Індійський фрукт амла схвалений до використання у раціоні молочної худоби

06-груд-2021

Нещодавнє дослідження продемонструвало, що свіжі плоди індійського аґрусу, також відомого як амла, покращують засвоюваність поживних речовин та ферментацію в рубці у дійних корів, що призводить до підвищення показників продуктивності.

Амла, або Phyllanthus Emblica, – це листяне дерево, яке зазвичай росте у тропічних та субтропічних частинах Індії, Китаю, Індонезії та Малайзії. Плоди амли вживаються в їжу або використовуються як ліки в Індії та Китаї через його антиоксидантні та хіміопрофілактичні агенти. Тим не менш, через надмірний кислий смак цей фрукт не всім подобається, і його комерційне вирощування дуже обмежене.

Амла містить високу концентрацію біоактивних рослинних компонентів, таких як поліфеноли, дубильні речовини, флавоноїди та вітамін С. Дослідники відзначили, що фрукт багатий вторинними метаболітами, такими як загальні феноли та флавоноїди. У молочної худоби, в рамках дослідження ефективності, амла при додаванні до корму продемонструвала можливість боротися з маститом та тепловим стресом, а також підвищувати надої.

За матеріалами All About Feed

Більше новин
Аграрний фонд планує впровадити товарний форвард
18-лип-2017

ПАТ «Аграрний фонд», що належить до сфери управління Мінагрополітики, планує розширити інструментарій підтримки агровиробників. Зокрема, розглядається можливість впровадження товарного форварду та аграрних розписок. Про це голова правління ПАТ «Аграрний фонд» Андрій Радченко розповів в одному з інтерв'ю.

«Ми маємо намір розширити перелік наших інструментів - запустити товарний форвард, дати можливість отримання мінеральних добрив, засобів захисту рослин та інших ресурсів, а також широко застосовувати аграрні розписки», - зазначив Андрій Радченко, додавши, що з приводу аграрних розписок вже відбулася зустріч з представниками міжнародної фінансової корпорації.

Голова правління також розповів, що Аграрний фонд пропонує просту, швидку та прозору процедуру оформлення форвардних контрактів. При цьому у агровиробника є можливість вибрати формат - з прив'язкою до курсу долара та без неї. Рішення приймається швидко - заявка розглядається максимум тиждень, а гроші на свій рахунок аграрій отримує через п'ять днів після підписання договору.

За словами Андрія Радченка, 95% учасників весняної форвардної програми 2017 року - малі та середні підприємства.

Мінагрополітики

Детальніше
Україна обговорила умови експорту курятини, свинини та яєць до Африки
21-вер-2020

Представники Держпродспоживслужби та компетентних органів ПАР обговорили можливості посилення торгівлі між Україною та Південно-Африканською Республікою. Про це інформує Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Ольга Шевченко — т.в.о. голови Держпродспоживслужби, зустрілася з фахівцями компетентних органів Південно-Африканської Республіки (ПАР). Сторони обговорили можливості експорту українського м’яса (м'яса птиці та свинини) до ПАР, а також яєць та яєчної продукції, зокрема умови доступу на ринки.

Окрім того, у ході розгляду питання експорту свинини учасники обговорили можливості визнання регіоналізації в частині АЧС враховуючи ситуацію у світі.

«Під час обговорення питань також було розглянуто нові норми імпорту в Україну тваринної продукції. Українська сторона поінформувала про оновлене законодавство в частині імпорту. Зокрема, у ході обговорення даного питання було відзначено, що для того щоб розпочати імпортувати до України необхідно пройти відповідну процедуру акредитації для країни та її підприємств», — пояснила пані Шевченко.

agravery.com

Детальніше
Національне дослідження ризиків поширення хвороб свиней під час війни: перші результати
29-груд-2022

Асоціація «Свинарі України» (АСУ) у співпраці з Департаментом сільського господарства зарубіжних країн Міністерства сільського господарства США (FAS USDA) реалізують в Україні проєкт «Забезпечення здоров'я тварин в Україні».

Найбільший напрям проєкту — дослідження з визначення ризиків поширення хвороб у ланцюзі виробництва свинини. У рамках співпраці з Держпродспоживслужбою передбачено опитування серед 550 гравців ринку (промислові ферми, домогосподарства, мисливські угіддя, територіальні органи компетентного органу, приватні ветеринари та заготівельники) з метою оцінки ризиків поширення хвороб свиней, у тому числі африканської чуми (АЧС), дотримання протоколів біобезпеки, а також практики застосування протимікробних препаратів в умовах війни.

