Національний Кормовий Союз повідомив про ситуацію з поставками вітаміну А

Використання стебел, а також листя броколі в комбікормах для домашньої птиці дозволяє поліпшити загальну якість годування, а також зробити більш насиченим колір яєчних жовтків, до такого висновку в рамках нового дослідження прийшла група вчених з Університету Девіса в Каліфорнії. За словами фахівців, броколі має безліч властивостей, які корисні не тільки при вживанні цього продукту людиною, але і при додаванні його в комбікорми продуктивних тварин.

Як правило, для використання в продовольчої індустрії збирають суцвіття броколі - на їх частку припадає 25% загальної ваги культури. Стебла і листя при цьому повертають в ґрунт, хоча вони багаті кальцієм, цілим рядом різних вітамінів, каратиноїдами і антиоксидантами. Дослідники рекомендують додавати продукти переробки броколі в комбікорми, як економічну альтернативу соєвого шроту, яка при цьому має шанс позитивно вплинути на деякі виробничі показники.

За матеріалами All About Feed

Експерти ФАО порахували, скільки Україна втратила експортуючи велику рогату худобу (ВРХ), а не яловичину та субпродукти.

Про це повідомив національний консультант ФАО, провідний аналітик сільськогосподарських ринків Андрій Панкратов на своїй сторінці в Facebook.

Він зазначив, що в 2017 році з України було експортовано 88 тис. голів ВРХ живцем.

«Виручка від минулорічного експорту худоби на забій склала $33,5 млн. Нібито добре. Але, середня вага однієї голови в цьому експорті була на рівні всього 294 кг, а середня ціна кілограму живої ваги становила всього $1,32. Звідси виникають питання. А скільки можна було б заробити, якщо експортувати не худобу, а яловичину та субпродукти, хоча б по тій невисокій ціні, по якій фактично експортувалася наша яловичина в минулому році (2,89 $/кг)?», — зазначив Панкратов.

Панкратов нагадав, що експерти FAO спільно з ЄБРР вже проводили дослідження скільки можна було б заробити, якщо експортувати не ту худобу, що зараз, а кондиційних, правильно відгодованих бичків вагою 550 кг приводу і готували бізнес-плани для України

«Отже, якщо б експортувалася яловичина замість тієї ВРХ, що була продана закордон в минулому році, то країна додатково отримала б щонайменше $2,7 млн. І це тому, що я не брав до уваги субпродукти, які також мають свою вартість», — наголосив експерт ФАО.

За підрахунками експерта, якщо б середня вага голови ВРХ в експорті була б на рівні 550 кг, то додаткова виручка становила б вже понад $29 млн. І це при ціні 1,32 $/кг живої ваги, яка була фактично отримана в 2017 році, хоча добре відгодована худоба в минулому році могла б коштувати точно дорожче двох доларів за кг.

«І от, нарешті, якщо б відгодувати бичків до 550 кг і переробити їх в Україні, то експорт отриманої з тієї ж кількості голів яловичини приніс би вже додатково понад $34 млн або 910 млн гривень. Це знов таки, по низьких цінах і без субпродуктів, а якщо постаратися, то 1 мільярд був би цілком доступним! Зрозуміло, що мільярд виручки — це не мільярд прибутку, але що там в собівартості? Корми? Так вони — українські. Робочі руки? Вони — теж українськи. Тобто цей додатковий мільярд гривень так чи інакше міг би бути нашим, українським», — підсумував Андрій Пакратов.

Нагадаємо, у 2017 році в Україні виробництво м’яса склало 2,3 млн тонн, що на тисячу тонн більше, ніж у 2016 році. Виробництво яловичини знизилось на 4,7%, а свинини — на 2,3 %. Виробництво м’яса птиці зросло на 3,5%. 

agravery

2017 рік для молочарів був найприбутковішим за останні 5 років. Прибутковість від виробництва молока по відношенню до 2016 року збільшилась на 32,5%. Такі цифри озвучує на своїй сторінці у facebook Андрій Ярмак, економіст інвестиційного відділу ФАО.

