FАО поставляє корми для тварин в допомогу жителям Східної України

Стратегічна мета уряду — забезпечити аграріїв України вільним доступом до всієї аграрної інфраструктури: землі, системи зрошення, фінансування, освіти, наукових розробок, потужностей для зберігання та послуг логістики. Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко під час офіційного відкриття «Тижня аргентинських агротехнологій в Україні»,повідомляє Укрінформ.

«Наша стратегічна мета — забезпечити гравців аграрного ринку якісною наскрізною інфраструктурою: земля, зрошувальні системи, доступне фінансування, освітній ресурс, наукові нові розробки, потужності для зберігання та логістична інфраструктура», — сказав Лещенко.

Він зазначив, що окрема стратегічна мета — збалансувати виробництво високо та низько-маржинальних продуктів для збільшення прибутковості агросектора. А також сприяти повноцінному забезпеченню середовища для функціонування переробки сільгосппродукції.

За словами міністра, наразі український аграрний сектор зорієнтований на три ключові реформи: земельна реформа, національний проєкт іригації в Україні та запровадження ефективного інституту агрострахування для фермерів. Він зазначив, що торік вдалося знайти формулу обережного, фахового, консервативного запуску ринку землі. Задля цього було ухвалено низку реформаторських законів, зокрема скасовано мораторій на продаж землі та ухвалено закони про відкритий геопортал даних та про дерегуляцію в земельних відносинах.

Лещенко додав, що на даний час на розгляді у парламенті знаходяться законопроєкти про електронні аукціони земель, про земельну децентралізацію, які мають фіналізувати запуск ринку землі з першого липня 2021 року.

«До 2030 року Україна має стати одним із центрів глобальної продовольчої безпеки, світовим лідером постачання продуктів харчування із високою доданою вартістю та надавати технологічні інтенсивні сервіси для агросектору. Ми очікуємо що в результаті наших структурних реформ бізнес отримає розвиток і стабільний попит», — підкреслив Лещенко.

Збільшення продуктивності в тваринництві неможливо без ефективної геномної селекції. До такого висновку прийшли учасники семінару зі створення системи геномної селекції в Євразійському економічному союзі (ЄАЕС), який був організований Департаментом агропромислової політики ЄЕК спільно з ФАО.

На думку директора Департаменту агропромислової політики ЄЕК Станіслава Бубена, формування системи геномної селекції дозволить забезпечити сталий розвиток тваринництва, знизити залежність від поставок з третіх країн, повідомляє прес-служба ЄЕК.

На поточний момент ця залежність досить велика. У 2016 році експорт м'яса різних видів на територію країн ЄАЕС досяг 1,9 млрд доларів. Підвищеним попитом також користується племінна продукція з високим генетичним потенціалом: з 2012-го по 2016 роки її поставки в ЄАЕС склали 2,6 млрд доларів. Основна частка імпорту в грошовому вираженні припадає на велику рогату худобу — 53%.

«Нам необхідно зберегти свої генетичні ресурси, в тому числі за рахунок підвищення ефективності селекційного відбору. Впровадження в виробництво геномної селекції дозволить визначити племінну цінність молодняку ​​в ранньому віці з ймовірністю до 70%, а крім того, до чотирьох разів скоротити витрати на проведення оцінки і утримання племінних виробників», — зазначив Станіслав Бубен.

У 2017−2018 роках в ЄАЕС буде розроблена єдина методика оцінки цінності племінних тварин з використанням методу найкращого лінійного незміщеного прогнозу. Це в перспективі дозволить перейти до використання геномної селекції на базі Євразійської координаційної ради з племінному тваринництва.

Одним з важливих підсумків семінару стало рішення про вироблення пропозицій щодо співпраці спеціалізованих установ ЄАЕС і третіх країн в галузі генетичної селекції.

До слова, в Білорусі геномною селекцією займаються в Інституті мікробіології НАН Білорусі, де створена лабораторно-експериментальна ділянка по виділенню, очищенню і ліофілізації людського лактоферину з молока трансгенних кіз.

milkua.info

Учора парламент прийняв у другому читанні законопроект №5009 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення приєднання до електричних мереж». До його розробки активно долучились експерти заснованого ВАР аналітичного центру «Розумна країна».

Це важливий для агросектору законопроект, оскільки агропідприємства могли роками чекати на отримання дозволу приєднатися до електричних мереж.

Документ містить прогресивні норми, спрямовані на спрощення та прискорення процесу приєднання до електромереж.
Зокрема:

— спрощуються процедури відведення земельних ділянок на будівництво ліній електропередач, що у свою чергу сприятиме пришвидшенню підключення споживачів до електромереж;

— скорочуються: строки приєднання до електромереж у 2,5 рази, строки внесення змін до Державного земельного кадастру — до 1 дня;

— запроваджується приєднання «під ключ» до 1 МВт;

— утворюється «єдине вікно» для подання і погодження проектної документації для будівництва електричних мереж. Електронна система сприятиме прискоренню документообігу та унеможливить маніпуляції з документами.

Також перед другим читанням прийнято важливі поправки, запропоновані ВАР, які спрямовані на підвищення відкритості обленерго та їх підзвітності контролюючим органам та громадськості.

Тепер, зокрема, обленерго зобов'язані встановлювати спеціальні системи на свої підстанції, які передаватимуть у реальному часі їх завантаженість. Тобто, стане доступною інформація, скільки потужності є вільною. Це прибирає корупційну складову, коли за відсутності такої інформації підключення могли відбуватись вибірково та за «винагороду». Адже раніше неможливо було перевірити безпідставність відмов приєднання до електромереж. 

Також обленерго тепер мають публікувати звіти про усі закупівлі на своїх сайтах, чого не було раніше — обленерго не підпадали під дію закону про публічні закупівлі, роблячи їх на власних майданчиках. 

Разом з тим, залишились неврахованими важливі пропозиції ВАР, спрямовані на захист інтересів споживача, зменшення тягаря комуналки, прозорості тарифів обленерго, посилення контролю за використанням коштів споживачів, покращення сервісу енергетичних компаній тощо.

Аби дані зміни були втілені на ринку електроенергії, експерти ВАР вже готують новий законопроєкт, норми якого покликані реалізувати перераховані ініціативи.

uacouncil.org

В сукупності вони переробляють 25% всього обсягу молока в світі.

Двадцятка провідних переробників молока за версією IFCN виглядає наступним чином:

Dairy Farmers of America — 28,1 млн тонн;

Fonterra — 22,1 млн тонн;

Groupe Lactalis — 15,1 млн тонн;

Arla Foods — 14,2 млн тонн;

Nestle — 14 млн тонн;

FrieslandCampina — 12,6 млн тонн;

Dean Foods — 10,3 млн тонн;

DMK — 7,8 млн тонн;

Saputo — 7,7 млн ​​тонн;

California Dairies — 7,7 млн ​​тонн;

Danone — 7,5 млн тонн;

Yili Group — 6,8 млн тонн;

Amul — 6,5 млн тонн;

Muller — 6,3 млн тонн;

Glanbia Group — 6,1 млн тонн;

Agropur — 5,8 млн тонн;

Land O'Lakes — 5,8 млн тонн;

Mengniu — 5,8 млн тонн;

Groupe Sodiaal — 5,2 млн тонн;

Schreiber foods — 4,5 млн тонн.

Як повідомлялося раніше, аналітики IFCN відзначають 63% відновлення цін на молоко з травня 2016 року.

milkua.info за матеріалами World dairy map 2017