У ЄАЕС розроблять єдину методику оцінки цінності племінних тварин

30-серп-2017

Збільшення продуктивності в тваринництві неможливо без ефективної геномної селекції. До такого висновку прийшли учасники семінару зі створення системи геномної селекції в Євразійському економічному союзі (ЄАЕС), який був організований Департаментом агропромислової політики ЄЕК спільно з ФАО.

На думку директора Департаменту агропромислової політики ЄЕК Станіслава Бубена, формування системи геномної селекції дозволить забезпечити сталий розвиток тваринництва, знизити залежність від поставок з третіх країн, повідомляє прес-служба ЄЕК.

На поточний момент ця залежність досить велика. У 2016 році експорт м'яса різних видів на територію країн ЄАЕС досяг 1,9 млрд доларів. Підвищеним попитом також користується племінна продукція з високим генетичним потенціалом: з 2012-го по 2016 роки її поставки в ЄАЕС склали 2,6 млрд доларів. Основна частка імпорту в грошовому вираженні припадає на велику рогату худобу — 53%.

«Нам необхідно зберегти свої генетичні ресурси, в тому числі за рахунок підвищення ефективності селекційного відбору. Впровадження в виробництво геномної селекції дозволить визначити племінну цінність молодняку ​​в ранньому віці з ймовірністю до 70%, а крім того, до чотирьох разів скоротити витрати на проведення оцінки і утримання племінних виробників», — зазначив Станіслав Бубен.

У 2017−2018 роках в ЄАЕС буде розроблена єдина методика оцінки цінності племінних тварин з використанням методу найкращого лінійного незміщеного прогнозу. Це в перспективі дозволить перейти до використання геномної селекції на базі Євразійської координаційної ради з племінному тваринництва.

Одним з важливих підсумків семінару стало рішення про вироблення пропозицій щодо співпраці спеціалізованих установ ЄАЕС і третіх країн в галузі генетичної селекції.

До слова, в Білорусі геномною селекцією займаються в Інституті мікробіології НАН Білорусі, де створена лабораторно-експериментальна ділянка по виділенню, очищенню і ліофілізації людського лактоферину з молока трансгенних кіз.

milkua.info

Більше новин
Роман Лещенко розповів про пріоритети держпідтримки за цілою низкою напрямів для с/г виробників
08-жовт-2021

На цей рік у державному бюджеті для с/г виробників передбачено 4,5 млрд грн підтримки. Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко розповів про пріоритети цієї підтримки за цілою низкою напрямів в своєму блозі для видання «Обозреватель».

«Програма підтримки та розвиток сімейних фермерських господарств включає виплати при реєстрації сімейного фермерського господарства — 5 тис. грн за гектар, якщо тримають корів — 5 тис. грн за поголів'я щорічно. Також держава компенсує 36 тис. грн на дорадництво. Цього року, нарешті, виплачено, і це тепер буде регулярно, компенсацію ЄСВ. Тобто держава надає пільгові умови для сімейних фермерських господарств, працює спрощена форма звітності та підтримка на старті», — розпоповів Роман Лещенко.

На галузь садівництва держава виділила 450 млн грн. Це, за словами Міністра, має сприяти щорічному зростанню на декілька тисяч гектарів площі садових насаджень, а це нові робочі місця. Окрім цього, держава компенсує вартість саджанців, часткову вартість техніки для садівництва і вартість переробки. Виробникам плодів, ягід, винограду та хмелю, які займаються сільськогосподарською діяльністю, компенсують до 50% вартості будівництва та придбання необхідного обладнання.

Тваринництво держава підтримує у вигляді часткового відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин, стимулює осучаснення виробництва.

«Також цього року на часткову компенсацію передбачено 1 млрд грн сільгосптоваровиробникам, які придбали техніку та обладнання вітчизняного виробництва. Це дуже актуально для аграріїв, адже зношеність наявної в них техніки сягає понад 70%. Реалізація програми з часткової компенсації с/г техніки дозволила за останні два роки удвічі збільшити питому вагу вітчизняної техніки у формуванні ринку с/г техніки та обладнання. Понад 200 виробників взяли в ній участь», — зазначає Роман Лещенко.

Крім того, як підкреслює Міністр, навесні 2021 року Уряд спростив механізм надання фінансової підтримки фермерським господарствам, позбавивши їх цілої низки непотрібних бюрократичних тяганин. Також майже на 170% було збільшено розмір бюджетної субсидії на одиницю оброблюваних угідь тим фермерським господарствам, які щойно утворилися.

Він також вказує, що в липні Кабмін схвалив постанову, якою дозволив надавати кредити під держгарантії малим фермерам на придбання землі с/г призначення. Такі кредити сьогодні видає понад десяток банків.

