Експорт українських молокопродуктів покращується

Тваринники в Туреччині закликають владу припинити імпорт худоби та підтримати їх бізнес. Несприятливі економічні умови посилили інфляцію, а разом з цим і виробничі витрати турецьких фермерів, тому зараз вигідніше закуповувати ВРХ та овець за кордоном. Якщо вимоги турецьких фермерів буде виконано, українські експортери великої та малої рогатої худоби втратять важливий ринок збуту.

Чисельність ВРХ в Туреччині за 2018 рік зросла майже на 7%, досягнувши 17,2 млн, тоді як поголів’я овець і кіз збільшилося більш ніж на 4% і досягло 46,1 млн. Кількість тварин у країні зростає з кожним роком, навіть незважаючи на те, що споживання м’яса падає. У першому кварталі 2019 року споживання червоного м’яса в Туреччині зменшилося на 18,6% порівняно з попереднім кварталом і на 16,5% порівняно з тим же кварталом минулого року.

Тим не менш, Туреччина залишається одним з головних імпортерів великої рогатої худоби, оскільки уряд продовжує купувати худобу за кордоном та продавати м’ясо за цінами нижчими, ніж пропонують внутрішні виробники. Для місцевого виробника виробничі витрати на один кілограм яловичини становлять близько 27 лір, але через дешевий імпорт середня ринкова ціна становить 25-26 лір.

Минулого року Туреччина імпортувала 1,2 млн. голів великої рогатої худоби. За цим показником країна зайняла друге місце в світі, після США. У цьому році Туреччина обмежила або зупинила імпорт живої худоби з деяких європейських країн, таких як Ірландія, але для більшості колишніх постачальників ринок країни залишається відкритим.

Meat-Inform

Відсутність обіцяних урядом субсидій на придбання сільськогосподарської техніки призвела до зниження закупівлі тракторів та комбайнів вітчизняного виробництва на третину.

Про це розповів генеральний директор «Техноторг-Дон» Євген Березовський, пише agropolit.com.

«Сільськосподарські трактори практично не продаються, тому що тепер аграрій чекає цієї компенсації. Він звик, що якщо ти хочеш придбати у ХТЗ, то ця компенсація буде надана. А так як її немає, він каже: „Я почекаю, поки буде“. І так ця ситуація викликала зниження об'ємів закупівлі, відповідно, об'ємів виробництва. У цьому році падіння склало 30% від минулого року», — розповів Березовський.

Нагадаємо, уряд показав середньострокові програми держпідтримки агросектору на 2021−2023 роки. У них передбачено підтримку на придбання техніки. Водночас, фермери заявляли, що станом на середину липня не отримують держпідтримку на 2020 рік, передбачену наявними програмами. Тоді як уряд відзвітував про виплачені 104,5 млн грн сільгоспвиробникам, які придбали техніку та обладнання вітчизняного виробництва у грудні 2019 року та січні-травні 2020 року.

Сьогоднішній аграрний день у Верховній Раді України на жаль приніс тільки одне результативне голосування за законопроект№ 2845 «Про безпечність та гігієну кормів». Про це повідомляє на своїй сторінці у Facebook народний депутат України Микола Кучер.

Прийнято за основу 234 голосами.

Законопроект визначає правові та організаційні засади виробництва та обігу кормів, регулює відносини між органами виконавчої влади та операторами ринку кормів, зокрема:
— повноваження органів державної влади та їхніх посадових осіб;
— основні засади здійснення державного контролю кормів;
— права та обов’язки операторів ринку;
— порядок реєстрації, припинення, поновлення, скасування дії державної реєстрації потужностей;
— вимоги до виробництва та обігу кормів, потужностей, що виробляють корми для їх ввезення (пересилання) на митну територію України;
— відповідальність за порушення законодавства про корми та ін.

Однак, на превеликий жаль, не знайшли підтримки в залі парламенту законопроект № 5448 «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції" та законопроекти № 6041 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації використання масивів земель сільськогосподарського призначення» та № 6041−1 (альтернативний) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні", — наголошує він.

Заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин в ВР Олександр Бакуменко на своїй сторінці Facebook розповів, які питання було розглянуто сьогодні відповідно до порядку денного.

Заслухано інформацію про результати проведеного Рахунковою палатою аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих на розвиток рибного господарства у 2015−2016 роках», — говорить Бакуменко.

За результатами обговорення Комітет вирішив:
1. Інформацію Рахункової палати щодо результатів аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих на розвиток рибного господарства у 2015−2016 роках, взяти до відома.
2. Рекомендувати Міністерству аграрної політики та продовольства України і Державному агентству рибного господарства України:
— посилити контроль до ефективного використання коштів за бюджетними програмами Державного агентства рибного господарства України;
— вжити належних заходів щодо усунення виявлених недоліків та недопущення їх у подальшій роботі;
— забезпечити прискорення розробки та прийняття необхідних проектів законодавчих і нормативно-правових актів, спрямованих на розвиток рибного господарства.
3. Дане рішення направити до Міністерства аграрної політики та продовольства України і Державного агентства рибного господарства України

За його словами, наступним питанням на розгляді був законопроект реєстр. № 6486 від 23.05.2017 «Про внесення змін до Закону України «Про карантин рослин» щодо вдосконалення процедур під час переміщення через митний кордон дерев'яного пакувального матеріалу», поданий народним депутатом України Довгим О. С. За результати обговорення Комітет прийняв рішення відхилити даний документ.

Розгляд запланованих законопроектів реєстр. № 6355 від 12.04.2017р. «Про внесення змін до Закону України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» та реєстр. № 6355−1 від 26.04.2017р. «Про державну підтримку сільськогосподарського страхування» перенесено. І останнім розглянули законопроект реєстр. № 6735 від 17.07.2017р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо відновлення конкурентоспроможності судноплавства України». Даним законопроектом пропонується звільнити власників річкового транспорту від сплати акцизного податку на нафтопродукти, а також скасувати рентну плату за спеціальне використання води без її вилучення (для потреб водного транспорту); при цьому пропонується суттєво збільшити адміністративне навантаження на контролюючі органи. Питання було обговорено, але прийняття рішення перенесено на наступне засідання Комітету», — розповідає він.

milkua.info

Нещодавнє дослідження продемонструвало, що свіжі плоди індійського аґрусу, також відомого як амла, покращують засвоюваність поживних речовин та ферментацію в рубці у дійних корів, що призводить до підвищення показників продуктивності.

Амла, або Phyllanthus Emblica, – це листяне дерево, яке зазвичай росте у тропічних та субтропічних частинах Індії, Китаю, Індонезії та Малайзії. Плоди амли вживаються в їжу або використовуються як ліки в Індії та Китаї через його антиоксидантні та хіміопрофілактичні агенти. Тим не менш, через надмірний кислий смак цей фрукт не всім подобається, і його комерційне вирощування дуже обмежене.

Амла містить високу концентрацію біоактивних рослинних компонентів, таких як поліфеноли, дубильні речовини, флавоноїди та вітамін С. Дослідники відзначили, що фрукт багатий вторинними метаболітами, такими як загальні феноли та флавоноїди. У молочної худоби, в рамках дослідження ефективності, амла при додаванні до корму продемонструвала можливість боротися з маститом та тепловим стресом, а також підвищувати надої.

За матеріалами All About Feed