Аграрний день не приніс великих результатів

Відповідно до інформації головних управлінь Держпродспоживслужби в Одеській, Херсонській, Черкаській, Рівненській та Сумській областях з 09.07.2018 по 16.07.2018 на території вказаних областей було зареєстровано 7 випадків захворювання на африканську чуму свиней (АЧС), а саме:

- 09.07.2018 – в СВК «Дунай», м. Кілія, Одеської області (звіт про результати дослідження Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (ДНДІЛДВСЕ) № 007516 п.м./18 від 09.07.2018);

- 13.07.2018 – в особистому селянському господарстві в с. Кізомис, Білозерського району, Херсонської області (звіт про результати дослідження Дніпропетровської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби № 001280 п.м./18 від 13.07.2018);

- 15.07.2018 – в ТОВ «Україна 2010», смт Овідіополь, Одеської області (звіт про результати дослідження ДНДІЛДВСЕ № 007907 п.м./18 від 15.07.2018);

- 15.07.2018 – в особистому селянському господарстві в с. Балаклея, Смілянського району, Черкаської області (звіт про результати дослідження ДНДІЛДВСЕ № 007908 п.м./18 від 15.07.2018);

- 16.07.2018 – в особистому селянському господарстві в с. Надеждівка, Білозерського району, Херсонської області (звіт про результати дослідження Дніпропетровської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби № 001286 п.м./18 від 16.07.2018);

- 16.07.2018 – в ДП ДГ «Городецьке», с. Городець, Володимирецького району, Рівненської області (звіт про результати дослідження Львівської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини № 000845 п.м./18 від 16.07.2018);

- 16.07.2018 – в особистому селянському господарстві в с. Стеблянки, Лебединського району, Сумської області (звіт про результати дослідження Регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби в Полтавській області № 002353 п.м./18 від 16.07.2018).

З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалахів АЧС проведено засідання державних надзвичайних протиепізоотичних комісій при відповідних районних державних адміністраціях, рішеннями яких затверджено плани з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичних осередків, зон захисту та нагляду.

В осередках захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

Пресс-служба Держпродспоживслужби

ФАО та Асоціація «Свинарі України» разом працюватимуть над впровадженням систем гарантування безпечності та якості свинини й продуктів із неї. Договір про співпрацю підписали 16 травня у ході прес-конференції «Простежуваність та впровадження систем гарантування безпечності свинини та продуктів із неї в умовах АЧС».

Як зазначили сторони, у фокусі уваги цього проекту — кінцевий споживач.

«Ми співпрацюємо з Асоціацією „Свинарі України“ з 2015-го. За цей час спільно реалізували кілька етапів Проекту технічної допомоги ФАО/ЄБРР „Підвищення обізнаності про африканську чуму свиней (АЧС) в Україні“. У його рамках відбувся моніторинг АЧС у тушах подвірно забитих свиней (майже 3000 зразків з усіх областей України) завдяки устаткуванню референс-лабораторії у Києві та 3 державних регіональних лабораторій ветмедицини сучасним ПЛР-обладнанням, навчанню їхнього персоналу цьому методу дослідження за кордоном і в Україні. У результаті — майже вполовину збільшили потенціал держави у діагностиці АЧС! Крім того, понад 800 ветеринарів (фахівців Держпродспоживслужби і спеціалістів свиногосподарств) навчали спільним діям у разі підозри на АЧС у 16 областях України. Провели більше 200 зустрічей із населенням в регіонах з метою підвищення обізнаності щодо АЧС.

Завдяки результатам спільної роботи з Асоціацією та Держпродспоживслужбою наші банки-партнери продовжують інвестувати в українське свинарство. Надалі разом зосередимося на впровадженні систем гарантування безпечності продукції свинарства, щоб відновити довіру споживачів та створити конкурентну перевагу для виробників, які інвестують у дотримання найвищих стандартів», — прокоментував Дмитро Приходько, старший економіст інвестиційного центру ФАО, керівник проекту технічної допомоги ФАО/ЄБРР.

Одна з опцій — впровадження компартменталізації — підтвердження найвищого статусу біобезпеки свиногосподарства та простежуваності всіх процесів виробництва, що може вирішити 3 основні загрози, які несе присутність АЧС у країні: ризик втратити свинарський бізнес, ізоляцію від зовнішніх ринків, підрив довіри споживача до безпечності продукції свинарства (хоча достеменно відомо, що вірус не шкодить людині!).

«Відповідність критеріям компартменту для підприємства — це мільйонні інвестиції. Тому, крім перспективи експорту, на внутрішньому ринку продукція, вироблена в таких умовах, також повинна бути маркована відповідним чином. Це інформуватиме споживача, що свинину вирощено за найвищими стандартами, вона максимально безпечна.

Система позначок може бути інструментом захисту українських свинарів — наприклад, для підтвердження, що продукція виготовлена 100% з вітчизняної свинини. Однак, щоб реалізувати такий механізм, має працювати простежуваність», — пояснила Президент АСУ Оксана Юрченко.

Для цього, за словами Наталії Щирової, керівника експертної групи з питань безпечності харчових продуктів Директорату безпечності та якості харчової продукції Мінагрополітики, нині формується нова законодавча база. Мета — забезпечити простежуваність «від лану до столу». Адже відповідно до чинного харчового законодавства, простежуваність поки обмежується принципом «крок уперед — крок назад». Хоча навіть цю вимогу не завжди можна реалізувати: товаро-транспортні накладні, які використовують при перевезенні товарів, не дають інформації про походження тварини, умови її забою та подальшого зберігання м’яса тощо.

Безпечність імпортованої свинини та продукції свинарства також контролюється. Як повідомив Борис Кобаль, Директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби, з 1 квітня цього року триває програма моніторингу свинарської продукції, яка завозиться з країн ЄС, де реєструють АЧС.

«Це додатковий захід. Адже дозвіл на поставки мають лише ті країни, де впроваджена регіоналізація щодо АЧС, а її ефективність перевірена компетентним органом України. Продукція свинарства імпортується виключно з благополучних регіонів. Лабораторні дослідження не виявили жодного позитивного зразка», — зазначив експерт.

pigua.info

 З 1 червня 2019 року вступають в дію оновлені форми ветеринарних сертифікатів для експорту молочних продуктів та м'яса птиці з України до Республіки Північна Македонія.

З 1 червня 2019 року  попередні форми вищезгаданих сертифікатів вважатимуться не дійсними.

Детально ознайомитися з оновленими сертифікатами можна на сайті Держпродспоживслужби в рубриці «Міжнародне співробітництво».

Прес-служба Держпроспоживслужби

Лідером у вересні за постачанням на зовнішні ринки з України залишається кукурудза — 2,3 млн т.

Про це говориться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства України.

«Такі показники відправок цієї культури пов’язані з тим, що в Україні залишилося багато минулорічних залишків. Однак частка кукурудзи в цьому місяці є вже не настільки більшою у порівнянні з пшеницею, як це було в серпні, коли відправки пшениці були меншими за кукурудзу на 1 млн т. Частка пшениці у вересні становить фактично 2 млн т, що на 1,2 млн т більше, ніж у серпні, але на 57% менше, ніж торік за цей же період», — уточнюється у повідомленні.

Загалом із початку війни з України вивезли майже 8 млн т кукурудзи та 3,4 млн т пшениці.

Третю позицію за обсягом відправок посідає ріпак — 887 тис. т, що на 42,4% більше, ніж у серпні, та на 1% більше, ніж за вересень 2021 року.

«Показник соняшникової олії за вересень у порівнянні з серпнем збільшився на 46% і сягає 569 тис. т. І це також у два рази більше, ніж торік», — додають у міністерстві.

Ячменю відвантажено 397 тис. т, що на 190 тис. більше, ніж у серпні, але майже на 600 тис. т менше, ніж за вересень минулого року.

За перший місяць осені збільшився відсоток експорту шротів — 391 тис. т проти 286 тис. т у серпні. Також у бік збільшення змінилися цифри постачання соєвих бобів — 240 тис. т, що удвічі більше в порівнянні з серпнем.

«Загальна картина обсягу агропродукції, який фактично перетнув кордон України, у відсотках за вересень така: 32,9% посідає кукурудза, 27,76% — пшениця, 2,96% — насіння соняшнику, 8,25% — соняшникова олія, 5,69% — шроти, ячмінь — 5,79%, ріпак — 12,77%, соєві боби — 3,5%, соєва олія — 0,37%», — додають у міністерстві.

Загальний обсяг відправок за 7 місяців у розрізі культур: 7,9 млн т — кукурудза (41,04%); 3,4 млн т — пшениця (17,75%); 1,7 млн т — насіння соняшнику (8,84 %); 1,9 млн т — соняшникова олія (9,76%); 1,6 млн т — ріпак (8,21%); 1,081 млн т — шроти (5,57%); 741 тис. т — соєві боби (3,82%), 843 тис. т — ячмінь (4,35%); 126 тис. т — соєва олія (0,65%).

agroportal.ua