ЄС у поточному сезоні збільшив імпорт нішевих зернових

В проєкті закону про Державний бюджет України на 2023 рік кошти на дотації для аграріїв урядом не передбачені. Найближчим часом законопроєкт передадуть на розгляд Верховної Ради України.

Про це розповів міністр сільського господарства та продовольства України Микола Сольський у коментарі АgroРolit.com.

За словами міністра, фінансова підтримка аграріїв можлива за умови міжнародного фінансування.

Зазначається, що проєкт Держбюджету України на 2023 рік передбачає, зокрема, спрямування ресурсів на такі напрями:

• національна безпека та оборона — 1 141,1 млрд грн або 17,8% ВВП;
• охорона здоров’я — 175,7 млрд грн;
• освіта — 155 млрд грн;
• пенсійне забезпечення та соціальний захист — 835 млрд грн;
• підтримка ветеранів війни — 6,8 млрд грн;
• Резервний фонд — 17,4 млрд грн;
• Фонд ліквідації наслідків збройної агресії — 19 млрд грн;
• Фонд розвитку підприємництва — 16 млрд грн;
• Надання грантів бізнесу — 1,37 млрд грн.

Відзначається, що дефіцит бюджету передбачено на рівні 20% ВВП, перекриття якого заплановано за рахунок державних запозичень в обсязі 1 686,8 млрд грн (загальний фонд — 1 516,8 млрд грн, спеціальний фонд — 170,0 млрд грн) з них для погашення державного боргу — 415,0 млрд гривень.

22 липня прийнято постанову Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку проведення інспектування, огляду, фітосанітарної експертизи (аналізів), повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи (аналізів), нагляду, обстеження, моніторингу, знезараження об'єктів регулювання, оформлення сертифікатів, передбачених Законом України „Про карантин рослин“, контролю за проведенням огляду в частині відбору зразків та вибіркового контролю за проведенням фітосанітарної експертизи (аналізів)».

Постанова розроблена на виконання Закону України від 12.05.2022 № 2246-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо безперебійного виробництва та постачання сільськогосподарської продукції під час воєнного стану» щодо вдосконалення фітосанітарних заходів при переміщенні Україною та експорті сільськогосподарської продукції рослинного походження.

Постановою передбачено приведення у відповідність до вимог вищезазначеного Закону діючих процедур в частині:

1) оформлення карантинного сертифіката щодо зменшення випадків, коли такий сертифікат є обов’язковим при переміщенні Україною сільськогосподарської продукції рослинного походження та насіння. Зокрема, скасовано вимогу оформлення карантинного сертифіката при переміщенні вантажів з імпортованим насінням; карантинний сертифікат є обов'язковим виключно у разі вивезення рослинної продукції з карантинної зони та за умови, що така продукція може поширювати карантинний організм, щодо якого запроваджено карантинний режим.

2) спрощення процедури переоформлення фітосанітарного сертифіката, необхідного при експорті с/г продукції рослинного походження, а саме:

для переоформлення зазначених сертифікатів висновок фітосанітарної експертизи (аналізів) потрібен не завжди, а лише у разі зміни країни призначення вантажу, за умови, якщо фітосанітарні заходи такої країни вимагають відсутність шкідливих організмів, на наявність яких фітосанітарна експертиза (аналізи) не проводилась;

на сьогодні висновок фітосанітарної експертизи потрібен у 100% при оформленні фітосанітарного сертифіката;

3) оформлення фітосанітарного сертифіката та фітосанітарного сертифіката на реекспорт в електронній формі, а не виключно у паперовій формі, як це є на сьогодні.

Отже, прийняті зміни сприятимуть спрощенню оформлення документів, необхідних не тільки для експорту сільськогосподарської продукції рослинного походження, а й для переміщення територією України такої продукції.

minagro.gov.ua

Україна посідає третє місце в рейтингу експортерів курятини в ЄС.

Про це повідомляється в статистичній звітності ЄС.

Так, в січні-лютому 2021 року Україна експортувала 13,2 тис. тонн курятини в ЄС і зайняла в рейтингу найбільших постачальників м'яса птиці в Євросоюз 3-є місце.