Отримали допомогу, за словами Романа Лещенка, і виробники картоплі. Так, Уряд підвищив компенсацію до 50% на будівництво картоплесховищ, цехів, створення комфортних умов ринку для виробників. Тепер одне аграрне підприємство зможе отримати до чверті мільйона гривень підтримки від держави.

«Запущено і програму підтримку фермерам, які сіють гречку, тож наступного року очікуємо збільшення урожаю», — зазначає він.

«Наприкінці вересня також було ухвалено Закон України, завдяки якому молоді фермери до 35 років зможуть першочергово отримувати державну підтримку. Документ також врегульовує передачу земель вільного користування у власність фермерського господарства, щоб останнє могло офіційно підтвердити використання цієї землі під фермерство. Це відкриває доступ до державних програм підтримки та до фінансових кредитних ресурсів банків», — акцентує Міністр.

За програмою «Доступні кредити 5−7-9%» аграрії цього року отримали майже половину від загальної суми програми — понад 26 млрд грн. Міністерство аграрної політики звернулося до Міністерства фінансів України з проханням продовжити програму на наступний рік.

«Очікуємо також на ухвалення важливого для гравців ринку землі законопроекту № 3205−2 про Фонд гарантування кредитів для фермерів. Такий Фонд дозволить надати підтримку малим та середнім фермерам у вигляді часткового гарантування виконання зобов’язань таких суб'єктів перед фінансовими установами за кредитними договорами», — додає Роман Лещенко.

Окремий напрям, за його словами, — активізація вітчизняного виробництва новітніх систем зрошення, а також інвестиції в галузь зрошення як таку. «Для нас важливо, щоб всі регіони України повноцінно розвивались. На Півдні хороший урожай можливий виключно з запровадженням зрошення, ми системно рухаємось в цьому напрямку. Ми ініціювали постанову щодо порядку підтримки фермерів під меліоровані землі — вона зараз на розгляді в Уряду», — вказує Міністр.

Суть цієї постанови, як розповів Роман Лещенко, полягає в тому, що держава бере на себе зобов’язання підвести воду до фермерського господарства, фермер інвестує в це поле, а держава компенсує частину витрат на дощування, крапельне зрошення та інше. Це відновлення овочівництва, садівництва, зокрема українського персика, створить сировину для консервації, заморозки, сушки відповідних фруктів та овочів.

«Земельна реформа - не лише про ринок землі. А й про підтримку тих, хто на цій землі працює, живе, ростить сім'ю. Завдання держави — зробити так, щоб фермер відчував її підтримку, мав гарантії захисту та можливості для довгострокового й глобального розвитку. Ми чуємо голос аграріїв і дослухаємося до нього, ми робимо все для того, щоб український фермер мав змогу працювати на своїй землі, долучатися до покращення життя своєї громади та виходити з конкурентною пропозицією на зовнішні ринки. Адже буде фермер — буде доглянута земля, буде розвиватися громада, буде перспектива в села», — резюмує Роман Лещенко.

Детальніше
Фермери отримали нові податкові можливості — юрист
11-вер-2018

15 серпня 2018 року набрав чинності Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств».

Які нововведення передбачені даним законом пояснив юрист Kosovan Legal Group Дмитро Друзь.

Так, за його словами, згідно зі змінами, фізичні особи підприємці, які організували фермерське господарство, мають право бути платником єдиного податку четвертої групи за умови відповідності сукупності таких критеріїв:

здійснення виключно вирощування, відгодівлі сільськогосподарської продукції, збору, вилову, переробки такої вирощеної власними силами або відгодованої продукції і її продажів;

здійснення господарської діяльності (крім поставок) за місцем податкової адреси;

 відсутність використання праці найманих осіб;

членами фермерського господарства такої фізичної особи можуть бути тільки члени його сім'ї у визначенні частини другої статті 3 Сімейного кодексу України, тобто: особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки і визначаються членами сім'ї на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства;

площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства повинна становити не менше двох гектарів, але не більше 20 гектар.

«Так само нововведення дозволять фермерським господарствам зменшити витрати на сплату внеску протягом 10 років від 90% до 10% від мінімального страхового внеску. Крім того, прийнятим законом врегульована також сплата податку на доходи фізичних осіб з орендної плати за земельні ділянки (паї) до місцевих бюджетів саме за місцезнаходженням таких земельних ділянок», — додав юрист.

Нагадаємо, Верховна Рада прийняла законопроект щодо «єдиного вікна» на митниці.

agravery.com

Детальніше
Заборонити використання антибіотиків у тваринництві пропонує український виробник птиці
03-вер-2019

У кінці серпня на сайті Адміністрації Президента України зареєстрували Петицію “Про заборону і відмову від використання антибіотиків у птахівництві, тваринництві, рибництві, рослинництві й молочній промисловості України!”.