«Що це означає? А це означає, що середній ефективний виробник молока, що має 500 голів ВРХ, отримав додатково2−3 млн грн. прибутку за 2017 рік. По рівню умовної прибутковості виробництва ми повернулися до 2014 року. Однак ефективність за цей період підвищилася суттєво в більшості підприємств. Тому можна сміливо говорити, що 2017 рік для молочників був найприбутковішим за останні 5 років!», — пише Андрій Ярмак.

Також пан Андрій зазначає, що минулий рік був і найстабільнішим. Тому, що загальна сума абсолютних коливань УМІ за рік склала 46%. Іншими словами, прибутковість галузі коливалася в 2,1 рази менше, ніж лише рік тому. Нічого подібного ще ніколи в історії українського молочного бізнесу не було.

«Значить професійність нашого молочного скотарства зростає, сезонність цінових коливань знижується, і це дуже добре. Бо всі ми прагнемо до прогнозованості і стабільності. То ж фіксована ціна на молоко на рік — це вже цілком можлива і не така вже віддалена перспектива. Відповідно, виробництво молока в професійних господарствах, за нашими попередніми оцінками, зросте досить різко вже в 2018 році», — зазначає пан Ярмак.

Світовий ринок за прогнозами Андрія Ярмака, тим часом, після кількох місяців руху вниз, трошки стабілізувався. Аналітики розходяться в прогнозах — хто говорить, що ціни будуть падати, а хтось стверджує, що будуть рости. Тому потрібно орієнтуватися на те, що ми маємо в Україні:

збільшення пропозиції якісного молока від професійних господарств;

здешевлення молока від господарств населення завдяки потенційному вилученню молока другого ґатунку з офіційної переробки;

занадто повільне підвищення ефективності переробки молока в Україні і занадто слабка робота з просування експорту молочних продуктів порівняно з розвитком виробництва.

Тому, якщо нас не підтримає світовий ринок, прибутки виробників молока в 2018 році, з високою імовірністю, знизяться. На думку Андрія Ярмака, варто очікувати зниження УМІ на 10 процентних пунктів. Тому, тим, хто хоче заробити стільки само грошей, як в цьому році, варто пошукати способів підвищення ефективності десь на 10%. Для більшості виробників, що й далі доять 4−6 тонн на корову за рік, це цілком до снаги. Звичайно, якщо є бажання.

milkUa.Info

У США втрати від маститу на корову в середньому становлять 1−2 тис. доларів у рік. Яких економічних збитків зазнає український фермер?

Асоціація виробників молока (АВМ) підрахувала: якщо мастит виявлено вчасно та уражена одна чверть вимені, то день лікування однієї корови без використання антибіотику коштує 117 грн., а з використанням — 177 грн. Курс лікування, як правило, триває три дні. Відповідно, на одну корову ви витрачаєте 351 та 531 грн. У калькуляцію не включали кошти, які господарство недоотримує через зменшення продуктивності корови, витрати на діагностику, профілактику, додаткову робочу силу, зниження якості сировини (через потрапляння інгібуючих речовин) та вартості продукції.

Та чи можна бути впевненим в успішності лікування? Застосований препарат не завжди приносить результат. Тоді курс лікування повторюється. Відповідно подвоюється сума витрат — 702 грн./корова без антибіотика, 1062 грн./корова з антибіотиком. Однак не виключено, що доведеться лікувати корову і втретє, і вчетверте.

Нерідко на фермі протимікробний препарат обирають методом проб і помилок, бо не вважають за необхідне визначати збудник маститу та його чутливість до різних видів антибіотиків. Однак такі дослідження — важливий інструмент контролю маститу на фермі. Якщо виявити збудник та підібрати правильне лікування впродовж перших трьох діб після захворювання, то тварина повертається до попередньої продуктивності. Якщо ж це більше 2−3 днів, продуктивність, як правило, не відновлюється.

Нагадуємо, що при АВМ працює сучасна лабораторія контролю якості молока Uman Labs: до ваших послуг оперативні аналізи фізико-хімічних показників молока, а також мікробіологічні дослідження молока, змивів із доїльного обладнання та інших поверхонь на МТФ на ідентифікацію збудників захворювань та визначення їх чутливості до антибіотиків, а також лабораторний супровід та UL Mastitis Kit.

Прес-центр АВМ