ФАО надасть молоду птицю 2,75 тис. господарств Східної України

18-трав-2018

Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО) в рамках гуманітарної допомоги надасть 2,75 тис. домогосподарствам, розташованим уздовж буферної зони Луганської та Донецької областей, молоду птицю.

"Кожен фермер отримує на вибір 30 курчат, 25 індичат або 25 каченят. Поставка молодняку сприятиме збільшенню виробництва яєць в самих господарствах і дасть їм можливість виходу на місцеві ринки", - наголошується в повідомленні ФАО в четвер.

Крім того, всі бенефіціари отримують детальні посібники з вирощування молодої птиці як для власного споживання, так і для продажу.

Раніше фермери отримали по 10 кг комплексного корму, так званого "стартера", для забезпечення повноцінного харчування пташенят.

Згідно з повідомленням, організація надасть птицю в 32 села Донецької області і 19 сіл Луганської області в період з 10 по 31 травня.

"Це вже друга хвиля розподілу птиці в рамках поточного проекту з надання допомоги в надзвичайних ситуаціях. Наш досвід минулого року показує, що безробітна освічена молодь в сільській місцевості може легко отримати дохід від продажу вирощеної птиці. Жінки і студенти також можуть займатися невеликим бізнесом одночасно з повсякденною діяльністю", - зазначив програмний менеджер ФАО Андре Арріаза.

Як наголошується в повідомленні, за період 2016-2018 рр. ФАО підтримала близько 35 тис. домогосподарств, розташованих у 8-км зоні від лінії розмежування, різними видами сільськогосподарських ресурсів: насінням овочів, системами краплинного зрошення, кормами для тварин і т.д.

Найближчим часом ФАО має намір реалізувати роздачу молодих кроликів.

Програма надзвичайної допомоги ФАО на сході України фінансується урядами Канади та Франції, а також власними ресурсами ФАО, загальною метою якої є підвищення рівня продовольчої безпеки більш ніж для 45 тис. господарств сходу країни. Бюджет програми складає $ 2,3 млн.

Джерело -All Retail

Більше новин
Туреччина може припинити імпорт ВРХ та овець з України
16-серп-2019

Тваринники в Туреччині закликають владу припинити імпорт худоби та підтримати їх бізнес. Несприятливі економічні умови посилили інфляцію, а разом з цим і виробничі витрати турецьких фермерів, тому зараз вигідніше закуповувати ВРХ та овець за кордоном. Якщо вимоги турецьких фермерів буде виконано, українські експортери великої та малої рогатої худоби втратять важливий ринок збуту.

Чисельність ВРХ в Туреччині за 2018 рік зросла майже на 7%, досягнувши 17,2 млн, тоді як поголів’я овець і кіз збільшилося більш ніж на 4% і досягло 46,1 млн. Кількість тварин у країні зростає з кожним роком, навіть незважаючи на те, що споживання м’яса падає. У першому кварталі 2019 року споживання червоного м’яса в Туреччині зменшилося на 18,6% порівняно з попереднім кварталом і на 16,5% порівняно з тим же кварталом минулого року.

Тим не менш, Туреччина залишається одним з головних імпортерів великої рогатої худоби, оскільки уряд продовжує купувати худобу за кордоном та продавати м’ясо за цінами нижчими, ніж пропонують внутрішні виробники. Для місцевого виробника виробничі витрати на один кілограм яловичини становлять близько 27 лір, але через дешевий імпорт середня ринкова ціна становить 25-26 лір.

Минулого року Туреччина імпортувала 1,2 млн. голів великої рогатої худоби. За цим показником країна зайняла друге місце в світі, після США. У цьому році Туреччина обмежила або зупинила імпорт живої худоби з деяких європейських країн, таких як Ірландія, але для більшості колишніх постачальників ринок країни залишається відкритим.

Meat-Inform

Детальніше
Національний Кормовий Союз повідомив про ситуацію з поставками вітаміну А
29-груд-2017

Серйозні проблеми виникли у виробників кормів і преміксів з поставками вітамінів в зв'язку з Рішенням Ради ЄЕК № 23 від 17 травня 2017 р яке вступило в чинності 22 червня 2017 року - повідомляється на сайті Національного Кормового Союзу (НКР). Відразу ж був припинений імпорт в РФ кормових вітамінів і провітамінів за кодом ТН ЗЕД 2936, так як ветсертіфікати для цієї групи кормових добавок раніше в Євросоюзі та інших країнах не оформлялися і додаткові дослідження по безпеки не проводілісь.Так як вітамін А, провітамін А, вітамін D3 і інші вітаміни поставляються практично тільки по імпорту, створилася критична ситуація не тільки в кормовиробництві, а й у тваринництві - відзначають представники союзу. При цьому, в силу ряду причин (серед яких - аварія на заводі з виробництва цитраля - ключового компонента у виробництві вітамінів А і Е - компанії BASF) виробники преміксів, ймовірно, не отримають скільки б то не було значних обсягів новопроізведенного вітаміну А і Е до травня 2018 року. Вітчизняні виробника втратили можливість зробити своєчасні запаси вітаміну А, Е і D через згаданого рішення Ради ЄЕК.

