Фермери зможуть отримати кредити під держгарантії на купівлю землі

Експерти прогнозують зростання світового молочного ринку. Якщо поточний темп зростання збережеться, то 2025 року у світі буде продано молочної продукції на 956 млрд. доларів. 

Цього року цей показник становитиме близько 722 млрд. доларів, що на 7% більше у порівнянні з 2020. При цьому світове виробництво молока зросте лише на 1−2%. Тобто, поки що ринок зростає більше за рахунок цін.

Слід також відзначити глобалізацію у сегменті виробництва молокопродуктів. 20 найбільших компаній переробляють близько чверті всього молока (212 млн тонн у 2020 році). Найскромніша компанія в ТОП-20, Sodiaal, переробляє молока більше, ніж вся Україна — 4.5 млн. т. А лідируючі компанії — Dairy Farmers of America, Lactalis, Fonterra — минулого року закупили для переробки по 28.6, 21.7 і 18.7 млн. т молока відповідно.

В Україні ж лише пара найбільших компаній спроможні переробити за рік приблизно 350 тис. т молока. Такий контраст виходить на тлі лідерів глобального молочного ринку.

Тягатися зі світовими лідерами українським молочникам поки що не доводиться. Та загалом треба готуватися до суттєвого перегляду молочних балансів у країні. Зменшуючи виробництво молока, ми швидко рухаємося до переходу в категорію великих європейських країн імпортерів. Ми б'ємо нові рекорди із зовнішніх закупівель сиру і не припиняємо збільшувати імпорт свіжих молокопродуктів. Тобто, суттєве подорожчання молочних продуктів у світі не убезпечило Україну від подальшого збільшення імпорту.

infagro.com.ua

Вся економічна система вітчизняного АПК досить сильно постраждала з початку вторгнення росії до України. Зміни відбулись не лише в торгівлі, а вздовж усього ланцюга: від полів до експортних ринків.

Таку думку висловила посол з особливих доручень при Міністерстві закордонних справ України Ольга Трофімцева в колонці на «Інтерфакс-Україна».

«Говорячи про ринки збуту, насамперед маємо зазначити суттєве зменшення фізичних обсягів експорту через проблеми з логістикою, відповідно і значне зменшення валютних надходжень від продажу продукції АПК за останні три місяці», — констатує вона.

На думку експерта, фактично найбільшою проблемою в експорті сьогодні є фізична неможливість (або ж значна обмеженість) доставляти зернові нашим традиційним покупцям.

«Абсолютно невдячна справа прогнозувати розвиток ситуації в умовах активних бойових дій на частині території країни та за тимчасової окупації іншої частини наших областей. Сказати тут можна лише одне: чим далі триває агресія і війна росії проти України, тим складнішою стає ситуація для вітчизняного АПК і світових ринків, які щодалі виходять з рівноваги», — вважає Трофімцева.

Позитивними для українського експорту вона вважає лібералізацію ринків ЄС і Великої Британії. Відміна імпортних обмежень, включаючи тарифні квоти, є додатковим вікном можливостей для компаній, які вже мають так званий «єврономер».

Ольга Трофімцева, посол з особливих доручень при Міністерстві закордонних справ України

«Зважаючи на всі обставини, можна очікувати падіння показників експорту продукції АПК на 40−45%. Але такі прогнози теж не будуть точними, оскільки цей результат залежатиме від подальшого розвитку подій з активними воєнними діями, успішності розблокування портів та від швидкості деокупації наших територій».

agroportal.ua

І

І це лише одна із причин, чому після першого штучного осіменіння корова не стає тільною. Ветеринарний лікар Центру ветеринарного обслуговування (ЦВО) Антоніна Караван виділяє шість основних причин неплідності корів на вітчизняних фермах.

Відтворювальна здатність корови значною мірою залежить від того, як ви годуєте корову під час сухостійного періоду та в перші тижні після отелення.

