Роман Лещенко розповів про пріоритети держпідтримки за цілою низкою напрямів для с/г виробників

08-жовт-2021

На цей рік у державному бюджеті для с/г виробників передбачено 4,5 млрд грн підтримки. Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко розповів про пріоритети цієї підтримки за цілою низкою напрямів в своєму блозі для видання «Обозреватель».

«Програма підтримки та розвиток сімейних фермерських господарств включає виплати при реєстрації сімейного фермерського господарства — 5 тис. грн за гектар, якщо тримають корів — 5 тис. грн за поголів'я щорічно. Також держава компенсує 36 тис. грн на дорадництво. Цього року, нарешті, виплачено, і це тепер буде регулярно, компенсацію ЄСВ. Тобто держава надає пільгові умови для сімейних фермерських господарств, працює спрощена форма звітності та підтримка на старті», — розпоповів Роман Лещенко.

На галузь садівництва держава виділила 450 млн грн. Це, за словами Міністра, має сприяти щорічному зростанню на декілька тисяч гектарів площі садових насаджень, а це нові робочі місця. Окрім цього, держава компенсує вартість саджанців, часткову вартість техніки для садівництва і вартість переробки. Виробникам плодів, ягід, винограду та хмелю, які займаються сільськогосподарською діяльністю, компенсують до 50% вартості будівництва та придбання необхідного обладнання.

Тваринництво держава підтримує у вигляді часткового відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин, стимулює осучаснення виробництва.

«Також цього року на часткову компенсацію передбачено 1 млрд грн сільгосптоваровиробникам, які придбали техніку та обладнання вітчизняного виробництва. Це дуже актуально для аграріїв, адже зношеність наявної в них техніки сягає понад 70%. Реалізація програми з часткової компенсації с/г техніки дозволила за останні два роки удвічі збільшити питому вагу вітчизняної техніки у формуванні ринку с/г техніки та обладнання. Понад 200 виробників взяли в ній участь», — зазначає Роман Лещенко.

Крім того, як підкреслює Міністр, навесні 2021 року Уряд спростив механізм надання фінансової підтримки фермерським господарствам, позбавивши їх цілої низки непотрібних бюрократичних тяганин. Також майже на 170% було збільшено розмір бюджетної субсидії на одиницю оброблюваних угідь тим фермерським господарствам, які щойно утворилися.

Він також вказує, що в липні Кабмін схвалив постанову, якою дозволив надавати кредити під держгарантії малим фермерам на придбання землі с/г призначення. Такі кредити сьогодні видає понад десяток банків.

Отримали допомогу, за словами Романа Лещенка, і виробники картоплі. Так, Уряд підвищив компенсацію до 50% на будівництво картоплесховищ, цехів, створення комфортних умов ринку для виробників. Тепер одне аграрне підприємство зможе отримати до чверті мільйона гривень підтримки від держави.

«Запущено і програму підтримку фермерам, які сіють гречку, тож наступного року очікуємо збільшення урожаю», — зазначає він.

«Наприкінці вересня також було ухвалено Закон України, завдяки якому молоді фермери до 35 років зможуть першочергово отримувати державну підтримку. Документ також врегульовує передачу земель вільного користування у власність фермерського господарства, щоб останнє могло офіційно підтвердити використання цієї землі під фермерство. Це відкриває доступ до державних програм підтримки та до фінансових кредитних ресурсів банків», — акцентує Міністр.

За програмою «Доступні кредити 5−7-9%» аграрії цього року отримали майже половину від загальної суми програми — понад 26 млрд грн. Міністерство аграрної політики звернулося до Міністерства фінансів України з проханням продовжити програму на наступний рік.

«Очікуємо також на ухвалення важливого для гравців ринку землі законопроекту № 3205−2 про Фонд гарантування кредитів для фермерів. Такий Фонд дозволить надати підтримку малим та середнім фермерам у вигляді часткового гарантування виконання зобов’язань таких суб'єктів перед фінансовими установами за кредитними договорами», — додає Роман Лещенко.

Окремий напрям, за його словами, — активізація вітчизняного виробництва новітніх систем зрошення, а також інвестиції в галузь зрошення як таку. «Для нас важливо, щоб всі регіони України повноцінно розвивались. На Півдні хороший урожай можливий виключно з запровадженням зрошення, ми системно рухаємось в цьому напрямку. Ми ініціювали постанову щодо порядку підтримки фермерів під меліоровані землі — вона зараз на розгляді в Уряду», — вказує Міністр.