Оператори ринку інформують НКР про різке зростання пропозицій фальсифікатів вітаміну А. Сигнали надійшли з Челябінська, Казані, Москви і Краснодара.

НКС просить всіх учасників ринку кормів максимально докладно інформувати союз про кожний факт виявлення фальсифікату кормових добавок і преміксів або за фактами підробки документів (сертифікатів аналізів, реєстраційних документів, декларацій якості).

За матеріалами Feed Navigator

Детальніше
Мінагрополітики, народні депутати та аграрна громадськість обговорили умови праці українських фермерів
28-черв-2022

В рамках візиту європарламентарів до України 25 червня в м. Львів відбулась зустріч делегації високого рівня Європейського парламенту із депутатами ВРУ, представниками Мінагрополітики та членами Всеукраїнського аграрного форуму.

На зустрічі з української сторони були присутні: Голова Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Олександра Гайду, члени комітету Артем Чорноморов, Іван Чайківський, Дмитро Костюк, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич, а також директор Всеукраїнського аграрного форуму Марія Дідух та представник регіонального офісу Всеукраїнської аграрної ради Лев Кушпіт.

На зустрічі було обговорено поточний стан аграрної галузі, сучасні умови, в яких працюють українські фермери, їх основні проблеми, а також що чекає їх у майбутньому.

Марія Дідух зазначила, що незважаючи на військові дії, аграрії, ризикуючи власними життями виходили в поля і проводили посівну кампанію, розуміючи, що від них залежить світова продовольча безпека. Маркіян Дмитрасевич зазначив, що цьогорічна посівна кампанія пройшла вдало, адже було засіяно близько 80% запланованих територій, саме завдяки тому, що весняна посівна кампанія готувалася заздалегідь.

Як зазначила Марія Дідух, такого показника вдалося досягти за умови завчасної підготовки фермерів до весняної посівної кампанії. Фермери були на 80% забезпечені мінеральними добривами, на 60% - насінням і засобами захисту рослин на весняну посівну кампанію. Фермери, чиї території перебувають під окупацією, близько до зони бойових дій, зазнали бомбардувань, втратили техніку — не мають нічого, але аграрії з сусідніх господарств по можливості допомагали один одному і співпрацювали разом. Велике значення мала також підтримка з боку держави у вигляді надання малим і середнім сільськогосподарським підприємствам державних гарантій на оформлення безвідсоткових кредитів для проведення посівної кампанії.

На жаль, зараз через блокування портів та ускладнений експорт аграрії починають все більше відчувати брак фінансових ресурсів. Навіть із нарощуванням експорту альтернативними шляхами, різниця між світовою і внутрішньою ціною величезна, оскільки левову частку, близько 50 відсотків, займає логістика.

Тому через низькі ціни, необхідність погашення кредитів і незрозумілість того, що буде восени, аграрії вже зараз думають над тим, що їм вирощувати, а від яких культур можливо доведеться відмовитись.

Маркіян Дмитрасевич висловив припущення, що посівна 2023 може відбутися лише на 60% від запланованих площ. «І це все — через брак фінансових ресурсів. Якщо порти не розблокують, і фермери не реалізують зерно — то наступного року їм не буде за що сіяти», — зауважив заступник Міністра.

Марія Дідух зазначила, що більшість територій, на яких вирощували овочі і ягоди, зараз окуповані. Західні регіони намагалися переорієнтуватися і перейти на вирощування окремих видів культур, але певні овочі, фрукти, зокрема баштанні культури, там вирощувати вкрай складно. Ягідництво теж дуже постраждало, оскільки у багатьох виробників частина холодильного обладнання була зруйнована під час обстрілів і ягідникам зараз потрібні значні фінансові ресурси на їх ремонт та відновлення.

Якщо говорити про птахівництво — то відсоток втрат сягає 18−20%. Російською армією була зруйнована найбільша птахофабрика Європи, яка знаходилась у Херсонській області.