«Якщо сухостійні корови споживають раціон з надлишком енергії і набирають зайву масу перед отеленням, то очікуйте на післяродові проблеми, як приміром кетоз чи ожиріння печінки. Вони негативно впливають на відтворювальну здатність тварини. Коровам, в яких спостерігається негативний енергетичний баланс під час ранньої лактації, також матимуть проблеми із заплідненням.

Не варто забувати про потреби корів у вітамінах та мінеральних речовинах. Їх дефіцит також негативно впливає на відтворювальну здатність», — пояснює ветеринарний лікар.

2. Занадто раннє запліднення телиць. На думку Антоніни Караван, їх слід осіменяти у віці 14−15 місяців при живій масі 380−400 кг: «Господарства зачасту поспішають отримати корову і недотримуються цих рекомендацій. Так, телиць можна запліднювати раніше, але тоді на фермі повинна проводитись племінна робота».

3. Запліднення неякісною спермою. «На цьому економити не можна. Адже щоб виростити добру ремонтну теличку, потрібно спочатку отримати здорове теля», — додає ветеринарний лікар ЦВО.

4. Розлади статевих органів, які є результатом неправильної годівлі. Це зокрема гіпофункції яєчників, кісти, субклінічні метрити. Хвора корова не прийде в охоту вчасно.

5. Некваліфіковані та невмотивовані спеціалісти. Неправильна організація штучного осіменіння призводить до штучної неплідності.

«На жаль, часто стикаємося з випадками, спеціаліст на фермі не вміє осіменяти, не дотримується елементарних правил асептики, антисептики, неправильно розморожують спермодозу, не вміє визначити оптимальний час запліднення. Хоча є господарства, що мають датчики, програми.

Не менш важливу роль у якісній роботі техніка штучного осіменіння відіграє матеріальне заохочення», — розповідає Антоніна Караван.

6. Грубе поводження з тваринами перед осіменінням викликає стресовий стан. У кров виділяються кортикостероїди. Вони гальмують виділення окситоцину, який активізує скорочення матки. Спермії, введені в матку, своєчасно не досягають місця запліднення.

MilkUa.Info

MilkUa.Info

Основна мета розвитку агросектору —  створення агропродукції з доданою вартістю, чого можна досягнути роблячи ставку на розвиток тваринництва.  

Про це у інтерв'ю Latifundist.com заявив народний депутат України («Партія «За майбутнє»), секретар комітету з питань аграрної та земельної політики Іван Чайківський, пише agropolit.com

«Держава має отримати віддачу від того, що вона підтримує сектор. Це не мають бути кошти проїдання. Тому, я думаю, ми маємо писати програми на підтримку тих галузей в аграрному секторі, які сьогодні будуть генерувати додану вартість», — каже він.

Іван Чайківський також назвав перелік пріоритетних напрямків для розвитку агросектору на 2021 рік за участі державної підтримки.

По-перше, це м’ясна галузь: на відгодівлю бичка, свиней, птиці, на виробництво молока, аквакультуру. Це вигідно державі. У майбутньому такі програми лише принесуть додану вартість на всіх етапах виробництва аграрної продукції та створення робочих місць у супутніх галузях. А це і є кінцева мета нашого агросектору — виробництво продукції з доданою вартістю", — пояснює він.

Також слід дати кошти на покращення генетики.

Нам треба завозити в Україну високопродуктивне поголів'я. Нам треба поміняти поголів'я, яке в нас є. У нас дуже багато ферм, які сьогодні ще абсолютно далекі від тої продуктивності, яка є в світі: в Європі, в Америці і так далі. Нам треба змінювати ситуацію. Але, на превеликий жаль, фермери не мають для цього ресурсів. Тому треба допомогти їм поміняти поголів'я. Щойно це буде зроблено, ми буквально за короткий період часу, за наступні 2−3 роки побачимо, наскільки ефективним стане тваринництво. І наскільки зросте кількість тих, хто захоче займатися цим", — розповідає Іван Чайківський.