Туреччина може припинити імпорт ВРХ та овець з України

Навіть у разі, якщо війна закінчиться у наступні дні і Україна звільнить свої землі, ціни на зернові утримуватимуться на високих рівнях ще від 3 до 5 років.

Про це розповів міністр агрополітики Микола Сольський в інтерв’ю на epravda.com.

За словами міністра, в умовах обмеженого українського експорту зернових через логістичні перешкоди, Україна експортує на свої традиційні ринки. У 2021 р. найбільшими імпортерами були Китай, Єгипет, Туреччина та Індонезія.

Внаслідок дефіциту на світовому ринку зернових ці країни витрачатимуть більше грошей і будуть переорієнтовуватися на пшеницю з інших країн. Що натомість буде дорожче, адже пропозиція значно впала. 

«Єгипет вже витрачає і буде витрачати більше. Також ця ситуація підштовхне їх до того, що, крім поточних закупівель, вони, як і інші країни, я думаю, захочуть сформувати більші резерви на подібні випадки. Це теж розжене ціни», — пояснив Микола Сольський.

Він зазначив, що, «навіть якби ця історія закінчилася чарівним чином завтра, хвиля високих цін буде ще 3-5 років, поки не вирівняються настрої, і не буде балансу».

kurkul.com

Однією з ключових програм підтримки для агропродовольчого комплексу є часткова компенсація вартості сільгосптехніки та обладнання вітчизняного виробництва.

Про це йдеться в «Огляді державної підтримки в АПК України», підготовленому Міністерством аграрної політики та продовольства України спільно з Центром досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки.

«Минулого року саме за цією програмою агровиробники отримали найбільший обсяг підтримки — понад 1 млрд грн. Цього року очікується, що за виділеними обсягом програма буде у ТОП-3», — зазначив керівник Центру досліджень продовольства та землекористування KSE Олег Нів'євський, говориться у повідомленні Київської школи економіки.

Експерт нагадав, що основними бенефіціарами програми є сільськогосподарські виробники, які можуть отримати 25% компенсації від вартості придбаної техніки за умов, якщо ця техніка внесена до відповідного наказу Міністерства економіки України.

«В регіональному розрізі найбільше сукупної підтримки за програмою отримали сільгоспвиробники Полтавської, Запорізької, Сумської, Київської та Харківської областей. Ці області також лідирують за обсягами виробництва сільгосппродукції у гривневому еквіваленті (за винятком Запорізької області)», — уточнюється в огляді.

agroportal.ua

Ціни на свинину формуються під впливом попиту та пропозиції на ринку, які у свою чергу розкладаються на безліч специфічніших чинників. Безперечно, крім пропозиції живця забійних кондицій, заготівельній активності м’ясопереробників та сезонних коливань попиту з боку кінцевого споживача, вплив на цінову динаміку має імпорт свинини.

За результатами першого кварталу імпорт свіжого, охолодженого та мороженого м’яса свиней склав 7,4 тис. т. Це втричі більше за обсяги надходження імпортної свинини у січні-березні 2020-го, проте практично дорівнює імпорту свинини за першу чверть 2019-го та відчутно поступається імпортній активності третього та четвертого кварталу минулого року.

При цьому більші обсяги імпорту не завадили ціні на живець в Україні у лютому 2021, усупереч традиційному післяноворічному спаду, навпаки, зростати. А в квітні, незважаючи на позитивну динаміку внутрішніх цін закупівлі, що є головним чинником нарощування поставок із-за кордону, імпортна активність була мінімальною з початку року.

Такі «аномалії» пояснюються тим, що через скорочення пропозиції після новорічних свят імпорт свинини не створив профіциту на внутрішньому ринку. Позитивна цінова динаміка на свинину у квітні запізнилася на місяць, порівняно зі здороженням в країнах ЄС. При цьому, зміна цінової ситуації в країнах співдружності вплинуло на «вхідні» ціни імпорту: середньозважена митна вартість імпортованої в березні свинини зросла до 1,97 дол. США/кг проти 1,67 дол. США/кг місяцем раніше. Тож активізації зовнішніх поставок не сталося, а ступінь впливу цього чинника на цінову динаміку внутрішнього ринку істотно знизився.

Аналітики АСУ відзначають, що не залежно від співвідношення цін на ключових ринках ЄС та в Україні, надходження м’ясної сировини з-за кордону не припиняється через дефіцитність внутрішнього ринку. «Якщо надходження імпортної свинини у подальші місяці відповідатиме середньомісячній активності у першому кварталі, квоти на поставки свинини з ЄС будуть вичерпані раніше ніж у 2020-му — з високою ймовірністю вже у вересні. Постачання м’яса свиней понад квоти, встановлені в рамках угоди про вільну торгівлю з ЄС (20 тис. т свинини сукупно), обкладатиметься 12%-вим імпортним мито для охолодженої та 10% для мороженої свинини. Це підвищить вхідний бар’єр для імпортної свинини та за умов розвитку такого сценарію слугуватиме підтримкою для вітчизняних виробників свинини в період сезонного послаблення», — коментують в Асоціації «Свинарі України».

pigua.info

Українська делегація брала участь у заходах, які відбуваються 16-18 січня в рамках проведення 85-ї міжнародної агропромислової виставки «Grune Woche – 2020», та у заходах Світового форуму продовольства та сільського господарства (GFFA – 2020).

Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

Так, під час перебування у Берліні Ольга Шевченко у складі української делегації взяла участь у шістнадцятому засіданні українсько-німецького аграрного комітету, Міжнародній конференції високого рівня з питань африканської чуми свиней, яке відбулося під головуванням єврокомісара з питань здоров'я та безпечності харчових продуктів Стелли Киріякідес, а також у ряді двосторонніх зустрічей з керівниками аграрних міністерств Молдови, Литви, Латвії, Польщі, Саудівської Аравії та експертних панельних дискусій, які відбувались у рамках Світового форуму продовольства та сільського господарства (GFFA - 2020).

Під час тематичних засідань та двосторонніх зустрічей учасники обговорили питання розвитку співробітництва у сільському господарстві, підвищення ефективності здійснення фітосанітарного та ветеринарного державного контролю, удосконалення національного законодавства у цій сфері, створення сприятливих умов для розвитку двосторонньої торгівлі продукцією тваринного та рослинного походження, пріоритетність розвитку сучасних технологій, автоматизації та штучного інтелекту як запоруки підвищення продуктивності та урожайності. Також акцентували на важливості захисту навколишнього середовища і розвитку сільських територій, впровадження програм навчання, зокрема інспекторів за органічним виробництвом.

Крім того, Т. в. о. Голови Держпродспоживслужби у складі української делегації взяла участь в офіційному відкритті «Grune Woche – 2020» та панелі «Розвиток українського сільського господарства: шанси для німецької торгівлі».

Довідково: З 17 по 26 січня проходить «Grune Woche – 2020» (Міжнародний Зелений Тиждень) – одна з найбільших і найпрестижніших агропромислових виставок у світі, яка була заснована у Берліні в 1926 році. Щороку проводиться понад 300 форумів, семінарів, конференцій та засідань комітетів. Також виставка виступає платформою для Глобального форуму з продовольства та сільського господарства (GFFA), на якому зустрічаються понад 80 міжнародних міністерств та виробників харчових продуктів.

milkua.info