Щодо великої рогатої худоби, втрати теж сягають близько 20%: це зруйновані ферми, які були під окупацією і зруйновані ланцюги постачання, через які фермери були вимушені скоротити поголів'я.

Щодо молочно-товарних ферм, то багато фермерів інвестували у нетелі і наразі нетелі неможливо ні продати, ні утримувати.

Як зауважила директор Всеукраїнського аграрного форуму, з початком війни в Україні частково зупинилися молокопереробні підприємства. Через руйнування логістичних шляхів переробникам було неможливо забрати молоко з певних територій. Також переробні підприємства призупинили закупівлі великих обсягів молока, оскільки експорт був зупинений, і наразі на складах є значні об'єми молокопродуктів довготривалого зберігання. Зараз найбільша проблема у власників ферм — відсутність фінансових ресурсів. Через неможливість реалізувати свою продукцію молокопереробними підприємствамами фермери змушені були переглянути раціон годівлі тварин, тим самим примусово скоротити їх продуктивність. Проблематика йде по колу: низька купівельна спроможність населення, значна міграція за межі України основної цільової групи споживачів (жінки та діти); неможливість експорту призводить до того, що переробники не можуть виробляти довоєнні обсяги продукції, і, відповідно, не закуповують молоко у виробників. Марія Дідух наголосила, що без фінансової підтримки фермерство в Україні може зникнути.

«Ми розуміємо, що наразі держава і уряд роблять усе можливе, але, на жаль, усі фінансові ресурси направлені на армію і на захист нашої держави, тому звертаємося до вас, шановні члени Парламенту ЄС, з проханням розглянути можливість виділення прямої фінансової підтримки ЄС безпосередньо фермерам в Україні чи створення спеціального Фонду для фінансування ведення сільськогосподарської діяльності в Україні в умовах війни», — зазначила Марія Дідух.

Вона також показала презентацію, на якій депутати Європарламенту змогли побачити, в яких умовах сьогодні працюють фермери задля забезпечення продовольчої безпеки.

Дачіан Чолош подякував за презентацію, зазначивши, що дуже важко уявити наскільки складними є ті умови, у яких зараз опинилися українські аграрії. Він підкреслив, що метою візиту делегації було почути та побачити на власні очі реальну ситуацію на місцях.

«Ми розуміємо, що буде дуже важко відновити усі потужності, адже війна ще досі триває, але ми мусимо зробити усе можливе, щоб допомогти», — наголосив Дачіан Чолош.

Учасники зустрічі відвідали підприємства Львівської області, які спеціалізуються на виробництві та реалізації свіжих фруктів, овочів, а також птахофабрики та підприємства з виробництва преміксів, концентратів та кормів.

minagro.gov.ua

Детальніше
ЄС: маржинальність виробників свинини не покращиться до відновлення балансу
20-черв-2022

За даними Rabobank,  виробництво свинини в ЄС27 та Великобританії має скоротитися, щоб відновити баланс між попитом та пропозицією.

Ціни на поросят та туші мають високу чутливість до попиту та пропозиції, оскільки ринок намагається відновити баланс та скоротити надлишок пропозиції. У лютому 2022 року виробництво свинини в ЄС27 та Великій Британії скоротилося на 2,5% у річному обчисленні. Проте з боку попиту експорт із ЄС27+Великобританії у березні 2022 року також знизився на 30% (439 000 метричних тонн) порівняно з аналогічним періодом минулого року, при цьому обсяги експорту до Китаю знизилися на 60%.

Очікується, що 2022 року попит на імпорт у Китаї знизиться більш ніж на 20%. Оскільки обсяг імпорту за квітень поточного року на 55% нижчий, ніж за аналогічний період 2021 року, Rabobank очікує, що у другій половині 2022 року попит зросте. Відтак для відновлення маржі пропозиція в Європі має скоротитися.

Якщо припустити, що в найближчі два-три роки експорт з ЄС27+Великобританія скоротиться до 3,5 млн. метричних тонн, а внутрішнє споживання залишиться на рівні 2021 року (19,5 млн. метричних тонн), Rabobank прогнозує, що виробництво свинини має скоротитися на 6% (1 млн т) порівняно з 2021 роком. Якщо споживання знизиться на 2,5% порівняно з 2021 роком, виробництво свинини в ЄС27+Великобританія має скоротитися на 8%.

У 2022 році Rabobank очікує, що виробництво свинини в ЄС27+Великобританія знизиться щонайменше на 2% у річному обчисленні, що буде зумовлено різким скороченням виробництва у Німеччині.

pig333.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок