На зустрічі з аграрними асоціаціями обговорили питання молочної галузі, садівництва та технічної політики АПК

За словами Тараса Качки, Україні необхідно переглянути умови Угоди щодо асоціації для посилення інтенсивності співпраці.

Найбільше падіння товарообігу у 2020 році відбулося між Україною та ЄС.

Про це заявив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Качка в ході конференції, організованої Реанімаційним пакетом реформ.

За словами Качки, «витягнула» цього року наш експорт Азія.

«В Україні за п’ять років істотно збільшився обсяг торгівлі між Україною та ЄС. Разом з тим найбільше падіння товарообігу у 2020 році у нас відбувається саме з Європейським Союзом. І все, що витягує наш експорт цього року — це скоріше Азія, ніж ЄС», — сказав він.

За словами Качки, Україні необхідно переглянути умови в Угоді про асоціацію для посилення інтенсивності співпраці з ЄС.

«Перегляд умов в Угоді про асоціацію — це не просто бажання додати деяких „хотілок“ з нашого боку. Це насправді бажання більшої інтенсивності у співпраці з ЄС. Тому прагнення до оновлення угоди — це прагнення до більш чіткого розуміння взаємних прав і обов’язків», — сказав він, додавши, що Україна чудово впоралася зі своєю домашньою роботою в більшості сфер.

Хронологія подій

За даними Державної митної служби, імпорт товарів в Україну за 10 місяців 2020 року склав 43,03 млрд дол., що на 12%, або 6,01 млрд дол., менше, у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року, експорт українських товарів склав 39,64 млрд дол., що на 5%, або 2 млрд дол., менше, ніж за аналогічний період минулого року.

Україна 44% товарів імпортувала з країн ЄС, 16% — з країн СНД, 40% — з усіх інших, а експортувала 38% товарів — в ЄС, 12% — в країни СНД, 50% — в інші.

unian.ua

Вчора ВРУ прийняла у першому читанні за основу законопроєкт № 7687 щодо порядку бронювання військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Водночас, законопроєктом передбачається скасування мобілізаційного завдання для бронювання. Про це повідомляє пресслужба Європейської бізнес асоціації.

Зокрема, для бізнесу можливим буде бронювання без мобзавдання, якщо:

• це підприємство, установа чи організація, що є критично важливою для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Критерії віднесення до критичних будуть встановлені порядком КМУ;
• підприємство, установа чи організація, що здійснює виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг оборонного призначення для задоволення потреб армії.

«Європейська Бізнес Асоціація вітає даний законопроєкт та закликає народних депутатів якнайшвидше прийняти законопроєкт вцілому, адже, як вже неодноразово наголошувала спільнота, питання бронювання є вкрай важливим для продовження роботи бізнесу та економіки загалом. А оскільки наявність мобілізаційних завдань показали свою неефективність і з травня процедура бронювань, фактично, зупинилась, однією з пропозицій бізнесу і було скасування мобілізаційних завдань. Тож спільнота дякує, що пропозицію спільноти було враховано! Водночас, сподіваємось і на пришвидшення процедури розробки та прийняття всіх необхідних підзаконних актів для оновлення процедури бронювання», — йдеться у повідомлені.

Чому змінилися торгові потоки поросят, забійних свиней та свиноматок усередині ЄС?

На торгівлю живими свинями між країнами Європейського Союзу вплинули санітарна ситуація, логістичні труднощі після COVID-19, а також те, що виробництво зазнає жорсткості правил та підвищується конкурентоспроможність.

У 2021 році між країнами ЄС було продано понад 31 мky свиней, що різко знизилося порівняно з 2017 роком (-10%). Поширення африканської чуми свиней (АЧС) у Бельгії у 2018 році, а потім у Німеччині у 2020 році, а також логістичні проблеми, пов'язані з COVID-19, ускладнили міжнародну торгівлю живцем. Історично ця торгівля відбувалася у Північній Європі, особливо між країнами, що межують. Нідерланди, Данія та Німеччина генерують 82% європейських потоків. Перевезення на більш далекі відстані все ще можливе, хоча європейські правила ускладнюють її. Забійні свині експортуються за високу винагороду, щоб регулювати внутрішню пропозицію відповідно до попиту. Експорт поросят, пов'язаний зі спеціалізованим виробництвом, відповідає екологічним обмеженням, які дозволяють проводити дорощування дома.

Два основних експортери живих свиней, Нідерланди та Данія, щорічно експортують понад 23 млн свиней до інших країн-членів ЄС.

У Нідерландах експорт скоротився на 17,4% у період з 2020 до 2021 року через різке падіння виробництва в країні. Експорт до Німеччини, основний напрямок Нідерландів, впав як по поросятах, так і по забійних свинях, що скоротився вдвічі і склав менше 650 тис. голів, що ледве сягає чверті експорту 2017 року. Це також пояснюється зниженням цін на свинину в Німеччині після спалаху АЧС.

Для Данії основними пунктами призначення є Німеччина та Польща. Експорт данських поросят до Польщі падає з 2018 року, і ця тенденція посилюється у 2021 році (-12% у 21/20). Це зниження пояснюється поширенням АЧС у Польщі та низькою рентабельністю фінішної обробки. Потоки датських поросят до Німеччини залишаються стабільними, але перевага вітчизняного походження в Німеччині може призвести до їхнього зниження.

У 2021 році Іспанія імпортувала 2,5 млн поросят, у тому числі 1,9 млн з Нідерландів, що підтримало недавнє внутрішнє зростання і компенсувало втрату поросят на фермах, які постраждали від вірусу РРСС. Для задоволення зрослих внутрішніх потужностей із забою Іспанія імпортує понад 600 тис. свиней забійних кондицій на рік.

Щодо Франції, то ця країна в основному експортує забійних свиней до Бельгії (259 тис. голів у 2021 році) і іноді торгує з Іспанією (131 тис. свиней у 2021 році).

Очікується, що найближчими роками торгівля живими тваринами всередині ЄС продовжуватиме скорочуватися, що частково зумовлено зниженням виробництва в Голландії та Данії та зменшенням попиту в Німеччині.

pig333.com

Народні депутати зареєстрували у парламенті законопроєкт (№7548), який звільняє від оподаткування ввізним митом імпорт мішків, рукавів та спецобладнання для зберігання зернових прямо на полях.

Про це повідомив автор законопроєкту, голова Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду, повідомляє партія «Слуга народу».

За його словами, в Україні вже зібрали і намолотили понад 1 млн т врожаю. Очікуваний прогноз — близько 50 млн т. Однак темпи експорту минулорічного врожаю низькі — близько 2,2 млн т за червень. Це означає, що потужностей працюючих елеваторів не вистачить, аби зберегти збіжжя минулого і цього років.

«На жаль, частина аграріїв уже продають зібране нижче собівартості. Деякі навіть не знають, чи збирати взагалі. Це не вихід із ситуації, а удар по кожному господарству, продбезпеці держави та всього світу. Якщо ми зараз не активізуємося, а експортні шляхи не розширяться, у жовтні наші елеватори переповняться, аграрії розпродадуть урожай за безцінь, не зможуть виплачувати орендну плату і зрештою відмовляться сіяти наступного року. Аби цього не сталося, маємо сьогодні створити всі умови, аби зберегти врожай і підтримати наших аграріїв. Пільгові умови для закупівлі рукавів — один із таких способів», — зазначив Олександр Гайду.

За оцінками експертів, Україні зараз потрібно до 80 тис. таких рукавів. Звільнення від ввізного мита здешевить їхню вартість та пришвидшить процедуру закупівлі.

agroportal.ua