За рік експорт української курятини в ЄС «просів» на 90%. Трохи більше України експортував країнам ЄС Таїланд - 25,7 тис. тонн, посівши друге місце в рейтингу, але за рік експорт таїландської курятини в ЄС впав на 26%.

1-е місце займає Бразилія, яка за 2 місяці 2021 року експортувала 36,4 тис. тонн м'яса птиці відповідно. Падіння експорту бразильської курятини в ЄС склало 16,3%.

ptichki.net

Хіміки з Канади провели масштабний «перепис» усіх білків, жирів, цукрів і інших сполук, присутніх у відновленому і незбираному коров'ячому молоці. Ці дані допоможуть оцінювати якість молочної продукції, пишуть вчені в Journal of Agricultural and Food Chemistry.

«В незбираному, ми знайшли 972 унікальних з'єднання в коров'ячому молоці, які утворюють приблизно 2,35 тисячі різних метаболічних структур. В цілому, воно виявилося простіше за структурою, ніж слина, сеча або кров людини, а також материнське молоко. Ми сподіваємося, що наша відкрита база даних стане помічником для дієтологів, інших хіміків і лікарів», — пишуть вчені.

Молочне скотарство виникло в перших людських суспільствах на Близькому Сході і Індії приблизно 12−10 тисяч років тому, одночасно з розвитком землеробства і переходом до осілого способу життя. Його поява була пов'язана з тим, що в популяціях перших фермерів виникла унікальна мутація в гені LCT, що дозволила дорослим людям пити молоко — здатність, яку фактично всі ссавці втрачають ще в дитинстві.

В останні роки вчені почали активно цікавитися тим, як коров'яче або материнське молоко впливає на роботу організму і дітей, і дорослих людей. Виявилося, що воно не тільки містить в собі велику кількість нутрієнтів, але і різні ферменти, які допомагають організму боротися з мікробами і запаленнями, а також речовини, які «деригують» роботою мікрофлори кишечника.

Частина цих з'єднань безповоротно втрачається при обробці молока або підготовці різних сухих сумішей, які використовуються як в харчовій промисловості, так і для годування немовлят. Як від цього змінюються властивості напою, вчені до цього часу не могли точно сказати, так як точний хімічний склад молока їм не був відомий.

Девід Вішарт (David Wishart) з університету провінції Альберта в Едмонтоні (Канада) і його колеги зробили великий крок у бік отримання відповіді на всі ці питання, підготувавши перший детальний хімічний «атлас» коров'ячого молока.

Для цього вчені провели серію експериментів з чотирма різновидами знежиреного та незбираного молока, які можна купити в будь-яких гастрономічних магазинах Канади, проаналізувавши їх склад за допомогою ЯМР-спектроскопії, мас-спектрометрів і хроматографів.

Для проведення цього аналізу вони заморозили невеликі порції кожного типу напою, після чого пропустили їх через фільтри, які не пропускали великі молекули жирів і білків. Проаналізувавши їх склад за допомогою хроматографів, вчені провели «перепис» усіх невеликих молекул, що залишилися в молочній сироватці після попередніх операцій.

Що цікаво, нежирні і незбирані сорти молока відрізнялися один від одного тільки кількістю жиру — процес знежирення перших не призводить до серйозних змін в частках білків, органічних кислот, вітамінів та інших корисних речовин. Єдиним винятком з цього правила були жиророзчинні вітаміни A, D і E.

З іншого боку, вчені виявили, що молоко містило в собі не тільки класичні «молочні» цукри, жири і білки, такі як лактоза, казеїн і триацилгліцеролів-44, але і цілий ряд незвичайних речовин. У їх число увійшли рослинні гормони, гербіциди, пестициди і антибіотики, а також уривки ДНК і РНК самих корів.

Велика частина з них вже була відома вченим, проте кілька десятків білкових і жирових молекул виявилися абсолютно новими для них. Їх відкриття і вивчення, як сподіваються дослідники, допоможе розкрити їх роль в дії молока на організм людини і зрозуміти, як зробити молочні продукти більш корисними і безпечними для людей.

milkua.info за матеріалами dairynews