Філіппіни запускають подвійну програму репопуляції свиней

В Африці зростатиме попит на свининину та яловичину.

Про це повідомляє прес-служба Асоціації тваринників України.

До 2026 року в світі прогнозується суттєве зростання споживання тваринницької продукції, зокрема м'яса. Як повідомляє Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО), споживання м'яса птиці на глобальному ринку збільшиться на 12%.

Зокрема, найбільше зростання попиту спостерігатиметься в країнах Африки: Судані, Нігерії та Ефіопії. Збільшиться попит і на яловичину — приблизно на 10%. Свинини споживатимуть на 9% більше, а молочних продуктів — на 20%.

«Це гарна новина для наших виробників яловичини та свинини, — прокоментувала голова АТУ Ірина Паламар. — Як бачимо, займатися тваринницьким бізнесом з орієнтацію на експорт до країн Африки дуже вигідно та перспективно. Тим паче, що у 2017 році Урядом затверджена так звана Експортна стратегія на 2017-2021 рр., за якою одним із перспективних секторів визначено саме напрям АПК. Вона ставить на меті відкриття нових ринків і містить конкретний дієвий план завдань та заходів щодо їх реалізації. Гадаю, що цими новими ринками якраз і можуть стати африканські країни, де зростає попит на м'ясо. Український Уряд наразі активно якраз працює над налагодженням співпраці з африканським континентом».

За її словами, існує низка проблем, які держава має вирішити: високе експортне мито, недостатньо спеціально обладнаних контрольно-пропускних пунктів у портах, недостатність халяльних забійних цехів, бюрократичні перешкоди тощо. Великою проблемою для експорту залишається і ситуація з АЧС, яка не покращується. Серед населення країн Африки багато тих, хто споживає свинину, і цей континент міг би стати дуже гарним напрямом українських свинарів.

«Тому, як я вже неодноразово наголошувала, Уряд повинен прийняти належне законодавство, яке дозволить бізнесу користуватися процедурою компартменталізації, за якою господарства, що мають високий рівень біозахисту, вважатимуться чистими від АЧС та зможуть експортувати свинину», — резюмує Паламар.

Нагадаємо, Україна та Албанія погодили ветеринарний сертифікат для ввезення свинячої кишкової оболонки.

agravery

Науковці Сумського національного аграрного університету розробили нормативні документи для виробництва молока А2.

Технічні умови, де викладено вимоги до якості молока А2, затверджено в Сумистандартметрології, повідомляє AgroTimes.

Зазначається, що нині молоко А2 та продукцію з нього виробляють сумська сироварня O’bereg та Ічнянський завод сухого молока і масла.

В асортименті O’bereg і звичайне молоко А2 та йогурти, і безлактозне молоко А2.

Ічнянський завод сухого молока і масла, де рік тому запустили промислову лінію з виробництва «лагідного» молока, планує розширювати виробництво. 

«Цей проєкт ми почали у 2020 р., й рік працювали над посиленням стада, використовуючи запліднення биками А2, — зазначає головний технолог ПОСП «Ічнянське» Володимир Овчаренко. — Нині маємо 330 корів із генотипом А2, які утримуються окремо на кормах власного виробництва. Плануємо, що десь через чотири роки повністю перейдемо на виробництво молока А2. Це — молоко екстракласу, що має підвищений уміст білків і жирів».

Парламенту пропонують прийняти законопроект 3516 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів, що імітують молоко та молочні продукти», який регулюватиме продаж якісної молочки та продуктів, які її імітують.

Про це у блозі на AgroPolit.com повідомив народний депутат «Слуга народу», голова підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу, автор законопроекту Олег Тарасов.

Законопроект стосується харчових продуктів, що імітують молоко та молочні продукти, яким, зокрема, встановлюється жорстка фінансова відповідальність за порушення вимог щодо маркування, реалізації молочних та імітаційних продуктів на рівні закону.

Олег Тарасов повідомив, що потреба у захисті інтересів споживачів молочних продуктів назріла вже давно, ще з того часу, як з’явилися технологій виробництва молочних харчових продуктів з використанням рослинних (пальмових) жирів, білків, замінників лактози тощо.

Проблема масштабної фальсифікації молочної продукції призвела до того, що протягом останніх років в Україні спостерігається значне зменшення споживання молочних продуктів на внутрішньому ринку, яке не перевищує 50% фізіологічної потреби людини. Громадяни просто не мають можливості відрізнити якісний продукт на полицях продуктових магазинів від замаскованих під них підробок, — зазначив нардеп.

Згаданим законопроектом встановлюються вимоги щодо належного інформування покупця, щоб на етикетці, упаковці, інших видах маркування під основною назвою харчового продукту, що імітує молоко і молочні продукти, та знаком для товарів і послуг розміщувався текст: «Імітаційний продукт. Містить замінники складових молока». При цьому подібний підхід практикується і в державах ЄС. Наприклад, у Польщі такі продукти називають аналогами — «аналог сиру», «аналог фети» тощо.

Імітаційні продукти мають супроводжуватися вичерпною й доступною для споживача інформацією, щоб він міг зробити свідомий вибір. Окрім цього, в інтересах та для зручності покупців вводиться вимога щодо розміщення молочних продуктів окремо від імітаційних.

За порушення вимог до маркування пропонується накладати штраф у розмірі 100 відсотків вартості виробленої або одержаної для реалізації партії відповідної продукції. Порушення ж вимог до реалізації окремо молочних та імітаційних продуктів штрафуватиметься у розмірі від 5 до 8 мінімальних заробітних плат (для прикладу, за розміром МЗП в цьому році — від 23 615 грн до 37 784 грн), — вважає Олег Тарасов.

Кабінет міністрів України схвалив проект Державного бюджету на 2022 рік. На розвиток агропромислового комплексу у ньому передбачено 8 млрд грн + 301 млн грн до плану 2021 року.

Про це ідеться у оприлюдненому документі, пише agropolit.com.

Зокрема, 4,6 млрд грн передбачено на підтримку аграріїв. Ідеться про витрати на такі потреби:

• Відшкодування вартості с/г техніки;
• Здешевлення кредитів та страхових платежів;
• Розвиток тваринництва, рослинництва, садівництва, виноградарства та хмелярства4
• Дотація на зрошення для 1200 с/г товаровиробників.
• Також 715 млн грн передбачено на проведення земельної реформи.

Зокрема, пропонується направити:

• на створення та оновлення топографічних карт і планів 565,9 тис. км² пропонуєтья направити 329 млн грн;
• на інвентаризацію 1,7 млн га державних земель — 220 млн грн;
• на розвиток меліоративних комплексів, утримання водогосподарських систем — 2,7 млрд грн.

У документі зазначається, що крім того, на відновлення меліоративного комплексу передбачається можливість спрямування державних гарантій та 70% надходжень від викупу земельних ділянок с/г призначення фермерами.