Суть цієї постанови, як розповів Роман Лещенко, полягає в тому, що держава бере на себе зобов’язання підвести воду до фермерського господарства, фермер інвестує в це поле, а держава компенсує частину витрат на дощування, крапельне зрошення та інше. Це відновлення овочівництва, садівництва, зокрема українського персика, створить сировину для консервації, заморозки, сушки відповідних фруктів та овочів.

«Земельна реформа - не лише про ринок землі. А й про підтримку тих, хто на цій землі працює, живе, ростить сім'ю. Завдання держави — зробити так, щоб фермер відчував її підтримку, мав гарантії захисту та можливості для довгострокового й глобального розвитку. Ми чуємо голос аграріїв і дослухаємося до нього, ми робимо все для того, щоб український фермер мав змогу працювати на своїй землі, долучатися до покращення життя своєї громади та виходити з конкурентною пропозицією на зовнішні ринки. Адже буде фермер — буде доглянута земля, буде розвиватися громада, буде перспектива в села», — резюмує Роман Лещенко.

Більше новин
Аграрії просять розібратися з поверненням ПДВ: пів року не отримують коштів
28-вер-2022

Відшкодування експортного ПДВ залишається лише на папері попри те, що у травні було прийнято рішення про відновлення.

Про це говориться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

«На практиці аграрії досі очікують, коли система знову запрацює. Станом на кінець вересня ряд агропідприємств не отримали відшкодування навіть за лютий 2022 року, а дехто все ще очікує на відшкодування і за січень», — уточнюють в асоціації.

За аналітичною інформацією деяких учасників УКАБ, якщо до війни 95% ПДВ відшкодування підтверджувалось камерально і лише 5% переводилось у перевірки, то за січень-лютий 2022 року лише 5% було підтверджено камерально, а 95% переведено у перевірки.

«Проте і по завершеним перевіркам сільськогосподарські виробники досі не отримали відшкодування. Тобто навіть якщо у компанії є всі офіційні підстави на отримання відшкодування ПДВ, цього не відбувається», — констатують в УКАБ.

І підкркеслюють, що держава не дає аграріям можливості поповнювати власні обігові кошти, незважаючи на те, що вони сплачують всі податки до державного бюджету (зокрема ПДВ на імпорт та закупівлю ресурсів сплачується в повній мірі, в той час як зробити взаємозалік зі сформованим ПДВ кредитом неможливо) і продовжують забезпечувати продовольчу безпеку, стикаючись із проблемами логістики, низькими цінами на продукцію і зменшенням державної підтримки.

«Якщо ситуація з відшкодуванням ПДВ експортерам найближчим часом не зміниться, то і без того складне становище аграріїв погіршиться. Але такий стан справ вплине не тільки на фінансові показники аграрних підприємств, проте і на державний бюджет, адже надходження ПДВ зменшаться через „нетиповий експорт“.

Враховуючи критичну ситуацію, що склалася із затримками відшкодування ПДВ, вже вкотре звертаємося з проханням до уряду якнайшвидше врегулювати ситуацію та забезпечити повне та вчасне відшкодування ПДВ», — підсумували в УКАБ.

Детальніше
За час війни 33 виробника тваринницької продукції отримали право експорту до ЄС
16-лист-2022

За період воєнного стану кількість підприємств — виробників продуктів тваринного походження, що мають право експортувати свою продукцію до країн Європейського Союзу, збільшилась до 418. Це на 33 виробника більше, ніж на кінець лютого цього року.

Про це повідомили у Держпродспоживслужбі.

Найбільше зросла кількість постачальників молокопродуктів — на 11, рибопродуктів — на 6, а також равликів і продуктів з них — на 5.

Серед експортерів продуктів, призначених для споживання людиною, найбільше підприємств, що виробляють мед — 72, молокопродукти — 40 і рибопродукти — 32.

А серед експортерів продуктів, не призначених для споживання людиною, найбільше постачають до ЄС пух і перо — 67, казеїн — 49 та шкірсировину — 46.

Нагадаємо, з 4 червня 2022 року на рік скасовані мита для українських товарів при експорті до ЄС.

milkua.info

Детальніше
В Україні за останнє десятиліття вдвічі збільшили внесення поживних речовин у ґрунт - Мінагрополітики
04-квіт-2019

Впродовж останніх 10-ти років кількість внесених агрохімікатів у ґрунт збільшилась з 58 до 125 кг поживних речовин на 1 гектар посівної площі, що в свою чергу сприяє відновленню природної родючості ґрунту в Україні. Про це повідомили у відділі інформаційної політики та зв’язків з громадськістю Міністерства аграрної політики та продовольства України у відповідь на журналістський запит УНН.

"В Україні протягом останніх десяти років спостерігається позитивна тенденція збільшення кількості внесених агрохімікатів з 58 до 125 кг поживних речовин на 1 гектар посівної площі, що наближає нас до середньоєвропейських показників з урахуванням природної родючості ґрунтів, що дозволило забезпечити у 2018 році найбільший за всі роки існування самостійної України урожай зернових культур в межах 70,1 млн тонн. Збільшення внесення мінеральних добрив, посів сидератів та використання рослинних решток дало змогу максимально наблизитись до бездефіцитного балансу поживних речовин", - йдеться у повідомленні.

Зазначено, що основним із головних завдань аграріїв для отримання сталих урожаїв є внесення мінеральних та органічних добрив у визначених для ефективного живлення рослин дозах, з урахуванням запланованої урожайності, із дотриманням оптимального співвідношення між елементами живлення, що є об’єктивною необхідністю для забезпечення бездефіцитного балансу поживних речовин та збереження родючості ґрунтів.

"Одним із напрямків своєї роботи Мінагрополітики вбачає у встановленні дієвого державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства в питанні охорони, збереженні та відновленні родючості ґрунтів всіх категорій і форм власності та впровадження економічного стимулювання землекористувачів та орендарів земельних ділянок в разі їх дбайливого та господарського підходу до їх використання", - додали у відомстві.

У міністерстві також зауважили, що вирощування всіх без виключення сільськогосподарських культур, а не тільки соняшнику, ріпаку і сої зумовлюють втрати поживних речовин, які містяться в ґрунті та визначають його родючість і цим самим призводять до зниження агрохімічних показників (втрата гумусу, підвищення кислотності, вмісту азоту, фосфору і калію)

Джерело: УНН

Детальніше
Експорт свинини у першому півріччі зріс на 61%
07-лип-2021

За даними митної статистики ДФСУ експорт свинини у першому півріччі 2021-го збільшився на 61%. «Протягом січня-червня Україна поставила на зовнішні ринки 2,25 тис. т свининою, що на 0,85 тис. т більше ніж за відповідний період минулого року. При цьому надходження валютної виручки від таких операцій зросло майже на 1 млн дол. США — до 4,5 млн дол. США» — коментують в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України» з посиланням на bi.customs.gov.ua.

Аналітики зазначають, що основну частку експорту свинини, як і торік, забезпечили поставки мороженої свинячої грудинки та її відрубів: «Хоча обсяги відвантажень збереглися на рівні аналогічного періоду минулого року, частка цієї товарної категорії цьогоріч понизилася до 45% проти 70% у січні-червні 2021-го. При цьому, обсяги експорту другої за популярністю торік експортної позиції —  морожені лопатки та їх відруби — зросли у півтора рази (до 350 т), що дозволило категорії зберегти свою частку на рівні 16%. Проте активна торгівля іншою мороженою обваленою свининою, на яку припадає 23% зовнішніх поставок цього виду м’яса, посунув морожені лопаткові частини на третій щабель у переліку основних експортних позицій цьогоріч».

Окрім збільшення обсягів зовнішніх поставок та урізноманітнення їх товарної структури, трохи розширилася і географія торгівлі: «Найвагомішим ринком збуту залишається ОАЕ, куди спрямували 40% експортованої свинини. Крім цього, дещо активнішими (+35% до обсягів першої половини 2020-го) були поставки свинини до Гонконгу, майже утричі зросли поставки до Анголи (до 135 т чи 6% експортованих обсягів), відновилися поставки до Грузії (9%, відповідно)», — коментують в АСУ.

pigua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок