Ще одна країна відкрила ринок для української курятини

Під час польсько-українського енергетичного форуму, що відбувся у Варшаві, українські та польські урядовці, представники бізнесу, а також логістичні підприємства і компанії, які керують паливною інфраструктурою, напрацювали практичні рішення щодо подолання кризи, що склалася на паливному ринку України. 

Після того, як росія планомірно атакувала паливну інфраструктуру нашої країни, знищивши Кременчуцький НПЗ та низку великих нафтобаз, питання постачання пального набуло оперативного та предметного вирішення. Зараз Польща може виступати великим транзитером палива для України, забезпечуючи надходження понад 200 тисяч тонн продукції щомісячно. Натомість, за останній місяць обсяг надходжень ледве склав 60 тисяч тонн.

В рамках форуму учасники змогли знайти практичні рішення для збільшення об'єму поставок у найближчий час.

Перша віце-прем'єр-міністр — Міністр економіки України Юлія Свириденко повідомила, що є потенційна можливість долучення до Польського ресурсу нафтопродуктів із США, регіону Амстердам-Роттердам-Антверпен (АРА), німецьких, скандинавських і балтійських нафтопереробних заводів. Доставлятися пальне буде комбінованими видами транспорту через Польщу.

«У ході форуму з польськими колегами ми отримали чітке розуміння, як можна отримати додаткові об'єми від польських трейдерів. Крім того, віднайшли технічні можливості для збільшення перевалки необхідних об'ємів, і вже маємо підтвердження від однієї з провідних польських компаній PERN SA щодо додаткових потужностей. Також, для збільшення відвантажень синхронізували графіки роботи нашої АТ „Укрзалізниці“ та польської PKP, які тепер в оперативному режимі можуть миттєво вирішувати проблемні питання», — також зазначила Юлія Свириденко.

За її словами, ці кроки дозволять вже найближчим часом доставляти паливні ресурси швидше, що призведе до зменшення черг на українських АЗС.

me.gov.ua

Мінекономіки затвердило Настанови для операторів ринку харчових продуктів, в управлінні яких перебувають потужності з виробництва та обігу морозива.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

Відповідний наказ № 546 було затверджено 16 березня 2021 року. Документ розроблено у співпраці з Асоціацією українських виробників «Морозиво і заморожені продукти».

Настанови покликані роз’яснити виробникам морозива як виконувати вимоги законодавства України з безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

Завдяки Настановам виробники морозива отримали покрокові інструкції з конкретними прикладами та зразками документів які стосуються вимог до:

• планування, стану приміщень і комунікацій на потужностях;
• безпечності води, льоду, пари, допоміжних матеріалів для переробки харчових продуктів;
• предметів і матеріалів, що контактують з харчовими продуктами;
• чистоти поверхонь;
• здоров’я та гігієни персоналу;
• захисту харчових продуктів від забруднення;
• поводження з харчовими відходами;
• зберігання та транспортування харчових продуктів;
• контролю за технологічними процесами;
• маркування харчових продуктів тощо.

«Це допоможе виробникам уникнути помилок та необґрунтованих витрат при впровадженні системи НАССР, побудувати ефективну систему НАССР та почуватися впевнено під час проходження заходів офіційного контролю. Ми, як споживачі, теж матимемо зиск з цього — морозиво буде не лише смачним, але й безпечним», — підкреслив заступник Міністра Сергій Глущенко.

З Настановами можна ознайомитись за посиланям.

Населення розвинутих країн з кожним роком стає більш вимогливим до м’ясної промисловості та тваринництва, захисники тварин регулярно організовують акції, з метою покращення умов утримання тварин та їх благополуччя. Ветеринари, як і звичайні лікарі, мають кодекс професійної етики. У Євросоюзі нещодавно цей кодекс переглянули і зробили його більш сучасним – таким, що відповідає запитам суспільства щодо підвищення рівня добробуту тварин.

Звичайно, кожна країна також самостійно регулює умови утримання і благополуччя тварин. Утім, є норми, яких мають дотримуватись усі члени ЄС.

Федерація ветеринарів Європи (FVE) представила переглянутий Європейський ветеринарний кодекс цього тижня. Востаннє документ змінювали 2012 року. Утім, з огляду на запит громадян, у 2017 році федерація вирішила його переглянути. Обговорення нововведень тривали близько 2 років.

Новий кодекс презентували разом із проєктом FVE VETFutures Europe, в якому були визначені проблеми, що виникають перед представниками професії зараз та з’являться в найближчі десятиліття. Організація розробила план дій для їх вирішення.

Кодекс ветеринарної етики враховує стандарти необхідні для здоров’я та добробуту тварин, охорони здоров’я людей та забезпечення довіри громадськості до професії ветеринара.

Meat-Inform

Закупівельні ціни на молоко під тиском сезонного зростання виробництва невпинно падають. Навіть попри позитивні тенденції світового ринку.

За підсумками квітня середня ціна на молоко склала 9,12 грн/кг (з урахування ПДВ), що на 44 копійки нижче ціни квітня. Вищий ґатунок переробники купували в середньому за 9,01 грн/кг (-12 коп.), а перший за 8,40 грн (-44 коп.).

Травень почався з продовження цінового падіння. Екстраґатунок коштував 8,85 грн/кг, що на 23 коп. нижче ціни кінця квітня, вищий — 8,30 грн/кг (-64 коп.), а перший — 7,90 грн/кг (-81 коп.).

Переробники пояснюють це надлишком пропозиції молока на ринку. Але, як відомо, сезонності в промисловому молочному тваринництві немає. Господарства забезпечують стабільне постачання молока протягом всього року, на відміну від присадибників.

Сезонність виробництва молока, тис. т

При цьому, якщо в літній період господарства населення практикують випас, то промислові господарства продовжують годувати худобу сталим кормовим раціоном, який останнім часом значно подорожчав. Протягом останніх декількох місяців ціна на концентровані корми катастрофічно підскочила. До прикладу, соняшниковий шріт від листопада 2017 року подорожчав на 78,3% — 7666,7 грн/т, соєвий шріт — на 16,7% — до 14 000 грн. Як відомо, 70% у структурі собівартості складають саме корми. Відповідно, рентабельність молочного тваринництва знову в мінусі.

Підтримку цінам не надають навіть позитивні тенденції світового ринку. До прикладу, середнє значення Індексу цін ФАО на молочну продукцію продовжує збільшуватися третій місяць поспіль, і у квітні склало 204,1 пункту, що на 6,7 пункту (3,4%) вище рівня березня. Таким чином, значення індексу виявилося більш ніж на 11% вищим за рівень квітня минулого року. Тенденція до зростання цін пояснюється стійким імпортним попитом на всі види молочної продукції, а також побоюваннями на ринку в зв'язку з можливим скороченням експортної пропозиції в Новій Зеландії після більш значного, ніж очікувалося, зниження виробництва молока.

Підтвердженням позитивних трендів також є середнє значення ціни на молоко від IFCN, яке за підсумками березня склало 35,1 дол./100 кг ЕСМ (жир 4%, білок 3,3%), тоді як у січні було на рівні 31,9 євро.

Українські переробники ж пояснюють зниження цін перекриттям «сирних схем» та низькою експортною ціною на решту української молочки. Хоча закріплення цінових позицій на світових торгових площадках зовсім скоро може позбавити їх будь—яких відмовок.

Прес—служба АВМ