину. Без справедливої ціни на молочну сировину нічого не буде.

Третє — модернізація галузі.

«В цьому плані слід поєднати дуже багато пов’язаних питань: Національна програма розвитку та модернізації галузі, яку необхідно провести, державні механізми підтримки молочної галузі, орієнтація на цільові ринки, де нас можуть чекати. Наш експорт раніше на кого був орієнтований? На Росію. Ми виробляли, і нічого змінювати не треба було. Нові ринки вимагають нових продуктів і проведення модернізації», — сказав він.

AgroPolit.com.

Іноземні програми обміну генетичним матеріалом у тваринництві наразі є досить дорогими. Через це не всі українські фермери можуть взяти участь у таких програмах і покращити генетичний потенціал поголів'я тварин на своїх фермах.

Для того, щоб змінити таку ситуацію, держава, зокрема Мінагрополітики, має надавати фінансову підтримку українським тваринникам і здешевлювати участь у подібних генетичних проектах. Таку думку висловив засновник ФГ «Тетяна 2011» та власник козиної ферми «Zinka» Василь Цвик під час міжнародного науково-практичного форуму «Перспективи застосування біотехнологічних методів відтворення у вівчарстві та козівництві. Досвід Канади».

«Сьогоднішня зустріч дала можливість познайомитися з канадськими фахівцями і їх досвідом. Проте калькулятор показує, що такі генетичні програми добре „зайдуть“ у країнах, де є дотації та підтримка держави. А ми до таких, на жаль, себе віднести не можемо. Звісно, ми маємо рухатись у цьому напрямку. Сьогодні найбільша проблема при завезенні тварин на господарство — хвороби. Імпорт генетичного матеріалу — ефективне вирішення цієї проблеми, проте для українських господарств, наразі, надто дороге», — поділився думками Василь Цвик.

Фермер додав, що реалізація таких проектів можлива за умови, якщо до процесу приєднаються асоціації. Загалом, на думку Василя Цвика, той, хто першим розпочне рухатись у цьому перспективному напрямку, той і отримає з нього найбільший зиск.

kurkul