“Використання антибіотиків у сільському господарстві з профілактичною метою та в якості стимуляторів росту призвело до появи супербактерій, резистентних до антибіотиків (несприйнятливих до лікування антибіотиками) й передачі генів-переносників людині. В Україні ж немає жодної статистики, що свідчить про неконтрольоване застосування антибіотиків. Поряд з очевидною користю від цілеспрямованого застосування антибіотиків як лікарських засобів, сьогодні доведено існування їх побічних негативних ефектів на організм”, – йдеться у тексті петиції.

Зареєстрували петицію представники “Володимир-Волинської птахофабрики”, яка є виробником курятини під торговою маркою “Епікур”, повідомляє видання AgroPortal. Для вирощування курей цієї марки не використовують антибіотикорезистентних препаратів. Виробляти курятину без антибіотиків на фабриці почали у кінці 2017 року. Зараз 20% продукції птахофабрики – кури, які вирощуються за новою технологією.

Петицію розмістили 23 серпня. За 10 днів ініціатива набрала близько 250 голосів з необхідних 25 тис.

Meat-Inform

Детальніше
Безпечність та якість продуктів харчування – це спільна робота держави і бізнесу, - Ольга Трофімцева
20-бер-2017

Ефективна система управління якістю та безпечністю продуктів харчування на всьому ланцюгу, від поля до столу, має бути результатом спільної роботи на рівні держави та кожного виробника. Про це заявила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева в рамках VI Форуму IFC з харчової безпечності, який відбувся 15 березня 2017 року в Києві.

«Держава має створювати законодавчі рамки, також регулювати та контролювати ці питання через відповідні інструменти. Але основна відповідальність в області забезпечення безпечності та якості продукції лежить на кожному окремому виробнику. І я рада бачити, що наші компанії, при чому не лише великі, але й малі та середні, починають все більше розуміти це. Вони орієнтуються в своїй діяльності на високі стандарти якості з самого початку, а саме з виробництва сировини», - заявила Ольга Трофімцева.

За словами заступника Міністра, напрямок адаптації української системи управління безпечністю та якістю аграрної та харчової продукції до стандартів ЄС є одним з пріоритетів роботи Міністерства.

«Прийняття відповідних законодавчих та підзаконних актів, які впроваджують відповідні регламенти та директиви ЄС в цій галузі – є для нашої команди дуже важливим напрямком. Ми дуже сподіваємось, наприклад, що системний законопроект №0906, який наразі чекає другого читання у Верховній Раді України, буде прийнятий депутатами, тому що він стане серйозною базою для введення системи державного контролю в цій галузі за європейськими принципами», - прокоментувала Ольга Трофімцева.

Окрім того, заступник Міністра зазначила, що в сфері безпечності продуктів харчування має застосовуватись принцип «розумного регулювання», а не повної дерегуляції.

«Дотримання міжнародних стандартів вітчизняними аграрними виробниками та переробниками, а також відповідність української системи управління якістю та безпечністю продуктів харчування європейській, допоможуть нашим компаніям бути глобально конкурентоспроможними», - резюмувала Ольга Трофімцева.

Довідково:

Протягом 2016 року імплементовано в національне законодавство ряд законодавчих актів ЄС, зокрема, це: вимоги до продуктів з какао та шоколаду, детальні правила до виробництва органічної продукції тваринного та рослинного походження, вимоги до організації торгівлі рослинами, насінням рослин, продуктами, отриманими з рослин. Наступний крок – імплементація законодавства ЄС щодо вимог до виробництва та ринку традиційних харчових продуктів, також, відстеження та маркування продукції з ГМО, захист географічних зазначень і позначень походження сільськогосподарської продукції, продуктів харчування та вина. Зараз підготовлено та зареєстровано у Верховній Раді ряд законопроектів, які наблизять наше законодавство до європейського, зокрема, це:

  • проект Закону України «Про вимоги до предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами» (реєстраційний № 4611 від 06.05.2016), 20.09.2016 - вручено подання Комітету про розгляд;
  • проект Закону України «Про безпечність та гігієну кормів» (реєстраційний № 2845 від 14.05.2015), вручено подання Комітету про розгляд;
  • проект Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» (реєстраційний № 4126-1 від 04.03.2016), 14.03.2017 – вручено подання Комітету про доопрацювання;
  • проект Закону України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (реєстраційний № 5448 від 24.11.2016), 14.03.2017 - вручено подання Комітету про розгляд;

- проект Закону України «Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров'я та благополуччя тварин» (реєстраційний № 0906 від 27.11.2014), 21.02.2017 - передано на повторне друге читання.

Прес-служба Мінагрополітики

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок