Великобританія уклала велику молочну угоду з Китаєм

У питанні боротьби з африканською чумою свиней (АЧС) Україна та Польща повинні активніше використовувати взаємний досвід, координувати свої зусилля та забезпечити ефективнішу міжвідомчу комунікацію. Про це йшлося на українсько-польській конференції «Африканська чума свиней – загроза розвитку галузі свинарства», яка відбулася 6 квітня 2017 року у Львові.

Участь у заході взяли директор Департаменту безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Держпродспоживслужби Борис Кобаль, директор Департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації Наталія Хмиз, віце-президент Люблінської сільськогосподарської палати Польщі Густав Єндреєк, директор Управління Люблінської сільськогосподарської палати Вальдемар Банах, головний ветеринарний лікар Люблінського воєводства Павел Піотровський, представники Волинської області, головні державні інспектори ветеринарної медицини районів та міст та керівники свиногосподарств Львівщини.

Як зазначив під час конференції Борис Кобаль, станом на сьогодні ситуація з африканською чумою свиней в Україні залишається досить складною. У 2016 році виявлено 91 неблагополучний пункт з АЧС, а у поточному зафіксовано вже 63 спалахи. Усього з 2012 року на території України зареєстровано 211 випадків захворювання на АЧС в 23 областях України. Територія Львівської області наразі вільна від цього вірусу, і питання вжиття ефективних профілактичних заходів з недопущення занесення збудника АЧС на територію регіону залишається надзвичайно актуальним.

«Ми вдячні польській стороні за розуміння в питаннях співробітництва України з Республіка Польща у боротьбі із АЧС в Україні та мінімізації ризиків поширення цього захворювання на територію Польщі і ЄС», - зазначив Борис Кобаль.

У свою чергу Наталія Хмиз підкреслила, що питання недопущення  виникнення та поширення вірусу є актуальним як для Львівщини, оскільки ця єдина вільна від АЧС область, і галузь свинарства забезпечує населення цінними і життєво необхідними продуктами харчування й наразі залишається найбільш перспективним напрямком в аграрному бізнесі.

  Прес-служба Держпродспоживслужби

Основна мета розвитку агросектору —  створення агропродукції з доданою вартістю, чого можна досягнути роблячи ставку на розвиток тваринництва.  

Про це у інтерв'ю Latifundist.com заявив народний депутат України («Партія «За майбутнє»), секретар комітету з питань аграрної та земельної політики Іван Чайківський, пише agropolit.com

«Держава має отримати віддачу від того, що вона підтримує сектор. Це не мають бути кошти проїдання. Тому, я думаю, ми маємо писати програми на підтримку тих галузей в аграрному секторі, які сьогодні будуть генерувати додану вартість», — каже він.

Іван Чайківський також назвав перелік пріоритетних напрямків для розвитку агросектору на 2021 рік за участі державної підтримки.

По-перше, це м’ясна галузь: на відгодівлю бичка, свиней, птиці, на виробництво молока, аквакультуру. Це вигідно державі. У майбутньому такі програми лише принесуть додану вартість на всіх етапах виробництва аграрної продукції та створення робочих місць у супутніх галузях. А це і є кінцева мета нашого агросектору — виробництво продукції з доданою вартістю", — пояснює він.

Також слід дати кошти на покращення генетики.

Нам треба завозити в Україну високопродуктивне поголів'я. Нам треба поміняти поголів'я, яке в нас є. У нас дуже багато ферм, які сьогодні ще абсолютно далекі від тої продуктивності, яка є в світі: в Європі, в Америці і так далі. Нам треба змінювати ситуацію. Але, на превеликий жаль, фермери не мають для цього ресурсів. Тому треба допомогти їм поміняти поголів'я. Щойно це буде зроблено, ми буквально за короткий період часу, за наступні 2−3 роки побачимо, наскільки ефективним стане тваринництво. І наскільки зросте кількість тих, хто захоче займатися цим", — розповідає Іван Чайківський.

Станом на 1 серпня в Україні налічують 1 млн 775,8 тис. корів, що на 6,3% менше, ніж на відповідну дату минулого року. Найбільше скоротили чисельність корів в Чернігівській (-14%; 87 тис. голів), Запорізькій (-12,1%; 42,1 тис. голів) та Миколаївській (-11,4%; 53,5 тис. голів) областях.

