Наступний рік буде важким для глобального молочного бізнесу — думка

У Німеччині завершилася виставка EuroTier, на якій експоненти з усього світу представляли інноваційні рішення для трьох основних галузей сільського господарства — скотарства, свинарства і птахівництва. У цьому році в рамках виставки пройшла конференція «Майбутні експортери молока на глобальному ринку», на якій експерти поділилися своїми прогнозами щодо розвитку молочного напряму в світі на найближчу перспективу. У заході взяли участь експерти з Німеччини, Росії, України, Білорусії, Лівану та Китаю.

Milknews послухав доповіді учасників і виділив 10 основних прогнозів по міжнародному молочному ринку на найближчий час.

1. Кількість споживачів молока буде зростати

За підрахунками IFCN, чисельність світового населення до 2030 року виросте на 16% до 8,7 млрд чоловік. Таким чином, у молочній галузі з'явиться додатково 1,2 млрд споживачів. Такий приріст стане потужним стимулом для розвитку виробництва молока по всьому світу. Фахівці очікують, що якщо в 2017 році споживання молока на душу населення в середньому по світу становило 116 кг, то до 2030 року показник виросте до 135 кг. В середньому щороку значення буде додавати по 1,2%.

2. Окремим стимулом для ринку стане зростання споживання серед людей з найменшими доходами

Додатковим стимулом для молочного ринку, на думку експертів, стануть країни, що розвиваються і люди з найменшими доходами. Різниця між обсягами споживання людей з найбільшими і найменшими доходами тільки в Росії становить близько 100 кг на душу населення. Експерти відзначили, що багатьом жителям країн, що розвиваються стають доступні молочні продукти. Зростає споживання йогуртів, морозива і сиру в країнах Африки. Експерти прогнозують значний приріст, до 25%, в арабських країнах, де на сьогоднішній день показники споживання знаходяться на низьких значеннях: 30 кг на душу населення в Саудівській Аравії, 78 — в Йорданії, 78 — в Єгипті, 79 — в Марокко.

3. Ферми укрупнюватимуться

Виступаючі на конференції зійшлися на думці, що в найближчій перспективі кількість корів на фермі продовжить збільшуватися. Якщо в 2016 році, за інформацією національних служб статистики та IFCN, на фермах Євросоюзу в середньому містилося 18 тварин, то до 2030 року цей показник виросте на 65% до 98 корів. Найбільший приріст покажуть ферми Північної Америки — плюс 65% до нинішніх значень до 414 голів, Південно-Східної Азії — плюс 78% до 10 тварин. У країнах Східної Європи збільшення складе 32% до середнього значення до 4 корів на ферму. При цьому кількість ферм знизиться на 14 млн господарств, з бізнесу будуть йти неефективні і непрогресивні підприємства, вважають фахівці.

4. Виробництво молока буде зростати

До 2030 року разом з ростом чисельності населення збільшаться і обсяги виробленого молока по всьому світу. Загальний показник виросте на 35%, впевнені експерти конференції. За прогнозами IFCN, головним драйвером приросту виробництва буде Південна Азія — плюс 64% до нинішніх значень, експерти роблять значні ставки на активно розвивається ринок Індії. В Африці виробництво виросте на 36%, в Латинській Америці — на 33%, на Близькому Сході — на 27%, у Східній Європі та СНД — на 22%. Західна Європа і Північна Америка забезпечать 14% і 26% приросту відповідно.

5. Волатильність ринку збережеться

Дисбаланс і волатильність ринку час від часу спостерігаються на світовому молочному ринку. За оцінкою експертів, це пов'язано з циклічністю, з якої він розвивається. В середньому ціновий цикл на молочному ринку триває 3 роки. Так, з 2007 по 2009 рік на ринку спостерігалося явище, яке отримало назву «американські гірки», коли ціна за 3 роки змінилася на 50%. Потім в 2010 році майданчик зберігав відносний баланс протягом 1 року, після чого з 2013 до 2016 року продовжив різко змінюватися. У 2016−2018 середня ціна на молоко становила 35 євроцентів по всьому світу. У IFCN прогнозують, що в найближчій перспективі ціни знизяться до середніх значень в 30 євроцентів за кг молока.

6. На ринок буде сильно впливати політика і клімат

Кліматичні зміни і політична напруженість стануть новими супутниками молочної галузі. За аналогією з цим роком, коли посушлива погода в окремих регіонах призвела до різкого подорожчання вартості виробництва молока, природні катаклізми продовжать впливати на галузевий ринок. За даними виступаючих, на торговельний майданчик можуть також чинити тиск санкції і торгові війни між країнами, перш за все, мова йде про конфлікт США з Китаєм, Мексикою і Канадою. З певними труднощами можуть зіштовхнутися фермери Великобританії в процесі виходу країни зі складу Євросоюзу.

