У 2021 році пріоритетом держпідтримки АПК пропонують зробити тваринництво

07-груд-2020

Основна мета розвитку агросектору —  створення агропродукції з доданою вартістю, чого можна досягнути роблячи ставку на розвиток тваринництва.  

Про це у інтерв'ю Latifundist.com заявив народний депутат України («Партія «За майбутнє»), секретар комітету з питань аграрної та земельної політики Іван Чайківський, пише agropolit.com

«Держава має отримати віддачу від того, що вона підтримує сектор. Це не мають бути кошти проїдання. Тому, я думаю, ми маємо писати програми на підтримку тих галузей в аграрному секторі, які сьогодні будуть генерувати додану вартість», — каже він.

Іван Чайківський також назвав перелік пріоритетних напрямків для розвитку агросектору на 2021 рік за участі державної підтримки.

По-перше, це м’ясна галузь: на відгодівлю бичка, свиней, птиці, на виробництво молока, аквакультуру. Це вигідно державі. У майбутньому такі програми лише принесуть додану вартість на всіх етапах виробництва аграрної продукції та створення робочих місць у супутніх галузях. А це і є кінцева мета нашого агросектору — виробництво продукції з доданою вартістю", — пояснює він.

Також слід дати кошти на покращення генетики.

Нам треба завозити в Україну високопродуктивне поголів'я. Нам треба поміняти поголів'я, яке в нас є. У нас дуже багато ферм, які сьогодні ще абсолютно далекі від тої продуктивності, яка є в світі: в Європі, в Америці і так далі. Нам треба змінювати ситуацію. Але, на превеликий жаль, фермери не мають для цього ресурсів. Тому треба допомогти їм поміняти поголів'я. Щойно це буде зроблено, ми буквально за короткий період часу, за наступні 2−3 роки побачимо, наскільки ефективним стане тваринництво. І наскільки зросте кількість тих, хто захоче займатися цим", — розповідає Іван Чайківський.

Більше новин
На 18% зменшились обсяги експорту української курятини в ЄС
20-січ-2021

За даними Єврокомісії у січні-листопаді 2020 року Україна експортувала до країн ЄС 100,9 тис. тонн м’яса птиці. Це на 22 тис. тонн або 18,1% менше, ніж за такий же період 2019 року.

Зменшились обсяги імпорту й з інших країн-ключових партнерів ЄС. Так, Бразилія за 11 місяців експортувала до країн Євросоюзу 213 тис. тонн курятини (-3,9%). Обсяги експорту птиці з Таїланду зменшились на 24,1%, до 124,5 тис. тонн. Загалом, у січні-листопаді 2020 року ЄС імпортував на 14,3% м’яса птиці менше, ніж за той же період попереднього року.

На початку року середня ціна курятини (вага тушок) в країнах блоку склала 1,85 євро за кілограм. Це на 3,8% більше, ніж попереднього місяця, але все ще на 0,6% менше, ніж рік тому.

Варто зазначити, що Україна також є одним з найбільших імпортерів європейської курятини. За 11 місяців минулого року країна закупила 134,7 тис. тонн м’яса птиці, виготовленого в ЄС.

Meat-Inform

Детальніше
Спалах пташиного грипу зафіксували у Херсонській області
02-бер-2021

Наприкінці минулого тижня у Національному природному парку «Нижньодніпровський» (Олешківський район, Херсонська область) загинуло 20 лебедів. Зразки біоматеріалу птахів було проаналізовано. У вівторок, 2 березня Держпродспоживслужба повідомила, що причиною загибелі лебедів був вірус пташиного грипу типу А1 субтипу Н5.

Наразі представники Держпродспоживслужби вживають заходів щодо запобігання подальшому поширенню вірусу.

«Пташиний грип зараз активно розповсюджується світом, у тому числі і в Європі, через диких перелітних птахів. Розпочався сезон весняної міграції, тож всім, хто утримує домашню птицю в господарствах бажано дотримуватися рекомендацій щодо профілактики захворювання. А саме: бажано організувати безвигульне утримання птиці; утримувати домашню птицю в умовах, що виключають її контакт зі сторонньою птицею; забезпечити належні санітарні умови утримання домашньої птиці тощо», – зазначає очільниця Держпродспоживслужби Владислава Магалецька.