24% всього поголів'я утримують в промисловому секторі, решта 76% — у населення. В минулому році це співвідношення було таким же. Всього в сільськогосподарських підприємствах станом на 1 серпня налічувалося 426,4 тис. голів, що на 6% менше торішнього показника. Наростити чисельність вдалося лише Тернопільській області — 12,7 тис. голів (+2,4%). При цьому, найбільше корів збули господарства Рівненської області — до 9,8 тис. голів (-19,7%).

Аномальна спека цього літа призвела до масового вигорання посівів кукурудзи. Як наслідок, вже зараз багато фермерів реалізують з поля кормову кукурудзу на силос. При цьому, ціни на неї досить невисокі — в межах 200−250 грн/т. З одного боку це добре, але з іншого — варто розуміти, що це не той високоякісний силос, який потрібен. Крім того, господарства південних регіонів не змогли виростити навіть силосної кукурудзи. Така ситуація з кормовою базою матиме відгукнеться у майбутньому — ріст собівартості кормів і молока, навіть збування поголів'я через недостатні запаси кормів.

Спека вплинула і на надої. У січні-липні 2020 року в Україні було вироблено 5 млн 538,7 тис. т молока, що на 3,9% менше, ніж торік. Зокрема у липні надоїли 951,1 тис молока, що на 5,1% менше, ніж торік (1002,7 тис. т).

Приріст виробництва молока усіх видів було відмічено у Тернопільській області — 261,5 тис. т (+2,9%) та Хмельницькій (385,1 тис.; +0,4%).

Сільськогосподарські підприємства за аналізований період надоїли 1 634,9 тис. т молока, що на 1,1% менше, ніж торік. Дещо стримати темпи падіння допомагала Тернопільщина, де запустили нове виробництво. Так, статистичні дані з цієї області свідчать про зростання виробництва молока на 16,2% — 60,2 тис. т проти 51,8 тис. т в минулому році. По 5,5% приросту також показали господарства Черкащини — 179,8 тис. т. та Волині — 57,8 тис. т.

Аналітичний відділ АВМ

3 листопада, уряд на позачерговому засіданні ухвалив проект бюджету-2020 до другого читання.

Про це йдеться на сайті Кабміну.

«Сьогодні ми ухвалили проект Бюджету-2020 до другого читання, опрацювавши висновки Верховної Ради. Враховуючи рішення РНБО та комісії щодо розподілу коштів на інвестпроекти, бюджет ухвалено з доопрацюванням. Ми завершимо і якнайшвидше передамо документ до Верховної Ради. Для нас важливий широкий діалог з нашими колегами в Парламенті та президентом, тому відзавтра ми будемо обговорювати проект бюджету. І, звичайно, після подачі ми представимо людям головний фінансовий документ країни», — зазначила міністр фінансів Оксана Маркарова.

Нагадаємо, законопроектом пропонується з метою забезпечення вирішення важливих соціальних питань та ефективного використання коштів державного бюджету змінити загальні показники державного бюджету на 2019 рік:

зменшити доходи на 20 379,2 млн грн, у т.ч. за загальним фондом — на 20 107 млн грн, за спеціальним фондом — на 272,2 млн грн;

збільшити фінансування за спеціальним фондом на 1145 млн грн та відповідно на цю суму граничного обсягу дефіциту державного бюджету;

зменшити видатки на 20 658,8 млн грн, у т.ч. за загальним фондом зменшити на 21 984,7 млн грн, за спеціальним фондом збільшити на 1325,9 млн грн;

збільшити надання кредитів на 1427,7 млн грн.

Законопроектом передбачається збільшити видатки на вирішення пріоритетних та першочергових завдань (за рахунок зменшення інших видатків), насамперед, на:

збалансування фінансового стану державних вугледобувних підприємств та забезпечення фінансовими джерелами для виплати заробітної плати шахтарям, а також недопущення відключення шахт від електропостачання — 1000 млн грн;

здійснення усіх необхідних платежів з виконання державою гарантійних зобов’язань — 1 677,7 млн грн;

національну безпеку і оборону — 1 361,9 млн грн;

фінансове забезпечення державою необхідних для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій заходів (резервний фонд) — 500 млн грн тощо.

milkua.info