7. На експортному ринку з'являться несподівані гравці

Разом із значним зростанням обсягів виробництва сирого молока в учасників ринку буде виникати питання з майданчиками для збуту готової продукції. Учасники конференції впевнені, що найближчим часом на експорт будуть виходити нові амбітні учасники, які будуть конкурувати з традиційними лідерами в цій сфері — Новою Зеландією, США і Євросоюзом. Експерти роблять великі ставки на Індію, Туреччину, Іран, Уганду, Нікарагуа і Коста-Ріку.

8. Росія вийде на експортний ринок

Окремо учасники конференції поговорили про перспективи Росії на зовнішніх ринках. В умовах, коли нова команда Мінсільгоспу взяла курс на експорт, у країни є можливість наростити зовнішні поставки з нинішніх 300 млн доларів до 800, впевнені учасники конференції. Ключовими ринками збуту для Росії стануть Китай і країни Близького Сходу. Раніше повідомлялось, що Мінсільгосп вже підписав угоду, яка відкриває російським виробникам перспективи експорту в Китай в цьому році.

9. Ефективність виробництв зростатиме

В умовах зростаючої конкуренції в молочному секторі буде знижуватися кількість ферм і рости ефективність існуючих господарств. Виставка EuroTier в цьому році була присвячена сучасним технологіям, які, перш за все, допомагають аграріям досягти максимальної ефективності виробництва при мінімальних втратах. За оцінками фахівців, надої на одну корову в господарствах продовжать рости приблизно на 1,6% на рік за рахунок ефективних систем годівлі, доїння та утримання тварин. Якщо в 2017 році одна корова в середньому по світу давала 2,2 тонни на рік, то до 2030 року цей показник виросте до 2,7.

10. На ринок буде чинити тиск сектор виробництва рослинних напоїв і біомолока

Учасники конференції підтвердили, що сегмент виробництва рослинних аналогів молока, а також так званого молока без участі корови або біомолока буде рости і чинити тиск на сектор. Вплив цього тренда вже помітний в розвинених країнах, наприклад в США, зокрема в Каліфорнії, де багато молоді відмовилися від класичних молочних продуктів. Виробникам і переробникам доведеться більше працювати над споживчими перевагами і розробляти актуальні продукти, вважають експерти. Зокрема мова йде про продукти з додатковою користю організму, збагачених вітамінами і мікроелементами.

milkua.info

Значне похолодання в Україні суттєво не вплине на урожай озимих та ярих культур. Є питання стосовно багаторічних насадженнях, які у фазі цвітіння стають найбільш вразливими. Зокрема, йдеться про цвітіння кісточкових – абрикосу, вишні, черешні, персику. Про це повідомив директор Департаменту землеробства та технічної політики в АПК Мінагрополітики Володимир Топчій під час інтерв’ю одному із українських телеканалів.

«Негативні дії погодних умов, які б могли суттєво вплинути на потенціал урожаю сільгоспкультур, ще не фіксувалися. Значне зниження температури на території України несе загрози для плодових дерев з квітучими суцвіттями і тими, які перебувають на початкових фазах формування плодів», - розповів Володимир Топчій.

За словами керівника Департаменту, після стабілізації погодної ситуації необхідно провести ретельний огляд посівів культур і багаторічних насаджень, на основі якого визначити обсяги можливих втрат.

Також Володимир Топчій зазначив, що на більшості територій України пройшли сильні дощі, а в окремих регіонах випало до 50 мм опадів.

«Слід зазначити, що для окремих регіонів, таких як південні та східні, опади позитивно впливають на стан культур, адже відбулося значне збільшення вологи в ґрунті», - зазначив Топчій.

 Прес-служба Мінагрополітики

Продажі племінних тварин із початком війни практично зупинилися, котирування залишилися на довоєнному рівні.

Про це йдеться у повідомленні асоціації «Свинарі України».

Як зазначається, у сегменті торгівлі племінними тваринами та реммолодняком наразі не спостерігається активність, співставна з ситуацією на ринку свинини чи товарних поросят. Так, ціни на чистопорідних та гібридних кнурців та свинок залишаються відносно сталими, а вітчизняні нуклеуси та племрепродуктори не відчули переваги від відсутності поставок імпортованої генетики.

«Ситуація з реалізацією племінних тварин наразі дуже складна. Так, низка наших замовників відмовляються від своїх контрактів або виконують їх лише частково. Ми й не наполягаємо, адже розуміємо, що війна — не час для інвестицій. І певне зниження цін на нашу продукцію наразі не вплинуло на попит. Можливо, з часом з’явиться попит на ремонтне поголів’я з боку підприємств західних областей, проте наразі помітних зрушень ми не бачимо», — коментує керівник ТОВ «Угринів Еко ферм» (Львівщина) Богдан Бандрівський.

Зрив поставок племінних тварин через початок війни підтверджує директор ТОВ «Агропрайм-Холдинг» (Одещина) Віктор Маслов.

«Якщо порівнювати із довоєнним періодом, коли в нас партії племінних тварин були «розписані» до кінця року, зараз ринок практично не працює. Так, один із наших клієнтів опинився в зоні бойових дій, інші призупинили закупівлю реммолодняка через наближеність до регіонів підвищеного ризику та невизначеність ситуації. «Точкові» продажі місцевим свинарям є, проте обсяги реалізації неспівставні. Ціни ми не змінювали, однак, якби і знизили, попит це не стимулювало б, адже люди бояться вкладати гроші у проєкти з тривалою окупністю. Набагато простіше відгодувати поросят і повернути вкладення вже за 3-4 місяці», — пояснив він. 

Водночас Юрій Маліновський з ТОВ «Еко Міт» (Львівщина) вбачає передумови для поступового виходу ринку із «застою».

«Звісно, найбільше постраждали підприємства на сході, в тому числі й наші клієнти. Чимала частка свинарів у відносно безпечних регіонах ще побоюється вкладати гроші в поголів’я, боїться ризикувати. Тож не можна сказати, що працюємо, як раніше. Через такі настрої ми знаходимося у «підвішеному стані», і відсутність доступу до імпортованої генетики наразі не дає переваг.

Проте низка операторів у центрі та на заході поступово оговтується: підприємства роблять інвентаризацію, починають активніше вибракування маточного поголів’я та планують замінювати продуктивнішою «свіжою кров’ю». Виробники усвідомлюють, що ті втрати, яке вже понесло та може ще понести свинарство на сході та південному сході країни, треба буде компенсувати виробникам, які зберегли виробництво — країну потрібно буде годувати. І проактивні оператори вже роблять необхідні кроки, щоб вчасно відповісти на ринковий запит, коли він буде відчутним», — запевняє він.

agroportal.ua

Тривалі дощі спричинили не найкращі умови для сівби озимої пшениці. На додаток — здорожчання основних МТР змусило багатьох аграріїв переглянути технологічні рішення. Як наслідок, очікується суттєве зниження врожайності пшениці наступного року.

В асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» вказують і на інший, не менш важливий фактор, що може вплинути на врожайність. Це — фінансова спроможність аграріїв забезпечити належний догляд за вже наявними посівами (достатньо добрив, ЗЗР тощо, що суттєво зросли в ціні).

Головний агроном ТОВ «Агропром 17» (Харківська область, 4 тис. га) Олександр Черкаський підтверджує, що головним викликом сезону є вартість виробничих ресурсів. «Наприклад, саме по собі паливо на сьогодні не є дефіцитом, але постає питання ціни. Також цього року ми сіємо без добрив через надзвичайно високу їхню вартість», — каже він.

Аналітик УКАБ Світлана Литвин додає, що наразі фінансова забезпеченість аграріїв залишається на критично низькому рівні, і буде дуже залежати від подальшої пролонгації роботи зернового коридору.

За її прогнозом, якщо ситуацію не вдасться вирівняти, то за результатами 2023 р. можна отримати врожайність пшениці на 15%, а то і більше, нижчу від середньостатистичних показників протягом останніх років.

На скорочення пропозиції пшениці майбутнього сезону очікують і в ГС «Борошномели України».

«Під майбутній урожай пшеницею засіяно 76% від запланованих площ, тобто вже на чверть менше. Ще потрібно врахувати погодні умови взимку, кількість внесених добрив. У результаті ми отримаємо ще менший і не такий якісний врожай пшениці, й про це потрібно думати вже сьогодні», — зазначає директор асоціації Родіон Рибчинський.

Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький пояснює, що недосів культур зараз матиме часовий ефект, але для внутрішньої продовольчої безпеки проблем не буде. 

«Раніше Україна сіяла 6-7 млн га озимих зернових. Якщо цього року засіємо 4 млн га, то за середньої врожайності 4 т/га буде зібрано 16 млн т озимих зернових при максимальному споживанні озимини всередині країни на рівні 8 млн т», — резюмує він.

AgroPortal.ua