Meat-Inform

Детальніше
Хто втримається на молочному ринку в умовах пандемії — Андрій Ярмак
16-квіт-2020

Економічна криза, викликана пандемією коронавірусу, зачепила і молочний бізнес — попит на молочні продукти знизився. В цій ситуації виживати будуть ті, хто має найбільш ефективні способи виробництва, хто має низьку собівартість, високу якість продукції і налагоджений канал реалізації.

Про це повідомив Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), під час антикризової онлайн конференції молочного сектора.

У деяких країнах сімейним молочним фермах в умовах карантину працювати легше.

«Сімейні ферми, як не дивно, справляються краще, ніж великі індустріальні підприємства. Зараз це сильно помітно в таких країнах, як США. Там була велика залежність від імпортної робочої сили. Зараз це неможливо, тому з'явилися великі проблеми», — розповідає Андрій Ярмак.

Також у країнах, де розвинена переробка молока і водночас з цим є велика проблема із пандемією коронавірусу, на підприємствах інколи виникають запалення хвороби і їх закривають, відповідно немає потужностей для переробки молока, додає він.

В Європі ситуація дещо відрізняється. Молочарі деяких країн змушенні зливати молоко в каналізацію. Але й такі де держава підключається, зокрема, в Італії зараз держава намагається викуповувати молоко відправляти його на сушку, виробляти сухе молоко.

Нагадаємо, маріупольським фермерам нікуди збувати молочну продукцію — реалії карантину.

«І що ще не почало відбуватися, але скоро почнеться — заміна молочних жирів дешевшими, рослинними, для здешевлення продукції, особливо для небагатих країн», — прогнозує Андрій Ярмак.

Ще одна проблема — логістика, вона стає дуже складною і дорогою.

«Зараз перевезти продукцію в іншу країну для експорту дуже проблематично і ризиковано — непередбачувані терміни її поставки, тому і експорт та імпорт знижується. У цих умови дуже актуально, якщо ви знаходитеся близько до якогось великого ринку збуту», — зазначив економіст ФАО.

В Україні і не тільки, невеликі переробники намагаються на пряму переходити до споживачів, робити доставки, але тут виникає питання безпечності молока.

«Молоко, що продається на свіжому вигляді, вироблене в примітивних домашніх умовах, дуже часто не є повністю безпечним. З точки зору класичного розуміння якості молочної продукції до нього є великі питання», — зазначає Андрій Ярмак.

Milkua.info

Детальніше
Аналітики IFCN виділили ключові фактори, що впливають на молочний ринок
24-квіт-2020

Аналітики IFCN виділили ключові фактори, які впливають на молочний ринок, повідомили експерти Центру вивчення молочного ринку (DIA) за підсумками вебінару.

«Панічний попит» в ритейлі і зростання домашніх запасів споживачів. Цей фактор був актуальний для лютого-березня 2020 року, підтримуючи ціни на продукти, проте на поточний момент не дуже актуальний, — розповіли в Центрі вивчення молочного ринку.

До переліку також увійшли:

Падіння попиту в сегменті громадського харчування (особливо сильно даний тренд проявився в США і ЄС, в США близько 40% всього попиту припадає на сегмент громадського харчування).

Проблеми з поставками і логістикою.

Зростання запасів СЗМ і вершкового масла.

Ключовим фактором аналітики IFCN назвали рецесію, падіння цін на нафту, скорочення доходів населення, і як наслідок — падіння споживання. На думку експертів, те, що відбувається зараз можна порівняти з ситуацією 2009 року.

Важливий фактор — політика держави щодо підтримки галузі, стимулювання зниження виробництва молока, підтримки попиту.

Також аналітики звернули увагу на динаміку зростання виробництва молока. Очікується, що через низькі цін на молоко зниження виробництва почнеться вже в третьому-четвертому кварталі 2020 року і продовжиться в 2021 році.

Динаміка цін на біржових майданчиках поки різниться. Середні показники на 2−4 квартал 2020 року по цінам на молоко на ключових ринках виходячи з біржової динаміки:

Нова Зеландія 33,7 доларів за 100 кг..

США 28,8 доларів за 100 кг.

ЄС 29,3 доларів за 100 кг.

DairyNews.ru

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок