Верховна Рада прийняла законопроект про спрощення приєднання до електромереж

Як російська агресія вплинула на агросектор України, які рішення потрібні для усунення браку обігових коштів у аграріїв, як розв’язати проблеми складної та дорогої логістики та яким загалом буде 2023 рік для галузі? Ці питання обговорювалися в рамках презентації аналітичного дослідження «Аналіз впливу війни на агросектор України», проведеного Центром Економічного Відновлення та EasyBusiness.

В онлайн-обговоренні аналітичного дослідження Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) взяв участь Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.

Він зазначив, що поточний рік доволі непростий для агросектору, очікувано, що зі складнощами доведеться зіткнутися і наступного року.

Основними проблемами українського АПК є труднощі з експортом, дорога логістика та занизькі ціни на зерно для фермерів. Несприятливі погодні умови та енергетична криза також негативно впливають на діяльність аграріїв.

Микола Сольський зауважив, що вже зараз вживаються кроки задля зменшення наявних ризиків для АПК.

«Ми працюємо над тим, щоб збільшити для аграріїв об'єм кредитування на наступний рік. Домовляємося зі Світовим банком про можливість продовження програми 5−7-9. Обговорюємо питання збільшення кредитних лімітів. На реалізацію наших ініціатив потрібно трохи часу», — зазначив Микола Сольський.

Він додав, що в бюджеті передбачаються програми підтримки для найменших агровиробників. Для найбільших — втілюються проекти AFC (Міжнародної фінансової корпорації).

Також Микола Сольський повідомив, що Мінагрополітики спільно зі Світовим банком готує програму компенсації вартості встановлення генераторів або твердопаливних котлів на елеваторах.

«Є окремі точкові програми, які будуть взимку і матимуть пріоритет на деокупованих територіях. Першочергове — це компенсація по генераторах або щось подібне. Ми зі Світовим банком наразі це опрацьовуємо», — сказав Міністр.

Попередньо, програма має запрацювати з 1 січня. Заявки будуть прийматися через Державний аграрний реєстр.

Також під час заходу Міністр прокоментував вартість перевезень для агровиробників. Микола Сольський підкреслив, що система тарифоутворення на послуги перевезення потребує узгодження між усіма сторонами процесу.

Окремо Міністр зупинився на обговоренні гуманітарної програми Grain from Ukraine, підкресливши важливість її реалізації.

minagro.gov.ua

Представники Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів на минулому тижні провели онлайн-зустріч в представниками відповідних компетентних органів Аргентини.

Як говориться в повідомленні відомства, у ході зустрічі обговорювалися питання двостороннього співробітництва в галузі торгівлі. Зокрема, мова йшла про можливість імпорту яловичини з Аргентини на український ринок.

Сторони обговорили питання двосторонніх відносин в сфері санітарних та фітосанітарних заходів (далі — СФО), здоров'я і благополуччя тварин, а також провели експертні консультації щодо можливого імпорту яловичини з Аргентини в Україні.

«За результатами зустрічі було напрацьовано подальший алгоритм дій для прискорення процесів інтенсифікації торгівлі між Україною та Аргентинською Республікою», — повідомили в Держпродпотребслужбі.

agroportal.ua

Посуха у країнах північної півкулі призвела до значного скорочення виробництва зернових на 2022 рік.

Про це йдеться у звіті ФАО.

Світове виробництво зернових у 2022 році було знижено на 17,2 млн т порівняно з попереднім звітом, опублікованим у липні, і в даний час очікується зниження на 1,4% (38,9 млн т) у річному обчисленні.

Основна частина перегляду у бік зниження цього місяця стосується фуражного зерна: прогноз світового виробництва становить 1 483 млн т, що на 17,9 млн т нижче, ніж очікувалося в липні, і на 1,8% (26,8 млн т) нижче, ніж у 2021 році.

Зниження переважно пов’язане з виробництвом кукурудзи у Європейському Союзі, де виключно спекотні та сухі погодні умови, які переважали з кінця весни, за оцінками, знизили врожайність на 16% порівняно із середнім показником за попередні п’ять років.

Перспективи виробництва кукурудзи у США дещо погіршуються, в основному через несприятливі погодні умови на Середньому Заході, які обмежують перспективи врожайності. Дефіцит опадів також вплинув на очікувану врожайність ячменю та сорго в ЄС та США, що значною мірою підкріплює прогнози глобального виробництва обох зернових культур. Це зниження більш ніж компенсує перегляд прогнозів виробництва кукурудзи у бік підвищення, що ґрунтується на підвищенні очікувань урожайності в Аргентині та Україні, де виробництво, як і раніше, скорочується на 38% у річному обчисленні.

Навпаки, прогноз світового виробництва пшениці в 2022 році був підвищений на 6,7 млн ​​т цього місяця і тепер має досягти 777 млн ​​т, що лише трохи нижче рівня виробництва 2021 року. Поліпшення прогнозу багато в чому пов’язане зі сприятливими погодними умовами в Канаді та США, які покращують перспективи врожайності та зміцнюють очікування відновлення виробництва у 2022 році, а також у рф, де виробництво пшениці в даний час, ймовірно, досягне історичного максимуму, оскільки сприятлива погода підтримала очікування врожайності ярих зернових. Нещодавно опубліковані офіційні оцінки також вказують на вищий, ніж очікувалося, обсяг виробництва у Китаї. І навпаки, дефіцит опадів, що триває на більшій частині території ЄС, вплинув на виробництво пшениці, яке цього місяця було помірно скорочено.

agroportal.ua

Вітчизняні аналітики прогнозують приріст виробництва, споживання та імпорту свинини та продукції з неї. За попередніми підсумками експертів Економічного дискусійного клубу виробництво продукції свинарства в Україні у 2019 може зрости до 750 тис. т (+1%). Відповідні дані оприлюднили в балансах попиту і пропозиції м'яса та м'ясопродуктів, розроблених аналітиками ЕДК.

Експерти оцінюють минулорічний доробок галузі у 744 тис. т свинини та продукції свинарства. Це за розрахунками ЕДК на 1,1% більше ніж у 2017-му. На їх думку, у 2019-му варто очікувати деякого відновлення споживання м'яса свиней та м'ясопродуктів: плюс 1% до торішніх 744 тис. т. З іншого боку, такий підйом може спричинити активніший імпорт.

«Те, наскільки активно надходитиме свинина з-за кордону, залежатиме від внутрішньої цінової ситуації та від співвідношення вітчизняних та світових котирувань. Так, наприклад, чим меншою буде різниця між європейськими цінами на свинину та цінами на живець в Україні, тим меншою буде зацікавленість у імпорті м'яса свиней. З іншого боку, надходження дешевої мороженої сировини — сала і субпродуктів — коливається не так сильно в останні роки та не так значно впливає на ситуацію на ринку свинини», — коментують аналітики Асоціації «Свинарі України».

pigua.info