«Наразі з 300 домогосподарств опитано третину — 100 респондентів з 9 областей України. За результатами опитування можна зробити висновок про низький рівень обізнаності щодо африканської чуми свиней (АЧС). Так, лише 23% опитаних відповіли, що ця хвороба не лікується. При цьому жоден респондент не знає симптомів АЧС. Дуже низький відсоток — 18%  — заявив, що при підозрі на АЧС повідомлятиме спеціаліста ветеринарної медицини. Розуміння важливості біобезпеки також бажає кращого: лише 45% опитаних вважають, що перш ніж зайти до свиней треба вимити руки; близько 20% пораються біля свиней, не змінюючи взуття чи одягу. Цікавим є результати розуміння факторів ризику поширення хвороб: на думку лише 40% джерелом інфекції може бути корм. Значно більша кількість респондентів обрала варіант комахи і гризуни, а не свині, коли йшлося про потенційних носіїв хвороб.   При цьому важливо, що 86% власників свиней, купуючи молодняк, не вважають за потрібне побачити ветеринарний документ, що підтверджує статус здоров'я тварини. Натомість покладаються на слово продавця або визначають стан здоров’я на око», — зауважила Оксана Юрченко, Президент Асоціації «Свинарі України».

Опитування вже на цьому етапі демонструє низький рівень розуміння,  що таке антибіотики та антибіотикорезистентність. Так, тільки 15% опитаних відповіли, що антибіотики застосовують для лікування бактеріальних захворювань тварин (а не вірусних). 17% дали обрали правильне визначення терміну «антибіотикорезистентність». Решта або не знає, або вважає, що це діагноз, за якого треба застосовувати протимікробні препарати.

«Це лише перші результати, попереду ще 2/3 подібних інтерв’ю. Однак ті дані, які ми вже отримали, демонструють важливість просвітницької роботи й донесення до людей усіма можливими каналами не лише інформації щодо африканської чуми свиней, а й щодо важливості біобезпеки та антибіотикорезистентності», — додають в АСУ.

У грудні відбулася перша оцінка біобезпеки свиногосподарства на деокупованих територіях. З рішень, які варто відзначити, як кращі, — підземна галерея, що веде до виробничих приміщень з тваринами. Завдяки їй мінімізується контакт з оточенням та, відповідно, ризик занесення патогенів. В Україні таким підходом можуть похвалитися одиниці господарств. Проте в умовах війни він має переваги не лише з точки зору біобезпеки ферми, а й безпеки персоналу, перетворюючись на надійне бомбосховище.

Наразі робота за усіма напрямами проєкту продовжується, а про подальші його результати читайте у наступних номерах журналу «Прибуткове свинарство: воєнний дайджест».

Асоціація «Свинарі України»

Детальніше
Виробництво молока в Україні демонструє негативну динаміку — Вадим Чагаровський
24-черв-2022

На відміну від світу в Україні виробництво сирого молока останні тридцять років зменшувалося. На цьому наголосив голова Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський під час вебінару «Молочарство в умовах війни: проблеми, тенденції, практики».

За статистичними даними, в 2021 році в країні було вироблено 8,65 млн т молока порівняно з 24,5 млн т у 1991 році.

Негативна динаміка виробництва молока пов’язана зі зниженням чисельності поголів'я в господарствах населення та промисловому секторі. Кількість поголів'я корів в Україні в 2021 році становила 1,67 млн голів.

«Цей низхідний тренд залишається, а в умовах війни ще більше поглибиться. Песимістично оцінюю динаміку поголів'я в Україні в 2022 році. В особистих селянських господарствах зменшення буде суттєвіше, що вплине на обсяги виробництва молока», — підкреслює Вадим Чагаровський.

Негативні тенденції спостерігаються й у переробній галузі. Торік на переробку офіційно надійшло 3,2 млн т молока (2,7 млн т від промислових господарств та 500 тис. т від населення). За словами експерта, у 2022 році цифра буде меншою. Для порівняння в 1990 році українські молочні заводи переробили 18,5 млн т. молока. Наприклад кількість молока від населення за 10 років зменшилася майже втричі.

За роки незалежності скоротилася кількість молокопереробних підприємств, виробництво молочної продукції, а також споживання молока на душу населення. В 2021 році працювало 178 молочних заводів проти 192 в 2020-му.

milkua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок